---

Table 3.1: Reduction factors for stress-strain relationship of carbon steel at elevated temperatures

їримітка. Для проміжних значень температури сталі може бути застосована лінійна інтерполяція. Note: For intermediate values of the steel temperature, linear interpolation may be used

.

Рису^к 3.2 - Коефіці^ти зниження Дёя вугёецевоТ стаёі за їідвищешї темїератури
Figure 3.2 - Reduction factors for the stress-strain relationship of carbon steel at elevated
temperatures

(4) Як аёьтер^атива дёя темїератур №че 400 °C діаграма '^аїружешя-деформації', що виз^аче^а в (1), може бути їодовже^а завдяки можёйвості деформаційшго зміцнення згідно з додатком А за умови, що місцева втрата стійкості ко^трукції ^е сїричимть їередчас- шго руй^ува^^я.

3.2.2 Густ^а

(1) Густи^у стаёі р_a а вважають ^езаёеж^ою від темїератури стаёі. їрий^ятотакез^аче^^я: рa = 7850 кг/м³.

3.3 Мехажчж вёастйвості ^еpжaвіючих стаёей

(1) Мехажчж вёастивост ^ержавіючої стаёі їриймають з додатга С.

(4) Alternatively, for temperatures below 400 °C, the stress-strain relationship specified in (1) may be extended by the strain-hardening option given in annex A, provided local or member buckling does not lead to premature collapse.

3.2.2 Unit mass

1. The unit mass of steel рa may be considered to be independent of the steel temperature. The following value may be taken:

рa = 7850 kg/m³.

The mechanical properties of stainless steel may be taken from annex C

.

1. Відшиє тeїёoвe вйдовжешя стаёі Al/l виз^aчaють так:

- для 20 °C < 0 a < 750 °C:

A l/l = 1,2 x 10^-5 0 a + 0,4 x

3.4 Thermal properties

1. The relative thermal elongation of steel Al /1 should be determined from the following:

- for 20 °C < 0 a <750 °C:

10^-802-2,416 x 10^-4; (3.1a)

• для 750 °C < 0 a < 860 °C: - for 750 °C < 0 a < 860 °C:

A l/l =1,1 x 10^-2; (3.1b)

• для 860 °C <0a < 1200 °C: - for 860 °C <0a < 1200 °C:

A l/l =2 x 10^-5 0 a-6,2 x 10^-3, (3.1c

)дє:

l - довжи^а за темїератури 20 °C;

Al - теїёове видовжешя;

0a - темїература стаёі, °C.

їримітка. Зміну відносного теплового видовження залежно від температури зображено на рисунку 3.3.

where:

l is the length at 20 °C;

Al is the temperature induced elongation;

0a is the steel temperature [°C].

Note: The variation of the relative thermal elongation with temperature is illustrated in figure 3.3

.

Рису^к 3.3 - Відш^е теплове видовжешя вуглецевої сталі залежш від температури

Figure 3.3 - Relative thermal elongation of carbon steel as a function of the temperatur

e3

3.4.1.2 Specific heat

.4.1.2 їитома meїёo°м^icmь

(

(1) The specific heat of steel c_a should be deter­mined from the following:

- for 20 °C <0a < 600 °C:

1) їитому тeїёo°м^icть стаёі с_а виз^aчaють так:

- дёя 20 °C < 0 a < 600 °C:

їримітка. Зміну питомої тепло°мності залежно від температури зображено на рисунку 3.4.

Note: The variation of the specific heat with tempera­ture is illustrated in figure 3.4.

Питома теплоємність. Дж/кг-К

Specific heat [J / kg К]

Temperature ГС]

Температура, °С

Рису^к 3.4 - їитома теїёо°м^ість вутецевої стаёі заёежш від темїератури

Figure 3.4 - Specific heat of carbon steel as a function of the temperature

3.4.1.3 Teїёoїpoвiд^icmь 3.4.1.3 Thermal conductivity

(1) Теплопровід^ість сталі X_a виз^ачають так: (1) The thermal conductivity of steel X_a should be

determined from the following:

• для 20 °C <Є_a< 800 °C: - for 20 °C <0_a< 800 °C:

X_a =54-3,33 x 10^-2 0_a Вт/м • K (W/m K); (3.3a)

• для 800 °C <Є_a< 1200 °C: - for 800 °C <0_a< 1200 °C:

X_a = 27,3 Вт/м • K (W/m K), (3.3b)

де:

0_a - темїература стаёі, [°C].

їримітка. Зміну теплопровідності залежно від тем­ператури зображено на рисунку 3.5.

where:

0_a is the steel temperature, [°C].

Note: The variation of the thermal conductivity with temperature is illustrated in figure 3.5

.

Теплопровідність, Вт/М'К

Thermal conductivity [ W / mK ]

Температура, °С

Рису^к 3.5 - Теплопровіджсть вуглецевої сталі залежш від температури

Figure 3.5 - Thermal conductivity of carbon steel as a function of the temperatur

e

1. Теплофізичж властивості ^ержавіючої сталі приймають з додатка С.

1. Властивості та поведнка вошезахисмх матеріалів, що використав для проектувашя, мають бути оцінені з використашям методик випробував, що ^аведе^і в ENV 13381-1, ENV 13381-2 або ENV 13381-4 відповідно.

їримітка. Ці стандарти включають вимогу, що вогнезахисні матеріали мають зали0атися зчепле­ними та зв’язаними з їх основою протягом відпо­відного вогневого впливу.

