Страница 5: ДСТУ-Н Б Б.1.1-19:2013. Настанова з виконання розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації на мирний час (62867)

За укрупненим містобудівним аналізом розміщення галузей економіки по зонах виконується орієнтовний розподіл також і найбільшої працюючої зміни по зазначених зонах.

Основні параметри містобудівної моделі зон можливого хімічного забруднення у місті від магістралей залізниці наведено у таблиці 7.2.

Таблиця 7.2 - Основні параметри містобудівної моделі найбільших зон можливого хімічного забруднення у місті від магістралей залізниці *

1. на частині території зони можливого хімічного забруднення, яке виникає під дією певного на­прямку вітру на відстані до 2,5 км, - перша зона (в середньому 30-хвилинне переміщення небезпеч­ної хімічної речовини) від небезпечного джерела. Захист населення та працюючих повинен передбачатись за допомогою сховищ з протихімічним захистом у постійній готовності.

2. на відстані від 2,5 км до 5,0 км - друга зона - передбачаються сховища із протихімічним за­хистом, які знаходяться у консервації, але стан готовності яких має бути відновлений за 10-15 хв.

3. на більш віддалених відстанях захист населення і працюючих переважно передбачається за допомогою швидкої евакуації у напрямку під прямим кутом до напрямку переміщення хімічно небез­печної речовини. Для евакуації у цьому випадку повинні використовуватися як магістралі сталого функціонування, так і звичайні вулиці, проїзди та території зелених насаджень, за умови забезпе­чення необхідної швидкості руху. Загальні параметри ємності та режими готовності сховищ, які по­винні мати обладнання із трьома режимами фільтровентиляції, представлені у 7.5.

Наявність підземних станцій метрополітену дозволяє розглядати їх як систему підземних об'єктів, що можуть бути використані для захисту населення за певних умов і на мирний час. Підземні станції метрополітену, що знаходяться у першій та другій зонах, повинні мати спеціальне обладнання з трьома режимами фільтровентиляції.

На мирний час сховища метро від можливих аварій на хімічно небезпечних об'єктах доцільно передбачати використання переважно при завчасній евакуації населення у підземні станції метро за наявності в них протихімічного обладнання з трьома режимами фільтровентиляції.

Відповідно до зонування за трьома зонами впливу можливого хімічного забруднення режим го­товності сховищ, які мають обладнання із трьома режимами фільтровентиляції, повинен бути на­ступним.

1. На відстані до 2,5 км від джерела можливого хімічного забруднення захист населення та працю­ючих повинен здійснюватись за допомогою сховищ із протихімічним захистом у постійній готовності.

2. На відстані від 2,5 км до 5,0 км організовуються сховища із протихімічним захистом, стан го­товності яких може бути відновлено за 10-15 хв.

Таким чином, для існуючих сховищ та ПРУ, які реконструюються до сховищ, повинен передба­чатися постійний режим готовності.

Для існуючих сховищ та ПРУ, які реконструюються до сховищ, повинен передбачатися закон­сервований режим готовності, який відновлюється за 10-15 хв.

Для сховищ, які повинні бути побудовані на ділянках нового багатоквартирного житлового будівництва, повинен передбачатися визначений режим готовності.

Необхідно визначити потреби по місту (із врахуванням потреб у сховищах як населення, так і працюючих) ємність сховищ із трьома режимами фільтровентиляції, де повинен передбачатися постійний режим готовності та законсервований режим готовності, який відновлюється за 10-15 хв.

В цілому комплексна містобудівна модель щодо можливого хімічного забруднення території міста складається із трьох узагальнених рівнів за масштабом такого хімічного забруднення і можли­вої загальної кількості потенційно постраждалих.

І узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає на найбільшому точковому ХНО.

II узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО.

Ill узагальнений рівень: надзвичайна ситуація виникає одночасно на всіх точкових ХНО та на магістралях залізниці.

Найбільш небезпечним є третій рівень.

1. у зоні можливого хімічного забруднення від небезпечного джерела, розташованого на відстані до 2,5 км, час на розміщення людей у сховищах складає від кількох десятків секунд до 20-25 хв.

2. у зоні можливого хімічного забруднення від небезпечного джерела, розташованого на відстані від 2,5 км до 5,0 км, час на розміщення людей у сховищах складає від 25 хв до 1 год;

3. у всіх інших випадках необхідно використовувати швидку евакуацію населення з напрямку, перпендикулярному до напрямку розповсюдження хмари із небезпечними для людини речовина­ми. Максимальний час на прийняття рішення разом із проведенням евакуації - ЗО—45 хв;

4. під час дії багатьох джерел можливого хімічного забруднення остаточне визначення напрям­ку швидкої евакуації практично унеможливлюється і тому стає необхідним переважне використання сховищ із протихімічним захистом.

У разі неможливості завчасного проведення евакуаційних заходів передбачається розміщення населення та працюючих міста у сховищах, визначених розділом ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період у складі генплану міста.

При цьому враховуються положення "Концепції створення та функціонування національної ме­режі міжнародних транспортних коридорів в Україні [1].

У зв'язку з цим аналізуються містобудівні заходи з розвитку мережі автомобільних доріг на підходах до міста, що сприяють реалізації евакуаційних заходів, зокрема, побудови мостових пере­ходів, ліній метрополітену або аналогічних транспортних засобів.

Визначається перелік магістралей сталого функціонування, які формуються за рахунок магістралей загальноміського значення (безперервного руху, регульованого руху) та магістралей районного значення (частково).

Визначається розміщення та кількість хімічно небезпечних об'єктів і потенційно небезпечних об'єктів у 300-метровій зоні від осі магістралей сталого функціонування та кількість АЗС, АГЗП, АГЗС, АЗК, АГНСК на магістралях сталого функціонування і оцінюється можливість їх впливу на безпеку проведення евакуаційних заходів по магістралях сталого функціонування.

Примітка. У 100-метровій зоні - для інших населених пунктів.

Визначається безпечність переходу напрямків основних вулиць магістральної вуличної мережі у зовнішні дороги, що пов'язують місто з основними напрямками можливого транспортування ева­куйованого населення.

Також визначається оцінка параметрів головних споруд водопостачання.

З цією метою із двох джерел водопостачання при нормативі на мирний час 31,0 л на особу за добу (ДБН В. 1.2-4 п.4.18) оцінюється джерело меншої продуктивності. Наявність на мирний час забезпечення населення водою не менше 31,0 л за добу на особу відповідає мінімальним вимогам забезпечення.

Для гарантованого забезпечення питною водою населення у випадку виходу з ладу усіх голов­них споруд або забруднення джерела водопостачання слід передбачати спорудження резервуарів з забезпеченням в них не менше тридобового запасу питної води за нормою 10 л за добу на одну людину (ДБН В. 1.2-4 п.4.18).