ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования (ССБП. Вибухобезпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление (ССБП. Електробезпека. Захисне заземлення. Зануления)
ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухонебезпечність речовин і матеріалів. Номенклатура показників і методи їх визначення)
ГОСТ 12.3.003-86 ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности (ССБП. Роботи електрозварювальні. Вимоги безпеки)
ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности (ССБП. Роботи вантажно-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки
)ГОСТ 12.3.020-80 ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси переміщення вантажів на підприємствах. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования (ССБП. Засоби захисту від статичної електрики. Загальні технічні вимоги)
ГОСТ 17.1.3.13-86 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования к охране поверхностных вод от загрязнения (Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги до охорони поверхневих вод від забруднення)
ГОСТ 17.2.3.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населенных пунктов (Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів)
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера . Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 862.2-85 Изделия паркетные. Паркет мозаичный. Технические условия (Вироби паркетні. Паркет мозаїчний. Технічні умови)
ГОСТ 862.3-86 Изделия паркетные. Доски паркетные. Технические условия (Вироби паркетні. Дошки паркетні. Технічні умови)
ГОСТ 862.4-87 Изделия паркетные. Щиты паркетные. Технические условия (Вироби паркетні. Щити паркетні. Технічні умови)
ГОСТ 10354-82 Пленка полиэтиленовая. Технические условия. (Плівка поліетиленова. Технічні умови)
СНиП 2.03.13-88 Полы (Підлоги)
СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення)
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
У цьому стандарті застосовано терміни, установлені в таких нормативно-правових актах, нормативних актах та нормативних документах: Законі України "Про теплопостачання": джерело теплової енергії, нормативний документ; Законі України "Про захист прав споживачів": строк служби; Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій : житлово-комунальні послуги, внутрішньобудинкові системи; ДБН А.2.2-3: об'єкт будівництва, будівлі, будинок; ДБН В.2.6-31: енергетичний паспорт будинку, світлопрозорі конструкції, опір теплопередачі, клас енергетичної ефективності будинку; ДСТУ-Н Б А.2.2-5: неопалюваний підвал, опалюваний підвал.
Нижче подано терміни, додатково використані у цьому стандарті, та визначення позначеними ними понять:
термомодернізація
Комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення теплотехнічних показників огороджу- вальних конструкцій будівель, показників енергоспоживання інженерних систем та забезпечення енергетичної ефективності будівлі не нижче мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель
заходи з термомодернізації
Сукупність дій та засобів, спрямованих на проведення термомодернізації.
теплова ізоляція
Комплекс заходів, спрямованих на скорочення втрат теплоти з приміщень, захист будинку від зовнішніх теплових впливів, зниження витрат енергоресурсів при дотриманні параметрів мікроклімату в будинку, які передбачені нормативними документами
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому стандарті застосовуються такі познаки та скорочення:
ПВХ - хлорований полівінілхлорид
ІТП - індивідуальний тепловий пункт
ГВП - гаряче водопостачання
ПСБ-С - плити пінополістирольні, виготовлені безпресовим способом із суспензійного полістиролу, що спінюється, з добавкою антипірену (самозагасаючі)
5 ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ РОБІТ З ТЕРМОМОДЕРНІЗАЦІЇ ТА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИКОНАННЯ
Обсяги, склад робіт (заходів) з термомодернізації житлових будівель визначають за результатами проведеного енергетичного аудиту з обов’язковим економічним обгрунтування доцільності виконання кожної окремої роботи (заходу) та всіх робіт (заходів) разом.
Енергетичний аудит проводять методами регламентованими ДСТУ Б В.2.2-ХХХ.
Роботи з термомодернізації виконують в такій послідовності:
підготовчі роботи;
ремонт або заміна вікон, вхідних дверей до будинку, дверей тамбурів та балконних дверей;
ремонт або заміна вікон на сходових клітках, коридорах та холах загального користування, технічному поверсі та горищі;
модернізація внутрішньобудинкових інженерних систем будинку;
теплоізоляція зовнішніх огороджувальних конструкцій та гідроізоляція покрівлі.
