Примітка Вивчення інструмента та його принципової' схеми дає можливість заздалегідь визначити ті пошкодження, які потрібно імітувати, щоб під час випробовування обмежитися випадками, що дають найнесприятливіший результат.
Пошкодження, зазначені у 18.10.2 від а) до f), не застосовують для схем або частин схем, якщо одночасно виконано такі умови:
електронне коло є малопотужним, як це описано нижче;
захист від ураження електричним струмом, небезпека загоряння, виникнення механічної небезпеки чи небезпечної' несправності інших частин інструмента не пов'язано з нормальним функціюванням електронного кола.
Приклад малопотужного кола зображено на рисунку 11, а визначення виконують так.
Інструмент працює за номінальної напруги або на верхній межі номінального діапазону напруги, / перемінний резистор, установлений у положення, що відповідає його максимальному опору, підмикають між досліджуваною точкою та протилежним полюсом джерела живлення. Потім опір резистора зменшують, доки потужність, споживана резистором, не досягне максимального значення. Найближчі до джерела живлення точки, у яких максимальна потужність, споживана цим резистором, не перевищує 15 Вт наприкінці 5 с, називають малопотужними точками. Частину кола, розташовану від джерела живлення далі малопотужної точки, вважають малопотужним колом.
Вимірюють тільки від одного полюса джерела живлення, у разі чого віддають перевагу тому, який надає найменшу кількість малопотужних точок.
Примітка. Під час визначання малопотужних точок рекомендовано починати з точок, розташованих найближче до джерела живлення.
Ці пошкодження треба розглядати та за потреби застосовувати (по одному) як можливі пошкодження, що підлягають дослідженню:
коротке замикання довжин шляхів спливу та повітряних проміжків між піднапруговими частинами різної полярності, коли ці відстані менше від значень, наведених у розділі 28, якщо лише відповідна частина не є достатньо герметизованою;
розмикання затискачів будь-якого електронного складника;
коротке замикання конденсаторів, що не відповідають вимогам ІЕС 60384-14;
коротке замикання будь-яких двох затискачів електронних складників, окрім інтегральних схем. Це пошкодження не виконують між двома колами оптронів;
в) пошкодження симисторів у режимі діода;
1) пошкодження інтегральних схем. У цьому разі можливі небезпечні ситуації оцінюються за критерієм того, що безпека інструмента не має залежати від правильної роботи цього компонента. Треба розглянути всі можливі вихідні сигнали за умов пошкодження інтегральних схем. Якщо виявлено, що деякий вихідний сигнал не утворено, відповідне пошкодження не треба розглядати.
Такі компоненти, як тиристори та симистори, не підпадають під пошкодження за переліком f).
Умову пошкодження f) застосовують до герметизованих й аналогічних складників, якщо коло не може бути оцінено іншими методами.
Примітка Прикладом інтегральної' схеми е мікропроцесори
Резистори з позитивним температурним коефіцієнтом (ПТК) не закорочують, якщо їх застосовано в межах характеристик, задекларованих їхнім виробником.
Додатково, кожне малопотужне коло закорочують підмиканням малопотужної точки до того полюса джерела живлення, від якого вимірювали.
Під час моделювання цих умов інструмент має працювати, як визначено у розділі 12, але за номінальної напруги чи найменш сприятливої напруги з діапазону номінальних значень напруги.
Під час моделювання будь-яких пошкоджень тривалість випробування становить:
згідно з наведеним у 12.4, але лише, якщо пошкодження не може бути розпізнано користувачем, наприклад зміна температури;
згідно з наведеним у 18.8, якщо пошкодження може бути розпізнано користувачем, наприклад зупинення двигуна;
до досягнення сталих умов для кіл, постійно під’єднаних до мережі живлення, наприклад резервні кола.
У кожному разі випробування вважають завершеним, якщо припиняється живлення в інструменті.
