1. Монтаж конструкцій стінки

    1. Монтаж стінки резервуара із окремих листів здійснюють методом нарощування або підрощування.

      1. Метод нарощування передбачає складання стінки, починаючи з 1-го поясу з послі­довним встановленням у проектне положення листів стінки уверх по поясах.

При монтажі стінки резервуара методом нарощування необхідно:

  • складання листів 1-го поясу виконувати з дотриманням граничних відхилів, наведених в ПВР;

  • складання листів стінки між собою і з листами днища виконувати із застосуванням скла­дальних пристроїв;

  • вертикальні і горизонтальні стики стінки складати із проектними зазорами під зварювання.

Стійкість стінки від впливу вітру під час монтажу повинна забезпечуватися встановленням розчалок і секцій тимчасових кілець жорсткості.

    1. Метод підрощування передбачає складання і зварювання стінки резервуара, починаючи з верхнього поясу. Виготовлена таким чином конструкція поясу стінки спеціальними пристроями піднімається на висоту, яка надає можливість для складання і зварювання нижче розташованого поясу стінки. Стійкість конструкції при монтажі резервуара цим методом повинна забезпечуватись спеціальною оснасткою, яка передбачається ПВР. Метод підрощування можна використовувати як комбінований при монтажі верхньої частини стінки із рулонів, а нижньої із окремих листів.

  1. Монтаж стінки резервуара рулонними полотнищами складається з таких основних етапів:

  1. підйом рулону стінки у вертикальне положення. Перед підйомом вихідне положення рулону необхідно обирати з урахуванням проектного положення осі монтажного стику стінки. Під час підйому полотнище стінки слід оберігати від впливів монтажних та інших навантажень;

  2. розгортання полотнища стінки. Під час розгортання повинна бути забезпечена стійкість полотнища стінки від впливу вітрових навантажень за допомогою закріплених на ньому розчалок, опорного або верхнього (для РВСПП) кілець жорсткості, щитів покриття;

  3. формоутворення кінцевих частин полотнища стінки. Для забезпечення форми монтажного стику необхідно провести формоутворення початкової і кінцевої частин полотнища стінки відпо­відно до вимог 7.3.3. Формоутворення проводиться на поясах завтовшки 8 мм і більше;

  4. складання монтажного стику стінки. Складання виконують за допомогою технічних пристроїв із дотриманням проектних зазорів і обробки кромок відповідно до вимог ПВР.

  1. Граничні відхили розмірів і форми стінки резервуара, яка змонтована, не повинні пере­вищувати наведених у таблиці 13.

Таблиця 13

Найменування параметрів

Граничні відхили, мм, при діаметрі резервуара

Примітки

< 12 м

>12^X55^

>25 < 40 м

> 40 м

1 Внутрішній діаметр на рівні 300 мм від днища

0,005 R

0,003 R )

0,002 R

0,005 R

Виміри у чотирьох діаметрах під кутом 45°

2 Висота стінки:

< 12 м

±20

Виміри у чотирьох діаметрах під кутом 45°

> 12< 18 м

±30

> 18 м

±40

3 Відхили від вертикалі твірних на висоті кожного поясу

- відстань від днища до точки виміру)

± 1/200 Н

Виміри проводять через кожних 6 м по всьому периметру стінки. Виміри проводять у межах 50 мм нижче горизонтальних швів

4 Локальні відхили від проектної форми

±15

Виміри проводять верти­кальною рейкою і горизон­тальним шаблоном, виго­товленим за проектним радіусом стінки

5 Місцеві відхили від проектної форми в зонах радіальних монтажних зварних швів кільця окрайки (кутастість f*)

У відповідності з вимогами проекту КМ

Виміри проводять шабло­ном, виготовленим за проектним радіусом стінки

Кутастість f* - стріла прогину зварного стикового з’єднання на базі виміру 500 мм.

  1. Монтаж стаціонарних покриттів

    1. У залежності від конструкції стаціонарних покриттів застосовують:

  • монтаж каркасних покриттів конічної та сферичної форм із використанням центрального стояка;

  • монтаж зверху без центрального стояка застосовують для покриттів конічної і сферичної форм без каркаса, а також із роздільними елементами каркаса і настилу;

  • монтаж зсередини резервуара без центрального стояка застосовують для покриттів, що мають роздільні елементи каркаса і настилу;

  • монтаж в середині резервуара каркасних покриттів сферичної форми з подальшим підйомом їх у проектне положення.

  1. При розробленні технології монтажу стаціонарних покриттів резервуарів необхідно враховувати монтажні навантаження на покриття в цілому і на його конструктивні елементи. За необхідності повинні встановлюватись тимчасові розпірки, в’язі й інші пристрої, які виключають можливість виникнення деформацій.

  2. На резервуарах з каркасним покриттям сферичної форми висотні позначки центрального щита та монтажного стояка повинні визначатись з урахуванням проектної висоти і будівельного підйому, передбачених робочою документацією.

  3. Граничні відхили за розмірами і формою змонтованого стаціонарного покриття резер­вуара не повинні перевищувати наведених у таблиці 14.

Таблиця 14

Найменування параметра

Граничні відхили, мм, при діаметрі резервуара

Примітки

< 12 м

>12<25 м

>25 < 40 м > 40 м

1 Позначка верху покриття конічної або сферичної форми


t ЗО

±30

Виміри проводять через центральний патрубок

2 Різниця позначок суміжних вузлів верху радіальних балок і ферм:

- в зоні сполучення

зі стінкою;

20

-

- в зоні сполучення

з центральним щитом;

10

- в зоні стикування радіальних балок покриття сферичної форми


15

3 Відхили від проектного радіуса покриття сферичної форми. Просвіт між шабло­ном і гнутою поверхнею

5,0

Виміри проводять на кожній радіальній балці і фермі



  1. Монтаж понтонів і плаваючих покриттів

    1. Понтон або плаваюче покриття монтують на днищі після складання і контролю резервуара на герметичність.

