Страница 3: ДСТУ ISO 11228-1:2009. Ергономіка. Ручне переміщення. Частина 1. Підіймання та переношування (62814)

Переміщення кількома людьми може дозволити виконати роботу, яка не під силу одній людині, або зменшити ризик її травмування. Об’єкт, який здатна безпечно перемістити група<людей, менший від суми мас, з якими можуть упоратися члени групи поодинці. Наприклад, можливості групи з двох осіб станов­лять дві треті суми їх особистих можливостей, можливості групи з трьох осіб становлять половину суми їх особистих можливостей. Додаткові труднощі можуть виникнути, якщо члени групи заважають бачен­ню або рухові один одного і якщо об'єкт має недостатню кількість потрібних ручок.

Якщо проектні засоби чи інші види впливу не забезпечують адекватного захисту, як останню мож­ливість необхідно використовувати засоби індивідуального захисту. У разі роботи з небезпечними ма­теріалами або іншими потенційно небезпечними вантажами дуже важливим є перспективне плануван­ня. Особливу увагу, можливо, необхідно приділити методам переміщення і діям під час небезпеки, зокрема аварійному устаткованню і чітким інструкціям. Якщо неможливо уникнути одягання засобів інди­відуального захисту, необхідно враховувати можливий ризик застосування їх під час ручного переміщен­ня. Наприклад, рукавиці можуть зменшити спритність рук; інший одяг, наприклад робоча форма, може стримувати вільний рух під час ручного переміщення. Такі засоби індивідуального захисту, як рукавиці, фартухи, комбінезони, гетри або захисне взуття, повинні підходити за розміром. Взуття повинно мати адекватну основу, бути стійким, мати неслизьку підошву і забезпечувати надійний захист.

А.4 Проектування об’єкта

Об'єкт, який переміщують, може становити небезпеку через свою масу чи опір рухові, розмір, фор­му або твердість чи відсутність ручок. Визначаючи, чи є вантаж небезпечним, необхідно також врахо­вувати умови, за яких виконують роботи з переміщення; наприклад, рекомендації щодо робочої пози, частота і тривалість переміщення, конструкцію робочого місця і такі аспекти організації праці, як ма­теріальне стимулювання і відрядна робота.

Форма об’єкта впливатиме на спосіб його захвату. Загалом, якщо будь-який розмір об'єкта більший, ніж ширина плечей, під час його переміщення виникатиме ризик ушкодження. Це особливо помітно, якщо цей розмір перевищує розмір плеча більше ніж на один розмір. Ризик збільшуватиметься, якщо об’єкт не матиме зручних ручок.

Якщо центр ваги об’єкта не збігається з центром його об’єму, це може призвести до невідповід­ного методу переміщення об'єкта. Інколи, яку випадку із запечатаними і немаркованими картонними коробками, зміщений центр ваги візуально непомітний. За таких умов збільшується ризик пошкоджень, оскільки людина може випадково тримати об’єкт зі зміщеним центром ваги далі від тіла, ніж необхідно.

Потрібно також звернути увагу на використання паковань для об’єктів, які можуть зміщуватися під час переміщення. Також необхідно бути обережним під час переміщення об’єктів, які важко захватити. Крім того, може бути фізична або хімічна небезпека, на яку також потрібно вказати, наприклад об’єкт може мати гострі краї, бути надто гарячим чи холодним на дотик або містити матеріали чи речовини, які можуть бути небезпечними, якщо їх розпити.

А.5 Проектне аналізування у разі переміщення людей чи тварин

Переміщення живих об’єктів має певні проблеми. Свійські й дикі тварини можуть поводитися не­передбачено. Тут потрібні вміння й досвід. У разі переміщення в коробках, ящиках або пересувних будках рух тварин може бути непомітним, і центр маси відчутно змінюватиметься неодноразово й раптово. Найбільшою з проблем є переміщення і поведінка фізично залежних людей: у громаді, в лікарнях і у разі нещасних випадків. У громаді дл^ пацієнтів і людей з особливими потребами головна увага приділяєть­ся медичному обслуговуванню і послугам, пов'язаним з одяганням, вмиванням, гігієною тощо. Крім надзвичайних випадків, існує безумовна необхідність в оцінюванні проблем переміщення для кожної окремої людини, враховуючи будь-які зміни в її здоров’ї і приділяючи велику увагу ергономіці та про­ектуванню середовища переміщення.-Відповідальні за медичне обслуговування та догляд удома по­винні скласти план догляду щодо найбільш прийнятних методів переміщування і переношування як настанову для персоналу, який доглядає за хворими. Вони повинні мати доступ до опублікованої інфор­мації щодо методів переміщення хворих і добору оснащення й устатковання для підіймання та пере­міщення пацієнтів.