.3 У разі будь-якого пошкодження, зазначеного у 18.10.2, безпека інструменту залежить від спрацьовування мініатюрної плавкої вставки, що відповідає вимогам ІЕС 60127-3 випробування повторюють, замінивши мініатюрну плавку вставку амперметром. У разі, коли виміряне значення сили струму:
не перевищує номінальної сили струму плавкої вставки у 2,1 разу, коло не вважають досить захищеним і випробування виконують із закороченою плавкою вставкою;
становить не менше ніж 2,75 від номінальної сили струму плавкої вставки, коло вважають достатньо захищеним;
становить більше ніж 2,1, але менше ніж 2,75 від номінальної сили струму плавкої вставки, плавку вставку закорочують, а випробування виконують:
для швидкочинних плавких вставок — протягом відповідного періоду чи ЗО с, залежно від того, що швидше;
для інерційних плавких вставок (із затримкою часу) — протягом відповідного періоду чи 2 хв, залежно від того, що швидше.
У разі сумніву під час визначання величини струму потрібно враховувати та взяти до уваги максимальний опір плавкої вставки.
Інші запобіжники вважають навмисно ослабленою частиною згідно з 18.2.
Примітка. Перевіряння, виконуване для визначення, чи е плавка вставка захисним пристроєм, засновано на характеристиках плавлення відповідно до ІЕС 60127-3, де також наведено інформацію, потрібну для обчислення максимального опору плавкої вставки.
.4 Інструменти, обладнані вбудованими електронними пристроями, має бути сконструйовано так, щоб пошкодження електронних пристроїв не призводило до виникнення небезпеки.
Відповідність вимозі перевіряють вмиканням інструмента на 1 хв за напруги, що дорівнює номінальній або середньому значенню номінального діапазону за відсутності навантаження та з короткозамкненим електронним пристроєм.
Випробування треба повторити, розімкнувши схему електронного пристрою.
За результатами випробування 18.10.1 — 18.10.4 інструмент не повинен отримувати пошкоджень унаслідок дії вогню, механічних збоїв, здатних призвести до зменшення рівня безпеки та ризику ураження електрострумом. Будь-який струм, що протікає крізь захисний імпеданс, не повинен перевищувати допустимих значень; наведених у 9.1.
За наявності вбудованого пристрою обмеження швидкості та в разі порушення роботи електронного пристрою вважають, що інструмент витримав випробування, якщо означений пристрій обмеження швидкості працює під час випробовування.
1 Перемикачі й інші пристрої реверсу двигуна мають витримувати навантаження, які виникають у разі зміни напрямку обертання під час роботи, за умови, що подібний зворотній хід є можливим за нормальних умов експлуатації.
Відповідність вимозі перевіряють таким випробуванням:
Інструмент працює за номінального значення напруги або на верхній межі номінального діапазону напруг у ненавантаженому режимі; пристрій, що перемикає напрямок обертання, перебуває в положенні, коли ротор обертається в одному напрямку на повній швидкості.
Після цього напрямок обертання треба змінити, уникаючи зупинення пристрою у про- міжковому положенні «вимкнуто».
Виконати цю послідовність операцій 25 разів.
Після випробування перемикач не повинен мати електричних або механічних пошкоджень.
2 Інструмент класу І, що має у складі конструкції класу II (див. 5.10), або інструмент класу II мають бути придатними до роботи за умов екстремальних перевантажень без погіршення характеристик захисту проти ураження електрострумом.
Відповідність вимозі перевіряють випробуванням окремого зразка.
Усі плавкі запобіжники, термовимикачі, пристрої захисту від максимального струму тощо, зазначені у 18.1, що перебувають у зоні, доступній для користувача без застосування спеціального інструменту, мають бути короткозамкненими.
