За необхідності дозволяється застосовувати інші масштаби згідно з ГОСТ 2.302.Для скорочення розмірів зображень довгі суцільностінчасті конструкції (балки, колони) дозволяється зображувати без дотримання масштабу за довжиною, зберігаючи при цьому взаємне розташування деталей та отворів. Гратчасті конструкції (ферми, в’язі тощо), зображають, як правило, у двох масштабах, більше скорочуючи схему осей елементів ніж їх поперечні розміри і зберігаючи один масштаб зображення в межах вузлів і дрібних деталей (фасонок, прокладок тощо).
Для однотипних конструкцій, які зображаються на одному аркуші, повинен застосовуватися однаковий масштаб.
5.6 Умовні позначення болтів та зварних швів на кресленнях КМД необхідно виконувати згідно з таблицями 1 та 2 ДСТУ Б А.2.4. Інші умовні позначення повинні відповідати вимогам ГОСТ 2.308, ГОСТ 2.309, ГОСТ 2.311, ГОСТ 2.315. Умовні позначення, що не ввійшли в державні стандарти і технічні умови, повинні бути наведені на аркуші "Загальні дані".
ЗОБРАЖЕННЯ КОНСТРУКЦІЙ
Відправні елементи необхідно зображати так, щоб основна проекція відповідала фактичному положенню елемента в просторі, а саме: горизонтальні елементи - в горизонтальному положенні, вертикальні - в вертикальному, похилі - в похилому. Вертикальні елементи значної довжини (колони, стояки) дозволяється розташовувати в горизонтальному положенні. При цьому нижню частину конструкції розташовують у лівій частині аркуша (рис. 10).
Рисунок 10
Основну проекцію відправного елемента необхідно розташовувати на аркуші так, щоб ліва сторона елемента була звернена в бік лівої сторони аркуша. Ліва сторона відправного елемента визначається з монтажної схеми при погляді по стрілках, напрям яких наведений на рис. 11.
напрям погляду
Для зниження об’ємів графічних робіт застосовують наступні прийоми:
прапорці;
зображення до осі симетрії;
суміщення зображень.
Прапорці застосовують при зображенні схожих відправних елементів, які відрізняються окремими частинами. При цьому елемент, який приймається за основний, зображається повністю, а в інших елементах зображають тільки відмінні частини. Прапорці спрямовуються в бік однакових частин елементів. На рис. 12 наведено приклад використання прапорців у зображенні двох відправних елементів.
Розміри прапорця
Симетричні відправні елементи рекомендується зображати до осі симетрії так, як показано на рис. 13.
Рисунок 13
Відправні елементи, які мають схоже зображення та переріз, але відрізняються розмірами, розташуванням деталей чи отворів тощо рекомендується суміщувати в одному зображенні з відповідними текстовими поясненнями. Приклад такого суміщення наведений на рис. 14.
Для б/
Длр 68
Для 53
шо
НАНЕСЕННЯ РОЗМІРІВ
Всі розміри на деталювальних кресленнях металевих конструкцій проставляються в міліметрах.
Розміри поділяються на наступні категорії:
розміри, які визначають положення конструкцій у споруді (монтажні розміри);
розміри, які необхідні для переходу від монтажних розмірів для виготовлення конструкцій (ув’язувальні розміри);
розміри, необхідні для виготовлення деталей;
розміри, які визначають взаємне розташування деталей, необхідне для збирання конструкцій;
контрольні розміри - для елементів, які мають складну геометрію.
Перераховані категорії розмірів зображені на рис. 15 з відповідними позначеннями літерами.
Рисунок 15
Розмірні лінії проводять паралельно відрізку, розмір якого позначається. Відстань між паралельними лініями повинна бути від 7 мм до 10 мм, а відстань від розмірних ліній до паралельних до них ліній контуру зображення повинна бути близько 15 мм. На перетині розмірної та виносної ліній ставляться засічки. При цьому розмірна лінія виступає за крайню виноску від 1 мм до 3 мм.