Незважаючи на ці спеціальні чинники, переміщення живих об'єктів повинно підпорядковуватися ochobhviwi принципамі, ви'кладениіл у цоОМі'у -стандарті. Пврвжщання жлвтта thwi-x с/исктв у неперед­бачених надзвичайних і рятувальних ситуаціях є поза сферою застосування цього стандарту. Персо­нал, який надає такі послуги, повинен враховувати вік і ослаблені силові можливості деяких пацієнтів.

А.6 Проектування робочого середовища

Загальні умови середовищі, зокрема освітлення, шум, кліматичні умови, повинні бути в межах допустимих рівнів. Стосовно вимог до теплового комфорту рекомендовано застосовувати ISO 7730. Додаткову увагу необхідно приділити роботі, виконуваній за екстремальних температурних умов. На­приклад, висока температура чи вологість можуть зумовити швидку втому; в разі виконання робіт за умов низьких температур необхідні рукавиці, щоб попередити задубіння рук, але, водночас, застосу­вання рукавиць може призвести до втрати спритності рук. Циркуляція повітря (усередині приміщення і ззовні) — також чинник, який впливає на температуру тіла. Швидка циркуляція повітря охолоджує тіло і, якщо можна, цього потрібно уникати. За дуже жарких кліматичних або робочих умов швидка цирку­ляція повітря може бути бажаної®- Важливою є достатність світла для того, щоб робітники добре ба­чили, що вони роблять, і для попередження незручних робочих поз. Високі шумові рівні можуть призве­сти до зменшення пильності. Виконуючи зовнішні роботи, необхідно враховувати вплив змін погодних умов. Особлива обережність необхідна у разі сильного вітру або можливості поривів вітру, наприклад навколо будівель. За таких умов допомога чи механічні пристрої можуть бути особливо необхідними під час переношування великих листів або великих об’єктів.

Для ідеальних умов ручного переміщення матеріалів рекомендовано наведені нижче критерії:

• помірні температурні умови довкілля;

• виконання робіт лише двома руками;

• довільна поза стоячи;

• переміщення лише однієї® людиною;

• безперешкодне підіймання;

• хороше зчеплення між руками й об’єктами переміщення;

• хороше зчеплення між ногами і підлогою;

• мінімальна кількість робіт з переміщення, інших ніж підіймання;

• об’єкти, що підіймають, не холодні, не гарячі ані забруднені;

• вертикальне переміщення вантажу не більше ніж 0,25 м і не виконується нижче суглоба паль­ця опущеної руки або вище висоти плеча;

• тулуб випрямлений і не повернутий;

— вантаж утримують близько до тіла.

А.7 Метод оцінювання рекомендованих обмежень для маси, частоти і розташуйку об’єкта

А.7.1 Нерегулярні завдання підіймання

Для нерегулярних завдань підіймання маса об'єкта чи робоча поза під час переміщення вантажу можуть спричинити небезпеку для здоров'я. Необхідно уникати великих мас (тобто мас, більших ніж еталонна маса), а також незручних поз, наприклад зігнутого або повернутого тулуба, віддаленого досягання.

Щоб оцінити вплив незручної пози, треба скористатися рівнянням оцінювання ризику в А.7.2 з ко- ефїцієнтоїйчастоту, цЛ». 7^,кЦеф7Ціг^,г^ігі ь-ажкістьшшт■віддагі-еігтс/г'ь

досягання; вертикальний коефіцієнт, коефіцієнти відстані й асиметрії покажуть негативний вплив по­вернутого або зігнутого тулуба.

А.7.2 Повторювані завдання підіймання

Рекомендовані обмеження отримують моделюванням за таких припущень:

• дійсні лише для підіймань, які виконують двома руками, без перешкод і раптових прискорень (тобто ривків);

• не можна використовувати для завдань, де робітник має часткову опору (наприклад, одна нога не на підлозі);

• ширина об’єкта не більше ніж 0,75 м для групи населення невеликого зросту (невеликої висо­ти тіла);

• дійсні лише за довільної пози під час виконання підіймальних робіт;

• дійсні лише за хорошого зчеплення (тобто захват руками безпечний, можливість ковзання взут- тя/підлоги невелика);

• дійсні лише за сприятливих умов.