Послідовність виконання робіт може бути іншою, залежно від раніше виконаних заходів з термомодернізації.
При поетапному виконанні робіт з термомодернізації будинку, в приміщеннях якого температура повітря нижча за нормовану, та/або температура й витрата теплоносія на вводі у будинок нижчі за необхідні, в першу чергу виконують роботи з модернізації внутрішньобудинкових систем.
Підготовчі роботи
Підготовчі роботи слід виконувати згідно з ДБН А.3.1-5 .
Крім того, підготовчі роботи повинні включати:
ознайомлення з переліком основних робіт з термомодернізації;
установлення послідовності, паралельності та зміщуваності (за необхідності, розробка графіка) виконуваних робіт з термомодернізації;
установлення (монтаж) засобів підмощування.
При підготовці будинку до термомодернізації не допускається пошкодження існуючого вогнеза- хисного покриття будівельних конструкцій (за наявності).
Якщо під час обстеження будинку було виявлено пошкодження вогнезахисного покриття, його слід відновити, використовуючи ті ж матеріали, які використовувались при улаштуванні цього покриття або аналогічні та сумісні з ним матеріали.
Ремонт або заміна вікон, вхідних дверей до будинку, дверей тамбурів та балконних дверей
Ремонт або заміну вікон, вхідних дверей до будинку, дверей тамбурів і балконних дверей виконують згідно з ДСТУ-Н Б В.2.6-146 на підставі розрахунків, виконаних за результатами обстеження технічного стану вікон, вхідних дверей до будинку, дверей тамбурів і балконних дверей.
Рішення щодо ремонту або заміни вікон, вхідних дверей до будинку, дверей тамбурів і балконних дверей приймають в залежності від ступеня фізичного зносу.
Фізичний знос вікон, дверей, віконних та дверних блоків визначають згідно з СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015 [ 1 ].
Модернізація внутрішньобудинкових інженерних систем будинку
Заходи з модернізації внутрішньобудинкових систем повинні забезпечувати вимоги до:
систем опалення, внутрішнього теплопостачання, вентиляції, кондиціонування згідно з ДБН В.2.5-67;
індивідуальних теплових пунктів (ІТП) згідно з ДБН В.2.5-39, ДБН В.2.5-67;
квартирних (малих) теплових пунктів згідно з ДБН В.2.5-64, ДБН В.2.5-67;
систем електроопалення згідно з ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.5-67;
мереж електропостачання та освітлення згідно з ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-28;
систем гарячого водопостачання (ГВП) згідно з ДБН В.2.5-64,
внутрішьобудинкових систем газопостачання згідно з ДБН В.2.5-20;
внутрішньобудинкових інженерних систем, зазначених у будівельних нормах для житлових будинків - ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-24, ДБН В.3.2-2.
За наявності у житловому будинку приміщень громадського призначення внутрішньобудинкові інженерні систем повинні відповідати вимогам до них, зазначених у чинних нормативних документах, відповідних за призначенням будівель, та у ДБН В.2.2-9.
Заходи з підвищення енергоефективності внутрішньобудинкових інженерних систем повинні відповідати класу енергоефективності цих систем.
Технічне оснащення, автоматизацію, моніторинг й управління внутрішньобудинковими інженерними системами слід приймати не нижче мінімального рівня, зазначеного у ДСТУ Б EN 15232, що відповідає класу енергоефективності С.
Клас енергоефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління внутрішньобудинковими інженерними системами згідно з ДСТУ Б EN 15232 слід приймати не нижче класу енергоефективності будинку, визначеному згідно з ДБН В.2.6-31.
Допускається застосовувати додаткове технічне оснащення систем моніторингу та управління будівлею, внутрішьобудинковими інженерними системами до зазначених у ДСТУ Б EN 15232, якщо дані заходи сприяють економії енергії.
У внутрішньобудинкових інженерних системах слід застосовувати обладнання (насоси, терморегулятори, лампи тощо) з класом енергоефективності, не нижче ніж клас енергоефективності будинку згідно з ДБН В.2.6-31 та не нижче ніж клас енергоефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління цих систем згідно з ДСТУ Б EN 15232.
