10.2 Документація

Експлуатаційний журнал треба зберігати у місці, доступному для уповноважених осіб (бажа­но, поруч із ППКП). У журнал мають вноситися всі події, що стосуються стану змонтованої систе­ми. Рекомендовану форму експлуатаційного журналу наведено на рисунку С.5.

11 ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

  1. Загальні положення

Для забезпечення правильного функціювання системи необхідно проводити її регулярне пе­ревіряння та технічне обслуговування. Для цього необхідно укласти договір одразу після завершен­ня, незалежно від того експлуатує цю будівлю замовник чи ні.

Зазвичай договір укладається між користувачем і (або) замовником та виробником, постачаль­ником або іншою компетентною в цих питаннях організацією для проведення регулярного пере- віряння, технічного обслуговування та ремонту. Угодою має бути визначено порядок доступу в при­міщення будівлі та проміжок часу, протягом якого устатковання повинно бути відновлено до пра­цездатного стану після виявлення несправності. Поряд із ППКП на видному місці повинні бути вка­зані назва і номер телефону організації з технічного обслуговування.

  1. Перевіряння та технічне обслуговування

    1. Планове технічне обслуговування

Повинно бути затверджено технічний регламент із перевіряння та технічного обслуговування. Виконання цього регламенту повинно забезпечити довгострокове правильне функціювання системи за нормальних умов експлуатування.

Приклад такого технічного регламенту наведено у додатку А.11.2.1.

Будь-яку акумуляторну батарею треба замінювати через проміжок часу, що не перевищує тер­міну, рекомендованого виробником.

Необхідно звернути увагу на те, щоб після перевіряння все устатковання було знову у пра­цездатному стані, такому як до перевіряння.

  1. Запобігання хибним тривогам під час планового перевіряння

Важливо забезпечити, щоб роботи з технічного обслуговування не спричинили хибної пожеж­ної тривоги. Якщо під час перевіряння використовують зв’язок із пунктом приймання пожежної три­воги, то важливо перед початком проведення перевіряння повідомити цей пункт.

Якщо передавання сигналів на пункт приймання пожежної тривоги вимикається протягом пе­ревіряння, то повинна видаватися візуальна індикація про цей стан на ППКП. Якщо ця індикація не здійснюється автоматично, то для повідомлення користувачів повинно бути встановлено попе­реджувальну табличку про відсутність зв’язку з пунктом приймання пожежної тривоги.

Примітка. ППКП, що відповідає ДСТУ EN 54-2, повинен видавати автоматичну візуальну індикацію про несправність передачі, якщо ця передача унеможливлена через пошкодження ППКП. Цю індикацію можна не здійснювати, якщо передача унеможливлена поза будівлею, де встановлено систему пожежної сигналізації (наприклад, через порушення лінії зв'язку між пристроєм передавання пожежної тривоги (позиція Е, ДСТУ EN 54-1) і пунктом приймання пожежної тривоги (позиція F, ДСТУ EN 54-1)).

Якщо будь-яке перевіряння системи може призвести до спрацювання звукових оповіщувачів, то персонал, який перебуває в приміщеннях, про це має бути попереджений заздалегідь.

  1. Запобігання небажаної активації під час планового перевіряння

Важливо бути впевненим, що проведення технічного обслуговування не спричиняє небажа­ної активації устатковання протипожежного захисту.

Якщо забезпечено під’єднання з іншим устаткованням протипожежного захисту, тоді лінію під’єднання або інше устатковання протягом перевіряння треба відімкнути, за винятком випадків, коли треба перевірити і це устатковання.

Якщо система автоматично керуватиме протипожежними дверима або іншим подібним устат­кованням, то необхідно попередити людей, що перебувають у будівлі, про можливі наслідки пере­віряння.

  1. Позапланове технічне обслуговування

Планове технічне обслуговування, зазначене у 11.2, призначене для підтримування системи в робочому стані за нормальних умов. Однак можуть виникнути обставини, які потребують особ­ливої уваги та консультації обслуговувальної організації.

До таких обставин можна віднести:

  1. будь-яку пожежу (яка виявлена автоматично або людиною);

  2. будь-який випадок хибної тривоги;

  3. розширення, перепланування або ремонт приміщень;

  4. зміни призначень приміщень або виду діяльності на площах, контрольованих системою;

  5. зміни рівня шуму навколишнього середовища або послаблення звуку як такі, що потребу­ють зміни вимог до звукових оповіщувачів;

  6. пошкодження системи, навіть якщо несправність одразу не буде очевидною;

д) будь-які зміни в додатковому устаткованні;

h) використовування системи до закінчення будівельних робіт і до повного передавання будівлі в експлуатування.

