---

їх габарити в плані перевищують габарити електроустаткування (на кожен бік) не менше:

0,6 м - якщо кількість масла до 2 т;

1м - якщо кількість масла від 2 т до 10 т;

1,5 м - якщо кількість масла від 10 т до 50 т;

Об'єм маслоприймача з відводом масла під трансформатори, реактори і під бакові вимикачі на напругу 110 кВ і вище розраховують на 100% об'єму вміщеного в них масла.

На підстанціях 220 (330) кВ з трансформаторами потужністю 200 MB А і вище, де передбачено стаціонарні автоматичні установки для пожежогасіння, об'єм маслоприймача розраховують на 50 % вміщеного в них масла і повного об'єму води за час не більше ніж 15 хв.

Маслопроводи між маслозбірниками і маслоприймачами, як правило, застосовують у вигляді підземних трубопроводів. Виключають перетікання масла маслостоками із одного маслоприймача в інший, а також розтікання його різними підземними спорудженнями.

17. ВАНТАЖОПІДЙОМНІ ПРИСТРОЇ

    1. На підстанціях на напругу до 330 кВ не передбачають вантажопідйомні пристрої для ревізії трансформаторів.

На підстанціях, в яких маса частини трансформатора, що піднімають для огляду, не більше ніж 25 т, для зняття кожуха або підйому активної частини трансформатора передбачають використання порталу ошиновок трансформатора або інвентарний пристрій (пересувний кран).

У разі застосування сумісного порталу передбачають можливість відкрити активну частину трансформатора з-під піднятого кожуха (або відкотити кожух для відкриття активної частини) в бік автодороги або під'їзної залізниці і передбачити місце для виконання робіт з огляду і ревізії.

17. 2. Якщо частина трансформатора, що піднімається для огляду, важча 25 т, на підстанції потрібен спеціальний або інвентарний вантажопіднімальний пристрій.

    3. Стаціонарний пристрій (башту) для ревізії трансформатора передбачають лише на під­станціях, на яких передбачено ремонт трансформаторів інших підстанцій.

    4. Компоновка і конструкція підстанцій на напругу 35 кВ і вище забезпечують застосування автокранів, телескопічних вишок і інших засобів для механізації ремонтних і експлуатаційних робіт, а також під'їзду пересувних лабораторій до трансформаторів і інших апаратів.

    5. Повітряне господарство, водопостачання і автомобільні дороги слід проектувати у відпо­відності з нормами технологічного проектування потужних підстанцій.

18. ЦЕХ МЕРЕЖ І ПІДСТАНЦІЙ

    1. Під час виконання проекту з електропостачання підприємства передбачають приміщення і устаткування цеху з дільницями мереж і підстанцій для обслуговування:

• ПГУ на напругу від 110 кВ до 330 / 6 (10) кВ;

• зовнішніх цехових розподільних, трансформаторних і перетворювальних підстанцій;

• ПЛ електропередачі на напругу від 3 кВ до 330 кВ;

• міжцехових кабельних мереж на напругу до і вище 1000 В;

• установок і мереж зовнішнього освітлення території підприємства;

• трансформаторно-масляного господарства.

ДОДАТОКA
(довідковий)

РОЗРАХУНОК ЕЛЕКТРИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ

А.1 Вказівки не поширюються на визначення електричних навантажень електроприймачів з різкозмінним графіком навантаження (електроприводів прокатних станів, дугових електропечей, контактного електрозварювання тощо), промислового електричного транспорту, а також електро­приймачів з відомим графіком навантаження.

Послідовність розрахунків електричних навантажень залежно від стадії проектування пред­ставлена в таблиці А.1.

Таблиця А.1 - Послідовність розрахунків електричних навантажень

А.2 Розрахунок електричних навантажень ЕП до 1 кВ в цілому по підприємству

А.4.1 Розрахунок виконується за формою Ф636-92.

А.4.2 Початковими для розрахунку даними є таблиці - завдання від технологів, сантехніків і інших суміжних підрозділів, в яких вказуються дані електроприймачів, що встановлюються в кожному корпусі будівлі підприємства.

А.4.3 Ефективне число електроприймачів рекомендується визначати за наближеною фор­мулою:

n_e=3^-, (А.1)

Рн max

де Р_н - групова номінальна (встановлена) активна потужність;

Рн max ^_ номінальна (встановлена) потужність найбільш потужного ЕП групи.

Всі ЕП групуються за характерними категоріями з однаковими коефіцієнтами використання К_в і tg ф незалежно від потужності ЕП. Для кожної характерної групи визначаються розрахункові величини АС ■ Р_и та К_аР_и • tg <р.

А.4.4 Значення коефіцієнтів використання К_в та cos <р для різного устаткування різних типів виробництва використовують згідно розрахунків, та технологічних вимог.

А.4.5 Резервні електроприймачі, ремонтні зварювальні трансформатори і інші ремонтні елек- троприймачі, а також електроприймачі, що працюють короткочасно (пожежні насоси, засувки, вентилі тоще), при підрахунку розрахункової потужності не враховуються.

А.4.6 По середньозваженому коефіцієнті використання і ефективному числу електроприй- мачів визначають за таблицею А.2 розрахунковий коефіцієнт навантаження і розрахункову потуж­ність ЕП напругою до 1 кВ в цілому по корпусу, підприємству.

А.4.7 Приклад розрахунку електричних навантажень ЕП до 1 кВ в цілому по підприємству наведено в таблиці А.5.

Таблиця А.2 - Значення коефіцієнта розрахункової потужності Кр на шинах цехових трансфор­маторів та магістральних шинопроводів напругою до 1 кВ для постійного часу нагрівання 10 хв < Т_о > 20 хв

А.З Розрахунок електричних навантажень живильних мереж до 1 кВ

А.3.1 Розрахунок виконується за формою Ф636-92.

А.3.2 Розрахунок проводиться одночасно з формуванням живильних мереж. Мета розрахунку- визначення розрахункових струмів елементів живильної мережі, вибір перетинів провідників по нагріву і типів розподільних пристроїв напругою до 1 кВ.

А.3.3 Вузли живлення групуються по територіальному розміщенню ЕП (по ділянках, відді­леннях, цехах). Для кожного вузла живлення (розподільний пункт, шафа, збірка, розподільний і магістральний шинопроводи, щит станцій управління тощо) ЕП групуються за характерними категоріями з однаковими К_ві tg<p та номінальною потужністю.

А

(А.2)

.3.4 Ефективну кількість електроприймачів п_е порекомендується визначати за формулою:

^{Є 2} ’

Рн

де Р_н - групова номінальна (встановлена) активна потужність;

р_н - номінальна (встановлена) потужність одного електроприймача;

п - кількість електроприймачів.

А.3.5 Для кожного з перерахованих в А.3.3 вузлів живлення залежно від середньозваженого коефіцієнта використання і ефективного числа електроприймачів за таблицею А.З визначається коефіцієнт розрахункової потужності К_р .

Таблиця А.З - Значення коефіцієнта розрахункової потужності К_р