Цифри лінійних розмірів при різних нахилах розмірних ліній розташовують так, як зображено на рис. 16. Якщо необхідно нанести розмір в заштрихованій зоні, відповідний розмір наносять на полиці лінії - виноски (рис. 17).
Розміри елементів слід прив’язувати до осей і рядів споруди чи до осей прилеглих елементів.
Нанесення розмірів, які визначають відстань між крайніми отворами чи деталями, розташованими на рівних відстанях, рекомендується виконувати так, як показано на рис. 18.
9
100
90
6*120 = 720
120
100
90
Рисунок 18
Переважні для більшості деталей на кресленні відстані від кромки листа до першого отвору чи ряду отворів (обрізи), а також діаметри отворів, як правило, оговорюються в текстових вказівках і на кресленні не проставляються. Інші обрізи та діаметри отворів необхідно наводити на кресленні.
Розміри по висоті чи ширині перерізу прокатних деталей (кутиків, двотаврів, швелерів) проставляються без замикання розмірного ланцюжка. При цьому розміри прив’язують до тієї площини чи грані, відмітка чи прив’язка якої визначає положення елемента в споруді. Риски прокатних та гнутих кутиків прив'язують до обушка (рис. 19).
У зварних балках показують повну висоту опорної частини, розміру якої потрібно суворо дотримуватись. Такі розміри обводять рамкою і вказують можливий допуск. Крім цього вказують товщини поясів і висоту стінки балки, але не показують розмір, на який опорне ребро виступає по відношенню до нижнього поясу балки. Це дозволяє компенсувати деякі неточності при складанні балки (рис. 20).
Рисунок 20
При зображенні кутиків з різними полицями потрібно вказувати розмір однієї полиці кутика для визначення його положення.
При зображенні радіуса дуги кола стрілку лінії радіуса необхідно показувати тільки біля дуги.
Перед розміром радіуса треба ставити літеру R. Радіуси гнутих елементів проставляються на концентричних розмірних лініях з написанням на них розмірів відповідних радіусів (рис. 21).
Розміри дрібних радіусів та зрізів кутів ребер позначають так, як це зображено на рис. 22.
При значному розмірі радіуса та необхідності показати центр дуги допускається показувати розмірну лінію радіуса зі зломом під кутом 90° (рис. 23).
Розміри контуру криволінійного профілю та дуг великого радіуса рекомендується вказувати координатами. При цьому кількість координат і ступінь точності розмірів встановлюються в залежності від конкретних умов (рис. 24).
Для гратчастих конструкцій (ферм тощо) розташовують, як правило, в лівому верхньому куті аркуша геометричну схему в масштабі, зручному для читання, на якій позначають розміри та зусилля. Для симетричних ферм геометричні довжини елементів проставляють на лівій половині, а зусилля на правій.
Геометричні схеми складних конструкцій можна зображати на окремому кресленні..Для складних просторових конструкцій необхідно давати розгортки геометричних схем всіх граней.
Якщо немає окремого креслення геометричної схеми, уклон елементів позначають прямокутними трикутниками, на сторонах яких позначають дійсні розміри (рис. 25).
Для орієнтації при збиранні конструкцій з прямокутними фасонками, розмічальні осі яких мають невелику різницю кутів нахилу, необхідно один кут фасонки зрізати (рис. 25).
При визначенні розмірів розгорнень гнутих та вальцьованих деталей необхідно:
довжину зігнутих або вальцьованих елементів (листів, кутиків, балок, швелерів) визначати вздовж їх нейтральної осі;
виконувати розмічання та утворення отворів у зігнутих елементах після їх вигину.
Відмітки рівнів вказують на виносних лініях чи лініях контуру. Відмітки рівнів вказуються в метрах з точністю до міліметра.
На кресленнях вказують відмітки:
для колон та стояків - опорних частин, верху підкранової частини колони, столиків для обпирання балок та ферм;
для балок, ригелів тощо рекомендується вказувати відмітку верху чи низу конструкції;
для ферм - відмітку низу опорної частини;
для трубопроводів - осей труб та місць їх перелому.
Зображення симетричних монтажних схем до лінії симетрії не допускається.
