---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Метрологія

ЕТАЛОНИ

Вибір, визнання, застосування,
зберігання та документація

(OINIL D 8:2004, 1DT)

Д

БЗ № 7-2008/274

СТУ OIML D 8:2008

Видання офіційна

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2010

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Національний науковий центр «Інститут метрології» (ННЦ «Інститут метрології») Держспоживстандарту України, Український державний центр стандартизації та сертифікації «Украгростандартсертифікація» Мінагрополітики України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Л. Бондаренко; Б. Марков, канд. техн, наук, (науковий керівник); П. Неєжмаков; А. Ніколенко; Г. Примакова

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 29 липня 2008 р. № 250 з 2010-01-01

З Національний стандарт ДСТУ OIML D 8:2008 відповідає OIML D 8:2004 Measurement standards — Choice, recognition, use, conservation and documentation (Еталони. Вибір, визнання, застосування, зберігання та документація)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп) 4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2010

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

Вступ до OIML D 8 IV

1. Сфера застосування 1

2. Терміни та визначення понять 1

3. Вибір еталона 2

4. Визнання еталона З

5. Застосування еталона З

6. Зберігання еталона 4

7. Документація до еталона 5

Додаток Приклад документації до еталона 6

Бібліографія 8НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад OIML D 8:2004 Measurement standards — Choice, recognition, use, conservation and documentation (Еталони. Вибір, визнання, застосування, зберігання і докумен­тація).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 63 «Загальні норми і правила держав­ної системи забезпечення єдності вимірювань».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», пёшу сторінку, «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• слова «цей документ» замінено на «цей стандарт»;

• до «Вступу до OIML D 8» долучено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

• термін «measurement instrument» перекладено як «засіб вимірювальної техніки»;

• згідно з Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» термін «повірка» тлу­мачиться як «встановлення придатності засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, до застосування на підставі результатів контролю їх метрологічних характе­ристик», термін «калібрування» це «визначання в певних умовах або контролювання метрологічних характеристик засобів вимірювальної техніки».

• цьому стандарті є посилання на міжнародний стандарт ISO/IEC 17025, який впроваджено в Україні як національний стандарт ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 Загальні вимоги до компетентності випро­бувальних та калібрувальних лабораторій (ISO/IEC 17025:2005, IDT)

В Україні згідно з Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1765-IV від 15.06.2004 р. робочі еталони підлягають повірці або каліб­руванню за встановленим міжповірочним або міжкалібрувальним інтервалом.

ВСТУП ДО OIML D 8

У цьому стандарті розглянуто основні положення щодо вибирання, визнання, застосування і зберігання еталонів. Ці положення безпосередньо стосуються повірки (калібрування) засобів вимі­рювальної техніки в галузях, регламентованих законом, їх також можна використовувати і в нерегла- ментованих галузях. У цьому стандарті викладено правила підготовлення документації, які мають бути встановлені на будь-який еталон.

Національна примітка

В Україні таким законом е Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» № 1765-IV від 15.06.2004 р.

Вимоги і документація до еталона також поширюються на пристрої, які входять до складу ета­лона, залежно від правил його застосування і від способу передавання значення одиниці величини від еталона до інших засобів вимірювальної техніки.ДСТУ OIML D 8:2008

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТРОЛОГІЯ

ЕТАЛОНИ

Вибір, визнання, застосування,
зберігання та документація

МЕТРОЛОГИЯ

ЭТАЛОНЫ

Выбор, признание, использование,
хранение и документация

METROLOGY

MEASUREMENT STANDARDS

Choice, recognition, use,
conservation and documentation

Чинний від 2010-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт установлює:

1. загальні вимоги, які застосовують в галузі законодавчої метрології щодо вибору, визнання, за­стосування і зберігання еталона;

2. принципи щодо розробляння документації до еталона для забезпечення простежуваності ре­зультатів вимірювання.

Цей стандарт поширюється на вихідні і робочі еталони і відповідає стандарту ISO/IEC 17025 [1].

Цей стандарт не поширюється на первинні, національні, міжнародні чи будь-які спеціальні етало­ни, які можуть також бути використані калібрувальними лабораторіями.

2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

В цьому стандарті використано терміни згідно з [1], [2], [3], [4], а також наведені нижче:

Комплект документів щодо вибору, визнання, застосування і зберігання окремого еталона

Офіційне підтвердження національним (законодавчим) органом з метрології (залежно від націо­нального законодавства) відповідності метрологічних і технічних характеристик еталона встановленим вимогам до його застосування.

Видання офіційне

3. ВИБІР ЕТАЛОНА

   1. У разі вибирання еталона (засобу вимірювальної техніки такого, як, наприклад, вимірюваль­ний прилад, матеріальна міра або стандартний зразок) для застосування його як вихідного або робо­чого еталона, враховують метрологічні, технічні та економічні вимоги.

Примітка. Окремі метрологічні, технічні і економічні вимоги враховують у разі вибирання допоміжних пристроїв до еталона.

Метрологічні вимоги стосуються таких метрологічних характеристик еталона і його допоміжного устатковання:

1. величина та одиниця (-ці);

2. номінальне (-ні) значення або діапазон вимірювання величини, для якої застосовують еталон;

3. умовно істинне (-ні) значення величини, яке відтворюється еталоном (визначене в процесі його калібрування) або систематична похибка еталона;

4. розширена невизначеність вимірювання, встановлена в процесі калібрування еталона, що відпо­відає імовірності охоплення приблизно 95 % і коефіцієнтові охоплення /((зазвичай к = 2) або сумарна стандартна невизначеність;

5. міжкалібрувальний інтервал;

6. стабільність відповідної величини, яка відтворюється еталоном протягом міжкалібрувального інтервалу;

д) інформація щодо методів і засобів калібрування (за необхідності);

8. нормальні і робочі умови навколишнього середовища, відповідно;

9. інші важливі метрологічні вимоги (лінійність; гістерезис; чутливість, збіжність, характеристики динамічних метрологічних властивостей тощо).

