---

5.2 Відтворність

5.2.1 Мета

Довести, що чутливість випробного сповіщувача не змінюється надмірно від зразка до зразка.

5.2.2 Методика випробовування

Сповіщувачі треба настроювати на максимальну чутливість.

Значення порога спрацьовування кожного випробного зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5.

Треба обчислювати середнє арифметичне отриманих значень порога спрацьовування і позначати його С_відтв.

Найбільше виміряне значення порога спрацьовування треба позначати С_mах, а найменше – С_mіn.

5.2.3 Вимоги

С_mіn повинно бути не менше ніж 0,4 дБ.

Співвідношення значень порога спрацьовування С_mах : С_відтв. не повинно перевищувати 1,33, а співвідношення значень порога спрацьовування С_відтв : C_min не повинно перевищувати 1,5.

5.3 Повторність

5.3.1 Мета

Довести, що чутливість випробного сповіщувача залишається постійною навіть після великої кількості спрацювань.

5.3.2 Методика випробовування

Зразок треба настроювати на максимальну чутливість.

Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати тричі відповідно до 5.1.5.

Проміжок часу між подальшими вимірюваннями повинен бути не менше 15 хв та не більше 1 год.

Потім на подальші 7 діб зразок треба лишати підімкненим до електроживлення без переривань або порушень оптичного променя. Після цього треба повторювати вимірювання значення порога спрацьовування випробного зразка відповідно до 5.1.5.

Найбільше значення порога спрацьовування треба позначати С_mах, а найменше – С_mіn.

5.3.3 Вимоги

Протягом 7 діб між вимірюваннями не повинно надходити сигналів тривоги або несправності.

С_min повинно бути не менше ніж 0,4 дБ.

Співвідношення значень порога спрацьовування С_mах: С_mіn не повинне перевищувати 1,6.

5.4 Залежність від напрямку

5.4.1 Мета

Довести, що невеликі неточності кутового юстирування (у межах зазначених виробником максимальних значень), що є результатом установлення і (або) перекосів усередині будівлі, не впливають шкідливо на функціювання сповіщувача.

5.4.2 Методика випробовування

5.4.2.1 Стан зразка під час впливання

Зразок треба настроювати на його максимальну чутливість і установлювати відповідно до 5.1.3 на максимальній відстані. Підмикати треба відповідно до 5.1.2.

За згоди виробника це випробовування можна проводити в атмосферних умовах не зазначених у 5.1.1.

5.4.2.2 Умови впливання

Кожний з опозитних компонентів треба піддавати нижчезазначеним діям, у той час як інший компонент залишають нерухомим:

а) повернути компонент по годинній стрілці навколо вертикальної осі з кутовою швидкістю

(0,3 ± 0,05) °/хв до максимального кутового зсуву, зазначеного виробником відповідно до 6.2. Після 2 хв перебування компонента в цьому положенні встановити на шляху променя випробовувальний фільтр з ослабленням 6 дБ.

Видалити випробовувальний фільтр і провести скидання сповіщувача. Повернути компонент у вихідне положення, провести скидання:

b) повторити порядок дій, зазначений в а), але повертати компонент у напрямку проти часової стрілки;

c) повторити зазначені в а) та b) дії, але повертати компонент навколо горизонтальної осі перпендикулярно променю.

5.4.3 Вимоги

Зразок не повинен видавати ні сигналів несправності, ні сигналів тривоги під час обертання його в межах кутових допусків, зазначених виробником (див. 6.2.а)).

Зразок повинен видати сигнал тривоги протягом проміжку часу не більше ніж 30 с після повного уведення випробовувального фільтра, зазначеного у 5.4.2.2.

5.5 Зміна параметрів електроживлення

5.5.1 Мета

Переконатися, що в межах установленого діапазону(-ів) параметрів електроживлення (наприклад, напруги) чутливість сповіщувача не залежить істотно від цих параметрів.

5.5.2 Методика випробовування

Зразок треба настроювати на його максимальну чутливість.

Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5 за крайніх значень встановлених умов (наприклад, мінімальне або максимальне значення напруги).

Найбільше значення порога спрацьовування треба позначати С_mах, а найменше – С_mіn.

Примітка. Для звичайних сповіщувачів параметром електроживлення є постійна напруга. Для інших типів сповіщувачів (наприклад, аналогових адресних) може знадобитися розглядання рівнів сигналів і їхньої зміни у часі. У разі потреби можна зробити запит виробнику про надання відповідного устатковання електроживлення, яке дозволяє регулювати параметри електроживлення в необхідних діапазонах.