В елементах складеного перерізу прив’язку профілів слід робити:
двотаврових - по осі стінок двотаврів;
кутиків - по обушках;
швів - по зовнішній грані стінки.
ПОЗНАЧЕННЯ ДЕТАЛЕЙ
Деталі на кресленнях позначаються цифрами в кружках. Кружок з’єднується з деталлю хвилястою лінією зі стрілкою на кінці біля контуру зображення або крапкою на кінці в межах контуру (рис. 25).
Взаємно-дзеркальні деталі позначаються індексами "т" (так) та "н" (навпаки"). При цьому індекс "т" пишеться біля номера деталі справа зверху, а індекс "н" - справа знизу (рис. 25).
Однакові деталі в різних відправних елементах, які зображені на одному аркуші, позначаються одним номером.
Нумерацію слід починати з основних деталей. При цьому рекомендується групувати деталі за профілями та товщинами. У гратчастих конструкціях спочатку позначаються деталі поясів, розкосів та стояків, а потім фасонок та інших дрібних деталей. У суцільностінчастих конструкціях спочатку позначаються деталі поясів, стінки, потім опорні ребра, ребра жорсткості та інші деталі.
ДОДАТКОВІ РОБОЧІ КРЕСЛЕННЯ
На заводах-виробниках металоконструкцій, в разі необхідності, можуть розроблятися додаткові робочі креслення.
Додаткові робочі креслення розділяють на дві групи:
креслення, які використовуються тільки на заводі-виробнику конструкцій;
креслення, які використовуються як на заводі, так і на монтажі.
До першої групи відносяться:
креслення розкрою металу для деталей;
креслення деталей, які вимагають механічної обробки, фасонного різання, ковальських робіт;
креслення схем вантаження конструкцій на залізничний транспорт;
креслення кондукторів та пристроїв для обробки деталей, для складання та зварювання конструкцій тощо;
креслення схем контролю розмірів.
До другої групи відносяться:
креслення загальних геометричних схем просторових споруд;
креслення шаблонів кривих при великих радіусах, виконаних на цілу споруду (наприклад, на весь кожух доменної печі);
креслення контрольних складань;
креслення складальних пристосувань, які використовуються при складанні листових конструкцій на монтажі та схеми їх розташування та встановлення;
креслення додаткових стиків окремих деталей.
Креслення загальних геометричних схем просторових споруд (кожухи доменних печей, складні бункери, башти тощо) використовуються як додатковий матеріал при розробленні відправних елементів.
Креслення схем загальних контрольних складань розробляють для виконання робіт на заводі, який виготовляє конструкції, для перевірки точності виготовлення конструкцій, як споруди в цілому, так і окремих її частин.
ВНЕСЕННЯ ЗМІН В ТЕХНІЧНУ ДОКУМЕНТАЦІЮ
В разі необхідності в видані креслення КМД авторами можуть вноситися зміни згідно з ДСТУ Б А.2.4
НУМЕРАЦІЯ АРКУШІВ
3 метою упорядкування маркування елементів на заводах-виробниках конструкцій для кожного об’єкта (заводського замовлення) використовується своя нумерація аркушів, починаючи з № 1 (загальні дані), далі креслення монтажних схем та відправних елементів. Завод-виробник конструкцій на кожному відправному елементі позначає марку відправного елемента, номер об’єкта (заводського замовлення), номер аркуша, на якому зображено відправний елемент.
Приклад позначення відправного елемента заводом-виробником конструкцій:
д
Ф1
520-35
520 - номер об’єкта (заводського замовлення);
35 - номер аркуша, на якому зображено відправний елемент.ДОДАТОК A
(довідковий)
Приклад виконання креслення монтажної схеми
CD
йв&яи»*9 <Vp4. М
/7^шйп«0
ПГ77
2z£
2. дано с*е**з розроблена на оснсЬ
tpeete->f<a.
*>«
jKT/
tQO
S6.4 2ЫЯ-771 6»«*
gJW-У
&1
sab&nassi
Ьогтл MI6 bs** Mt6 Га&'? НІ6
f6
35
JJO
JJO
6C0
>g
804
820
820
Є5
27.1
99IW
Всього