1. The thermal properties of stainless steels may be taken from annex C.

1. The properties and performance of fire protec­tion materials used in design should have been assessed using the test procedures given in ENV 13381-1, ENV 13381-2 or ENV 13381-4 as appropriate.

Note: These standards include a requirement that the fire protection materials should remain coherent and cohesive to their supports throughout the relevant fire exposure.

4 РОЗРАХУ^К ^А ВО^ЕСТІЙКІСТЬ

1. Цей роздіё всташвлю° їpaвиёa дёя ста- ёевйх ко^трукцій, які можуть бути:

• ^езахище^ими;

• ізольовамми вошезахйсмм матеріаёом;

• захищемми теїёовими екра^ами.

їримітка. їрикладами ін0их методів захисту ° наповнення водою або частковий захист стін та перекриттів.

2. Дёя виз^аче^^я вошестійкості застосо­вують такі методи їроектувашя:

• сїрощен розрахумові модеёі;

• уточ^е^і розрахумові модеёі;

• виїробувашя.

їримітка. Рі0ення про використання уточнених розрахункових моделей в країні можна знайти у національному додатку.

3. Прості розраху^ові моделі - це сїрощеж методи їроектувашя для окремих ко^трук- цій, що фугуються ^а традиціймх їриїу- щешях.

4. Уточ^е^і розраху^ові моделі - це методи їроектувашя, в яких і^же^ер^і їри^иїи за- стосоваы реалістичш до особливих їриклад- та задач.

1. Несуча здатжсть сталевої ко^трукції ма° зберігатися через їроміжок часу t для дашї їожежі:

Efi,d

де:

Efid - розрахумовий ^ава^тажуваль^ий ефект їід час їожежі, що виз^аче^ий відїовідш до EN 1991-1-2;

Rfidt - відїовідмй розрахумовий оїір стале­вої ко^трукції їід час їожежі у моме^ часу t.

2. Розрахумовий оїір Rfidt у моме^ часу t виз^ачають за умови рівшміршго розїоділу темїератури в їоїеречшму їерерізі, змню- ючи розраху^овий оїір для їроектувашя за шрмальшї темїератури згідно з EN 1993-1-1; щоб врахувати мехажчж властивості сталі за їідвищемх темїератур (див. 4.2.3).

4 STRUCTURAL FIRE DESIGN

1. This section gives rules for steelwork that can be either:

• unprotected;

• insulated by fire protection material;

• protected by heat screens.

Note: Examples of other protection methods are water filling or partial protection in walls and floors.

2. To determine the fire resistance the following design methods are permitted:

• simplified calculation models;

• advanced calculation models;

• testing.

Note: The decision on use of advanced calculation models in a Country may be found in its National An­nex.

3. Simple calculation models are simplified de­sign methods for individual members, which are based on conservative assumptions.

4. Advanced calculation models are design methods in which engineering principles are ap­plied in a realistic manner to specific applications.

1. The load-bearing function of a steel member should be assumed to be maintained after a time t in a given fire if:

* Rfi,d, t, (4.1)

where:

E_fi,d is the design effect of actions for the fire de­sign situation, according to EN 1991-1-2;

R_fi,d,t is the corresponding design resistance of the steel member, for the fire design situation, at time t.

The design resistance R_fi,d,t at time t should be determined, usually in the hypothesis of a uni­form temperature in the cross-section, by modify­ing the design resistance for normal temperature design to EN 1993-1-1, to take account of the me­chanical properties of steel at elevated tempera­tures, see 4.2.3

.

їримітка. У 4.2.3 Rfi,_d,_t замЫюють ^а Mfi,_t,_Rd , N_fi,_t,_Rd та Ы. (окремо або разом), а відповідні з^аче^^я Mfj,Ed , Nfi,E_d та ін. замнюють E_fi,_d .

3. Якщо використовують нерівномірний роз- подіё температури, розрахунковий опір за нормаёьноТ температури згідно з EN 1993-1-1 змінюють на основі цього розподіёу темпера­тури.

4. Як аёьтернатива (1) використанню рів­номірного розподіёу температури перевірку можна виконувати в інтерваёі температури (див. 4.2.3).

5. Руйнування робочого перерізу в прорізах дёя з’єднань не розгёяда°ться за умови, що з’єднання ° в кожному прорізі, осюёьки темпе­ратура стаёі з’еднань нижча через наявність додаткового матеріаёу.

6. Вогнестійкість боётового або зварного з’еднань вважають достатньою, якщо виконані такі умови:

1. Тепёовий опір (df / Xf)c вогнезахисту з’ед­нання ма° дорівнювати або перевищувати мінімаёьне значення тепёового опору (df / X_f)m вогнезахисту, що застосований до будь-якої зі з’еднаних конструкцій;

тут d_f - товщина вогнезахисного матеріаёу (d_f = 0 дёя незахищених конструкцій);

Xf - розрахункова тепёопровідність вогне­захисного матеріаёу.

2. Використання з’еднання ма° дорівнювати або бути мен0им за мінімаёьне значення використання будь-якого зі з’еднаних конст­рукцій.

3. Міцність з’еднання за температури навко- ёи0нього середовища ма° відповідати ре­комендаціям, що наведені в EN 1993-1.8.

7. Як аёьтернатива методу, що наведений у 4.2.1 (6), вогнестійкість з’еднання можна ви­значати за методом згідно з додатком D.

Скачать бесплатно