Рекомендується застосовувати обладнання (насоси, терморегулятори, лампи тощо) класу енергоефективності А незалежно від класу енергоефективності будинку, визначеним згідно з ДБН В.2.6-31, та класу енергоефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу і управління внутрішньобудинковими інженерними системами, визначеним згідно з ДСТУ BEN 15232.
Вимоги до класу енергоефективності обладнання (насоси, терморегулятори, лампи тощо), за їх визначеності, а також вимоги до класу енергоефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу і управління внутрішньобудинковими інженерними системами, що визначають згідно з ДСТУ Б EN 15232, повинні встановлюватися завданням на проектування відповідно до ДБН А.2.2-3.
Економію енергії, споживаної внутрішньобудинковими інженерними системами, від підвищення класу енергоефективності їх технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління слід визначати згідно з ДСТУ Б EN 15232.
Оцінку ефективності застосовуваних заходів зі збереження енергії необхідно здійснювати згідно з ДБН В.2.6-31, ДСТУ Б EN 15316-1, ДСТУ-Н Б А.2.2-ХХХ Енергетична ефективність будівель. Метод розрахунку енергоспоживання при опаленні, охолодженні, вентиляції, освітленні та гарячому водопостачанн і ДСТУ-Н Б А.2.2-ХХХ Енергетична ефективність будівель. Настанова з проведення енергетичної оцінки та енергетичної сертифікації будівель
.Системи опалення та кондиціонування слід проектувати такими, що мають можливість у кожному приміщенні будинку, окрім нормативно визначених виключень, автоматично підтримувати задану споживачем температуру повітря у межах нормативно обмеженого і технічно забезпеченого діапазону.
Не допускається застосовувати теплові насоси, сонячні батареї, сонячні колектори для систем опалення, охолодження та кондиціонування:
у будинку з класом енергоефективності нижче С, визначеним відповідно до ДБН В.2.6-31;
разом з внутрішньобудинковими інженерними системами, що мають клас енергоефективності технічного оснащення, автоматизації, моніторингу й управління нижче С, визначеним згідно з ДСТУ BEN 15232;
разом з внутрішньобудинковими інженерними системами, обладнання (насоси, терморегулятори, лампи тощо) яких мають клас енергоефективності нижче А.
При термомодернізації слід замінити елементи внутрішньобудинкових інженерних систем, у яких закінчився строк служби, визначений за додатком П ДБН В.2.5-67 та додатком 5 до пункту 5.6.1 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій.
Допускається використовувати існуючі сталеві трубопроводи, якщо шляхом обстеження внутрішньої поверхні вирізаних ділянок труб підтверджено їх задовільний стан. Обстеження ділянок трубопроводу слід здійснювати на усіх характерних ділянках розводки системи - верхніх/нижніх розподільних/збірних трубопроводах, стояках, горизонтальних гілках тощо, а також у місцях з'єднання труб з різних металів, у тому числі оцинкованих та чорних сталевих.
У системах, початково запроектованих з природним спонуканням руху теплоносія, рекомендується замінити трубопроводи на трубопроводи меншого діаметра згідно з розрахунком.
Допускається використовувати чавунні радіатори, що були в експлуатації раніше, після їх промивки, заміни міжсекційних прокладок та позитивного результату опресування. Не рекомендується використовувати сталеві штамповані радіатори та конвектори, що були в експлуатації раніше.
Запакування та затягування різьових з'єднань запірно-регулювальної арматури, обладнання тощо слід здійснювати після зварювальних робіт та остигання трубопроводів.
При заміні або додаванні ділянок трубопроводів з різнорідних металів слід ураховувати їх сумісність та, за необхідності, запобігати електрохімічній корозії.
При заміні трубопроводів у квартирах без відселення мешканців не слід застосовувати зварювання для з'єднання труб, запірно-регулювальної арматури тощо. Виконувати з'єднання труб, запірно-регулювальної арматури тощо необхідно механічним пресуванням, затисканням, різьовим з'єднанням.