    2. Граничні відхили розмірів і форми змонтованого плаваючого покриття або понтона не повинні перевищувати значень наведених у таблиці 15.

Таблиця 15

Найменування параметра

Граничні відхили, мм, при діаметрі резервуара

Примітки

< 12 м

>12<25м >25<40м

> 40 м

1 Позначки верхньої кромки зовнішнього кільцевого листа (борту):

- різниця позначок сусідніх точок на відстані 6 м по периметру;

ЗО


- різниця позначок будь- яких інших точок

40


2 Відхили зовнішнього кільцевого листа від вертикалі на висоту листа

±10

Виміри проводять через кожних 6 м по всьому периметру

3 Відхили напрямних від вертикалі на всю їх висоту

Н (мм) в радіальному і тангенціальному напрямах

1/1000 Н

4 Зазор між верхньою кромкою зовнішнього кільцевого листа і стінкою резервуара

10


Виміри проводять через кожних 6 м по всьому периметру (положення - понтон на днищі)

5 Зазор між напрямною і патрубком у понтоні або коробці плаваючого покриття (положення - понтон на днищі)


15

?))

6 Відхили опорних стояків від вертикалі при обпиранні на них понтона або плаваючого покриття

зо



  1. Монтаж люків і патрубків

    1. При розмітці в стінці резервуара місць встановлення люків і патрубків повинні вико­нуватись вимоги щодо відстаней між зварними швами згідно з 5.1.5.3.

    2. При встановленні на резервуарах патрубків і люків необхідно контролювати їх розміщення на стінці і покритті відповідно до вимог таблиці 16.

Таблиця 16

Найменування параметра

Граничний відхил

Люки

Патрубки

1 Позначка висоти установки

± 10 мм

±6 мм

2 Відстань від зовнішньої поверхні фланця до стінки резервуара

± 10 мм

±5 мм

3 Поворот головних осей фланця у вертикальній площині

±5°

±5°

  1. Контроль якості складання конструкцій

    1. Якість монтажно-зварювальних робіт забезпечується операційним контролем із веден­ням журналу встановленої форми.

    2. Журнал операційного контролю монтажно-зварювальних робіт повинен бути документом, який визначатиме об’єм і послідовність виконання основних контрольних операцій при проведенні монтажних робіт.

    3. У процесі виконання робіт із монтажу конструкцій резервуарів повинні оформлюватись виконавчі схеми вимірювань із документальним оформленням за встановленою формою (вико­навча документація)

Виконавча документація призначена для контролю якості робіт, правильного виконання і оформлення вимірювань, які проводяться в процесі будівництва, випробувань і здачі резервуара в експлуатацію.

    1. Під час підготовки резервуара до випробувань на поверхні елементів конструкцій не повинно бути допоміжних елементів, які використовувались у процесі складання, монтажу, транспортування.

    2. Організації, що розробляли проектну документацію на резервуари, у встановленому замовником порядку повинні здійснювати в процесі будівництва авторський нагляд із веденням журналу авторського нагляду.

  1. ЗВАРЮВАННЯ І КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЗВАРНИХ З’ЄДНАНЬ

    1. Загальні вимоги

      1. У процесі виготовлення і монтажу резервуарів застосовують наступні способи зварю­вання:

  • механізоване дугове зварювання плавким електродом у захисному газовому середовищі;

  • автоматичне дугове зварювання плавким електродом під флюсом;

  • механізоване дугове зварювання самозахищеним порошковим дротом;

  • механізоване дугове зварювання самозахищенним порошковим дротом у захисному газо­вому середовищі;

  • ручне дугове зварювання.

  1. Підрядники, виготовлювач конструкцій і монтажна організація розробляють операційні технологічні карти щодо зварювання і контролю зварних з’єднань.

Технологічні процеси зварювання на заводі і при монтажі повинні забезпечувати параметри зварних з’єднань за фізико-механічними характеристиками, геометричними розмірами, граничними відхилами параметрів і видами дефектів відповідно до вимог проектів КМ, ПВР і цього стандарту згідно з 5.2.1.8; 5.2.3; 8.1.6; 8.1.7; 8.1.9.2; 8.2.

Керування зварювальними роботами і зварювання металоконструкцій резервуарів повинні виконувати фахівці, які атестовані згідно із НПАОП 0.00-1.16.

  1. Зварювання резервуарних конструкцій на заводі необхідно виконувати у відповідності з затвердженим технологічним регламентом, в якому повинні бути передбачені:

  • вимоги щодо форми і підготовки кромок зварюваних деталей;

  • способи і режими зварювання, зварювальні матеріали, послідовність виконання техноло­гічних операцій;

  • вказівки щодо підготовки і складання деталей перед зварюванням із застосуванням кон­дукторів.

  1. Зварювання конструкцій під час монтажу виконують у відповідності з вказівками ПВР, де повинні бути передбачені:

  • найбільш ефективні способи зварювання монтажних з’єднань;

  • зварювальні матеріали;

  • форма підготовки зварювальних елементів;

  • технологічні режими зварювання;

  • необхідні технологічна оснастка і обладнання;

  • вказівки щодо кліматичних (температура, вітер, вологість) умов проведення зварювальних робіт.

  1. Зварювальні матеріали, що застосовуються, вимоги до умов їх зберігання повинні від­повідати стандартам або ТУ на їх постачання.