Рисунок 21 - Приклад утворення снігової порожнини при невірно обраній ширині смуги нагрівання
Окремого підходу потребує конструкція даху з карнизом значної ширини і, як наслідок, із жолобом, установленим віддалено від стіни. За певних температур зовнішнього повітря замерзання талої води відбувається вище нагрівального кабелю, установленого біля прикарнизного жолоба, як показано на рискнку 22. При цьому в жолобі не намерзає лід, однак вище нагрівального кабелю виникає льодяна гребля, що підпирає воду, яка може протікати через покрівлю.
1 - смуга нагрівання; 2 - льодяна гребля; 3 - тала вода; 4 - сніговий покрив; 5 - тала вода під пластом снігу;
6 - нагрівальний кабель; 7 - "паразитне" нагрівання внаслідок тепловтрат через перекриття
Рисунок 22 - Приклад намерзання льоду на даху з карнизом значної ширини
Для запобігання намерзанню льодяної греблі рекомендується розширити смугу нагрівання до рівня стіни, тобто шириною, більшою ніж (ЗО - 40) см. Однак такий підхід призводить до значного зростання потужності. Як варіант з меншою потужністю - утворення петель нагрівального кабелю до рівня стіни, перпендикулярно до жолоба. Крок між петлями - приблизно 1 м, що достатньо для забезпечення відводу води до жолоба (рисунок 23).
1 - петлі нагрівального кабелю до рівня стіни; 2 - монтажна стрічка; 3 - прикарнизний жолоб
Рисунок 23 - Приклад запобігання намерзанню льодяної греблі на даху з карнизом значної
ширини
На даху зі значним похилом слід передбачати можливість сповзання пластів снігу та їх руйнівної дії на нагрівальний кабель і його кріплення. Для уникнення цього рекомендується встановлювати снігозатримувачі вище нагрівального кабелю.
Нагрівання крапельника та поверхні даху нижче прикарнизного жолоба
При розташуванні жолоба на значній відстані від кромки, нижче нього існує поверхня покрівлі, на якій накопичується сніг. Даний шар снігу не є суттєво небезпечним, оскільки не має впливу від "паразитного" підігрівання. Однак при коливанні температури повітря близько нуля градусів можливе танення цього снігу й утворення невеликих бурульок на крапельнику. У той же час, за наявності протікання прикарнизного жолоба можуть виникати великі бурульки на кромці даху внаслідок танення снігу від нагрівального кабелю (рисунок 24). Це неможливо передбачити на етапі проектування. Рекомендується на об’єкті перевірити герметичність жолоба шляхом штучного проливання води на нього.
1 - смуга нагрівання; 2 - місце протікання жолоба; 3 - бурулька внаслідок протікання прикарнизного жолоба;
4 - бурульки внаслідок танення снігу нижче жолоба
Рисунок 24 - Приклад утворення бурульок нижче прикарнизного жолоба
Утворенню бурульок нижче прикарнизного жолоба запобігають встановленням нагрівального кабелю вздовж крапельника, тобто вздовж лінії зриву крапель води з кромки покрівлі. Рекомендується встановлювати мінімум одну лінію кабелю, як показано на рисунку 25.
1 - смуга нагрівання; 2 - нагрівальний кабель ззовні крапельника; 3 - "паразитне" нагрівання внаслідок тепловтрат через перекриття; 4 - нагрівальний кабель всередині крапельника
Рисунок 25- Приклад розташування лінії нагрівального кабелю вздовж крапельника ззовні (а) та всередині (б)
Ідеальним рішенням запобігання утворенню бурульок нижче прикарнизного жолоба є збільшення кількості ліній нагрівального кабелю вздовж крапельника та встановлення нагрівального кабелю на всій поверхні нижче прикарнизного жолоба. Однак результатом буде значне підвищення потужності та вартості АЕКС, що, зазвичай, обмежує застосування такого рішення.
Визначення довжини нагрівального кабелю в прикарнизному жолобі
Нагрівальний кабель у прикарнизному жолобі розташовують, зазвичай, уздовж жолоба, хоча для танення снігу напрямок розташування кабелю не має значення - уздовж або поперек жолоба.
При укладанні кабелю вздовж жолоба розрахункову довжину нагрівального кабелю(-ів) визначають за довжиною прикарнизного жолоба та обраною кількістю ліній кабелю.
Слід брати до уваги, що,зазвичай, використовують один і той же нагрівальний кабель як для нагрівання прикарнизного жолоба, так і для прилеглих до нього водостічних труб, крапельника та поверхні нижче прикарнизного жолоба тощо. Це слід враховувати при визначенні загальної розрахункової довжини кабелю.
