Визначення активного горизонтального тиску для розрахунку гравітаційних, у т.ч. стін-об- олонок з урахуванням нахилу поверхні, шаруватості складання ґрунту за підпірною стіною, визначення тиску ґрунту у стадії спокою, визначення пасивного тиску ґрунту слід виконувати згідно зі СНиП 2.06.07 (додаток 9), з урахуванням 7.27 цього стандарту.
Тимчасові навантаження від транспортних засобів слід приймати згідно з ДБН В.1.2-15 та ДБН В.2.3-22.
Розрахунки тиску ґрунту з урахуванням тимчасового навантаження слід виконувати згідно зі СНиП 2.09.03 додаток 1.
Повний тиск ґрунту складається з тиску від власної ваги ґрунту Phv, тиску від тимчасового навантаження Phq і від'ємного тиску від зчеплення Phc.
Епюри можливих сполучень цих навантажень згідно зі СНиП 2.09.03 наведені на рисунку 7.3.
Визначення додаткового горизонтального тиску для різних випадків навантажень і дій наведені у СНиП 2.09.03.
Методики визначення горизонтального тиску згідно зі СНиП 2.09.03 обумовлені наступними навантаженнями і впливами: наявністю підземних вод, розташуванням на поверхні в межах призми обвалення стрічкового рівномірно розподіленого навантаження q на ширині Ь, яке розподіляється під кутом 90 до вертикалі, тимчасових навантажень від рухомого транспорту.
Розрахункові схеми згідно зі СНиП 2.09.03 наведені на рисунках 7.4-7.9.
Примітка. Аналогічно з НК-80 (рисунки 7.7 і 7.9) приймається розрахункова схема і для НК-100.
Тиск ґрунту на умовну поверхню - активний або у спокої для підпірної стіни кутникового типа визначають виходячи з умови утворення за стіною клиноподібної призми обвалення за двома можливими варіантами:
- для довгої опорної плити - симетричної (рисунок 7.10 а) - умовна поверхня cd;
-для короткої опорної плити - несиметричної призми обвалення (сповзання) (рисунок 7.10 б)- умовна поверхня abed.
Активний тиск визначають згідно з 2.16-2.17 СНиП 2.09.03: для симетричної призми обвалення як для масивних стін, приймаючи а = 0О; 8 = <р; для несиметричної призми обвалення - окремо для вертикальної ділянки стіни і нахиленої площини призми обвалення.
Тиск ґрунту приймають таким, що діє на нахилену (розрахункову) площину, проведену під кутом є = 0 при 8 = <р'.
Кут нахилу розрахункової площини до вертикалі є визначають згідно з умовою (7.21), але приймають не більше ніж (45° - <р / 2)
tg 0 = (Ь - Ь.|) / /, (7.21)
де b - ширина підошви опорної плити;
t - відстань від грані стіни до торця короткої частини опорної плити.
a}
a - схема навантажень на стіну; б - епюра тиску за відсутності зчеплення Phc = 0; в - при Рьс< Phq', г - при Phc > Phq, Д - замінююча (розрахункова) епюра
Рисунок 7.3 - Схема навантажень і епюри тиску ґрунту на підпірну стіну
(в позначеннях СНиП 2.09.03)
Ph
Рисунок 7.4 - Схема розподілення тиску від смугового навантаження
Ph
Рисунок 7.5 - Схема розподілення тиску від рухомого складу залізничних доріг
,41511 Wv
шпш
аУЪ = 1'7 + 2д.<■
A III11 III in
Ьуг— 2,5 + 2а
а+ 0,3 1,9 0,3 а
V
Ph З
Рисунок 7.6 - Схема тиску від автомобільного навантаження АК при русі вздовж споруди
Рисунок 7.7 - Схема тиску від колісного навантаження НК-80 при русі вздовж споруди
Найбільшу величину активного тиску ґрунту за наявності на горизонтальній поверхні засипки рівномірно розподіленого навантаження q, якщо навантаження не має фіксованого положення, визначають при розташуванні цього навантаження в межах всієї призми обвалення.
При визначенні розпорів на підпірні стіни їх зменшення за рахунок тертя допускається не враховувати в запас стійкості.
Для підрахунку відпорів вплив тертя слід враховувати згідно з формулою (7.12)
.
Pf6
a 5,0 a h— f '
(| 11111111111^ /іh і1 її u и іim
ay6 = 5,0 + 2a
Р
Рисунок 7.9 - Схема тиску від навантажень АК, НК-80 і НГ-60 при русі впоперек споруди
исунок 7.8 - Схема тиску від гусеничного навантаження НГ-60 при русі вздовж спорудиВ разі наявності по глибині (у т.ч. огороджувальних стін котловану) водонасичених ґрунтових шарів необхідно враховувати їх зважування, а при визначенні активного тиску ґрунту брати до уваги їх вплив згідно з формулою (7.20), якщо є рівень води вище за дно котловану за водонепроникною стіною.
Величину зважувального тиску води (Pwv), кПа, на днище котловану (відповідно і рівновеликого йому значення вертикальної складової awh(Pwh), кПа, на нахилену площину стіни) визначають за формулами:
cwv =hw7w, (7-22)
wh =hwYw^w > (7.23)
де hw - товщина шару води вище за позначку, де визначають тиск, м;
yw - питома вага води = 10 кН/м3;
Kw - коефіцієнт бічного тиску води, Kw = 1.
а) - призма симетрична; б) - несиметрична
Рисунок 7.10 - Схеми до визначення активного тиску ґрунту на кутникові підпірні стіни
з різними призмами обвалення.
Слід також враховувати напір (гідродинамічний або фільтраційний тиск) води на підпірні стіни і днища котлованів за рахунок виникнення гідравлічного градієнта за наявності підземної води або коливаннях її рівня у зв'язку з тимчасовим насиченням ґрунту атмосферними опадами або техногенними водами при аваріях в довколишніх системах водопроводу і каналізації. За наявності по висоті стіни шарів водомістких сипких ґрунтів між водотривкими товщами необхідно враховувати додатковий напір міжпластової води.
Значення фільтраційного тиску сг^Р^), на 1 м погонний стіни на відповідних глибинах слід визначати за формулами:
® wfv =4wl ’ .24)
wfh =YwlKw > (7-25)
де / - гідравлічний градієнт, що є різницею напору води на одиницю шляху фільтрації і
визначають за формулою:
А /-/
/ = ^, (7.26)
де AHW- різниця між рівнем води в ґрунтовій товщі за стіною і позначкою, в якій визначають фільтраційний тиск по глибині стіни або під днищем котловану;
&LW- шлях фільтрації. Визначають як відстань від верхнього рівня води біля стіни уздовж неї до точки виходу фільтраційного потоку в місці визначення градієнта під днищем підвалу (котловану) або за протилежною його стороною.
За наявності міжпластових напірних вод додатковий їх напір AHnw визначають за залежністю:
AHW=^-, (7.27)
У w
де у - питома вага ґрунтової товщі над рівнем напірної води у водовмісному шарі;
hg - товщина шару ґрунту над рівнем напірної води.
Для виключення дії гідродинамічних сил на стіни і днища котлованів повинні передбачатися заходи з гасіння напору води шляхом її дренування.
При влаштуванні в глинистих ґрунтах монолітних траншейних або пальових стін у якості підпірних необхідно враховувати вірогідність підвищення активного тиску ґрунту за рахунок сил морозного здимання, особливо у зв'язку з підвищеною теплопровідністю залізобетонних стін і їх промерзанням в межах всієї глибини котловану.
Щоб уникнути дії сил морозного здимання на такі стіни, їх потрібно виконувати в збірному варіанті із заповненням зазору між панелями і навколишнім ґрунтом протиздимальним матеріалом у вигляді крупного піску, шлаку, керамзиту або іншої легкостисливої гранульованої суміші, передбачаючи при цьому заходи з водовідведення і виключення насичення цих сумішей водою.
Протиздимальний матеріал повинен використовуватися і для зворотних засипок за іншими конструкціями підпірних стін, що влаштовуються у відритих котлованах.
Виходячи з перерозподілу бічного тиску ґрунту за рахунок переміщення і згинальних деформацій огороджувальних стін, слід приймати приведені до одного знаменника величини його активного і пасивного тисків. Коефіцієнти бічного тиску при цьому слід приймати:
для переривчасто розташованих пальових стін:
К'а=Ка+{(К0-Ка)ІЗ}-, (7.28)
К'р=Кр-{(Кр-К0)/3}-, (7.29)
для суцільних пальових і траншейних стін:
к;=ка+{2(к0-ка)/з}: (7.30
)
K
(7.31)
”p=Kp-{(Kp-K0)l2}.Значення ординат епюр і сил горизонтального тиску ґрунту, що діють по глибині підпірної стіни вище і нижче за дно котловану, доцільно обчислювати і представляти в табличній формі, де по вертикалі вказані параметри, по горизонталі - значення параметрів для різних глибин.
РОЗРАХУНОК ПІДПІРНИХ СТІН І СТІН ПІДВАЛІВ
Підпірні стіни слід розраховувати за двома групами граничних станів:
за першою групою (за несучою здатністю) виконують розрахунки на:
стійкість положення стіни проти зрушення;
несучу здатність ґрунтової основи;
міцність скельної основи;
міцність елементів конструкцій і вузлів з'єднань;
за другою групою (за придатністю до експлуатації) виконують розрахунки:
основ за деформаціями;
елементів конструкцій за тріщиностійкістю.
Розрахунок підпірних стін за першою і другою групами граничних станів виконують на розрахункові навантаження зідно з розділом 7 цього стандарту.
Тиск ґрунту для масивних і кутникових підпірних стін визначають за розділом 7. Епюри тисків наведено на рисунках 7.2, 7.3, 8.1.
а) б)
а) - масивних; б) - кутникового профілю
Рисунок 8.1 - Розрахункові схеми підпірних стін
Розрахунок стійкості положення стіни проти зрушення виконують виходячи з умови:
Fsd 4cFud 1 Yn . (8-1)
де Fsrf - зрушувальна сила, що дорівнює сумі проекції всіх зрушувальних сил на горизонтальну площину;
Fud ~ утримуюча сила, що дорівнює сумі проекцій всіх утримуючих сил на горизонтальну плоскість;
ус - коефіцієнт умов роботи ґрунту основи: для пісків, окрім пилуватих - 1; для пилуватих пісків, а також глинистих ґрунтів в стабілізованому стані - 0,9; для глинистих ґрунтів в нестабілізованому стані - 0,85; для скельних, невивітрелих і слабовивітрелих ґрунтів - 1; вивітрених - 0,9; сильновивітрелих - 0,8;
уп - коефіцієнт надійності за призначенням споруди згідно з ДБН В.1.2-14.
Зрушувальну силу Fsd визначають за формулою:
F
(8.2)
(8.3)
(8.4)
(8-5)
(8.6)
sd ~ Eq + Eqh ,де Eh - зрушувальна сила - горизонтальна складова напору (активного чи у спокої) від власної ваги ґрунту визначається згідно з 7.36;
Eqh - те саме від навантаження на поверхні призми обвалення дорівнює:
Eqh(y) hqaqh(v) >
де при фіксованому рівномірно розподіленому навантаженні:
. , а
=h~z
4tga+tgQ0
Oo =45°-^
при смуговому рівномірно розподіленому навантаженні:
ь _ ь
Гід —
4 tga+tgOo
При цьому hq не повинно бути більше (h - ha)
Утримуючу силу Fud для нескельної основи визначають за формулою
Fud =A/tg((pz -р)+Ьс1+Ер , (8.7)
де N - сума проекцій всіх сил на вертикальну площину:
N = ZP> =Gst+Ev+Eqv, (8.8)
де Gst - власна вага стіни і ґрунту на уступах;
Ev - вертикальна складова напору ґрунту на нахилену поверхню стіни, визначається за (7.36);
Eqv - вертикальна складова від розподіленого навантаження на нахилену поверхню стіни визначають за залежністю (8.3);
Ер - горизонтальна складова пасивного тиску ґрунту перед стіною і ґрунтової призми, що зрушується, під нею на глибину відповідно d або Ьр.
Коефіцієнт надійності за навантаженням для ґрунту приймається: для питомої ваги ґрунту в межах всієї засипки 1,2, при визначенні aph при пласкому і глибинному зсувах - 0,9.
Пасивний відпір (опір) ґрунту при горизонтальній поверхні перед стіною або дна котловану і відсутності навантажень на цій поверхні визначають на 1м за залежністю:
Е
(8.9)
р=0,5yh2Kp+ 2hcy]KpРозрахунок стійкості підпірних стін проти зрушення виконують за формулою (8.1) для трьох значень кута co:
co = 0, co = ip, / 2 і ю = ip.