Примітка а. Систематичну похибку еталона визначають звіренням його з еталоном вищого метрологічного рівня калібруван­ням. Якщо систематична похибка (зокрема нелінійність) відома і задокументована, то вводять поправку на величину цієї похиб­ки. Отже, або має бути зроблена поправка на величину систематичної похибки, або похибка має бути врахована під час оцінювання невизначеності.

Примітка Ь. Невизначеність вимірювання під час калібрування еталона є основним параметром (визначеним разом з умовно істинним (-ми) значенням (-ми) величини, відтвореної еталоном), необхідним для установлення невизначеності вимірювання під час калібрування засобів вимірювальної техніки. Складники невизначеності, які впливають на результати калібрування, повинні бути встановлені і визначені для обчислення невизначеності вимірювання. Оцінювання невизначеності вимірювання проводять відпо­відно до GUM [4].

Примітка с. Інформація щодо методів і засобів калібрування стосується:

• методів, які застосовують під час калібрування еталона, і методів, які застосовують під час передавання значення ве­личини від еталона до засобу вимірювання:

• методу, який застосовують у разі оцінювання результатів вимірювання, одержаних під час застосування еталона;

• визнаного ланцюга простежуваності для еталона.

Технічні вимоги головним чином поширюються на:

1. технічну придатність еталона для застосування за призначеністю;

2. простоту застосування і зберігання еталона та його технічну надійність;

3. простоту транспортування, встановлювання, від'єднування, контролювання, калібрування і технічного обслуговування еталона та його допоміжного устатковання;

4. надійність захисту від пошкодження, засоби захисту від погіршення навколишнього середови­ща, від несанкційованого втручання тощо протягом застосування і зберігання еталона;

5. спеціальне устатковання (пристрої), необхідні під час застосування і зберігання еталона (енер­гопостачання, забезпечення стабільності робочих умов).

Економічні вимоги головним чином базуються на:

1. вартості еталона, зокрема його допоміжному устаткованні;

2. вартості застосування і зберігання еталона;

3. вартості калібрування;

4. витратах, пов’язаних з міжкалібрувальним інтервалом (залежно від стабільності та інших вла­стивостей окремих пристроїв в складі еталона і заданої точності);

5. витратах, пов’язаних з можливим ремонтом і строком служби еталона та його допоміжного устатковання;

8. витратах, пов'язаних з лабораторним приміщенням, де еталон зберігають і застосовують;витратах, пов’язаних з кількістю персоналу та його необхідною кваліфікацією;

9. витратах, пов’язаних з транспортуванням і спеціальним устаткованням для транспортування.

4. ВИЗНАННЯ ЕТАЛОНА

   1. Національний (законодавчий) орган з метрології (залежно від національного законодавства) встановлює такі умови для визнання еталона:

1. наявність документально зареєстрованої простежуваності значення величини (величин) еталона;

2. еталон має бути ідентифіковано, а його метрологічні і технічні характеристики документально оформлено;

3. наявність умов для тривалої роботи еталона і документально оформлених правил його засто­сування і зберігання;

4. невизначеність вимірювання за результатами калібрування еталона, що відповідає вимогам •його застосування за призначеністю.

Додаткову достовірність еталону додають міжлабораторні звірення (національні або міжнародні).

Калібрування еталона проводить Національний метрологічний інститут або калібрувальна лабо­раторія, яка може підтвердити відповідну компетенцію та простежувані вимірювальні можливості (на­приклад, акредитацією).

Примітка. Для деяких типів еталонів та їх застосування, залежно від національних правил, можливою є повірка еталона як альтернатива калібруванню за умов, що її проводять тільки відповідно до чинного національного регулювання, яке містить, що- найменш, такі суттєві вимоги:

• типи еталонів та їх застосування, для яких можна виконувати повірку замість калібрування, чітко визначені;

• метрологічні характеристики еталона і метод його повірки визначено так, щоб була впевненість у визнанні його як еталона;

• еталон відповідає всім заданим вимогам;

• повіряє еталон визнаний компетентний орган відповідно до зазначених чинних національних правил;

• максимальна допустима похибка повірки (верифікації) не повинна перевищувати невизначеності еталона, яка відповідає умовам його застосування.

4. 1. Визнання еталона, що застосовують у галузі законодавчої метрології, підтверджують докумен­том, який видає національний (законодавчий) орган з метрології (залежно від національного законо­давства).

   2. Замість документа, вказаного у 4.3, еталон може бути визнаний дозволом на повірку певних видів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, визначених національним органом за­конодавчої метрології.

   3. Виконання умов для визнання еталона підтверджують на основі незалежного, кваліфіковано­го і об’єктивного оцінювання, проведеного національним органом законодавчої метрології або особою (організацією), уповноваженою цим органом.

   4. Визнання еталона, який застосовують в галузі законодавчої метрології, втрачає силу, якщо одна чи більше характеристик, які формують підгрунття для його визнання, змінилися (в результаті пошкодження, амортизації, ремонту, реконструкції тощо). В цьому випадку користувач еталона пови­нен відразу вилучити його із застосування і повідомити про це національний (законодавчий) метроло­гічний орган, який видав документ про його визнання.

5. ЗАСТОСУВАННЯ ЕТАЛОНА

   1. Застосування еталона базується на таких загальних положеннях: