yf- коефіцієнт умов роботи, що враховує тривалу дію температури;

5 - товщина;

5а - товщина полиці металевого каркаса;

51 - товщина верхньої обшивки;

52 - товщина нижньої обшивки;

г| - коефіцієнт, що визначається залежно від діаметра елемента з'єднання;

0-р 02- коефіцієнти, що визначаються залежно від співвідношення геометричних характеристик елементів обшивки;

k - гнучкість елемента;

ц - коефіцієнт, що враховує умови закріплення кінців елемента;

V - коефіцієнт поперечної деформації матеріалу;

- коефіцієнт, що враховує додатковий момент від поздовжньої сили при деформації елемента; а- нормальні напруження в обшивках або полицях плит і панелей, в плоских і хвилястих листах; стд - нормальне напруження від дії постійних і тривалих навантажень;

оп - головні нормальні напруження в каркасі або ребрах плит і панелей;

<rw - нормальні напруження в каркасі або ребрах плит і панелей;

о-j, о2 - напруження в зовнішніх 1 і внутрішніх 2 обшивках (полицях);

тс- напруження в елементах каркасних плит і панелей у клейових з'єднаннях обшивок з карка­сом;

tcs - дотичні напруження в клейових з'єднаннях обшивок з каркасом або заповнювачем плит і панелей;

тр-дотичні напруження в заповнювачі безкаркасних плит і панелей з обшивками;

rps- дотичні напруження в заповнювачі безкаркасних плит і панелей;

тю - дотичні напруження в каркасі або ребрах плит і панелей;

Ф - коефіцієнт поздовжнього згину;

Ф - значення відносної вологості повітря;

Фтах. <Ртіп ~ максимальна і мінімальна середньомісячна відносна вологість зовнішнього повітря;

<?wn- відносна вологість повітря в приміщенні будівлі;

Ф0 - кут повороту каркаса конструкції на даній ділянці в місці дії мінімального моменту, що виз­начається без врахування обшивок;

ємі, є0)2 - температурні відносні лінійні деформації крайніх волокон каркаса, що примикають до обшивок (полиці) 1 і 2;

є, є-p є2 “ температурна або вологісна відносна лінійна деформація обшивки.

  1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Для азбестоцементних конструкцій використовують: листи хвилясті (профільовані) і плоскі; плити і панелі каркасні; плити і панелі безкаркасні (тришарові), у тому числі з обрамленням по кон­туру; оболонки склепінчасті хвилястого профілю; плити і панелі екструзійні багатопорожнисті; еле­менти екструзійні (швелери, плити підвіконні тощо).

Типи азбестоцементних конструкцій і їх призначення для різних частин будівель і споруд наве­дені в додатку А.

    1. Конструкції повинні проектуватися з врахуванням технології заводського виготовлення.

    2. Розрахунок азбестоцементних конструкцій повинен відповідати вимогам ДБН В.1.2-14. Азбестоцементні конструкції слід розраховувати за несучою здатністю (граничними станами пер­шої групи), і за деформаціями (граничними станами другої групи).

    3. Азбестоцементні конструкції слід проектувати з врахуванням навантажень і впливів, що діють при експлуатації, транспортуванні і монтажі.

    4. Величини навантажень і впливів і їх сполучення слід приймати відповідно до ДБН В.1.2-2.

    5. Азбестоцементні каркасні, безкаркасні і екструзійні плити і панелі необхідно розраховувати на впливи температури і вологості.

    6. При проектуванні азбестоцементних конструкцій, що експлуатуються в умовах агресивного середовища, слід передбачати їх захист і елементів їх кріплення до несучого каркаса будівлі від ко­розії відповідно до ДСТУ Б В.2.6-145.

    7. Плити і панелі каркасні і екструзійні слід застосовувати за температури нагріву їх поверхні не вище ніж 80 °С.

    8. Плити і панелі безкаркасні слід застосовувати за температури внутрішньої поверхні кон­струкції не вище ніж ЗО °С і за температури зовнішньої поверхні конструкції не вище ніж 80 °С.

  1. Вільно покладені плоскі і хвилясті листи слід застосовувати за температури не вище ніж 100 °С.МАТЕРІАЛИ ДЛЯ АЗБЕСТОЦЕМЕНТНИХ КОНСТРУКЦІЙ

    1. Для азбестоцементних конструкцій слід застосовувати плоскі пресовані і непресовані, а та­кож хвилясті азбестоцементні листи з використанням хризотилового азбесту.

    2. Для обшивок плит і панелей необхідно використовувати азбестоцементні листи.

    3. Для каркасів плит і панелей слід застосовувати дерев'яні, азбестоцементні, металеві або залізобетонні елементи, для обрамлення безкаркасних плит і панелей - дерев'яні, фанерні, азбес­тоцементні або металеві елементи.

