Усунення проблеми замерзання нижньої частини водостічної труби здійснюють додатковим підігріванням її нижньої частини на ділянці довжиною приблизно (0,5-1) м, наприклад, утворенням додаткової петлі або декількох петель нагрівального кабелю, як показано на рисунку 6.



1 - дві лінії нагрівального кабелю у верхній частині труби; 2 - додаткові лінії нагрівального кабелю для збільшення потужності

Рисунок 6 - Приклад додаткового нагрівання нижньої частини водостічної труби за допомогою
утворення додаткової петлі нагрівального кабелю
(кріплення нагрівального кабелю умовно не показано)

Іншим прикладом забезпечення збільшення потужності у нижній частині труби є застосування металевої гільзи з навитим нагрівальним кабелем. Гільзу довжиною приблизно (0,3-0,5) м виготовляють, зазвичай, із металевого листа (оцинковане залізо, мідь тощо). Нагрівальний кабель намотують витками з кроком (5-8) см і закріплюють на гільзі, наприклад, за допомогою металевої монтажної стрічки. Гільзу встановлюють і закріплюють на прямолінійній ділянці нижньої частини труби, як на рисунку 7. Однак цей варіант потребує демонтажу нижньої частини труби.



1 - металева гільза; 2 - витки нагрівального кабелю; 3 - монтажна стрічка

Рисунок 7 - Приклад додаткового нагрівання нижньої частини водостічної труби за допомогою гільзи з навитим кабелем у вертикальній ділянці труби (а) та на виході з труби (б)



Петлю нагрівального кабелю слід закінчувати й закріплювати на рівні найнижчої точки виті­кання води з водостічної труби. Однак у трубі, що виходить на тротуар тощо,наявність видимої частини кабелю може стати причиною його пошкодження, у тому числі внаслідок вандалізму. За таких обставин рекомендується нижню петлю(-і) кабелю кріпити невидимо, наприклад, до верхньої кромки виходу водостічної труби або з улаштуванням металевого захисного кожуха, як представлено на рисунку 8.



1 - дві лінії нагрівального кабелю у верхній частині; 2 - подвійна монтажна стрічка; 3 - монтажна стрічка;

4 - додаткові лінії нагрівального кабелю для збільшення потужності; 5 - захисний кожух

Рисунок 8 - Приклад захисту кабелю металевим кожухом на виході з водостічної труби



Додаткового зменшення впливу конвективного потоку на переохолодження нижньої частини водостічної труби досягають застосуванням на її виході поворотної заслінки, показаної на рисун­ку 9. За відсутності витоку води під дією гравітаційної сили заслінка перекриває трубу.


1 - водостічна труба; 2 - завіса; 3 - поворотна заслінка; 4 - тягарець

Рисунок 9 - Приклад застосування заслінки для зменшення конвективного потоку повітря
на виході труби з вертикальним (а) та похилим (б) перерізом

Якщо водостічна труба заходить у зливову каналізацію, то нагрівальний кабель заводять у каналізацію до рівня не менше глибини промерзання ґрунту.

8.3.1.5 Водостічні труби -загальні рекомендації та приклади кріплення нагрівального кабелю.

Слід дотримуватись вимог виробників нагрівального кабелю для АЕКС стосовно його кріп­лення. Для нагрівального кабелю конкретного виробника, як правило, використовують елементи кріплення того ж виробника.

При прокладанні двох або більше ліній кабелю у водостічній трубі слід забезпечити немож­ливість їх перехрещення, дотику тощо, що може призвести до перегрівання та виходу з ладу нагрі­вального кабелю. Особливо важлива ця вимога при використанні резистивного кабелю. Для забезпечення такого розташування ліній кабелю застосовують спеціальні елементи кріплення - затискачі, кліпси, монтажну стрічку тощо, які забезпечують монтаж та кріплення декількох пара­лельних ліній нагрівального кабелю. Відстань між сусідніми лініями нагрівального кабелю зада­ється цими елементами кріплення і, зазвичай, дорівнює (4-8) см. Уздовж ліній кабелю реко­мендується використовувати 3-4 елементи кріплення на метр, тобто через кожних (25-30) см.

У водостічних трубах довжиною більше 3 м слід, а у трубах до 3 м рекомендується здійснювати механічне розвантаження нагрівального кабелю. Для цього застосовують трос, ланцюг тощо, на якому зафіксовують елементи кріплення. Застосовувані розвантажувальні троси не повинні роз­тягуватися під дією зовнішніх чинників (вологи, температури, навантаження тощо).

Як варіант, використовують спеціальну металеву розвантажувальну монтажну стрічку з еле­ментами кріплення ліній кабелю. Розвантажувальні трос, ланцюг або монтажна стрічка тощо слід надійно кріпити зверху до стіни, парапету, несучих конструкцій даху тощо, які в разі аварійного вимкнення АЕКС здатні витримати навантаження стовпа льоду в трубі. Приклади застосовуваних елементів кріплення та конструктивних рішень кріплення кабелю у водостічних трубах показано на рисунках 10-14.




