Зазначений містобудівний аналіз наявності потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки в межах району уточнює показники, що прийняті у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області щодо зазначеного району.
Містобудівні фактори ефективного проведення евакуації до безпечних районів та забезпечення життєдіяльності евакуйованих на їх території на мирний час
До містобудівних факторів щодо забезпечення життєдіяльності населення на території району, виконання аварійно-рятувальних робіт та необхідних евакуаційних заходів відносяться: інженерно-транспортна інфраструктура, гідротехнічні заходи, забезпечення захищеного автономного водопостачання, забезпечення автономного енергопостачання. На території району можуть бути присутніми не всі перелічені складові. При цьому необхідно проаналізувати необхідні заходи, які визначені у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області, які відносяться до даного району.
На основі матеріалів схеми планування території району та врахування вирішень розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі АРК або відповідної області необхідно визначити пріоритетні напрями створення сучасної транспортної інфраструктури району, яка може ефективно забезпечувати вирішення завдань евакуації з населених пунктів, що знаходяться у зоні можливого небезпечного радіоактивного забруднення на мирний час.
Наступним кроком необхідно окреслити можливості розвитку інфраструктури транспортного комплексу району, до якого відносяться споруди та обладнання зовнішнього транспорту (залізничного, автомобільного), мережі зовнішніх транспортних зв'язків для ефективного вирішення завдань евакуації до безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів.
Щодо автомобільних доріг наводяться основні їх характеристики на існуючий стан, що вже забезпечують вирішення певних завдань ІТЗ ЦЗ (ЦО) для можливого транспортування евакуйованих, а також проектні пропозиції, які сприяють вирішенню цих завдань. Зокрема, будівництво зовнішніх обходів населених пунктів, реконструкція автомобільних доріг, пропозиції щодо прокладання альтернативних доріг.
Щодо залізниць наводяться основні їх характеристики на існуючий стан, що вже створюють умови щодо вирішення певних завдань ІТЗ ЦЗ (ЦО) з евакуації населення, а також проектні пропозиції, що сприяють їх реалізації.
При розробленні зазначених складових у конкретному розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) ці складові можуть існувати не в повному обсязі.
Гідротехнічні заходи
На основі матеріалів схеми планування території району та вивчення необхідних заходів, які визначені у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області, здійснюється аналіз можливості гідротехнічної мережі району на існуючий стан щодо забезпечення сталого функціонування по відношенню до різних надзвичайних ситуацій гідротехнічного профілю. Надається оцінка проектних рішень щодо сталого функціонування території області стосовно можливого катастрофічного затоплення.
Забезпечення захищеного автономного водопостачання
У складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території району важливим кроком є автономізація забезпечення водою евакуйованого населення за рахунок захищених джерел водопостачання (тобто підземних джерел).
За даними прогнозних запасів підземних джерел району виконується оцінка чисельності евакуйованих (при нормі забезпеченості 25 л за добу на особу), які можуть бути розміщені на території безпечних та умовно безпечних районів із врахуванням місцевого населення.
За результатами оцінки визначається можливість вибраних безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районів прийняти визначену потенційну кількість евакуйованих. Результат порівнюється із даними, що отримані у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК або відповідної області у розрізі району. За відсутності в районі територій безпечних районів розрахунок виконується тільки для забезпечення місцевого населення.
Забезпечення автономного енергопостачання
У складі розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) схеми планування території району важливим є забезпечення автономності життєдіяльності евакуйованого та місцевого населення. За відсутності розміщення евакуйованого населення в районі визначаються напрямки забезпечення автономним енергопостачанням місцевого населення.
В цілому визначаються напрямки забезпечення енергією евакуйованого населення, яке може бути розміщене у безпечних (тип 1 і тип 2) та безпечних районах, за рахунок використання таких автономних джерел електропостачання, як вітроустановки, малі гідроелектростанції, геліоустановки, а також за рахунок впровадження як фотоенергетичного, так і теплоенергетичного обладнання, біоенергетичних установок на основі використання джерела поновлюваної енергії біомаси з можливістю комплексного поєднання декількох видів автономного енергозабезпечення.
ВИКОНАННЯ РОЗДІЛУ ІТЗ ЦЗ (ЦО) НА МИРНИЙ ЧАС У СКЛАДІ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПЛАНУ МІСТА (ВІД СЕРЕДНЬОГО ДО НАЙЗНАЧНІШОГО)
Розділ ІТЗ ЦЗ (ЦО) виконується згідно з завданням у додатку Б (Б.З).
Вихідна інформація (згідно з додатком В (В.З)), яка одержана від територіальних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту та структурних підрозділів з питань цивільного захисту Ради міністрів АРК, облдержадміністрації та міськради, надається замовником.
В цілому для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) як вихідні дані використовуються графічні та текстові матеріали генерального плану міста. Креслення "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста. Мирний час" виконується з використанням копії основного креслення генерального плану міста у вдвічі меншому масштабі.
Основні техніко-економічні показники розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) представлені у додатку А (таблиця А.2).
Ступінь деталізації розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час відповідає деталізації генерального плану населеного пункту згідно з ДБН Б. 1.1-15.
Планувальна організація території міста як містобудівний засіб вирішення завдань евакуації населення міста на мирний час
Виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час починається з аналізу базового вирішення планувальної структури міста відповідно до генерального плану. Аналіз системи магістралей загальноміського та районного значення міста, на базі якої формується система магістралей сталого функціонування, наведено у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) на особливий період.
У процесі аналізу планувальної структури міста звертається увага на виявлення її особливостей, що забезпечують розроблення розділу "Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) в межах міста на мирний час", а саме, можливість забезпечення завдань рятування населення на мирний час містобудівними засобами.
