При застосуванні мідних безшовних круглих труб слід дотримуватись вимог ДСТУ-Н Б В.2.5-45.
Модернізація ІТП
ІТП не рекомендується влаштовувати збоку або зверху житлових приміщень (житлових кімнат) квартир.
Допускається влаштовувати технічне приміщення для ІТП у підвальних приміщеннях, що розташовані під житловими приміщеннями (житловими кімнатами) квартир за умови наявності залізобетонного перекриття (над технічним приміщенням для ІТП) з достатньою звукоізоляційною здатністю, з улаштованою додатковою гідроізоляцією по його нижній поверхні та за умови виконання вимог додатка М ДБН В.2.5-67
Для уникнення розташування громіздкого обладнання ІТП під житловими приміщеннями (житловими кімнатами) квартир допускається розташовувати різні вузли ІТП (наприклад, вузол підготовки теплоносія для системи опалення та вузол підготовки гарячої води для системи ГВП) у різних підвальних технічних приміщеннях, що розташовані під підсобними приміщеннями квартир (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора, передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо) або підсобними приміщеннями будинку (сходові клітки, вестибюлі, позаквар- тирні коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери тощо). ІТП або його окремі вузли слід розташовувати у технічних приміщеннях під підсобними приміщеннями будинку.
Технічні приміщення для ІТП, що улаштовуються у підвалах під підсобними приміщеннями квартири або будинку, не повинні мати суміжних кутів із житловими приміщеннями (житловими кімнатами).
Залишати існуючий ІТП, паралельно підключений до нового ІТП, на випадок припинення електропостачання не рекомендується. Допускається таке технічне рішення за невідповідності електропостачання ІТП вимогам 2.2 і таблиці 2.1 ДБН В.2.5-23.
Оснащення ІТП повинно відповідати гідравлічним та тепловим режимам внутрішньобу- динкових інженерних систем, забезпечувати їх ефективну роботу. Узгодженість ІТП з інженерними мережами слід забезпечувати згідно з ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67.
Температура теплоносія, що повертається з ІТП, повинна відповідати вимогам з експлуатації джерела теплової енергії. В ІТП багатоквартирного житлового будинку не допускається застосовувати регулювання температури теплоносія, що повертається в тепломережу з однотрубної системи опалення. Зниження температури теплоносія, що повертається до джерела теплоти, здійснюють застосуванням автоматичного обмеження або регулювання температури теплоносія на стояках або приладових гілках однотрубної системи. Таке ж регулювання слід здійснювати на стояках або приладових гілках однотрубної системи, що залишилась після відокремлення від неї приміщень (поверхів) іншого призначення, або квартир з місцевою (квартирною) системою опалення.
Для вертикальних двотрубних систем опалення з автоматичними балансувальними клапанами на стояках, однотрубних систем з перевернутою циркуляцією та однотрубних П-подібних систем в ІТП рекомендується забезпечувати автоматичне поступове підвищення температури теплоносія регулятором теплового потоку після періодів зупинки системи опалення (наприклад, відсутності електропостачання).
Модернізація водяної системи опалення
У системі опалення класу енергоефективності С, визначеного згідно з ДСТУ Б EN 15232, рекомендується забезпечувати змінний гідравлічний режим, у системі опалення вищого класу слід забезпечувати змінний гідравлічний режим.
Змінний гідравлічний режим забезпечують одним з шляхів:
заміною однотрубної системи на двотрубну горизонтальну або вертикальну з автоматичним регулюванням температури повітря на опалювальних приладах (терморегуляторами прямої дії для класу енергетичної ефективності системи С). За технічної можливості, слід застосовувати:
горизонтальну двотрубну систему;
вертикальну двотрубну систему у будинку не вище 8 поверхів.
Як правило, для будинків нижче чотирьох поверхів необхідно здійснювати заміну однотрубної системи на двотрубну;
застосуванням автоматичного обмеження максимальної витрати зі стабілізацією або з регулюванням температури теплоносія на виході стояків (приладових гілок) однотрубної системи;
застосуванням автоматичного регулювання витрати теплоносія у опалювальному приладі : - одноквартирного житлового будинку;
системи з однією приладовою гілкою (стояком);
системи з кількістю опалювальних приладів менше восьми.
При модернізації однотрубної системи з проточної у проточно-регул ьовану у вузлах обв'язки опалювальних приладів слід улаштовувати зміщені замикальні ділянки та автоматичні регулятори температури повітря на опалювальних приладах.