  1. 4 Ремонт та реконструкція

У випадку:

  1. будь-якої індикації несправної роботи системи;

  2. пошкодження будь-якої частини системи;

  3. будь-якої зміни в плануванні будівлі або зміни орендарів приміщень;

  4. будь-якої зміни видів діяльності, які можуть спричинити підвищення ступеня ризику щодо пожежної небезпеки на площах, які контролюються,

користувач і (або) замовник повинен негайно повідомити обслуговувальну організацію про необхідність прийняття відповідних заходів.

  1. 5 Запасні частини

На об’єкті повинні утримуватися запасні частини (зазвичай це запасне скло для ручних спо- віщувачів) та передбачена кількість димових пожежних сповіщувачів, що є зручнішим, ніж їхнє по­стачання.

  1. 6 Документація

Роботи, що виконуються, треба фіксувати в експлуатаційному журналі. Детальний опис про­ведених робіт або треба записувати в експлуатаційний журнал, або фіксувати окремо та зберіга­ти разом із документацією на систему.

Див. також А.11.6.

  1. 7 Відповідальність

Відповідальність за технічне обслуговування системи пожежної сигналізації повинна бути чітко визначена. Зазвичай ця відповідальність покладається на користувача і (або) власника змонтованої системи.

  1. 8 Кваліфікаційні вимоги

Технічне обслуговування системи повинен проводити лише спеціально навчений персонал, який є компетентний у провадженні діяльності, що потрібна для перевіряння проведення регла­ментних робіт та ремонту змонтованої системи. Відповідальність за проведення цих робіт покла­дається на цих осіб або організацію, де вони працюють.

  1. РЕКОНСТРУКЦІЯ АБО РОЗШИРЕННЯ ЗМОНТОВАНОЇ СИСТЕМИ

    1. Загальні положення

За необхідності внесення змін у документацію (наприклад, у випадку розширення системи, зміни типів сповіщувачів або підімкнення нових пристроїв оповіщування), важливо погодити вне­сення поправок з особою або організацією, що відповідає за первинну документацію.

  1. Схвалення третьою стороною

Якщо схвалення змонтованої системи здійснювала третя сторона, то про будь-яке розширення або реконструкцію системи треба письмово повідомити третю сторону, яка має визначити подальшу процедуру.

  1. Ступінь відповідності

Бажано, щоб будь-яка реконструкція або розширення в системі були такі, щоб реконструйо­вана або розширена система відповідала вимогам цих настанов. Однак, якщо первинна система (до реконструкції або розширення) не відповідає цим настановам, через те що проект розробля­ли до введення в дію цих настанов, тоді може виявитися недоцільним приводити всю змонтовану систему у відповідність до цих настанов. У таких випадках:

  1. реконструкція не повинна збільшувати рівень невідповідності цим настановам у межах по­чаткової контрольованої зони;

  2. у разі розширення системи нова розширена частина системи має цілком відповідати цим настановам.

Особливо необхідно звернути увагу на те, щоб:

  1. джерело електроживлення відповідало вимогам реконструйованої або розширеної системи, d) ППКП, пожежні сповіщувачі, пристрої оповіщування тощо, використовувані в реконструйо­ваній або розширеній системі, були сумісними з раніше змонтованим устаткованням.

Якщо розширена система стає ієрархічною або мережевою системою, то треба дивитися розділ 16.

  1. РОБОТА ІНШИХ СИСТЕМ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

    1. Загальні положення

Систему пожежної сигналізації та оповіщування можна використовувати для керування іншими системами протипожежного захисту, такими як:

  1. автоматичні системи пожежогасіння;

  2. системи димо- та тепловидалення;

  3. системи для розблоковування та закриття протипожежних дверей.

Функціювання або вихід із ладу будь-якої із систем протипожежного захисту не повинні впли­вати на нормальне функціювання системи пожежної сигналізації або перешкоджати передаванню сигналу до будь-якої іншої системи.

У національних нормативних документах можуть міститися вимоги щодо підімкнення до інших систем.

