Страница 2: ДСТУ ISO 50002:2016. Енергетичні аудити. Вимоги та настанова щодо їх проведення (62950)

[ДЖЕРЕЛО: ISO 50001:2011, 3.22]

Кількісний параметр, що впливає на споживання енергії (3.7).

Приклад

Погодні показники навколишнього середовища; робочі параметри (температура в при­міщенні, рівень освітленості); години роботи; виробнича пропускна здатність (продук­тивність).

4. ПРИНЦИПИ

   1. Загальні положення

Енергоаудит характеризується залежністю від низки принципів. Ці принципи допомагають зробити енергоаудит дієвим та надійним інструментом, покликаним підтримувати прийняття управ­лінських рішень та здійснення контролю за допомогою надання інформації, на основі якої органі­зація може діяти з метою підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності.

Дотримання цих принципів забезпечує послідовний підхід до ефективного енергоаудиту, що дозволить енергоаудиторам, які працюють незалежно один від одного, досягти подібних висновків у подібних умовах.

Важливо, щоб енергетичний(-і) аудитор(и) були ознайомлені з чинними вимогами до охорони праці та техніки безпеки й дотримувалися їх протягом усього процесу аудиту.

Організація обирає енергетичного(-их) аудитора(-ів) на основі очікуваних характеру та обсягу робіт з енергетичного аудиту, меж та цілей аудиту, а також їх кваліфікації (компетентності).

Застосування наступних принципів енергетичним аудитором є основоположним для успіху енергетичного аудиту.

1. Енергетичний аудитор повинен мати знання та навички, необхідні для здійснення визначених характеру та обсягу робіт з енергетичного аудиту. Про компетентність енергоаудитора можуть свідчити:відповідний рівень освіти, навичок, досвіду та/або підготовки з урахуванням місцевих або національних керівних принципів і рекомендацій;

2. відповідні технічні навички, специфічні для використання енергії, характеру робіт, меж і мети енергоаудиту;

3. знання відповідних законодавчих та інших вимог;

4. знання про види енергії, яку використовують та яка підлягає обстеженню;

5. знання вимог цього стандарту, національних та стандартів на місцевому рівні щодо енерго­аудиту;

6. наявність (для члена команди, якого призначено провідним енергоаудитором) навичок з управління та керування командою з енергоаудиту: щоб управляти командою, провідному ауди­тору потрібно мати управлінські, професійні та лідерські навички.

Примітка 1. У разі, якщо є один аудитор, його вважають провідним аудитором.

Примітка 2. У разі, якщо існують національні чи місцеві схеми сертифікації енергоаудиторів або їх еквівалент, по­трібно залучати сертифікованих енергетичних аудиторів. Деякі схеми можуть бути суто технічними.

Примітка 3. Енергоаудитору рекомендовано демонструвати постійний професійний розвиток для підтримування і по­ліпшення знань з аудиту, технічних навичок та особистих якостей. Постійного професійного розвитку досягають участю в нарадах, семінарах, конференціях, технічною підготовкою, досвідом роботи, самоосвітою, навчанням або іншими відповід­ними заходами.

Конфіденційність результатів аудиту повинна бути узгоджена з організацією та аудитором до початку енергетичного аудиту. Інформацію про енергоаудит не може використовувати енергетич­ний аудитор неналежним чином, для особистої вигоди або із завданням шкоди законним інтере­сам організації.

Примітка. Цей принцип охоплює належне поводження з інформацією з обмеженим доступом або з конфіденційною інформацією.

Енергетичний аудитор повинен діяти незалежно й неупереджено. Конфлікти інтересів (осо­бистих, фінансових чи інших) необхідно своєчасно виявляти і доводити до відома керівництва орга­нізації.

Якщо організація має намір провести енергетичний аудит власними силами, то необхідно зро­бити все можливе, щоб уникнути упередженості та заохочувати до об’єктивності.

Для здійснення енергоаудиту на основі визначеної сфери застосування та меж енергетично­го аудиту потрібен доступ до:

1. організації, технічних споруд/приміщень, обладнання, систем(и) і процесів(-у);

2. персоналу (інженерного, експлуатаційного, з техобслуговування тощо), постачальників їх обладнання, підрядників тощо — для збору інформації, що стосується та є корисною для енерге­тичного аудиту та аналізу даних;

3. інших джерел інформації, таких як креслення, інструкції (посібники), звіти за результатами досліджень, дані рахунків за комунальні послуги за минулі періоди, дані моніторингу та контро­лю, електричні схеми щитів електрообладнання та записи (протоколи) випробувань.