    4. Для плит і панелей каркасних і екструзійних необхідно використовувати мінераловатний або скловатний утеплювач на синтетичному в'яжучому, а також, за наявності техніко-економічних обгрунтувань, інші теплоізоляційні матеріали.

    5. Для плит і панелей безкаркасних, у тому числі з обрамленням по контуру, як заповнювач слід застосовувати пінопласти, типи яких повинні відповідати чинним нормативним документам.

    6. З'єднання азбестоцементних обшивок з азбестоцементим каркасом і обрамленням не­обхідно виконувати на епоксидних клеях, розрахункові характеристики яких наведені в додатку Б.

    7. З'єднання азбестоцементних обшивок з дерев'яним каркасом і обрамленням слід виконува­ти на оцинкованих шурупах, оцинкованих сталевих цвяхах, алюмінієвих цвяхах або профілях.

    8. З'єднання азбестоцементних обшивок з металевим каркасом і обрамленням необхідно ви­конувати на гвинтах, заклепках або болтах.

    9. З'єднання обшивок з пінопластом в безкаркасних плитах і панелях слід виконувати на епок­сидних або каучукових клеях з розрахунковими опорами клейових з'єднань зсуву не менше розра­хункових опорів пінопластів зсуву.

    10. Матеріали для азбестоцементних конструкцій повинні відповідати вимогам чинних норма­тивних документів.

    11. До всіх речовин та матеріалів, з яких виготовляються азбестоцементні конструкції, повинні бути визначені показники пожежної небезпеки.

  2. РОЗРАХУНКОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МАТЕРІАЛІВ

    1. Розрахункові опори листового азбестоцементу слід приймати відповідно до таблиці В.1 до­датка В, екструзійного азбестоцементу - відповідно до таблиці Г.1 додатка Г.

При визначенні розрахункових опорів листового азбестоцементу відповідно до таблиці В.1 до­датка В величину тимчасового опору (границі міцності) азбестоцементу згину слід приймати відповідно до національних стандартів або, у разі їх відсутності, технічних умов. При цьому величи­ну тимчасового опору азбестоцементу плоских листів необхідно множити на коефіцієнт 0,9.

  1. Розрахункові опори азбестоцементу слід множити на наступні коефіцієнти умов роботи:

  1. для азбестоцементних конструкцій, що перевіряються на дію постійних, тривалих і коротко­часних навантажень, - на коефіцієнт уд:

де а - нормальне напруження від дії постійних, тривалих і короткочасних навантажень, МПа;

д - нормальне напруження від дії постійних і тривалих навантажень, МПа;

  1. для конструкцій, що знаходяться в умовах атмосферного зволоження (схильних до дії крап­линної вологи) і в приміщеннях з мокрим або вологим режимом, що приймається відповідно до ДБН В.2.6-31, при захисті зовнішніх поверхонь конструкцій вологонепроникними покриттями - на коефіцієнт yw = 0,9; за відсутності захисту: для конструкцій з листового азбестоцементу - на yw= 0,8, для конструкцій з екструзійного азбестоцементу - на yw = 0,65;

  2. для азбестоцементних конструкцій, що знаходяться в умовах тривалої дії температури вище ніж 40 °С, - на коефіцієнт yt= 0,85.

  1. Модулі пружності і зсуву листового азбестоцементу слід приймати відповідно до таблиці Д.1 додатка Д, екструзійного азбестоцементу - відповідно до таблиці Е.1 додатка Е.

  2. Модулі пружності і зсуву азбестоцементу для конструкцій, що перевіряються на дію лише постійних і тимчасових тривалих навантажень (без врахування короткочасних навантажень), слід множити на коефіцієнт умов роботи уд= 0,65.

  3. Коефіцієнт поперечної деформації азбестоцементу слід приймати v = 0,2.

  4. Коефіцієнт температурного лінійного розширення азбестоцементу слід приймати відповід­но до таблиці Ж.1 додатка Ж.

  5. Відносні лінійні деформації вологості листового і екструзійного азбестоцементу є, %, слід визначати відповідно до рисунка 1, при цьому значення є, отримані за графіком, наведеним на ри­сунку 1, слід множити на коефіцієнт Kw, що приймається для листового непресованого і екструзійного азбестоцементу на портландцементі 1,0, для пресованого азбестоцементу-0,7, для автоклавного екструзійного азбестоцементу - 0,6.

При визначенні є, %, для азбестоцементу, захищеного від зволоження, значення, отримані за графіком, наведеним на рисунку 1, необхідно множити додатково на коефіцієнт 0,75.