1 - подвійна металева монтажна стрічка; 2 - нагрівальний кабель; 3 - водостічна труба

Рисунок 10 - Приклади конструкції металевої розвантажувальної монтажної стрічки (а)
та її застосування у водостічній трубі (б)


1 - металевий розвантажувальний трос; 2 - металевий затискач з прокладкою; 3 - нагрівальний кабель, 4 - металева монтажна стрічка

Рисунок 11 - Приклади кріплення двох ліній нагрівального кабелю у водостічній трубі до
металевого троса за допомогою металевих затискачів (а) та металевої монтажної стрічки (б)



1 - нагрівальний кабель; 2 - полімерний трос, що не розтягується; 3 - спеціальний пластиковий затискач з п’ятьма кліпсами (защіпками)

Рисунок 12 - Приклади кріплення двох (а) та чотирьох (б) ліній нагрівального кабелю
у водостічній трубі за допомогою затискачів, установлених на тросі


Рисунок 13 - Приклади спеціального пластикового затискача для ланцюга (а) та кріплення за їх допомогою нагрівального кабелю у водостічній трубі (б)

1 - спеціальний пластиковий затискач для ланцюга з чотирма кліпсами (защіпками); 2 - ланцюг; 3 - нагрі­вальний кабель




1 - затискач нагрівального кабелю; 2 - затискач троса; 3 - гвинт

Рисунок 14 - Приклади конструкцій металевих кріплень кабелю до троса з гвинтовим затискачем
для двох ліній кабелю (а) та для однієї лінії кабелю (б)

8.3.1.6 Кріплення нагрівального кабелю в підвісних жолобах

Слід дотримуватись вимог виробників нагрівального кабелю для АЕКС стосовно його кріп­лення. Для нагрівального кабелю конкретного виробника, як правило, використовують елементи кріплення того ж виробника.

Нижче наведені загальні рекомендації та приклади кріплення кабелю в жолобах.

Прокладання в жолобі двох або більше ліній нагрівального кабелю рекомендується здійсню­вати таким чином, щоб одна з ліній кабелю була розташована вздовж дна жолоба, а інша - на стінці жолоба ближче до його верху (рисунок 15,6). Відстань між лініями нагрівального кабелю, зазвичай, дорівнює (4-8) см. Уздовж ліній кабелю рекомендується використовувати 3-4 елементи кріплення на метр, тобто через кожних (25-30) см.

Як варіант для пластикового круглого жолоба кабель закріплюють на спеціальних пластикових кріпленнях (затискачах), які защіпають за край жолоба та які мають декілька кліпс (защіпок) для фіксації кабелю. Приклад конструкції одного з типів пластикового кріплення та його застосування в жолобі показано на рисунку 15.


б


1 - дужка защіпання до краю жолоба; 2 - дужки кріплення ліній нагрівального кабелю; 3 - нагрівальний кабель;

4 - підвісний жолоб

Рисунок 15 - Приклади конструкції одного з типів пластикового кріплення для жолоба (а)
та його застосування у підвісному жолобі (б)



Як варіант кріплення в підвісному жолобі нагрівальний кабель може бути закріплений до uo-тажної стрічки. Відрізки монтажної стрічки розташовують поперек жолоба та кріплять само­різами. витяжними заклепками тощо, зазвичай, до його верхніх частин (бортиків),не утворюючи протікання жолоба. Спосіб кріплення з монтажною стрічкою підходить для жолобів різних форм поперечного перерізу (круглих, прямокутних тощо) і виконаних з різного матеріалу. Монтажна стрічка порівняно із пластиковим кріпленням для жолоба дає можливість розташовувати більшу кількість ліній нагрівального кабелю та розподілити їх більш рівномірно на поверхні жолоба. Приклад кріплення нагрівального кабелю у жолобі за допомогою металевої монтажної стрічки показано на рисунку 16.



1 - металева монтажна стрічка; 2 - точки кріплення монтажної стрічки саморізом тощо; 3 - нагрівальний кабель

Рисунок 16 - Приклад кріплення нагрівального кабелю в підвісному жолобі за допомогою
металевої монтажної стрічки

Як варіант, нагрівальний кабель закріплюють спеціальними металевими гнучкими затиска­чами, прикріпленими до верхніх частин (бортиків) жолоба подібно металевій монтажній стрічці, як показано на рисунку 17.

1 - нагрівальний кабель; 2 - затискач; 3 - точки кріплення затискача до жолоба

Рисунок 17 - Приклад кріплення нагрівального кабелю в підвісному жолобі за допомогою спеціальних металевих гнучких затискачів

Варіант конструкції пластикової монтажної стрічки, яку застосовують для жолоба, показано на рисунку 18.