Улаштовувати замикальні ділянки із сталевої труби необхідно за дотримання вимог додатка А.
Рекомендується вузли обв'язки опалювальних приладів заготовлювати за межами квартир. Не рекомендується виконувати зварювання у квартирах при з'єднанні елементів вузлів обв'язки.
При модернізації системи із супутнім рухом теплоносія рекомендується переобладнувати її у тупикову, якщо це приведе до зменшення протяжності трубопроводів.
При модернізації системи з пофасадним регулюванням теплоносія рекомендується переобладнувати її у систему безпофасадного регулювання, якщо застосовано автоматичні регулятори температури повітря на опалювальних приладах та автоматичні балансувальні клапани на стояках.
При модернізації однотрубної системи з П-подібними стояками рекомендується:
переобладнувати систему в тому випадку, коли опалювальні прилади з висотою внутрішніх каналів (колонок, крайніх ниток, змійовика тощо) більше 150 мм:
у двотрубну;
або в однотрубну Т-подібну;
або в однотрубну з транзитним підйомним стояком;
або в однотрубну з розподільною магістраллю стояків у верхній частині будинку;
застосовувати опалювальні прилади з якомога меншою висотою внутрішніх каналів;
забезпечувати витрату теплоносія в стояку, що сприяє затіканню теплоносія в опалювальні прилади підйомної частини стояка в усіх режимах регулювання автоматичним регулятором температури повітря згідно з ДБН В.2.5-67 не менше 200 кг/год. Рекомендується в ІТП знижувати температурний графік регулювання теплоносія на вході в систему опалення;
забезпечувати мінімально допустимі питомі втрати тиску APmin/h у замикальних ділянках підйомної частини стояка. Мінімальні питомі втрати тиску в замикальні ділянці слід забезпечувати застосуванням труби меншого діаметра та/або шайби. Мінімально допустимі питомі втрати тиску в замикальній ділянці стояка визначають за рисунком 5.1 або формулою:
APmin//?=(Px -p)g>^Polh, (1)
де рх - густина охолодженого теплоносія в опалювальному приладі, кг/м3, яку приймають за розрахунковою температурою повітря приміщення;
р - густина теплоносія на вході в опалювальний прилад, кг/м3;
д - прискорення вільного падіння, м/с ,
Рисунок 5.1 - Мінімально допустимі питомі втрати тиску в замикальній ділянці вузла обв'язки для забезпечення працездатності опалювального приладу в усіх режимах роботи автоматичного регулятора температури повітря
h - максимальна висота між подавальною та зворотною підводками до опалювального приладу, м;
&PQ- втрати тиску в замикальній ділянці при нульовій витраті теплоносія в опалювальному приладі, Па.
При модернізації однотрубної системи з перевернутою циркуляцією рекомендується: а) переобладнати систему в тому випадку, коли опалювальні прилади з висотою внутрішніх каналів (колонок, крайніх ниток, змійовика тощо) більше 150 мм:
- у двотрубну,
- або в однотрубну з розподільною магістраллю стояків у верхній частині будинку;
б) слід виконати вимоги 5.4.16.5 б), в) та г).
На замикальних ділянках вузлів обв'язок слід застосовувати спеціально призначені для них шайби. Не допускається уварювати пластини в поперечний розріз труби замикальної ділянки. Не допускається стискати труби замикальної ділянки.
На замикальних ділянках підйомних стояків П-подібних систем та стояків систем з перевернутою циркуляцією слід застосовувати шайби.
На замикальних ділянках опускних стояків П-подібних систем та стояків систем з розподільною магістраллю у верхній частині будинку слід застосовувати шайби при недостатній тепловіддачі опалювальних приладів або необхідності зменшення їх площі тепловіддачі.
На підводці вузла обв'язки опалювального приладу слід застосовувати автоматичні регулятори температури повітря, а саме:
для класу енергетичної ефективності системи С - терморегулятор прямої дії;
для класу енергетичної ефективності системи В - електронний регулятор витрати теплоносія з приводом непрямої дії, яким управляє термостат з функцією програмування споживачем;
для класу енергетичної ефективності системи А та вище - електронний регулятор витрати теплоносія з приводом непрямої дії, яким управляє автоматизована система управління.
Допускається застосування автоматичних регуляторів температури повітря, призначених для вищих класів у системах з нижчими класами енергоефективності.
