Страница 3: ДСТУ ISO 9978:2014. Радіаційна безпека. Закриті радіоактивні джерела. Методи випробовування на витік (62880)

Вміщують закрите джерело у відповідну камеру тиску об’ємом, що не менше ніж удвічі перевищує об’єм джерела і не менше ніж у п’ять разів вільний об’єм усередині джерела. Підвищують тиск у камері поданням газоподібного гелію принаймні до 1 МПа, витримують джерело при цьому тиску 15 хв. Знижують тиск, видаляють джерело з камери і занурюють його у ванну на 5 см нижче рівня етиленгліколю, ізопропілового спирту, ацетону або води зі змочувальною добавкою. Спостерігають за виділенням бульбашок із закритого джерела не менше ніж 1 хв.

Закрите джерело повністю занурюють у рідкий азот на 5 хв, потім переносять його в рідину для випробовувань (зазвичай метанол). Спостерігають за виділенням бульбашок із закритого джерела не менше ніж 1 хв.

Якщо бульбашки не спостерігалися до кінця випробовування, описаного в 6.2.1—6.2.4, вважа­ють, що джерело має швидкість витоку менше ніж 1 мкПа ■ м³ • с~¹ і розглядають його як герметичне лише для радіоактивної речовини джерела в невилуговній формі.

Визначають масу закритого джерела на вагах. Проводять експериментальне гідравлічне ви­пробовування, обтирають закрите джерело, висушують і повторно зважують на тих самих вагах.

Якщо приріст (надлишок) маси менше ніж 50 мкг, закрите джерело розглядають як герметичне лише для радіоактивної речовини джерела у невилуговній формі.

Для забезпечення правильності результатів цього випробовування, розрахунковий вільний об’єм у закритому джерелі повинен вміщувати кількість води, маса якої у п’ять разів більше чут­ливості терезів, використовуваних для зважування. Це випробовування застосовне також для оцінювання результатів випробовування на підвищений зовнішній тиск (джерел) класів 3—6 згідно з ISO 2919.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

НАСТАНОВА З ВИБОРУ ВИПРОБОВУВАНЬ, ЯКІ БУДУТЬ ВИКОНАНІ
ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДУ КОНТРОЛЮ ТА КОНСТРУКЦІЇ ЗАКРИТОГО ДЖЕРЕЛА

Цей додаток є настановою для вибору найбільш відповідних випробовувань для проведення контролю якості, виробничого контролю і періодичних інспекцій, з урахуванням типу (конструкції, особливостей тощо) закритого джерела.

Таблиця А.1 не є усеосяжною, проте, вона охоплює широкий діапазон і може служити наста­новою для конструкцій багатьох закритих джерел. У ній вказано основний варіант випробовування і рекомендований варіант випробовування.

• .1 Випробовування на витік під час виготовляння закритих джерел

Найбільш надійний метод випробовування на витік під час виготовляння закритих джерел, що містять радіонуклід, визначають відповідно до таблиці А.1, з урахуванням їх особливої вихідної конструкції та технології (виготовляння).

• .2 Випробовування на витік прототипу закритого джерела

Випробовування на витік, призначені для підтвердження результатів необхідних випробову­вань, що визначають класифікацію прототипу закритого джерела згідно з ISO 2919, можуть бути виконані на:

• прототипах закритих джерел із номінальним радіоактивним вмістом;

• імітаторах закритих джерел;

• макетах закритих джерел.

• останньому випадку необхідно використати нерадіоактивні методи випробовування на витік.

Найбільш надійний метод випробовування на витік закритих джерел з урахуванням їх кон­струкції та технології (виготовляння) визначають відповідно до таблиці А.1

А.З Періодичні інспекції

Джерела, поставлені виробником, мають бути перевірені через певні проміжки часу, щоб переконатися у відсутності витоку радіоактивної речовини з джерела. У багатьох країнах існують встановлені законом інструкції, які визначають періодичність випробовувань. Періодичність ви- пробовувань джерел залежить від типу джерела, його конструкції, технології виготовляння і умов експлуатування.

Методи цих випробовувань можуть не співпадати з методами випробовувань, які проводили під час виготовляння джерел. Важливо врахувати умови використання закритого джерела і будь- який специфічний вплив на його стан впродовж призначеного строку служби.

Таким чином, під час періодичних випробовувань можуть виникнути такі обставини:

1. джерело може бути випробуване лише на тому місці, де його використовують, і практично може бути проведений лише метод мазка на найближчій доступній частині (джерела). У цьому випадку вибирають випробовування методом мазка (5.3). По можливості слід провести також візуальне оглядання джерела.

2. джерело може бути випробуване лише на місці, де його використовують, але доступ до нього небажаний з причини небезпеки опромінення осіб, що проводять випробовування, напри­клад, високоактивні, телетерапевтичні установки або джерела у закритих блоках. У цьому випадку проводять випробовування методом мазка найближчої доступної частини [джерела].

ЗАСТОРОГА! Якщо при цьому виявлена активність навіть нижче допустимої межі 0,2 кБк³(= 5 нКі), необхідно встановити, чи пов’язана вона з витоком із джерела. Необхідно провести повторні випробовування через певні проміжки часу, щоб визначити, чи збільшу­ється виявлена активність.