При утворенні смуги нагрівання встановлюють, як правило, 4-6 ліній нагрівального кабелю, утворюючи достатню ширину цієї смуги - мінімально (30-40) см (див. 8.3.2.3) та забезпечуючи рекомендовану розрахункову питому потужність відповідно до розділу 7. Крок укладання кабелю вибирають, як правило, (4-8) см, але не більше 10 см.
Кількість ліній нагрівального кабелю - парну або непарну - вибирають виходячи зі зручності монтажу, а також обраного способу прокладання:
одного кабелю як для жолоба, так і для прилеглих до нього водостічних труб, крапельника й поверхні нижче прикарнизного жолоба тощо;
окремих кабелів для різних ділянок водостічної системи.
Слід брати до уваги й обраний конструктивний тип кабелю - одножильний чи двожильний, тобто кількість його холодних кінців (див. 8.3.1.3).
Приклади укладання двожильного нагрівального кабелю в прикарнизному жолобі показано на рисунку 26.
1 - холодний кінець; 2 - кінцева муфта; 3 - монтажна стрічка; 4 - смуга нагрівання з парною кількістю (чотири) ліній; 5 - перехідна муфта; 6 - нагрівальний кабель у водостічних трубах; 7 - смуга нагрівання з непарною кількістю (три) ліній; 8 - нагрівальний кабель вздовж крапельника
Рисунок 26 - Приклади укладання двожильного нагрівального кабелю в прикарнизному жолобі
парною (а) та непарною (б) кількістю ліній
Розраховану довжину кабелю рекомендується збільшувати на коефіцієнт запасу, який приймають на рівні 1,05 - 1,1.
Як правило, для АЕКС використовують виробничо виготовлений нагрівальний кабель. Його довжину вибирають найближчою більшою до загальної розрахункової із номенклатурного ряду виробника. Виникаюче збільшення довжини нагрівального кабелю дає змогу більш вільно та зручно виконувати його монтаж і йому завжди є місце для укладання.
Прикарнизний жолоб, крапельник та поверхня покрівлі нижче жолоба - загальні рекомендації та приклади кріплення нагрівального кабелю
Слід дотримуватись вимог виробників нагрівального кабелю для АЕКС стосовно його кріплення. Для нагрівального кабелю конкретного виробника, як правило, використовують елементи кріплення того ж виробника.
Для нагрівального кабелю слід застосовувати надійні елементи кріплення, які запобігають перехрещенням, дотикам його ліній тощо, які можуть призвести до перегрівання та виходу з ладу нагрівального кабелю.
Лінію(-ії) кабелю рекомендується кріпити через кожних (25-30) см, тобто використовувати 3-4 елементи кріплення на кожний метр його довжини.
Найбільш поширений варіант кріплення нагрівального кабелю - за допомогою металевої монтажної стрічки. Відрізки монтажної стрічки встановлюють поперек ліній кабелю та кріплять до покрівлі саморізами, витяжними заклепками тощо. Для запобігання протіканню місця кріплення саморізи і заклепки рекомендується садити на герметик, призначений для зовнішнього застосування. Як варіант, металеву монтажну стрічку кріплять до покриття без порушення його герметичності - приклеюванням монтажної стрічки до покриття розігрітими клаптиками покрівельного матеріалу (руберойд тощо), наприклад, будівельним феном або газовим пальником. Приклади кріплення монтажної стрічки до покриття показано на рисунку 27.
- нагрівальний кабель; 2 - монтажна стрічка; 3 - саморізи або витяжні заклепки; 4 - клаптики покрівельного матеріалу
Рисунок 27 - Приклад кріплення монтажної стрічки до покриття саморізами або витяжними
заклепками (а) та клаптиками розігрітого покрівельного матеріалу (б)
Можливе використання пластикових елементів кріплення кабелю (пластикової монтажної стрічки), які кріплять до покрівлі способами, аналогічними вищенаведеним для металевої монтажної стрічки. Варіант конструкції пластикової монтажної стрічки показано на рисунку 18.
Також можливе використання різноманітних саморобних елементів кріплення кабелю. Наприклад, можливе розтягування вздовж жолоба металевого дроту (зазвичай, нержавіючого) і кріплення кабелю до нього хомутами тощо. Також можливою є фіксація різноманітних металевих елементів до фальців металевої покрівлі за допомогою гвинтових струбцин тощо. Строк служби саморобних елементів кріплення не повинен бути нижче строку служби нагрівального кабелю.
8.3.3 Карниз з неорганізованим водовідводом
При неорганізованому водовідводі тала вода стікає уздовж всієї кромки покриття, тому для запобігання намерзанню льоду необхідно нагрівати карниз по всій його довжині. Утворення талої води та намерзання льоду на карниз із неорганізованим водовідводом відбувається аналогічно, як на прикарнизному жолобі (див. 8.3.2.1 і 8.3.2.3).
