Страница 4: ДСТУ ISO 11064-1:2009. Проектування центрів керування ергономічне. Частина 1. Принципи проектування (62855)

Необхідно розробити перелік критеріїв розподілу робіт з метою призначення завдань (ролей) окремим людям. Деякі пункти переліку можуть включати:

• робочу навантагу;

• спеціально дозволені вимоги;

• розподіл роботи;

• вимоги до інформації і даних;

• передбачуваність керованої системи;

• необхідні інструменти, фізичний простір і устатковання;

• умови, за яких виконуватимуть завдання.

Індивідуальні вміння, пов'язані з отриманою освітою і досвідом роботи, наприклад знання процесів, управління навантагою, аналітичні здібності тощо, можна внести до переліку критеріїв ро­боти. Розподіл роботи також має виявити інформацію про те, чи потрібно оператору обмінюватися або ділитися інформацією у тих випадках, коли виконання завдання вимагає роботи в команді.

Початкова організація праці має визначити групи і заплановані роботи для конкретних дій, як визначено організаційним планом загального проекту. До тем, які необхідно взяти до уваги під час групування робіт, можна віднести:

• рівень повноважень і відповідальності;

• структури команд;

• традиційну психосоціальну культуру;

• домовленості між керівництвом/профспілками;

• нормативні вимоги;

• фізичну схожість;

• вимоги до внутрішніх зв’язків.

Ітеративний характер визначення роботи може потребувати повторної модернізації проекту організації робіт.

Критерії розподілу роботи і організації роботи мають відповідати вимогам користувача (наприклад керівні принципи щодо організації роботи) і нормативним вимогам (наприклад вимоги до організації роботи), що з’ясовано на кроці 1. Результати розподілу і проектування організації роботи потрібно включити до вимог експлуатаційних процедур, навчальних систем і функційних вимог до проектування центрів керування.

7.6 Крок 6. Перевірка і підтвердження отриманих результатів

Проміжну перевірку і підтвердження результатів розподілу функцій/завдань, вимог до за­вдань, розподілу роботи і організації роботи, розроблених у кроках 3, 4 і 5, потрібно проводити до початку стадії С «Концептуальне проектування». На цьому кроці акцент потрібно робити на перевірку і підтвердження усіх індивідуальних розподілів і завдань, проведених у кроках 3, 4 і 5. Конкретні розподіли і завдання, перевірені і підтверджені під час ітеративних процесів кроків 3, 4 і 5, можуть, однак, йти у розріз з іншими незалежними класифікаціями і посадовими інструкціями. Усі суперечності потрібно виявити і врегулювати до переходу до стадії С.

На цьому етапі потрібно створити спеціальну форму підтвердження з метою перегляду і ухва­лення досягнутих за останній період результатів для спонсорів проекту, власників тощо, особливо щодо розподілу робіт і посад. Вимоги до персоналу і автоматизації процесу, а також відповідних організаційних планів необхідно переглянути і схвалити до початку стадії С.

Розподіл робіт кожного оператора в кроці 5 необхідно перевірити і підтвердити.

Робоче завдання, розроблене в кроці 5, необхідно перевірити відповідно до встановленої форми для того, щоб гарантувати його відповідність критеріям робочих завдань.

Вихідними даними для кроку 6 є:

• результати кроку 4;

• результати кроку 5.

Результатами кроку 6 є:

• оцінювання розподілу функцій/завдань;

• оцінювання робочих завдань для кожного оператора і оцінювання організації роботи;

• ухвалення спонсорів, власників проекту тощо для планованого асигнування, планів уком­плектування і організації персоналу.

Перевірка і підтвердження розподілу роботи мають охоплювати оцінювання запропонованих робіт з урахуванням ергономічних принципів і допустимих помилок. Робочі завдання має бути підтверджено. Перед підтвердженням необхідно розробити пакет критеріїв правильності, який охоплює критерії робочого завдання та інші, наприклад ті, що належать до складності (паралельна робота, необхідність у частому спілкуванні), і обмеження загального часу для типового плану дій. Плани дій у критичних ситуаціях, наприклад вимикання, надзвичайні ситуації, нещасні випадки, потрібно перевіряти на відповідність критеріям. Комп’ютерне моделювання (наприклад часовий аналіз) може бути корисним методом підтвердження.