3. якщо є умови для випробовування джерела іншими методами, наприклад у певних лікарнях, при поверненні його виробникові або в інші спеціальні лабораторії, у такому разі мають бути застосовані методи, рекомендовані під час виробництва джерел у таблиці А.1. Треба провести також візуальне оглядання джерела.

ЗАСТОРОГА! Під час проведення періодичних випробовувань, необхідно вжити запобіж­них заходів, щоб не перевищити допустимих доз опромінення.

Таблиця А.1 — Методи випробовувань на витік залежно від технології виготовлення

³ Граничне значення 0,2 кБк означає, що подальші випробовування повинні проводитися за будь-якої активності.

Кінець таблиці А.1

ДОДАТОК В
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. McMasters R.C., ed., Non-destructive Testing Handbook, Vol.1, Leak Testing, American Society for Non-destructive Testing/American Society for Metals, 2nd ed., 1982.

2. American National Standard for Radioactive Materials, Leakage Tests on Packages for Shipment, ANSI No.14.5-1987.

3. ASTM E 515-74 (Reapproved 1980), Standard Method of Testing for Leaks Using Bubble Emission Techniques.

4. ASTM F 98-72 (Reapproved 1977), Standard Recommended Practices for Determining Hermeticity of Electron Devices by a Bubble Test.

5. ASTM F 134-78 Standard Recommended Practices for Determining Hermeticity of Electron Devices with a Helium Mass Spectrometer Leak Detector.

6. ASTM F 730-81 Standard Test Methods for Hermeticity of Electron Devices by a Weight- gain Test.

7. Biram J., and Burrows B., Bubbles tests for gas tightness, Vacuum, 14(7), 1964, pp.221-226.

8. Howl D.A., and Mann C.A., The back-pressurizing technique for leak-testing, Vacuum, 15(7), 1965, pp.347-352.

9. Aston D., Bodimeade A.H., Hall E.G. and Taylor C.B.G. The specifications and testing of radioactive sources designated as «special form» under the IAEA transport regulations, Report EUR 8053 EN, 1982.

10. Dwight D.J., A new method for leak-testing sealed sources of radium-226 and thorium-228, Report RCC-R 176 (1964) and Addendum RCC-R 176 (1965).

11. IAEA Safety Series No.6, Regulations for the safe transport of radioactive materials, Vienna, 1985.

12. IAEA Safety Series No.37 Advisory material for the application of the IAEA transport regulations, Vienna, 1987.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

1. McMasters R.C. ред. Настанова з Неруйнівних Методів. Вид.1. Випробовування на витік. Американське суспільство випробовувань із використанням неруйнівних методів. Американсь­ке суспільство металознавства, 2-а редакція, 1982.

2. Американський національний стандарт щодо радіоактивних матеріалів. Випробовування на витік на пакувальних пакетах, ANSI No.14.5-1987.

З Американське суспільство з випробовування матеріалів Е 515-74 (повторно схвалений в 1980). Стандартний метод випробовування на витік із використанням методу виділення бульбашок.

4. Американське суспільство з випробовування матеріалів F 98-72 (повторно схвалений в 1977). Стандартні рекомендовані методи для визначення герметичності електронних пристроїв методом виділення бульбашок.

5. Американське суспільство з випробовування матеріалів F 134-78, стандартні рекомендовані методи для визначення герметичності електронних пристроїв за допомогою мас-спектрометра витоку гелію.

6. Американське суспільство з випробовування матеріалів F 730-81, Стандартні Методи випробовувань для герметичності Електронних Пристроїв, Випробовування збільшенням маси.

7. Biram J. і Burrows В., Бульбашкові методи випробовувань для перевіряння на газонепроникність, Вакуум, 14 (7), 1964, стр.221—226.

8. Howl D.A. і Mann С.А., Техніка зворотної герметизації під час випробовування на герметичність, Вакуум, 15 (7), 1965, стр.347—352.

9. Aston D., Bodimeade А.Н. Hall E.G. і Taylor C.B.G., Технічні вимоги та випробовування радіоактивних джерел, виозначуваних як «спеціальна форма» згідно з правилами транспор­тування МАГАТЕ, Звіт EN за 8053 ЄВРО, 1982.

10. Dwight D.J., Новий метод для випробовування на витік закритого джерела радій-226 і торій-228, Звіт RCC - R 176 (1964) і Додаток RCC - R 176 (1965).

11. Серія Безпеки МАГАТЕ № 6. Інструкції для безпечного транспортування радіоактивних матеріалів, Відень, 1985.

12. Серія Безпеки МАГАТЕ № 37 Консультативний матеріал для застосування правил транс­портування МАГАТЕ, Відень, 1987.

Код УКНД 13.280

Ключові слова: захист від радіації, джерела випромінювання, закриті джерела, методи ви­пробовування на витік, герметичність.¹ ISO/TR 4826:1979 Sealed radioactive sources — Leak test methods.

1Видання офіційне

2 Це випробовування може бути проведене, коли випробовування із зануренням у гарячу рідину не можуть бути застосовані, але які потрібно застосовувати завжди, коли це можливо, оскільки їх проводили багато років і тому, що вони є більш ефективними.