---

1. — доступна частина;

2. — недоступна металева частина;

3. — основна ізоляція;

4. — додаткова ізоляція;

5. — посилена ізоляція;

6. — подвійна ізоляція.

Рисунок 3 — Схема вимірювання сили струму спливу за робочої температури для однофазного з'єднання та трифазного електроінструменту, придатного для однофазної мереж

і

Познаки:

С— схема згідно з рисунком 10 для вимірювання струму спливу.

1. — доступна частина;

2. — недоступна металева частина;

3. — основна ізоляція;

4. — додаткова ізоляція;

5. — трифазне джерело живлення;

— подвійна ізоляція.

Рисунок 4— Схема вимірювання сили струму спливу за робочої температури для трифазного з'єднання

Познаки:

А — сферичний елемент;

В — зразок.

Рисунок 5 — Прилад для випробування вдавлюванням кульк

иДопустимі конструкції

Один із кріпильних елементів, закріплений на інструменті.

Частина інструмента, виконана з ізоляційного матеріалу і має форму, що є частиною затискного пристрою шнура.

Недопустимі конструкції

Ґвинти, що проходять крізь нарізні отвори корпусу (або крізь отвори без нарізі з фіксацією гайкою); способи однаково недопустимі.

Рисунок 6 — Схематичне зображення кріплення шнурі

вДСТУ ІЕС 60745-1-10:2010

Познаки:

А — ізоляційний матеріал;

В — діаметр пружини;

С — петля.

Рисунок 7 — Випробовувальний ніготь

Познаки:

А — частина, що забезпечує безперервність уземленкя;

В — частина, що забезпечує передавання контактного тиску.

Рисунок 8 — Приклади частин затискачів уземлення

Познаки:

А — вісь хитання, В — хитна рама;

С — противага, D — зразок;

Е — регульована несна плита, F — регульований кронштейн;

G — вантаж

Рисунок 9 — Пристрій для випробування на згинання

U₂

Познаки:

Rs — 1500 Ом;

R_B — 500 Ом;

Cs — 0,22 мкФ;

R, — 10 000 Ом; Of — 0,022 мкФ

.

Рисунок 10 — Схема вимірювання струму спливу

Познаки:

А та В — точки, найближчі до джерела живлення, у яких максимальна потужність, подана на зовнішнє навантаження, не перевищує 15 Вт. Це малопотужні точки.

D — точка, найвіддаленіша від джерела живлення, у якій максимальна потужність, подана на зовнішнє наванта­ження, перевищує 15 Вт.

Точки А та В поодинці коротко замикаються на С.

Умови пошкодження а) — е), зазначені у 18.10 2, застосовують індивідуально до Z₅, Z₂, Z₃, Z₆ та Z? за потреби.

Рисунок 11 — Приклад електронного кола з малопотужними точкам

иДОДАТОК A
(обов'язковий)

ВИМІРЮВАННЯ ДОВЖИН ШЛЯХІВ СПЛИВУ ТА ПОВІТРЯНИХ ПРОМІЖКІВ

А.1 Вимірювання довжин шляхів спливу та повітряних проміжків

Методи вимірювання довжин шляхів спливу та повітряних проміжків, як зазначено у 28.1, наведено у прикладах 1 — 10 (див. рисунок А.1).

Ці приклади не враховують різницю між проміжками та пазами або між видами ізоляції.

Прийнято такі допущення:

• паз може мати паралельні, збіжні та розбіжні стінки;

• будь-який паз із розбіжними стінками, що має мінімальну ширину понад 0,25 мм, глибину понад 1,5 мм та ширину по дну 1 мм чи більше, вважають повітряним проміжком, через який немає шляху спливу (приклад 8);

• будь-який внутрішній кут менше ніж 80° вважають зашунтованим ділянкою ізоляційного матеріалу завширшки 1 мм (0,25 мм у місцях, захищених від накопичення бруду), поміщеною в найнесприятливіше положення (приклад 3);

• якщо відстань понад верхом паза становить 1 мм (0,25 мм у місцях, захищених від нако­пичення бруду) чи більше, через повітряні проміжки не виникає шляхів спливу (приклад 2);

• довжини шляхів спливу та повітряні проміжки, вимірювані між частинами, що рухаються одна віднос­но одної, вимірюють тоді, коли ці частини перебувають у найнесприятливіших нерухомих положеннях;

• будь-який повітряний проміжок менше ніж 1 мм (0,25 мм у місцях частин, захищених від накопичення бруду) не враховують за обчислення загального проміжку.