8 СТАДІЯ С. КОНЦЕПТУАЛЬНЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Метою цієї стадії є комплексна проектна розробка центру керування, який задовольняє ви­моги до розподілу функцій і завдань, до опису робіт і організаційних планів, установлених на стадії В. Таке концептуальне проектування має охоплювати фізичні характеристики центру ке­рування, його оснащення і спеціальні господарсько-побутові приміщення, наприклад кімнати відпочинку, бібліотеки, зали для проведення засідань. Концептуальне проектування також має охо­плювати пропонований інтерфейс оператора, а саме, індикатори, органи керування, засоби зв’язку і мультимедійні системи. На цій стадії потрібно встановити середовищні, цільові технічні вимоги і обмеження, які необхідно врахувати в наступних кроках робочого проектування.

Ця стадія охоплює такі два кроки:

•— крок 7: проектування концептуальної структури центру керування;

— крок 8: ухвалення концептуального проекту.

Необхідно, щоб результати попередніх кроків було систематично реструктуризовано від інтег­рованої роботи системи у ряд проектних концепцій і попередніх технічних умов, до яких входять усі передбачувані аспекти фізичних і функційних характеристик центру керування. Наприклад, осно­вою для визначення вимог до робочого простору мають бути результати процесу розподілу роботи, у тому числі вимоги до організації роботи (тобто структура і кількість операторів).

Вихідними даними кроку 7 є:

• результати кроку 6 (наприклад щодо організації роботи);

• вимоги користувача, див. крок 1;

• нормативні настанови, стандарти та інші офіційні документи.

Результатами кроку 7 є:

• технічні умови концептуального проектування, у тому числі початкові планування;

• добре відомі проектні обмеження, тобто бюджет, місце розташування, безпека, дизайн, надійна укомплектованість, матеріали, заздалегідь визначені системи, підсистеми тощо;

• наявні норми і стандарти підприємства, інструкції, кодекси та місцеві традиції;

• оцінювання необхідних ресурсів для виконання технічних умов до проектування;

• операційні зв’язки усередині функційних зон.

Методами/діями, пов’язаними з кроком 7, є:

• визначення стратегії проектування (наприклад принципів вибору приладів);

• визначення критеріїв проектування, які відповідають вимогам користувачів і нормативним настановам, стандартам та іншим офіційним документам;

• розроблення технічних умов до проектування.

Об’єктами технічного завдання на концептуальне проектування мають бути:

• розподіл простору;

• функційні зв’язки;

• розміщення блоку приміщень керування;

• планування приміщення керування;

• планування і розміри автоматизованого робочого місця;

• індикатори і органи керування;

• потоки даних та інформаційні потоки;

• спеціальні органи керування безпеки і доступу;

• умови навколишнього середовища;

• операційна система і система управління;

• зв'язок і канали передавання інформації.

Цей процес має поєднувати кілька проектних ідей, які можна оцінити в індивідуальному по­рядку і об’єднати для створення удосконаленого концептуального проекту.

На цьому етапі необхідно чітко визначити і задокументувати будь-які керівні плани впрова­дження проекту, наприклад попередній вибір постачальників устатковання, розроблення систем тощо. Крім того, за потреби, у технічному завданні необхідно врахувати і включити до нього усі прийнятні нормативні настанови і керівництва для користувача, стандарти і будівельні норми.

На цьому вирішальному кроці необхідно отримати схвалення концептуального проекту за­пропонованого центру керування власниками, користувачами і експлуатаційниками. Цей крок є кінцевим етапом перегляду і перевіряння відповідності функційних вимог виконуваним, прийнят­ним ідеям і методикам проектування на підставі настанов, стандартів і методик. Цей крок потрібно розглядати як контрольну точку проектування, яка дає можливість переходити до наступного етапу робочого проекту з мінімальним ризиком значних функційних переглядів і фізичних змін.

Результатом кроку 8 є: схвалені технічні умови концептуального проектування.

Методи/дії кроку 8 можуть охоплювати:

• сценарій «наскрізного зчитування»;

• сценарій «наскрізного контролю»;

• моделювання за інтерфейсом, наприклад роботи в команді, макетування у натуральну величину;

• навчання за допомогою комп’ютерної візуалізації та анімації;

• перевіряння відповідності стандартам.

