Страница 6: ДСТУ ISO 22000:2007. Системи керування безпечністю харчових продуктів. Вимоги до будь-яких організацій харчового ланцюга (62885)

Необхідно підтримувати записи про результати калібрування та перевіряння.

Якщо виявлено, що устатковання чи процес не відповідають вимогам, організація повинна провести оцінювання вірогідності результатів попередніх вимірювань. Якщо устатковання для про­ведення вимірювань є невідповідним, організація повинна вжити належних заходів щодо такого устатковання чи будь-якого неадекватного продукту. Таке оцінювання та наступні дії потрібно за­протоколювати.

Якщо для моніторингу та вимірювання окремих вимог використовують комп’ютерне програм­не забезпечення, його здатність задовольняти призначене застосування необхідно підтвердити. Підтвердження слід провести до першого використання, та, за потреби, провадити повторно.

Організація повинна провадити внутрішні аудити із запланованою періодичністю для встанов­лення того, чи система управління безпечністю харчових продуктів:

1. відповідає запланованим заходам, вимогам системи управління безпечністю харчових про­дуктів, установленим організацією, та вимогам цього стандарту, та

2. результативно запроваджена й оновлювана.

Програму аудиту потрібно планувати з урахуванням важливості процесів і ділянок, що підля­гають аудиту, а також будь-яких дій з оновлення, виконаних за результатами попередніх аудитів (див. 8.5.2 та 5.8.2). Потрібно визначити критерії аудиту, обсяг, періодичність і методи його прове­дення. Вибір аудиторів і проведення аудитів мають забезпечувати об’єктивність і неупередженість процесу аудиту. Аудитори не повинні здійснювати аудит своєї роботи.

Відповідальність і вимоги щодо планування та виконання аудитів, звітування про результати і ведення протоколів потрібно визначити в задокументованій процедурі.

Керівництво, відповідальне за ділянку, аудит якої провадять, повинне забезпечити виконан­ня дій з усунення виявлених невідповідностей та їх причин без зайвого затримання. У подальших заходах має бути перевіряння виконаних дій і звітування про результати перевірення.

Група безпечності харчових продуктів повинна систематично оцінювати індивідуальні резуль­тати запланованого перевіряння (див. 7.8).

Якщо перевіряння не показує відповідності запланованим заходам, організація повинна ви­конати дії для досягнення необхідної відповідності. Такі дії мають охоплювати, але не обмежува­тись цим, аналізування:

1. наявних процедур і каналів інформування (див. 5.6 та 7.7),

2. висновків аналізу небезпечних чинників (див. 7.4), установлених операційних ПП (див. 7.5) і плану НАССР (див. 7.6.1),

3. ПП (див. 7.2), та

4. результативності керування людськими ресурсами та діяльності з навчання (див. 6.2).

Група безпечності харчових продуктів повинна аналізувати результати дій щодо перевіряння, зокрема результати внутрішніх аудитів (див. 8.4.1) і зовнішніх аудитів. Аналізування потрібно про­вадити для:

1. підтвердження того, що загальне функціювання системи відповідає запланованим заходам і вимогам системи управління безпечністю харчових продуктів, установленим організацією,

2. визначення потреби в оновленні або поліпшуванні системи управління безпечністю харчо­вих продуктів,

3. визначення тенденцій, що вказують на збільшення частки потенційно небезпечних харчо­вих продуктів,

4. установлення інформації для планування програми внутрішнього аудиту стосовно статусу та важливості ділянок, аудит яких провадитимуть, та

5. наведення доказів того, що всі виконані коригування та коригувальні дії є результативними.

Результати аналізування та пов’язані з ним заходи треба протоколювати й належним чином повідомляти найвищому керівництву як вхідні дані для аналізування з боку керівництва (див. 5.8.2). їх також потрібно використовувати як вхідні дані для оновлення системи управління безпечністю харчових продуктів (див. 8.5.2).

Найвище керівництво повинне забезпечувати, щоб організація постійно поліпшувала резуль­тативність системи управління безпечністю харчових продуктів, використовуючи інформування (див. 5.6), аналізування з боку керівництва (див. 5.8), внутрішній аудит (див. 8.4.1), оцінювання інди­відуальних результатів перевірення (див. 8.4.2), аналізування результатів дій щодо перевіряння (див. 8.4.3), підтвердження комбінацій заходів керування (див. 8.2), коригувальних дій (див. 7.10.2) та оновлення системи управління безпечністю харчових продуктів (див. 8.5.2).

Примітка. ISO 9001 передбачає постійне поліпшування результативності систем управління якістю. ISO 9004 містить наста­нови з постійного поліпшування результативності та ефективності систем управління якістю понад передбаченого в ISO 9001.

Найвище керівництво повинне забезпечувати, щоб систему управління безпечністю харчових продуктів постійно оновлювали.

Для досягнення цього група безпечності харчових продуктів повинна оцінювати систему управ­ління безпечністю харчових продуктів із запланованою періодичністю. Потім група повинна розгля­нути, чи потрібно переглядати аналіз небезпечних чинників (див. 7.4), установлені операційні ПП (див. 7.5) і план НАССР (див. 7.6.1).

Дії щодо оцінювання та оновлення мають базуватися на

1. вхідних даних, отриманих від інформування, як зовнішнього, так і внутрішнього, як зазна­чено у 5.6,

2. вхідних даних стосовно іншої інформації щодо придатності, адекватності та результатив­ності системи управління безпечністю харчових продуктів,

3. вихідних даних аналізування результатів дій щодо перевірення (див. 8.4.3), та

4. вихідних даних аналізування з боку керівництва (див. 5.8.3).

Дії стосовно оновлення системи потрібно протоколювати й належним чином повідомляти ке­рівництву як вхідні дані для аналізування (див. 5.8.2).ДОДАТОК А
(довідковий)

ПЕРЕХРЕСНІ ПОСИЛАННЯ МІЖ ISO 22000:2005 ТА ISO 9001:2000

Таблиця А.1 — Перехресні посилання між пунктами ISO 22000:2005 та пунктами ISO 9001:2000

Продовження таблиці А.1