< 1 мм

Умова шлях пролягає через паз зі збіжними або паралельними стінками будь-якої глибини та завширшки менше ніж 1 мм Правило' довжину шляху спливу та повітряний проміжок вимірюють безпосередньо поперек паза, як зображено

Умова' шлях пролягає через паз із паралельними стінками будь-якої глибини та завширшки 1 мм чи більше.

Правило повітряний проміжок вимірюють за «прицільною прямою», довжину шляху спливу вздовж контура паза

Умова' шлях пролягає через V-подібний паз, внутрішній кут якого менше за 80°, а ширина перевищує 1 мм.

Правило повітряний проміжок вимірюють за «прицільною прямою», довжину шляху спливу вздовж контура паза, але «коротко замикають» дно паза перемичкою завдовжки 1 мм (0,25 мм у місцях, захищених від накопичення бруду).

Приклад З

Повітряний проміжок.

Шлях спливу.

Рисунок А.1а — Шляхи спливу та повітряні проміжки для паза

із паралельними стінками та V-подібного лаза 68

Умова: шлях пролягав через ребро.

Правило' повітряний проміжок вимірюють за найкоротшою прямою понад верхом ребра Шлях спливу проходить по контуру ребра

Умова шлях пролягає над несклеюваним з'єднанням із пазами завширшки менше ніж 1 мм на будь-якому боці (0,25 мм у місцях, захищених від накопичення бруду).

Правило' повітряний проміжок та шлях спливу перебувають на «прицільній прямій», як зображено.

Приклад 5

Умова шлях пролягає над несклеюваним з’єднанням із пазами, ширина яких дорівнює чи більше ніж 1 мм на кожному боці

Правило повітряний проміжок перебуває на «прицільній прямій», шлях спливу проходить по контуру паза.

Приклад 6.

Повітряний проміжок. Шлях спливу.

Рисунок А. 1Ь— Шляхи спливу та повітряні проміжки для фланця та несклеюваного з’єднання з пазом

Умова шлях пролягає над несклеюваним з'єднанням, з одного боку якого є паз завширшки менше ніж 1 мм та лаз з іншого боку, ширина якого дорівнює чи більше ніж 1 мм.

Правило повітряний проміжок та довжину шляху спливу вимірюють, як зображено

Приклад 7

Умова шлях пролягає над пазом із розбіжними стінками, глибина якого дорівнює чи більше ніж 1,5 мм, у вузькій частині ширина перевищує 0,25 мм, а ширина на дні дорівнює чи більше ніж 1 мм.

Правило повітряним проміжком вважають довжину «прицільно! прямої», шлях спливу проходить по контуру паза

Приклад 7 також застосовують для внутрішніх кутів менше ніж 80°

Приклад 8

Повітряний проміжок Шлях спливу

Рисунок А.1с — Шляхи спливу та повітряні проміжки для несклеюваного з'єднання та паза з розбіжними стінками

Проміжок між голівкою ґвинта й стінкою западини надто вузький, його не беруть до уваги.

Приклад 9

Проміжок між голівкою ґвинта й стінкою западини достатньо широкий, його беруть до уваги.

Приклад 10

Повітряний проміжок.

Шлях спливу.

Рисунок A.1d— Шляхи спливу та повітряні проміжки
між стінкою та Гвинтом

ДОДАТОК В
(обов'язковий)
ДВИГУНИ, НЕ ІЗОЛЬОВАНІ ВІД МАГІСТРАЛЕЙ ЖИВЛЕННЯ
Й ОСНАЩЕНІ ОСНОВНОЮ ІЗОЛЯЦІЄЮ, НЕ РОЗРАХОВАНОЮ
НА НОМІНАЛЬНУ НАПРУГУ ІНСТРУМЕНТУ

В.1 Сфера застосування

В.1.1,1 Цей додаток стосується не ізольованих від мережі живлення двигунів, робоча напруга яких не перевищує 42 В, оснащених основною ізоляцією, що не відповідає номінальній напрузі інструменту.

Усі розділи цього стандарту стосуються цих двигунів, якщо іншого не зазначено в цьому додатку.

В.9 Захист від доступу до піднапругових частин

В.9.1 Металеві частини двигуна вважають неізольованими частинами, що перебувають під напругою.

В.12 Нагрівання

В.12.3 Перевищення температури корпусу двигуна визначають замість перевищення тем­ператури обмоток.

В.12.5 Перевищення температури корпусу двигуна в місцях, де він контактує з ізоляцій­ним матеріалом, не повинно бути більше від значень згідно з таблицею 1 для відповідних ізоля­ційних матеріалів.

В.15 Електрична міцність

В.15.3 Ізоляцію між частинами двигуна, що перебувають під напругою, й іншими метале­вими частинами не піддають цьому випробуванню.