5.5.3 Вимоги

C_min повинно бути не менше ніж 0,4 дБ.

Співвідношення значень порога спрацьовування С_mах : С_mіn не повинне перевищувати 1,6.

5.6 Швидкі зміни ослаблення променя

5.6.1 Мета

Довести, що випробний сповіщувач після раптового тривалого ослаблення світлового променя видасть протягом прийнятного часу сигнал тривоги або сигнал несправності.

5.6.2 Методика випробовування

Зразок треба настроювати на його максимальну чутливість, установлювати і підмикати відповідно до 5.1.5.

Треба використовувати випробовувальні фільтри з такими значеннями ослаблення:

• випробовувальний фільтр А: значення ослаблення 6 дБ;

• випробовувальний фільтр В: значення ослаблення ( ) дБ.

Випробовувальний фільтр А треба встановити на шляху променя. Час до досягнення максимального ослаблення променя не повинен бути більше ніж 1 с. Випробовувальний фільтр А повинен залишатися на шляху променя протягом 40 с.

Після видалення випробовувального фільтра А сповіщувач треба повернути у його вихідний стан, а на шляху променя треба розмістити випробовувальний фільтр В. Час до досягнення максимального ослаблення променя не повинен бути більше ніж 1 с. Випробовувальний фільтр В повинен залишатися на шляху променя протягом 70 с.

5.6.3 Вимоги

Після повного уведення випробовувального фільтра А між компонентами сповіщувача зразок повинен видати сигнал тривоги протягом проміжку часу не більше ніж 30 с.

Після повного уведення випробовувального фільтра В між компонентами сповіщувача зразок повинен видати сигнал тривоги протягом проміжку часу не більше ніж 60 с.

5.7 Повільні зміни ослаблення променя

5.7.1 Мета

Довести, що випробний сповіщувач може виявляти пожежу, що повільно розвивається, незважаючи на будь-які заходи по схемній компенсації ефекту забруднення оптики компонентів.

5.7.2 Методика випробовування

Зразок треба настроювати на його максимальну чутливість, установлювати і підмикати відповідно до 5.1.5.

Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5. При цьому фільтри змінюють або безупинно, або по черзі відповідно до мінімальної роздільної здатності фільтра, наведеної в таблиці А.1 (див. додаток А), зі швидкістю С_відтв. /4 дБ/год, де С_відтв. - середнє значення порога спрацьовування, виміряне під час випробовування на відтворність.

Найбільше зі значень порога спрацьовування, виміряних в цьому випробовуванні і під час випробовування на відтворність для цього самого зразка, треба позначати С_mах, а найменше - С_mіn.

5.7.3 Вимоги

С_mіn повинно бути не менше ніж 0,4 дБ.

Співвідношення значень порога спрацьовування С_mах : С_mіn не повинне перевищувати 1,6.

5.8 Залежність від довжини оптичного шляху

5.8.1 Мета

Довести, що поріг спрацьовування випробного сповіщувача істотно не змінюється за мінімальної та максимальної зазначеної виробником довжини оптичного шляху.

5.8.2 Методика випробовування

Випробний зразок треба настроювати на його максимальну чутливість, установлювати і підмикати відповідно до 5.1.5.

За згоди виробника це випробовування можна проводити в атмосферних умовах, не зазначених у 5.1.1.

Значення порога спрацьовування зразка треба вимірювати відповідно до 5.1.5 за максимальної та мінімальної відстані відповідно до інструкцій виробника для кожної настройки чутливості.

Найбільше значення порога спрацьовування треба позначати С_mах, а найменше - C_min.

5.8.3 Вимоги

С_mіn повинно бути не менше ніж 0,4 дБ.

Співвідношення значень порога спрацьовування С_mах: С_mіn не повинне перевищувати 1,6.

5.9 Чутливість до пожежі

5.9.1 Мета

Довести, що сповіщувач має достатню чутливість до широкого спектра типів диму, як це потрібно для загального застосовування його в системах пожежної сигналізації для будівель.

Зразки треба установлювати в стандартній кімнаті тестових пожеж і піддавати серії тестових пожеж, під час яких утворюється широкий спектр типів диму і умов його поширення.