Енергоаудит потрібно проводити за такими принципами:

1. аудит повинен відповідати узгодженому характеру та обсягу робіт з енергоаудиту, межам та цілям аудиту;

2. застосовувані вимірювання та спостереження повинні враховувати особливості використан­ня і споживання енергії;

3. зібрані дані про рівень досягнутої/досяжної енергоефективності мають бути типовими для тих видів діяльності, процесів, обладнання та систем, що підлягають енергоаудиту;

4. використовувані дані для кількісного оцінювання рівня досягнутої/досяжної енергоефектив­ності та виявлення можливостей поліпшення мають бути узгодженими та однозначно визначеними;

5. процес збирання, перевірки та аналізування даних має бути простежуваним;

6. звіт за результатами енергетичного аудиту повинен висвітлювати можливості для підвищен­ня рівня досягнутої/досяжної енергоефективності на основі відповідного технічного та економіч­ного аналізу.

Примітка. Відповідний аналіз узгоджується з характером та обсягом робіт з енергоаудиту і має бути достатньо до­кладним для того, щоб приймати ефективні рішення.

Енергетичний аудитор і організація повинні встановити канали та способи зв’язку, необхідні для полегшення своєчасного проведення аудиту. Чіткі лінії оперативної (та своєчасної) комунікації мають важливе значення для команди енергоаудиту, в межах команди і в організації.

До початку проведення енергетичного аудиту енергоаудитор(и) і організація повинні визначи­ти свої відповідні функції, обов’язки та повноваження.

Примітка. У додатку А представлено настанову щодо типових ролей та обов’язків під час проведення енергоаудиту.

5. ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

   1. Загальні вимоги

Процес енергетичного аудиту складається з таких етапів, як показано на рисунку 1:

1. планування енергоаудиту (5.2);

2. попередня нарада (5.3) і збирання даних (5.4):

3. планування вимірювань (5.5):

4. проведення огляду об’єкта (5.6);

5. аналізування (5.7):

6. представлення звіту за результатами енергоаудиту (5.8):

д

Представлення звіту за результатами енергоаудиту (5.8)

Рисунок 1 — Блок-схема процесу енергетичного аудиту

Заключна
нарада
(5.9)

Заходи з планування енергетичного аудиту мають важливе значення для визначення харак­теру та обсягу робіт з енергетичного аудиту та його цілі(-ей), а також для збору попередньої інфор­мації про організацію.

З метою визначення характеру та обсягу робіт з енергоаудиту та забезпечення проведення ефективного енергоаудиту потрібно враховувати наступне:

1. Енергетичний аудитор та організація мають домовитися про таке:

1. характер та обсяг робіт, межі та ціль(-і) енергетичного аудиту;

2. потреби та очікування для досягнення цілей аудиту;

3. необхідний рівень деталізації.

Примітка 1. У додатку А представлено настанову, яка може бути корисною на стадії планування, зокрема для орієн­товних видів аудиту;

4. часові межі енергоаудиту;

5. критерії оцінювання та ранжування можливостей для підвищення рівня досягнутої/до- сяжної енергоефективності.

Приклад 1

Рентабельність інвестицій; потенціал енергозбереження протягом тривалого часу; аналіз витрат життєвого циклу; додатковий аналіз витрат для заміни на більш енергоефективне обладнання.

Примітка 2. Можливості підвищення рівня досягнутої/досяжної енергоефективності можуть містити неенергетичні пе­реваги;

6. залучення часових та інших ресурсів організації;

7. відповідні дані мають бути доступними до початку енергетичного аудиту.

Приклад 2

Кресленики; схеми установок; дані про споживання енергії за попередні періоди; рахунки за комунальні послуги, які належним чином перевірені; інструкції з експлуатації устатко- вання та інша технічна документація, зокрема заплановане вимірювання та/або перевірки, які мають бути проведені під час енергетичного аудиту;

8. очікувані результати та форма звіту;

9. чи має бути проект остаточного звіту представлений організації для обговорення;

10. представник організації, відповідальний за проведення енергетичного аудиту;

11. процедуру узгодження будь-яких змін, що вносять до характеру та обсягу робіт з енер­гетичного аудиту.