В.18 Аномальний режим роботи

Інструменти також піддають випробуванню згідно з В.18.201.

• розмикання кола живлення двигуна;

• розмикання кола будь-якого із шунтувальних резисторів під час роботи двигуна.

За один раз моделюють лише один дефект, а випробовують послідовно.

В.21 Конструкція

В.21.201 Для інструментів класу І, убудований двигун яких живиться від кола випрямляча, коло постійного струму має бути ізольовано від доступних частин подвійною або посиленою ізо­ляцією.

Відповідність вимозі перевіряють огляданням та випробуванням, призначеним для по­двійної та посиленої ізоляції.

В.28 Повітряні проміжки, довжини шляхів спливу та тверда ізоляція

Значення, наведені в таблиці 10, не поширюються на відстані між частинами двигуна, що перебувають під напругою, й іншими металевими частинами.

Паралельне коло

Послідовне коло

— початкове з’єднання;

— коротке замикання;

« — розмикання кола;

А — коротке замикання затискачів двигуна;

В — коротке замикання діода;

С — розмикання кола живлення двигуна;

D — розмикання кола шунтувального резистора.

Рисунок В.1 — Моделювання пошкодженьДОДАТОК F

(обов'язковий)

ВИПРОБУВАННЯ ГОЛЧАСТИМ ПОЛУМ’ЯМ

Випробовують голчастим полум'ям згідно з ІЕС 60695-11-5.

У цьому стандарті застосовано такі зміни розділів та підрозділів ІЕС 60695-11-5:

5. ОПИС ВИПРОБОВУВАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ

6. ,4 Визначений шар

Замінити перший абзац на таке:

У разі, коли горючі або займисті частки можуть потрапляти зі зразка на зовнішню поверхню нижче від інструмента, випробування виконують на частині білої соснової дошки завтовшки при­близно 10 мм, покритої одним шаром тонкого паперу, розташованого на відстані (200 + 5) мм нижче від місця застосування голчастого полум’я до зразка. У разі випробування інструмента в цілому інструмент розміщують у нормальному положенні використання над сосновою дошкою, покритою одним шаром тонкого паперу.

5. ЖОРСТКІСТЬ

Тривалість випробування голчастим полум'ям становить ЗО с.

9. ПОРЯДОК ВИПРОБОВУВАННЯ

Замінити текст 9.3 на таке:

9. 3 Кількість зразків

Випробування виконують на одному зразку. Якщо зразок не витримує випробування, повторю­ють на двох зразках, у разі чого обидва мають витримати випробування.

11 ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИПРОБУВАННЯ

Доповнення:

У разі застосування шару тонкого паперу не повинно виникати займання паперу або підпа­лювання соснової дошки; легке знебарвлення дошки вважають припустимим.

ДОДАТОК G

(обов'язковий)

ВИПРОБУВАННЯ НА ТРЕКІНГОСТІЙКІСТЬ

Випробовують на трекінгостійкість згідно з ІЕС 60112.

У цьому стандарті застосовано такі зміни розділів та підрозділів ІЕС 60112:

5. ВИПРОБНИЙ ЗРАЗОК

Другий абзац, після примітки 2, не застосовують.

7. ВИПРОБОВУВАЛЬНА АПАРАТУРА

Застосовують випробовувальний розчин А, описаний у 7.3.

7. ОСНОВНЕ ВИПРОБУВАННЯ

Випробовувальна напруга, зазначена у 8.2, має бути 175 В або 250 В відповідно.

7. ВИЗНАЧЕННЯ ЕРОЗІЙ

Цей розділ не застосовують.

7. ВИЗНАЧЕННЯ КОНТРОЛЬНОГО ІНДЕКСУ ТРЕКІНГОСТІЙКОСТІ (КІТ)

Кількість випробовуваних зразків — п'ять.

7. ВИЗНАЧЕННЯ ВІДНОСНОГО ІНДЕКСУ ТРЕКІНГОСТІЙКОСТІ

Цей розділ не застосовують.ДОДАТОК I

(обов’язковий)

ВИМИКАЧІ

Вимикачі, які випробовують у складі інструменту, мають відповідати вимогам цього стан­дарту й таким видозміненим розділам ІЕС 61058-1.

Якщо іншого не означено, випробовують на вмонтованому вимикачі. Перед випробуванням вимикачі треба задіяти 20 разів без навантаження.

8. МАРКОВАННЯ ТА ІНСТРУКЦІЇ

Вимикачі, що не потребують марковання, за винятком убудованих вимикачів, повинні мати назву виробника чи його товарний знак, чи типове посилання.