Метою цих настанов не є встановлення будь-яких вимог, що можуть висувати до системи по­жежної сигналізації та оповіщування в зв’язку із взаємодією з системами протипожежного захис­ту. У цих вимогах можуть міститися:

  1. убезпечення від несанкційованого подавання керувальних сигналів;

  2. необхідна візуальна та звукова індикації;

  3. типи, місця розташування та розміщення пожежних сповіщувачів;

д) вимоги щодо роз’єднання або вимкнення;

h) вимоги щодо поділу на зони.

При цьому треба дотримуватися рекомендацій або вимог, що містяться в документації на інші системи протипожежного захисту.

13.2 Відповідальність

Додатково до відповідальності, встановленої у 6.14, 7.6 і 11.7, проектувальник, монтувальник та організація, що проводить технічне обслуговування. Повинні звернути особливу увагу, щоб впев­нитися, що система пожежної сигналізації і оповіщування не пошкодить роботі системи, яку вона приводить удію в разі тривоги, і при цьому сама не буде пошкоджена.

Проектувальники системи пожежної сигналізації повинні підтримувати тісну взаємодію із про­ектувальниками іншої системи протипожежного захисту, при цьому повинні бути чітко визначені межі відповідальності кожної зі сторін.

Вимоги щодо обох систем повинні бути викладені досить детально, щоб можна було правиль­но запроектувати взаємозв’язок двох систем.

  1. ЗАСТОСОВУВАННЯ ЗА УМОВ ОСОБЛИВИХ РИЗИКІВ

    1. Загальні положення

Особливі ризики потребують виняткової уваги та знань щодо проектування та вибору типу ус- татковання, місця та розміщення пожежних сповіщувачів відносно один одного чи улаштування шлейфів.

До таких ризиків можна віднести, наприклад:

  1. зони та саме устатковання електронного обробляння інформації (серверні) та інше небез­печне електричне устатковання;

  2. склади з високостелажним складуванням;

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

До складів із високостелажним складуванням належать склади, що мають висоту складуван­ня від 5,5 м до 25,0 м.

  1. будівлі з атріумами;

  2. небезпечні зони;

  3. небезпечні зони, що розташовані зовні.

  1. Зони електронного обробляння інформації (серверні)

Підчас проектування системи пожежної сигналізації для приміщень з електронним устатко- ванням, таким як комп’ютери або телефонні станції, необхідно приділяти особливу увагу таким питанням:

  1. необхідність керування системою вентиляції й кондиціювання повітря;

  2. впливанню багатократного повітрообміну і значних повітряних потоків;

  3. закриттю протипожежних заслінок і клапанів у разі надходження сигналів від системи по­жежної сигналізації;

  4. необхідність вимкнення устатковання або його електропостачання у разі пожежі;

  5. необхідність вимкнення устатковання вентиляції повітря у разі пожежі;

  1. необхідність контролю за допомогою пожежної сигналізації закритих просторів, наприклад просторів над підвісними стелями і під фальшпідлогою.

Там, де необхідно забезпечувати локальний контроль комп’ютерного устатковання, що вста­новлено в шафах, тощо можуть передбачатися спеціальні типи сповіщувачів (такі, як аспіраційні системи).

  1. Склади з високостелажним складуванням

У зв’язку з тим, що на складах можуть бути використані різні типи високостелажного укладання та зберігання найрізноманітніших товарів, дуже важливо на початку провести консультації з кори­стувачем і (або) іншими зацікавленими сторонами (зі страховиками, архітекторами, органами, що мають повноваження тощо).

Особливу увагу треба приділяти порядку дій уразі пожежної тривоги, щоб бути впевненим, що по можливості ймовірність впливу швидкого поширення пожежі враховано.

Зазвичай склади з високостелажним складуванням захищають одним із типів автоматичних сис­тем пожежогасіння (наприклад, спринклерними). Тому потрібно зважати на порядок дій у разі пожеж­ноїтривоги, на необхідність зв’язку між пожежною сигналізацією та системами пожежогасіння.

  1. Будівлі з атріумами

Важливо, щоб у будівлях з атріумами усі заходи щодо протипожежного захисту (включно з поді­лом на протипожежні відсіки, димовидалення, системи пожежогасіння тощо, а також системи по­жежної сигналізації та оповіщування) були скоординовані, і їхньою взаємодією керували належним чином. Вимоги, наведені в цих настановах, необхідно приймати лише як відправну точку; під час проектування будівлі, може, знадобитися встановлювання засобів додаткового виявляння пожежі (або нестандартна конфігурація розташування пожежних сповіщувачів).