Нагрівання карнизу здійснюють нагрівальною смугою, утворюючи достатню її ширину - мінімально (30-40) см (див. 8.3.2.3) та забезпечуючи рекомендовану розрахункову питому потужність відповідно до розділу 7. Крок укладання кабелю вибирають, як правило, (4-8) см, але не більше 10 см.
Слід враховувати, що, зазвичай, карнизи мають достатньо великий винос від стіни будівлі (від червоної лінії будівлі) і намерзання льоду може відбуватись вище смуги нагрівання. Це призводить до виникнення льодяної греблі, котра підпирає воду, яка може протікати через покриття (рисунок 22). Для запобігання такого виконують рекомендації наведені у 8.3.2.3 (рисунок 23), - розширюють смугу нагрівання або утворюють петлі кабелю перпендикулярно до кромки.
На даху зі значним похилом слід передбачати можливість сповзання пластів снігу та їх руйнівної дії на нагрівальний кабель і на його кріплення. За відсутності снігозатримувачів на такому даху слід передбачити їх встановлення вище нагрівального кабелю.
Розташування нагрівального кабелю та напрямок прокладання його ліній визначають залежно від форми покриття - плоске або профільоване.
При прокладанні нагрівального кабелю вздовж карнизу кількість його ліній - парну або непарну - визначають виходячи зі зручності монтажу та типу нагрівального кабелю - одножильного або двожильного.
Для плоскої форми покриття напрямок прокладання нагрівального кабелю не має значення і визначається зручністю кріплення монтажної стрічки та зручністю монтажу кабелю. Тобто нагрівальний кабель прокладають або вздовж, або поперек карнизу, як показано на рисунку 28.
1 - пласке покриття; 2 - нагрівальний кабель; 3 - металева монтажна стрічка
Рисунок 28 - Приклад розташування нагрівального кабелю на карнизі з плоским покриттям уздовж (а) та поперек (б) карнизу
Для профільованої форми покриття рекомендується розташовувати нагрівальний кабель, орієнтуючись на хвилі профілю, - розташовувати кабельні петлі в нижніх та його переходи на верхніх частинах хвиль, як показано на рисунку 29.
1 - профільоване покриття; 2 - нагрівальний кабель; 3 - металева монтажна стрічка
Рисунок 29 - Приклад розташування нагрівального кабелю на карнизі з профільованим
покриттям
Карниз з неорганізованим водовідводом - загальні рекомендації та приклади кріплення нагрівального кабелю аналогічні вимогам у 8.3.2.7.
Довжину нагрівального кабелю, що утворює смугу нагрівання уздовж карнизу визначають, як у 8.3.2.6.
Єндови та примикання покриття до стін та інших конструкцій
Особливістю єндов (розжолобків) та примикання покриття до стін та інших конструкцій є те, що рівень накопичення снігу на них більший ніж на інших ділянках покриття. Тала вода насичує пласт снігу та, замерзаючи в ньому, утворює греблі, що може призвести до протікання покрівлі через фальці, напустки покрівельних листів, стики покриття зі стінами та іншими конструкціями.
Розрахункову питому потужність АЕКС єндови тощо рекомендується приймати залежно від рівня теплоізоляції даху (розділ 7, таблиця 2):
холодний дах - (250-300) Вт/м2;
теплий дах - (350-400) Вт/м2;
але не більше 600 Вт/м2.
Нагрівальний кабель у єндовах, як правило, розташовують паралельними лініями уздовж єндови. Кількість ліній нагрівального кабелю, як правило, визначають, виходячи з геометрії та конструкції єндови. Зазвичай, встановлюють 2-4 лінії нагрівального кабелю вздовж єндови, забезпечуючи рекомендовану розрахункову питому потужність відповідно до розділу 7. Крок укладання кабелю вибирають, як правило, (4-8) см, але не більше 10 см.
Нагрівальний кабель слід розташовувати уздовж єндови не менше ніж на 2/3 її довжини.
У нижній частині єндови накопичується більше снігу ніж у верхній. Тому, як варіант, нагрівальним кабелем утворюють своєрідний трикутник з меншою кількістю ліній кабелю зверху єндови та з більшою кількістю ліній знизу (рисунок ЗО).
Уздовж примикання покрівлі до вертикальних стін, як правило, розташовують 2-4 лінії нагрівального кабелю.
Визначення довжини нагрівального кабелю
При укладанні кабелю вздовж єндови тощо розрахункову довжину нагрівального кабелю визначають за довжиною єндови та обраною кількістю ліній кабелю.
Слід брати до уваги, що, зазвичай, використовують той самий нагрівальний кабель як для нагрівання єндови, так і для прилеглих до неї жолоба, водостічної труби тощо. Це слід враховувати при визначенні загальної розрахункової довжини кабелю.