1 - дужки кріплення ліній нагрівального кабелю; 2 - нагрівальний кабель

Рисунок 18 - Приклад кріплення нагрівального кабелю пластиковою монтажною стрічкою

8.3.1.7 Визначення довжини нагрівального кабелю в підвісних жолобах і водостоках

Розрахункову довжину нагрівального кабелю(-ів) визначають за довжиною підвісних жолобів і водостоків та обраною кількістю його ліній.

При обиранні двох ліній нагрівального кабелю для зручності проектування та монтажу, що доцільно застосовувати для підвісних жолобів і підвісних водостоків діаметром до 20 см, загальну розрахункову довжину кабелю визначають за простим правилом - щонайменше як подвоєну суму довжин жолобів і водостоків.

Визначену загальну розрахункову довжину, за необхідності, коригують для конкретних техніч­них рішень з урахуванням додаткової довжини кабелю для:

  • збільшення потужності нижньої частини водостічної труби;

  • вигину (коліна) водостічної труби, жолобу тощо;

  • водоприймальної воронки складної або нестандартної конструкції;

  • можливого відхилення від проекту;

  • тощо.

Для спрощення розрахунку загальної довжини кабелю її збільшують на коефіцієнт запасу, який приймають на рівні 1,05 - 1,1.

Як правило,для АЕКС використовують виробничо виготовлений нагрівальний кабель. Його довжину вибирають найближчою більшою до загальної розрахункової із номенклатурного ряду виробника. Виникаюче збільшення довжини нагрівального кабелю дає змогу більш вільно та зручно виконувати його монтаж і йому завжди є місце для укладання.

8.3.2 Прикарнизні (настінні) жолоби та розташовані нижче них поверхня даху і кра- пельники

  1. Особливістю прикарнизного (настінного) жолоба є одночасне виконання двох функцій: збирання води та снігозатримання в зимовий період. Він утримує весь пласт снігу на покрівлі від сповзання. Коли тала вода з поверхні покрівлі стікає до прикарнизного жолоба, вона насичує пласт снігу біля нього. За рахунок цього рівень води на покрівлі біля жолоба підіймається, що може призвести до протікання покрівлі через фальці, напустки покрівельних листів тощо. Окрім того, насичений водою пласт снігу інколи замерзає і тала вода по ньому перетікає жолоб, стікаючи до карнизу, замерзаючи й утворюючи там бурульки, або блокується замерзлим снігом, як гребля, та затікає під покрівлю. Приклад намерзання льоду та бурульок на даху з прикарнизним жолобом показано на рисунку 19.



1 - бурулька; 2 - прикарнизний жолоб; 3 - лід; 4 - накопичена тала вода; 5 - пласт снігу; 6 - тала вода під пластом снігу; 7 - "паразитне" нагрівання внаслідок тепловтрат через перекриття

Рисунок 19 - Намерзання льоду та бурульок на даху з прикарнизним жолобом

  1. Розрахункову питому потужність АЕКС прикарнизного жолоба рекомендується прий­мати залежно від рівня теплоізоляції даху (див. також розділ 7, таблиця 2):

  • холодний дах - (250-300) Вт/м2;

  • теплий дах - (350-400) Вт/м2;

  • але не більше 600 Вт/м2.

При виборі розрахункової потужності АЕКС рекомендується застосовувати правило - чим більша питома потужність, тим надійніше працює система, тобто забезпечує плюсову температуру на поверхні покриття та у водостоках за більш низьких температур зовнішнього повітря.

  1. Наявність товстого пласту снігу вище прикарнизного жолоба потребує спеціального рішення стосовно визначення площі нагрівання смуги покрівлі уздовж цього жолоба. Нагрівальний кабель розташовують так, щоб утворити смугу нагрівання приблизною шириною не менше висоти снігового покриву для даної місцевості. Для більшості районів України мінімальну смугу вище прикарнизного жолоба приймають шириною (ЗО - 40) см (рисунок 20).



1 - смуга нагрівання шириною b; 2 - сніговий покрив висотою h; 3 - нагрівальний кабель; 4 - "паразитне" нагрівання внаслідок тепловтрат через перекриття

Рисунок 20 - Залежність ширини смуги нагрівання над прикарнизним жолобом від висоти
снігового покрову

Зменшення ширини смуги нагрівання може призвести до танення снігу тільки біля нагріваль­ного кабелю, утворюючи льодяну порожнину (печеру, тунель) у товщі снігу, як показано на рисун­ку 21. У цьому випадку тала вода перетече жолоб по склепінню печери та намерзне нижче жолоба. При правильно обраній ширині смуги нагрівання відбувається обвал печери та забезпечується правильне стікання талої води вздовж жолоба.



1 - смуга нагрівання невідповідної ширини; 2 - льодове склепіння печери; 3 - сніговий покрив; 4 - тала вода під пластом снігу; 5 - "паразитне" нагрівання внаслідок тепловтрат через перекриття