2. Енергетичний аудитор повинен запросити інформацію для визначення чинників, що можуть впливати на процес проведення енергетичного аудиту, зокрема виходячи з реальної ситуації:

1. нормативні вимоги або інші змінні, що впливають на проведення енергетичного аудиту;

2. нормативні або інші обмеження, що впливають на характер та обсяг робіт з енергетич­ного аудиту, або інші аспекти запропонованого енергетичного аудиту;

3. стратегічні плани, які можуть вплинути на рівень досягнутої/досяжної енергоефектив­ності організації.

Приклад З

Плани з управління активами; зміна асортименту продукції; плани розширення; заплано­вані проекти; аутсорсинг (передача функцій стороннім організаціям) з управління об’єктами або технічного обслуговування обладнання;

4. системи управління, наприклад, довкілля, якості, енергетичного менеджменту або інше;

5. чинники або особливі домовленості, які можуть змінити характер та обсяг робіт, процес і висновки енергоаудиту;

6. будь-які міркування, навіть суб'єктивні, зокрема існуючі думки, ідеї та обмеження, що стосуються потенційних заходів щодо підвищення рівня енергетичної ефективності.

3. Енергетичний аудитор повинен проінформувати організацію про:

1. засоби, обладнання та послуги, необхідні для проведення енергетичного аудиту;

2. комерційний чи інший інтерес, який може вплинути на його/її висновки та рекомендації;

3. будь-які інші питання щодо конфлікту інтересів.

Мета попередньої наради для енергоаудитора — інформування зацікавлених сторін про цілі енергоаудиту, визначеня характеру та обсягу робіт з енергоаудиту, меж та методів енергетичного аудиту, а також обговорення заходів щодо підготування до проведення енергоаудиту (наприклад, інструкцій з техніки безпеки на об'єкті, порядку контролю доступу, безпеки тощо).

Примітка 1. Нарада може охоплювати телефонні дзвінки, телеконференц-зв’язок та інші електронні засоби.

1. Енергетичний аудитор повинен поставити перед організацією завдання:

1. призначити відповідальних осіб з числа персоналу організації для надання допомоги енергетичному аудитору або відповідних осіб, які увійдуть до складу групи з енерго­аудиту з цією самою метою: ці особи повинні бути компетентними і мати повноважен­ня, щоб вимагати або здійснювати безпосередні операції над процесами й обладнан­ням, дотримуватися визначених характеру та обсягу робіт і цілей енергоаудиту;

2. інформувати відповідний персонал та інші зацікавлені сторони про енергоаудит, їх ролі, обов'язки, співпрацю та будь-які інші вимоги, що поширюються на них;

3. забезпечити співпрацю залучених сторін;

4. підтвердити будь-які незвичні умови, які можуть вплинути на енергетичний аудит або рівень досягнутої/досяжної енергоефективності, а саме: роботи з технічного обслугову­вання, спеціальні візити (клієнтів, контролювальних органів тощо), значні зміни в обся­гах виробництва та інше.

У випадку, якщо енергетичний аудит виконує не одна особа (а група), член групи з енерге­тичного аудиту має бути призначений провідним енергоаудитором.

Примітка 2. Деякі з цих вимог, можливо, вже були розглянуті на попередній стадії.

2. Енергетичний аудитор повинен погодити з організацією:

1. порядок доступу відповідно до вимог певного характеру та обсягу робіт з енергетичного аудиту для енергетичного аудитора;

2. вимоги до охорони праці, до промислової та загальної безпеки, щодо правил і проце­дур, чинних у разі надзвичайної ситуації;

3. наявність ресурсів, зокрема енергетичних даних, та необхідності у додатковому обліку;

4. чинні угоди щодо нерозголошення конфіденційної інформації (наприклад, щодо орендарів у будівлі);

5. вимоги до будь-яких спеціальних вимірювань, якщо в цьому є необхідність;

6. процедури, яких необхідно дотримуватися для встановлення вимірювального обладнання, якщо це необхідно.