Автоматичні регулятори температури повітря прямої дії (терморегулятори) слід установлювати на подавальній підводці до опалювального приладу. При цьому на підйомних стояках П-подібної системи та в системі з перевернутою циркуляцією рекомендується застосовувати конструкції сенсорів терморегуляторів з виносними датчиками температури або виносні регулятори з датчиками температури.
Термостатичні клапани автоматичних регуляторів температури повітря непрямої дії, якими управляють виносні термостати або автоматизована система управління, рекомендується розташовувати на нижніх підводках до опалювальних приладів для запобігання утворенню зворотних потоків теплоносія.
Однотрубну вертикальну систему слід перевіряти на вірогідність утворення зворотної циркуляції теплоносія у нижніх підводках опалювальних приладів та, за необхідності, запобігати такій роботі системи.
Перевірку здійснюють за формулою :
Q3 = 203,07-16,ОШп-(Он)-116,14 /?-29,519-Г1-4,8246ДЇ-
- 0,9207-^л2(Он)-21,83-Л2 -0.1049Г2 +0,0176-Af2 +11,585^n(QH) h +
+ 3,1628 -tn (QHy + 0,37593 ■ f:n ( QH ) • Af + 7,665Г1+
+ 1,3861-/?-Af+ 0,36759-Г1-Af, (2)
Обчислення залишкової тепловіддачі Q3, Вт, здійснюють за формулами:
для приладових вузлів з діаметром нижньої підводки dy = 15 мм,
для приладових вузлів з діаметром нижньої підводки dy= 20 мм,
Q3 =496,21-24,791f’n-(QH)-306,24-/7-76,881-r1-13,9486Af-
- 6,0281Tn2(QH ) - 46,06-f?2 -0.8471/ 2 +0,0331-Af2 + 40,750^7 (QH)h +
+ 10,7865 -in (QH ) • Г1 +1,56527 • in (QH ) - Af + 9,663Г1 +
+ 2,3119- h -At + 0,60731 -Г1- Af, (3)
- для приладових вузлів з діаметром нижньої підводки dy= 25 мм
Qз = 1404,87 - 217,389^7 • ( QH ) - 488,13 -h -119,031 • Г1 - 26,5787Af +
+ 1,6392-/'n2(QH)-65,35-/?2 -1,9390Г2 +0,0437-Af2 + 71,453^7(QH) h +
+ 18,9098 -in (QH ) • Г1 + 3,48379 ■ in (QH ) • Af + 7,776Г1 +
+ 2,8979 ■ ft • Af + 0,72115-<T1-Af, (4)
де 203,07; 16,018; 116,14 тощо - розмірні коефіцієнти;
QH - номінальна тепловіддача опалювального приладу, Вт, за нормативних умов (температурний напір Afm = 70 °С, витрата теплоносія через опалювальний прилад Gon= 360 кг/год);
h - висота опалювального приладу, м;
і - довжина нижньої підводки, м;
Af - різниця, °С, між температурою теплоносія на вході до приладового вузла, °С, та температурою повітря опалюваного приміщення, °С.
Запобігають зворотній циркуляції наступними шляхами:
застосуванням запобіжника зворотного потоку (рисунок А.З);
вибором вузла обв'язки опалювального приладу з більшою довжиною трубопроводів підводки;
вибором опалювального приладу меншої висоти тощо.
1 Пропорційність регулювання автоматичним регулятором температури повітря в однотрубній системі забезпечують застосуванням автоматичних балансувальних клапанів на стояках (приладових гілках) згідно з вимогами ДБН В.2.5-67 та забезпеченням рекомендованих втрат тиску на термостатичному клапані не менше 50 % від наявного перепаду тиску в точках приєднання замикальної ділянки, окрім конструкцій термостатичних клапанів автоматичних регуляторів температури повітря з убудованою функцією автоматичного регулювання перепаду тиску, або обмеження витрати теплоносія.
2 Автоматичні балансувальні клапани необхідно встановлювати згідно з нормативно-технічною документацією виробника. їх розташування повинне давати можливість налаштування, спуску теплоносія та виконання інших дій, передбачених конструктивним виконанням.
Автоматичний балансувальний клапан встановлюють за стрілкою на його корпусі відповідно до напрямку руху теплоносія.
В однотрубній системі, як правило, автоматичні балансувальні клапани встановлюють на стояку (приладовій гілці) після останнього за рухом теплоносія опалювального приладу. Допускається при термогідравлічному регулюванні П-подібного стояка регулятор витрати теплоносія встановлювати на початку підйомної частини стояка, а датчик температури регулятора температури - на виході з опускної частини стояка, за недостатності місця.