5.9.2 Методика випробовування

5.9.2.1 Кімната тестових пожеж

Випробовувати чутливість до пожеж треба в приміщенні прямокутної форми із плоскою горизонтальною стелею з такими розмірами:

довжина - від 9 м до 11 м;

ширина - від 6 м до 8 м;

висота - від 3,8 м до 4,2 м.

Кімната тестових пожеж повинна бути обладнана такими вимірювальними приладами, розташованими відповідно до додатка В:

іонізаційна вимірювальна камера (ІВК) - значення у;

вимірювач питомої оптичної щільності - значення m, дБ/м;

пристрій для вимірювання температури - значення T, °С.

Іонізаційна вимірювальна камера (ІВК) і вимірювач оптичної щільності повинні відповідати EN 54-7.

5.9.2.2 Тестові пожежі

Зразки треба піддавати чотирьом тестовим пожежам - від TF2 до TF5. Тип, кількість, стан (наприклад, вміст вологи) і розташування пального матеріалу, а також спосіб його підпалювання зазначені в додатках від С до F для кожної тестової пожежі із вказівкою умов закінчення тесту і представленням графіків граничних значень параметрів.

Причому, дійсною тестовою пожежею будуть вважати таку, розвиток пожежі в якій відбувається так, що графіки залежності m від у та m від часу не виходять за встановлені межі протягом усього часу випробовування до видавання сигналу тривоги всіма зразками або до досягнення умови закінчення випробовування. Якщо ці умови не виконані, то випробовування вважають недійсним і його треба проводити повторно.

Примітка. Припустимо, що може бути необхідним регулювати кількість палива і його розміщення для досягнення дійсної тестової пожежі.

5.9.2.3 Стан зразків під час випробовування

Чутливість треба установлювати на мінімальне значення, рекомендоване для застосовуваної відстані відповідно до вказівок виробника.

Регулювати довжину шляху або юстирувати треба відповідно до інструкцій виробника.

Зразки треба установлювати у визначеній площині під стелею кімнати тестових пожеж відповідно до додатка В.

Кожний зразок треба установлювати відповідно до 5.1.3, з'єднувати з устаткованням електроживлення і контролювання відповідно до 5.1.2 і стабілізувати у режимі спокою перед початком кожної тестової пожежі.

Якщо через розміри кімнати тестових пожеж неможливо випробовувати сповіщувач за максимальної відстані, то необхідно помістити на оптичному шляху узгоджені з виробником засоби для імітування зазначеної відстані під час цього випробовування.

Примітка. Для сповіщувачів, чутливість яких змінюється у разі зміни умов довкілля, може знадобитися застосовування особливих процедур скидання і (або) часів стабілізування. У цих випадках треба звернутися до настанов виробника, щоб переконатися, що стан сповіщувача на початку кожної тестової пожежі відповідає нормальному режиму спокою.

5.9.2.4 Початкові умови

Перед проведенням кожної тестової пожежі треба очистити зразки і випробовувальний(-і) фільтр(и) відповідно до вказівок виробника.

Для досягнення нижче зазначених умов перед кожною тестовою пожежею кімнату треба провітрювати, доки вона не стане вільною від диму.

Систему вентиляції треба вимкнути, зачинити усі двері, вікна та інші отвори. Після цього повітряні потоки в кімнаті повинні стабілізуватися і до моменту початку тесту відповідати таким умовам:

температура повітря T - (23 ± 5) °С;

рух повітря - незначний (див. примітку);

у - 0,05;

m - 0,02 дБ/м.

Примітка. Стабільність повітря і температури в приміщенні впливає на поширювання диму. Це особливо важливо для таких тестових пожеж, за яких виділяється незначна кількість тепла (наприклад, TF2 і TF3). Тому бажано, щоб різниця температури між підлогою і стелею становила < 2 К і в приміщенні не було більше ніяких джерел тепла, які б могли стати причиною конвекційних повітряних

потоків (наприклад, освітлювальні або нагрівальні прилади). У разі потреби присутності людей у кімнаті на початку тестової пожежі, вони повинні залишити її якнайшвидше, намагаючись пересуватися дуже обережно, щоб не викликати переміщування повітряних мас.

5.9.2.5 Реєстрування параметрів пожежі і значень порога спрацьовування

Від початку випробовування протягом кожної тестової пожежі треба реєструвати параметри, зазначені в таблиці 2. Кожний параметр треба реєструвати постійно або, принаймні, один раз за секунду.

Таблиця 2 - Параметри пожежі