1. РОЗМАГНІЧУВАННЯ

Якщо на момент запиту чи замовлення досягнуто домовленості, то об’єкт контролю повинен бути розмагнічений придатним способом для визначення залишкової напруженості поля.

Примітка 1. Напруженість поля розмагнічування повинна бути більшою або рівною напруженості поля, що намагнічує.

Примітка 2. Часто зробити повне розмагнічування дуже складно, особливо під час намагнічування постійним по­лем. Під час намагнічування постійним полем необхідно вдатися до розмагнічування низькочастотним або зустрічним полем.

Примітка 3. Може виникнути потреба в розмагнічуванні об’єкта перед виконанням контролю, якщо залишкове поле як наслідок забруднення, зустрічного поля чи хибних індикацій може негативно вплинути на оцінювання.

  1. ОЧИЩАННЯ

За домовленістю, після контролю деталі повинні бути очищені від засобу контролювання.

Примітка. Додатково може бути необхідним антикорозійний засіб.

  1. ОФОРМЛЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ КОНТРОЛЮ

Протокол, який складають за результатами контролю, повинен містити щонайменше такі дані: а) назва фірми;

  1. місце випробування;

  2. позначення й опис об’єкта контролю;

  3. стадія виробництва (наприклад, до або після термооброблення, кінцевого оброблення);

  4. письмові вказівки щодо контролю, використані специфікації;

  5. опис приладів для контролю;

д) дані про намагнічування, зокрема (за потреби) рід струму, силу струму, тангенційну напру­женість поля, відстань між контактами, розміри котушок;

  1. засіб контролювання, за потреби, контрастна фарба;

  2. підготовлення поверхні;

  3. умови оглядання;

  4. максимальне залишкове поле після контролю, за потреби;

  1. спосіб реєстрування і позначання індикацій;

т) дата контролю;

п) імена, кваліфікація і підписи персоналу, що проводив контроль.

Протокол контролю повинен також містити результат контролю з описом виявлених індикацій, їх розташування та оцінкою відповідно до критеріїв приймання.



Умовні познаки:

  1. — об’єкт контролю;

  2. — тріщина;

  3. — потік;

  4. — струм;

  5. — робоча поверхня контакту;

  6. — місце кріплення.

Рисунок 1 — Осьове намагнічування

Розміри у міліметрах



Умовна познака: 1 — тріщина.

Рисунок 2 — Намагнічування за допомогою електродів



Умовні познаки:

1 — перекриття контрольованих ділянок.

Рисунок 3 — Намагнічування за допомогою електродів і перекриття контрольованих ділянок

4



Умовні познаки:

  1. — потік;

  2. — об’єкт контролю;

  3. — струм;

  4. — тріщини;

  5. — первинна котушка трансформатора.

Рисунок 4 — Спосіб індукованого струму



Умовні познаки:

  1. — ізольований стрижень;

  2. — тріщини;

  3. — потік;

  4. — струм;

— об’єкт контролю.



Умовні познаки:

  1. струм;

— потік;

— тріщина.


Умовні познаки:

  1. — струм;

— кількість витків;

— орієнтування тріщини.


Рисунок 6 — Прилеглий провід (зовнішній провід)


Рисунок 7 — Прилеглий провід (як котушка)


Умовні познаки:

  1. — струм;

— об’єкт випробовування;

— тріщина;

— полюс;

— потік.








































Розміри у міліметрах


Умовна познака: 1 — тріщина.


Рисунок 9 — Ручний магніт (ярмо)


Умовні познаки:

  1. — струм;

— об’єкт випробовування;

— потік;

— тріщини.





























Рисунок 10 — Нерухома котушка


Умовні познаки:

  1. — ізольований провід;

  2. — потік;

  3. — тріщини;

  4. — струм;

— об'єкт випробовування

.ДОДАТОК A
(довідковий)

ПРИКЛАДИ РОЗРАХОВУВАННЯ СТРУМУ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ
ТАНГЕНЦІЙНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ ПОЛЯ ДЛЯ РІЗНИХ СПОСОБІВ

НАМАГНІЧУВАННЯ

За допомогою всіх цих формул можна приблизно вирахувати значення струму для необхідного намагнічування. Дані формули слушні для об’єктів контролю простої форми й окремих ділянок об’єктів контролю більшого розміру. Під час використовування змінного струму треба брати ефек­тивне значення. Відповідно до 8.1 намагнічування позначають як тангенційну напруженість поля Н. При цьому йдеться про значення на краю контрольованої ділянки. Далі наведено приклади роз­раховування значень струму для необхідної напруженості струму і різних способів намагнічування.

А.1 Осьове намагнічування

(див. 8.3.1.1 і рисунок 1)

Необхідну силу струму І розраховують за формулою:

І = Н - р, де / — сила струму, А;

р — обвід об’єкта випробовування, мм;

Н— тангенційна напруженість поля, кА/м.

При об’єктах випробувань з різним поперечним розрізом досить підрахувати одне значення струму, якщо найменший і найбільший поперечний розрізи мають співвідношення менше ніж 1,5:1. Таке значення струму розраховують для найбільшого поперечного розрізу.

А.2 Намагнічування за допомогою електродів

(див. 8.3.1.2 і рисунок 2)

Під час контролю прямокутного об’єкта необхідну дієву силу струму І розраховують за фор­мулою:

І = 2,5 Н ■ d, де / — сила струму, А;

d відстань між контактами, мм;

Н— тангенційна напруженість поля, кА/м.