Аналізуються зовнішні умови розміщення транспортних коридорів і можливість забезпечення ними відведення транзитних транспортних потоків. Із внутрішніх умов визначаються головні, наприклад, проблеми подолання розчленованості міста і створення цілісної транспортної структури.
В цілому аналізуються планувальні вирішення, що створюють містобудівні умови щодо ефективного функціонування системи магістралей сталого функціонування, зокрема, створення найбільш зручних зв'язків із зовнішніми магістралями, що пов'язують місто з основними напрямками можливої евакуації населення за його межі.
Зображення магістралей сталого функціонування на мирний час
У графічному викладенні система магістралей сталого функціонування на мирний час зображується двома паралельними лініями (необхідного кольору) до осі магістралі на відстані, яка відповідає найбільш оптимальному візуальному виявленню цієї системи на кресленні. Хоча це не виключає можливість використання інших вулиць та проїздів для переміщення населення від можливої хімічної та іншої небезпеки.
До таких магістралей формується система вимог щодо розміщення нових та функціонування існуючих потенційно небезпечних об'єктів, які розміщені поблизу магістралей сталого функціонування. Для цього визначена зона обмежень розміщення ПНО завширшки 300 м по обидва боки від осі магістралі сталого функціонування. На цих об'єктах у перспективі повинні застосовуватись безпечні технології або вони повинні передбачатись до винесення до промислової зони.
Обмеження, які можуть створюватись техногенно небезпечними об'єктами на території міста щодо безпечного проведення евакуаційних заходів
3 метою встановлення обмежень, що створюються хімічно небезпечними об'єктами на території міста, виконується аналіз впливу хімічно небезпечних об'єктів міста, які характеризуються помітною глибиною зони можливого хімічного забруднення (ГЗМХЗ).
Крім того, визначається характер розміщення магістралей залізниці на території міста, які можуть бути лінійним джерелом небезпечного хімічного забруднення (від можливої аварії 60-тонної цистерни з хлором) із глибиною можливого хімічного забруднення до 20 км. При цьому враховується їх розміщення по відношенню до ХНО (розміщення ХНО у першій, другій та третій зонах впливу від магістральної залізниці).
3 метою встановлення обмежень, що створюються потенційно небезпечними об'єктами на території міста, виконується аналіз розміщення найбільш впливових потенційно небезпечних об'єктів міста.
3 метою встановлення обмежень, що створюються зоною можливого катастрофічного затоплення, аналізується характер розміщення цієї зони на території міста із виявленням найбільш небезпечних впливів на окремі райони міста. Маршрути евакуації населення в безпечні райони надаються у вихідних даних.
3 метою встановлення обмежень, що створюються зоною можливого небезпечного радіоактивного забруднення від надзвичайних ситуацій на АЕС, аналізується характер розміщення цієї зони по відношенню до межі міста із визначенням необхідності евакуації населення і працюючих за межі міста.
Примітка. Зазначена зона повинна бути визначеною у розділі ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі схеми планування території АРК, області.
Містобудівне моделювання небезпек на території міста від можливих надзвичайних ситуацій
Містобудівне моделювання найбільш значного впливу небезпечного хімічного забруднення від можливих надзвичайних ситуацій на магістралях залізниці в межах міста (із врахуванням найбільш впливових точкових хімічно небезпечних об'єктів) включає виконання зонування території міста з урахуванням можливого хімічного забруднення, що може складатися із трьох зон.
Зазначене містобудівне моделювання містить такі підходи:
моделювання базується на оціночних показниках чисельності населення на територіях узагальненої існуючої багатоповерхової та садибної забудови в межах міста. Ці показники не входять до переліку вихідних даних для розроблення генерального плану, в тому числі, для розроблення розділу інженерно-технічних заходів у його складі як на мирний час, так і на особливий період. Але для виконання розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) на мирний час використання таких показників є необхідною складовою для виконання зонування на території міста.
топографічною основою побудови містобудівної моделі є план існуючого використання території із розміщенням ділянок узагальненої садибної та багатоповерхової забудови, орієнтовні межі яких можуть бути визначені графічно;
головним показником цього моделювання є чисельність населення, яке розміщується у тій чи іншій зоні міста. Оціночний розподіл чисельності населення по зонах виконується на основі орієнтовної оцінки чисельності населення на графічно визначених ділянках.
Містобудівний аналіз включає побудову зони розповсюдження хімічного забруднення від можливої аварії із 60-тонною цистерною з хлором на магістралях залізниці.
Оскільки повна глибина зони розповсюдження небезпечної хімічної речовини від зазначеної можливої надзвичайної ситуації на магістралях залізниці може складати не менше 20 км, то для диференційованого містобудівного аналізу загальна зона найбільшого небезпечного хімічного забруднення розподіляється на такі складові (зони впливу):
перша зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 0 км до 2,5 км);
друга зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 2,5 км до 5,0 км);
третя зона впливу можливого хімічного забруднення від точкових та лінійних хімічно небезпечних об'єктів (розмір від 5,0 км і більше).
Для точкових хімічно небезпечних об'єктів виконуються такі ж дії. Відповідно першу зону впливу мають всі точкові хімічно небезпечні об'єкти. Першу і другу зони впливу мають хімічно небезпечні об'єкти із глибиною можливого хімічного забруднення більше 2,5 км. Всі зони впливу мають хімічно небезпечні об'єкти із глибиною можливого хімічного забруднення більше 5,0 км.
Основні параметри зон впливу можливого хімічного забруднення за чисельністю населення на території багатоповерхової та садибної забудови за районами міста наведено у таблиці 7.1.
Таблиця 7.1 - Основні параметри зон впливу можливого хімічного забруднення за чисельністю населення на території багатоповерхової та садибної забудови за районами міста