Примітка 1. «Наскрізне зчитування»: перевіряння концептуального проекту за допомогою структурованих обговорень послідовностей виконання важливих завдань з використанням технічних умов концептуального проектування.

Примітка 2. «Наскрізний контроль»: перевіряння концептуального проекту моделюванням послідовностей виконання важ­ливих завдань за допомогою відображення проекту (наприклад традиційними макетами у натуральну величину, віртуальними реалістично представленими макетами, комп'ютерними моделями тощо).

Примітка 3. Переважно, останній користувач бере участь у двох зазначених вище процесах («наскрізне зчитування», «наскрізний контроль»), а також у робочих процедурах виконання завдань.

Технічні умови концептуального проектування, розроблені у кроці 7, потрібно переглянути і вивчити відповідно до встановлених процедур, щоб перевірити, чи запропоновані конструкції продовжують відповідати функційним вимогам проекту і усім відповідним стандартам, настановам і методикам. Особливу увагу необхідно приділити прийнятності у використанні і експлуатації кон­цептуальних проектів. Усі виявлені проблеми треба переглянути, обґрунтувати документально і узгодити як передумови до кінцевої стадії проектування.

9 СТАДІЯ D. РОБОЧЕ ПРОЕКТУВАННЯ

Мета цієї стадії полягає у тому, щоб розробити технічні умови робочого проектування центру керування. Проектні технічні умови має бути детально викладено для проведення оцінювання і логічного планування споруди центру керування. Проектні технічні умови також мають бути придатні для ініціювання запитів до постачальників щодо закупленого устатковання, систем, про­грамного забезпечення, спеціального інструментарію тощо.

Ця стадія передбачає:

— крок 9: вибір альтернативних ресурсів проектування, до яких належать:

• власне або контрактне конструювання;

• використання системних інтеграторів (спеціалістів з системної інтеграції);

• використання власних ергономістів або ергономістів за контрактом;

• власне або контрактне архітектурне проектування;

— крок 9: вибір методик і проектних дій, які можуть охоплювати:

• перегляд прийнятності і вибір наявних комерційних систем, наприклад розподіленої системи керування, програмованого логічного органу керування, відеотерміналів тощо;

• швидке макетування;

• розроблення настанов з питань стилю.

У процесі проектування на стадії D необхідно використовувати відповідні ергономічні дані. Ця стадія передбачає такі кроки:

1. крок 9:

• розміщення блоку приміщень керування;

• планування приміщення керування;

• планування і визначення розмірів автоматизованого робочого місця;

• проектування індикаторів і органів керування;

• проектування навколишнього середовища;

• експлуатаційні вимоги і вимоги до керування;

2. крок 10: перевіряння і підтвердження пропозицій робочого проекту.

Під час проектування не обов’язково дотримуватися порядку застосування пунктів кроків 9 і 10. Щоб розробити план проектування відповідно до передбачених видів робіт, складності, наявних ресурсів, графіка, бюджету тощо, необхідно оцінити кожен проект окремо.

9.2 Крок 9А. Розміщення блоку приміщень керування

Щоб розробити проектні технічні умови до розміщення блоку приміщень диспетчерської, необхідно провести такі роботи:

— підтвердження функційних зон, призначених для блоку приміщень керування;

оцінка необхідної площі кожної функційної зони, наприклад, зон керування, адміністра­тивних зон, зон для відпочинку і приймання відвідувачів;

• підтвердження відповідності плану розміщення, наприклад місць обмежень габаритних роз­мірів, місцевих ризиків, устатковання;

• придбання копії усіх релевантних чинних стандартів, будівельних норм і правил, методик користувача щодо будівництва тощо;

• перевірення наявності необхідних послуг.

Під час концептуального проектування (стадія С) необхідно визначити оперативні зв’язки між функційними зонами і початковим плануванням блоку приміщень керування.

Основою цього кроку мають бути початкові вимоги до завдань і процесу розподілу робіт (кроки 4 і 5), які впливають на концептуальне проектування.

Отже, цей крок у проектуванні має охоплювати усі спеціальні споруди, які можуть входити до блоку приміщень керування. Такими функційними об’єктами є: