1. Визначення активного горизонтального тиску для розрахунку гравітаційних, у т.ч. стін-об- олонок з урахуванням нахилу поверхні, шаруватості складання ґрунту за підпірною стіною, визна­чення тиску ґрунту у стадії спокою, визначення пасивного тиску ґрунту слід виконувати згідно зі СНиП 2.06.07 (додаток 9), з урахуванням 7.27 цього стандарту.

  2. Тимчасові навантаження від транспортних засобів слід приймати згідно з ДБН В.1.2-15 та ДБН В.2.3-22.

Розрахунки тиску ґрунту з урахуванням тимчасового навантаження слід виконувати згідно зі СНиП 2.09.03 додаток 1.

  1. Повний тиск ґрунту складається з тиску від власної ваги ґрунту Phv, тиску від тимчасового навантаження Phq і від'ємного тиску від зчеплення Phc.

Епюри можливих сполучень цих навантажень згідно зі СНиП 2.09.03 наведені на рисунку 7.3.

Визначення додаткового горизонтального тиску для різних випадків навантажень і дій наведені у СНиП 2.09.03.

Методики визначення горизонтального тиску згідно зі СНиП 2.09.03 обумовлені наступними на­вантаженнями і впливами: наявністю підземних вод, розташуванням на поверхні в межах призми обвалення стрічкового рівномірно розподіленого навантаження q на ширині Ь, яке розподіляється під кутом 90 до вертикалі, тимчасових навантажень від рухомого транспорту.

Розрахункові схеми згідно зі СНиП 2.09.03 наведені на рисунках 7.4-7.9.

Примітка. Аналогічно з НК-80 (рисунки 7.7 і 7.9) приймається розрахункова схема і для НК-100.

  1. Тиск ґрунту на умовну поверхню - активний або у спокої для підпірної стіни кутникового типа визначають виходячи з умови утворення за стіною клиноподібної призми обвалення за двома можливими варіантами:

- для довгої опорної плити - симетричної (рисунок 7.10 а) - умовна поверхня cd;

-для короткої опорної плити - несиметричної призми обвалення (сповзання) (рисунок 7.10 б)- умовна поверхня abed.

  1. Активний тиск визначають згідно з 2.16-2.17 СНиП 2.09.03: для симетричної призми обва­лення як для масивних стін, приймаючи а = 0О; 8 = <р; для несиметричної призми обвалення - окремо для вертикальної ділянки стіни і нахиленої площини призми обвалення.

Тиск ґрунту приймають таким, що діє на нахилену (розрахункову) площину, проведену під кутом є = 0 при 8 = <р'.

Кут нахилу розрахункової площини до вертикалі є визначають згідно з умовою (7.21), але прий­мають не більше ніж (45° - <р / 2)

tg 0 = (Ь - Ь.|) / /, (7.21)

де b - ширина підошви опорної плити;

t - відстань від грані стіни до торця короткої частини опорної плити.



a}



a - схема навантажень на стіну; б - епюра тиску за відсутності зчеплення Phc = 0; в - при Рьс< Phq', г - при Phc > Phq, Д - замінююча (розрахункова) епюра

Рисунок 7.3 - Схема навантажень і епюри тиску ґрунту на підпірну стіну

(в позначеннях СНиП 2.09.03)



Ph

Рисунок 7.4 - Схема розподілення тиску від смугового навантаження

Ph


Рисунок 7.5 - Схема розподілення тиску від рухомого складу залізничних доріг


,41511 Wv
шпш

аУЪ = 1'7 + 2д.<■



A III11 III in


Ьуг 2,5 +


а+ 0,3 1,9 0,3 а

V


Ph З




Рисунок 7.6 - Схема тиску від автомобільного навантаження АК при русі вздовж споруди


Рисунок 7.7 - Схема тиску від колісного навантаження НК-80 при русі вздовж споруди


  1. Найбільшу величину активного тиску ґрунту за наявності на горизонтальній поверхні за­сипки рівномірно розподіленого навантаження q, якщо навантаження не має фіксованого положен­ня, визначають при розташуванні цього навантаження в межах всієї призми обвалення.

  2. При визначенні розпорів на підпірні стіни їх зменшення за рахунок тертя допускається не враховувати в запас стійкості.

Для підрахунку відпорів вплив тертя слід враховувати згідно з формулою (7.12)

.


Pf6



a 5,0 a h— f '

(| 11111111111^ h і1 її u и іim

ay6 = 5,0 + 2a


Р

Рисунок 7.9 - Схема тиску від навантажень АК, НК-80 і НГ-60 при русі впоперек споруди

исунок 7.8 - Схема тиску від гусеничного навантаження НГ-60 при русі вздовж споруди
  1. В разі наявності по глибині (у т.ч. огороджувальних стін котловану) водонасичених ґрунто­вих шарів необхідно враховувати їх зважування, а при визначенні активного тиску ґрунту брати до уваги їх вплив згідно з формулою (7.20), якщо є рівень води вище за дно котловану за водонепро­никною стіною.

Величину зважувального тиску води (Pwv), кПа, на днище котловану (відповідно і рівновели­кого йому значення вертикальної складової awh(Pwh), кПа, на нахилену площину стіни) визначають за формулами:

cwv =hw7w, (7-22)

wh =hwYw^w > (7.23)

де hw - товщина шару води вище за позначку, де визначають тиск, м;

yw - питома вага води = 10 кН/м3;

Kw - коефіцієнт бічного тиску води, Kw = 1.





а) - призма симетрична; б) - несиметрична

Рисунок 7.10 - Схеми до визначення активного тиску ґрунту на кутникові підпірні стіни
з різними призмами обвалення.

  1. Слід також враховувати напір (гідродинамічний або фільтраційний тиск) води на підпірні стіни і днища котлованів за рахунок виникнення гідравлічного градієнта за наявності підземної води або коливаннях її рівня у зв'язку з тимчасовим насиченням ґрунту атмосферними опадами або тех­ногенними водами при аваріях в довколишніх системах водопроводу і каналізації. За наявності по висоті стіни шарів водомістких сипких ґрунтів між водотривкими товщами необхідно враховувати додатковий напір міжпластової води.

  2. Значення фільтраційного тиску сг^Р^), на 1 м погонний стіни на відповідних глибинах слід визначати за формулами:

® wfv =4wl .24)

wfh =YwlKw > (7-25)

де / - гідравлічний градієнт, що є різницею напору води на одиницю шляху фільтрації і

визначають за формулою:

А /-/

/ = ^, (7.26)

де AHW- різниця між рівнем води в ґрунтовій товщі за стіною і позначкою, в якій визначають фільтраційний тиск по глибині стіни або під днищем котловану;

&LW- шлях фільтрації. Визначають як відстань від верхнього рівня води біля стіни уздовж неї до точки виходу фільтраційного потоку в місці визначення градієнта під днищем підвалу (котловану) або за протилежною його стороною.

За наявності міжпластових напірних вод додатковий їх напір AHnw визначають за залежністю:

AHW=^-, (7.27)

У w

де у - питома вага ґрунтової товщі над рівнем напірної води у водовмісному шарі;

hg - товщина шару ґрунту над рівнем напірної води.

  1. Для виключення дії гідродинамічних сил на стіни і днища котлованів повинні передбачати­ся заходи з гасіння напору води шляхом її дренування.

  2. При влаштуванні в глинистих ґрунтах монолітних траншейних або пальових стін у якості підпірних необхідно враховувати вірогідність підвищення активного тиску ґрунту за рахунок сил мо­розного здимання, особливо у зв'язку з підвищеною теплопровідністю залізобетонних стін і їх про­мерзанням в межах всієї глибини котловану.

Щоб уникнути дії сил морозного здимання на такі стіни, їх потрібно виконувати в збірному варіанті із заповненням зазору між панелями і навколишнім ґрунтом протиздимальним матеріалом у вигляді крупного піску, шлаку, керамзиту або іншої легкостисливої гранульованої суміші, передба­чаючи при цьому заходи з водовідведення і виключення насичення цих сумішей водою.

Протиздимальний матеріал повинен використовуватися і для зворотних засипок за іншими кон­струкціями підпірних стін, що влаштовуються у відритих котлованах.

  1. Виходячи з перерозподілу бічного тиску ґрунту за рахунок переміщення і згинальних де­формацій огороджувальних стін, слід приймати приведені до одного знаменника величини його ак­тивного і пасивного тисків. Коефіцієнти бічного тиску при цьому слід приймати:

  • для переривчасто розташованих пальових стін:

К'аа+{(К0а)ІЗ}-, (7.28)

К'рр-{(Кр0)/3}-, (7.29)

  • для суцільних пальових і траншейних стін:

к;=ка+{2(к0а)/з}: (7.30

)



K

(7.31)

p=Kp-{(Kp-K0
)l2}.
    1. Значення ординат епюр і сил горизонтального тиску ґрунту, що діють по глибині підпірної стіни вище і нижче за дно котловану, доцільно обчислювати і представляти в табличній формі, де по вертикалі вказані параметри, по горизонталі - значення параметрів для різних глибин.

  1. РОЗРАХУНОК ПІДПІРНИХ СТІН І СТІН ПІДВАЛІВ

  1. Підпірні стіни слід розраховувати за двома групами граничних станів:

за першою групою (за несучою здатністю) виконують розрахунки на:

  • стійкість положення стіни проти зрушення;

  • несучу здатність ґрунтової основи;

  • міцність скельної основи;

  • міцність елементів конструкцій і вузлів з'єднань;

за другою групою (за придатністю до експлуатації) виконують розрахунки:

  • основ за деформаціями;

  • елементів конструкцій за тріщиностійкістю.

  1. Розрахунок підпірних стін за першою і другою групами граничних станів виконують на розра­хункові навантаження зідно з розділом 7 цього стандарту.

  2. Тиск ґрунту для масивних і кутникових підпірних стін визначають за розділом 7. Епюри тисків наведено на рисунках 7.2, 7.3, 8.1.


а) б)


а) - масивних; б) - кутникового профілю
Рисунок 8.1 - Розрахункові схеми підпірних стін

  1. Розрахунок стійкості положення стіни проти зрушення виконують виходячи з умови:

Fsd 4cFud 1 Yn . (8-1)

де Fsrf - зрушувальна сила, що дорівнює сумі проекції всіх зрушувальних сил на горизонтальну площину;

Fud ~ утримуюча сила, що дорівнює сумі проекцій всіх утримуючих сил на горизонтальну плоскість;

ус - коефіцієнт умов роботи ґрунту основи: для пісків, окрім пилуватих - 1; для пилуватих пісків, а також глинистих ґрунтів в стабілізованому стані - 0,9; для глинистих ґрунтів в нестабілізованому стані - 0,85; для скельних, невивітрелих і слабовивітрелих ґрунтів - 1; вивітрених - 0,9; сильновивітрелих - 0,8;

уп - коефіцієнт надійності за призначенням споруди згідно з ДБН В.1.2-14.

Зрушувальну силу Fsd визначають за формулою:

    F

    (8.2)

    (8.3)

    (8.4)

    (8-5)

    (8.6)

    sd ~ Eq + Eqh ,

    де Eh - зрушувальна сила - горизонтальна складова напору (активного чи у спокої) від власної ваги ґрунту визначається згідно з 7.36;

    Eqh - те саме від навантаження на поверхні призми обвалення дорівнює:

    Eqh(y) hqaqh(v) >
    де при фіксованому рівномірно розподіленому навантаженні:
    . , а

    =h~z

    4tga+tgQ0

    Oo =45°-^
    при смуговому рівномірно розподіленому навантаженні:
    ь _ ь
    Гід —

    4 tga+tgOo

    При цьому hq не повинно бути більше (h - ha)

    1. Утримуючу силу Fud для нескельної основи визначають за формулою

    Fud =A/tg((pz -р)+Ьс1р , (8.7)

    де N - сума проекцій всіх сил на вертикальну площину:

    N = ZP> =Gst+Ev+Eqv, (8.8)

    де Gst - власна вага стіни і ґрунту на уступах;

    Ev - вертикальна складова напору ґрунту на нахилену поверхню стіни, визначається за (7.36);

    Eqv - вертикальна складова від розподіленого навантаження на нахилену поверхню стіни визначають за залежністю (8.3);

    Ер - горизонтальна складова пасивного тиску ґрунту перед стіною і ґрунтової призми, що зрушується, під нею на глибину відповідно d або Ьр.

    Коефіцієнт надійності за навантаженням для ґрунту приймається: для питомої ваги ґрунту в межах всієї засипки 1,2, при визначенні aph при пласкому і глибинному зсувах - 0,9.

    Пасивний відпір (опір) ґрунту при горизонтальній поверхні перед стіною або дна котловану і відсутності навантажень на цій поверхні визначають на 1м за залежністю:

    Е

    (8.9)

    р=0,5yh2Kp+ 2hcy]Kp
    1. Розрахунок стійкості підпірних стін проти зрушення виконують за формулою (8.1) для трьох значень кута co:

    co = 0, co = ip, / 2 і ю = ip.