Цю формулу застосовують за d < 200 мм.

Контрольована ділянка може бути також колом, що проходить через точки контакту. Ділянку в 25 мм навколо кожного контакту усувають. Тоді:

1 = 3 H d.

Ці дві формули застосовують тільки у разі, якщо радіус кривизни поверхні перевищує поло­вину відстані між контактами.

А.З Спосіб індукованого струму

(див. 8.3.1.3 і рисунок 4)

Необхідну силу струму І розраховують за формулою:

And ~ Н ■ р,

Де And — сила струму, А;

р — обвід об’єкта випробовування, мм;

Н — тангенційна напруженість поля, кА/м.

Для об’єктів контролю з різними поперечними розрізами досить підрахувати одне значення струму, якщо найменший і найбільший поперечні розрізи мають співвідношення менше ніж 1,5:1. Таке значення струму розраховують для найбільшого поперечного розрізу.

Примітка. Індукований струм не може бути просто розрахований, виходячи з первинного струму

А.4 Наскрізний провід

(див. 8.3.2.1 і рисунок 5)

При центральному проводі силу струму розраховують за формулою, наведеною в розділі А.1 цього довідкового додатку.

Якщо об’єкт випробовування є трубою або має подібну форму, значення струму для зовніш­ньої поверхні треба розраховувати по зовнішньому діаметру, а для внутрішньої — по внутрішньому.

А.5 Прилеглий провід

(див. 8.3.2.2 і рисунок 6)

Для досягнення необхідного намагнічування провід повинен перебувати на відстані d перпен­дикулярно поверхні.

Тоді ширина контрольної ділянки по обидві сторони проводу — d і необхідне дієве значення сили струму в проводі становить:

І = 4л • d • Н, де І — сила струму, А;

d відстань від проводу до поверхні, мм;

Н — тангенційна напруженість поля, кА/м.

Під час контролю закруглених кутів циліндричних деталей або відгалужень (наприклад при­варених патрубків) провід може бути обмотаний у формі котушки навколо деталі, як показано на рисунку 7. У цьому разі контрольована ділянка повинна міститись всередині відстані між витками d.

d = N1 / 4л • Н, де N1 кількість ампер-витків.

А.6 Нерухома котушка

(див. 8.3.2.5 і рисунок 10)

Якщо деталь, що лежить по осі на дні котушки, займає менше 10 % поперечного розрізу ко­тушки, то треба застосовувати нижченаведену формулу, а контроль повторити відповідно до співвідносних до довжини котушки ділянок контролю.

де N — кількість витків;

/ — сила струму, А;

Н — тангенційна напруженість поля, кА/м;

L/D відношення довжина — діаметр об’єкта контролю за колоподібного поперечного розрізу (за неколоподібного поперечного розрізу D = обвід/п);

К — коефіцієнт К = 22000 змінний струм (дієве значення); постійний струм повної хвилі (середнє значення); коефіцієнт К = 11000 напівхвильовий постійний струм (середнє значення).

Примітка. Якщо відношення L/D більше ніж 20, то беруть значення 20.

Для «коротких» об’єктів контролю (якщо відношення L/D менше ніж 5) необхідні високі зна­чення сили струму. Для зменшення сили струму потрібно застосовувати подовжувані, щоб збільши­ти дієву магнітну довжину.

А.7 Провідна котушка

(див. 8.3.2.6 і рисунок 11)

Для досягнення необхідного намагнічування за постійного струму мінімальне значення сили струму в проводі повинне становити:

І = ЗНТ+(У2/4Т)У

де / — сила струму, А;

Н— тангенційна напруженість поля, кА/м;

Т — товщина стінки об’єкта контролю, мм, а також радіус круглих стрижнів чи колоподібних ділянок контролю;

Y відстань між двома витками котушки, мм.

Для досягнення необхідного намагнічування за змінного струму мінімальне значення струму в проводі повинне становити:

/ = знГю+(у2/4ор,.

ДОДАТОК НА
(довідковий)
ПЕРЕЛІК НАЦІОНАЛЬНИХ СТАНДАРТІВ УКРАЇНИ,
ІДЕНТИЧНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИМ СТАНДАРТАМ,
НА ЯКІ Є ПОСИЛАННЯ У ЦЬОМУ СТАНДАРТІ

ДСТУ EN 473-2001 Неруйнівний контроль Кваліфікація і сертифікація персоналу в галузі не- руйнівного контролю (EN 473 2000, IDT)

ДСТУ EN ISO 9934-2 2005 Неруйнівний контроль Магнітопорошковий контроль Частина 2

Засоби контролювання (EN ISO 9934-2 2002, IDT)

ДСТУ EN ISO 9934-3 2005 Неруйнівний контроль Магнітопорошковий контроль Частина З Обладнання (EN ISO 9934-3 2002, IDT)

УКНД 19 100

Ключові слова: неруйнівний контроль, магнітопорошковий контроль

Редактор О. Біндас
Технічний редактор О. Касіч

Коректор Т Калита
Верстальник Ю Боровик

Підписано до друку 03 06 2007 Формат 60 х 84 1/8

Ум друк арк 1,86 Зам 2.350 Ціна договірна
[ірдагўваннч норма'ивних докумеь■ ь ч