0 4 8 12 16 20

Вологість матеріалу н», % за масою

Рисунок 1 - Залежність відносних лінійних деформацій вологості є листового 1 і екструзійного 2 азбестоцементу від вологості w



  1. Розрахункові характеристики пінопластів слід приймати відповідно до чинних нормативних документів.

Розрахункові опори, модулі пружності і зсуву пінопластів, що знаходяться в умовах тривалої дії різних температур, слід множити на коефіцієнт умов роботи yt, встановлений відповідно до чинних нормативних документів.

  1. Розрахункові опори зсуву клейових з'єднань азбестоцементу з азбестоцементом на епок­сидних клеях слід приймати відповідно до таблиці Б.1 додатка Б і модулі зсуву епоксидних клеїв - відповідно до чинних нормативних документів.

Розрахункові характеристики клейових з'єднань і клеїв при дії підвищених температур слід мно­жити на коефіцієнти умов роботи с, наведені в таблиці Б.2 додатка Б.

  1. РОЗРАХУНОК ЕЛЕМЕНТІВ АЗБЕСТОЦЕМЕНТНИХ КОНСТРУКЦІЙ

    1. Розрахунок елементів азбестоцементних конструкцій за граничними станами першої групи

      1. Розрахунок елементів, що зазнають згину

        1. Перевірку міцності елементів азбестоцементних конструкцій слід виконувати виходячи з умов:

  1. для обшивок каркасних і безкаркасних або полиць екструзійних плит і панелей:

  1. CT < Rt - (2)

ст < Rc; (3)

  1. для каркаса ребер каркасних або екструзійних плит і панелей: CT co — Ram

Ras (5)

°п Rat > (6)

сп - Rac ’ (?)

  1. для заповнювача безкаркасних панелей: tds< Rds; (8)

ръ ръ ’ ' '

  1. для клейових з'єднань обшивок з каркасом:

TCS — Res (Q)

  1. для плоских і хвилястих листів:

ст<Кт, (10)

СТ Rmt - (11)

де Rm, Rt, Rc - розрахункові опори матеріалу обшивок згину, розтягу і стиску, що приймаються для азбестоцементу відповідно до таблиць В.1 і Г.1 додатків В і Г відповідно, МПа;

Rps - розрахункові опори зсуву заповнювача безкаркасних плит панелей, що приймаються для пінопластів відповідно до чинних нормативних документів, МПа;

Rcs - розрахункові опори зсуву клейового з'єднання обшивок з каркасом або заповнювачем, що приймаються для епоксидних клеїв відповідно до таблиці Б.1 додатка Б, МПа.

У формулах (2)-(11) напруження і є сумарними напруженнями від дії навантажень і впливів і їх сполучень.

  1. Напруження в елементах каркасних плит і панелей (рисунок 2) слід визначати за форму­лами:

- в обшивках зовнішніх 1 і внутрішніх 2:

ст< = 0,5(1 -р) zМУЕі , МПа, (12)

1v'т(Е^+Е2І2)

ст2 =0,5(1-р)—,МПа; (13)

т(Еі/і 2І2у

- в каркасі:

ам =0,5(1 + р)уУ, МПа, (14)

‘ tu

т =2^,мПа; (15)



- у клейових з'єднаннях обшивок з каркасом:

т -ГІЇС.МПа, (16)

ігьс

де у формулах (12)—(16):

р - коефіцієнт, що визначається згідно з формулою (20);

т - коефіцієнт, що враховує розподіл зусиль між каркасом і обшивками і визначається згідно з 7.1.1.6 і 7.1.1.7;

Y - відстань від нейтральної осі конструкції, положення якої визначається з врахуванням податливості з'єднань згідно з 7.1.1.4, до волокна, що розглядається, м;

/2, Sr- моменти інерції поперечного перерізу обшивок 1 і 2 і статичний момент зсувної частини поперечного перерізу конструкції, що обчислюються згідно з 7.1.1.3, відносно нейтральної осі, положення якої визначається відповідно до 7.1.1.4, м4 і м3 відповідно;

/со - момент інерції поперечного перерізу каркаса відносно нейтральної осі, положення якої визначається відповідно до 7.1.1.4, м4;

/г - приведений (до матеріалу каркаса) момент інерції перерізу конструкції, що визначається за формулою, м4:

І

(17)

г2^-^+^-І2

£-(0 ^-(9

Ьс- розрахункова ширина клейових швів, що приймається 0,5 сумарної ширини швів, м.


  1. азбестоцементні обшивки; 3 - елементи каркаса плити; 4 - утеплювач
    Рисунок 2 - Поперечний переріз каркасної плити

    1. При розрахунку каркасних плит і панелей слід враховувати частину площі поперечного перерізу обшивок, приймаючи їх ширину в кожну сторону від вертикальної осі ребра каркаса Ь, м, (рисунок 2):