Початкові змінні величини завдання містять такі дані (див. рисунок А.1):

• маса об’єкта, т, у кілограмах;

• горизонтальна відстань, h, у метрах, виміряна від середньої точки лінії, що з’єднує щиколот­ки, до середньої точки захвату об’єкта руками у положенні підіймання;

• вертикальний розташунок, v, у метрах, визначений вимірюванням відстані від підлоги до точ­ки захвату об'єкта руками;

• переміщення по вертикалі, d, у метрах, від початкового до цільового розташунку під час підіймання;

• частота підіймання, f, виражена як середня кількість підіймань за хвилину;

• тривалість ручного підіймання, в годинах;

• кут асиметрії, а, в градусах;

— якість захвату, с.

Обмеження маси об'єкта визначають за допомогою такого рівняння:

т < m_ref • /7_М • ■ с/_м • сс_м ■ 4л • с_м, (А. 1)

Д^еmret — еталонна маса для визначеної групи користувачів;

h_M — коефіцієнт горизонтальної відстані, отриманий з рівняння (А.2);

и_м — коефіцієнт вертикального розташунку, отриманий з рівняння (А.З);

d_M — коефіцієнт вертикального переміщення, отриманий з рівняння (А.4);

а_м — коефіцієнт асиметрії, отриманий з рівняння (А.5);-

— коефіцієнт частоти (див. таблицю А.1);

с_м — коефіцієнт зчеплення для якості захвату (див. таблицю А.2).

Множники для рівняння А.1 отримують з рівнянь (А.2)—(А.5) і таблиць А.1 —А.З. Якщо цей множ­ник перевищує значення одиниця, його величину необхідно брати одиниця.

a — вертикаль;

b — вертикальне переміщення;

с — вертикальний розташунок;

d — проекція центру ваги вантажу;

е — горизонталь;

f — середня точка між внутрішніми кістками щиколоток;

д — бічна координата;

h — центр вантажу.

а — вертикаль;

b — середньосагітальна площина;

с — кут асиметрії (а);

d— лінія асиметрії;

е — проекція центру ваги вантажу;

f — середня точка між внутрішніми кістками щиколоток.

Р

Рисунок А.2 — Кут асиметрії

Потрібно розв’язати рівняння як для початкової, так і для кінцевої точки кожного завдання. Обчис­лення для кінцевої точки можуть бути важливі тільки тоді, коли існує її точно визначений розташунок. Якщо предмет вертикально переміщено на місце без надмірного напруження тіла у розігнутому поло­женні, значення кінцевої точки не потрібно обчислювати.

Відповідний коефіцієнт частоти, f_M, визначають спочатку оцінюючи безперервну тривалість повто­рюваного завдання підіймання, а потім тривалість періоду відпочинку одразу після виконання повто­рюваного завдання.

Категорії безперервних повторюваних завдань підіймання, їх тривалість і необхідну тривалість відпочинку одразу після виконання завдання показано в таблиці А.З.

Важливо зазначити, що комбінація періодів роботи й відпочинку має розглядатися як спільний цикл «робота—відпочинок», де період відпочинку надає достатньо можливостей робітникові відновитися після тривалого періоду підіймальних робіт. Відповідно, якщо два наступних періоди роботи розділе­но періодом відпочинку недостатньої тривалості, робітник не може належним чином відпочити, і весь період (два робочих періоди плюс період відпочинку) потрібно розглядати як один тривалий період роботи. (Вплив таких обставин полягає у значному подовженні періоду роботи за умови, що величина константи частоти (k_f) зменшується).

Потім з таблиці А.1 визначають величину f_M. Використання таблиці А.1 потребує знання трьох складників:

• частоти підіймання (кількості підіймань за хвилину);

• тривалості (4) безперервного повторюваного завдання підіймання;

• вертикального розташунку (v) рук на об’єкті на початку підіймання.

Якість захвату визначають як:

1. хорошу; якщо об’єкт можна утримувати зручним охопленням ручок або захватних прорізів на об’єкті без суттєвих змін нейтрального положення зап’ястя чи самого об’єкта, не спричиняючи над­мірних змін або незручних положень зап’ястя;

2. середню: якщо об’єкт має ручки або прорізи, які не відповідають критеріям хорошої якості зах­вату або якщо під час захвату об’єкта рука зігнута приблизно.на 90 °;

3. погану: якщо критерії хорошої або середньої якості захвату не виконано.

Таблиця А.1 — Значення коефіцієнта частоти (ї_м) у рівнянні (А.1)