Під'єднати зразок до джерела живлення з потужністю, що становить не менше ніж 12 кВА. Інструмент має працювати за навантаження, що забезпечує силу струму споживання на рівні 160 % від сили струму за нормального навантаження, протягом 15 хв, до моменту розімкнення ланцюга чи появи полум’я. Якщо інструмент не працює за 160 % навантаження, його треба загальмувати на 15 хв, до моменту розімкнення ланцюга чи появи полум’я. У разі настання будь-якої з цих умов інструмент треба одразу знеструмити та, у разі появи вогню, застосувати вогнегасник з умістом СО2. Силу струму спливу між частинами, що перебувають під напругою та доступними частинами, вимірювану згідно з розділом 13, під час випробовування та після нього треба контролювати до моменту її стабілізації чи зменшення. Сила струму спливу не повинна перевищувати 2 мА.
Після охолодження інструмента до кімнатної температури треба виконати випробування на електричну міцність згідно з розділом 15 між частинами під напругою та доступними частинами згідно з такою процедурою:
якщо інструмент через 15 хв не працює, застосувати під час випробовування на електричну міцність напругу 1500 В;
якщо інструмент через 15 хв працює, застосувати під час випробовування на електричну міцність напругу 2500 В.
МЕХАНІЧНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ЧИННИКИ
Рухомі частини інструментів, наскільки це сумісно із застосуванням та роботою інструмента, має бути розміщено чи огороджено так, щоб за нормальних умов експлуатації було забезпечено достатній захист від травм.
Захисні кожухи, кришки, огорожі й інші елементи повинні мати достатню механічну міцність за призначеністю, треба унеможливити їхнє видалення без застосування спеціального інструменту.
Огорожі для захисту робочої частини треба обладнати легкодоступним засобом точного регулювання для обмеження доступу до небезпечних частин.
Застосування та налагоджування такого захисту не має спричиняти інших видів небезпеки, наприклад, звужуючи чи обмежуючи поле візуального контролю оператора, передачі тепла чи виникнення інших згаданих небезпек.
Усі робочі складові, спеціальні пристосовання, що є конструктивною частиною інструмента, необхідно огородити у спосіб, що усуває спричинення ними небезпек за нормальних умов експлуатації як під час руху частин, так і під час їхнього вивільнення за межі стандартних обмежувачів під час роботи інструмента.
Примітка 1 Подібні незебпеки може бути спричинено вібрацією, зворотним рухом або електричним гальмуванням
Відповідність вимозі перевіряють огляданням, випробуванням згідно з розділом 20 та випробуванням із застосуванням стандартного випробовувального пальця (рисунок 1). Випробовувальний палець не повинен торкатися до небезпечних рухомих частин. Це випробування не стосується отворів накопичення пилу за видалених пристроїв збирання пилу, якщо їх випробувано згідно з 19.3.
Примітка 2. У деяких випадках, обумовлених відповідною частиною 2, застосовують випробування жорстким ви- пробовувальним пальцем, за розмірами, аналогічними зображеним на рисунку 1, але без шарнірних з'єднань
Доступні частини, до яких за нормальних умов експлуатації можливий дотик, не повинні мати гострих крайок, задирання металу, зазубрин тощо.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
Рухомі частини мають бути недоступними після видалених елементів пиловловлення, якщо застосовно.
Відповідність вимозі перевіряють випробуванням із застосуванням пальця згідно з рисунком 1. Випробовувальний палець не має торкатися рухомих частин через отвори накопичення пилу після видалення знімних накопичувачів.
Інструмент повинен мати відповідну поверхню захвату, що забезпечує його надійне тримання під час роботи.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
Інструмент має бути спроектовано та сконструйовано так, щоб надавати змогу, у разі потреби, візуального контролю контакту різальної частини інструмента й оброблюваної заготовки.
Відповідність вимозі перевіряють огляданням.
Для всіх інструментів, у разі, коли відповідна частина 2 потребує в числі іншого марко- вання номінальної швидкості холостого ходу, швидкість холостого ходу шпинделя за номінальної напруги або на верхній межі діапазону номінальної напруги не має перевищувати 110 % від номінальної швидкості холостого ходу.
Відповідність вимозі перевіряють вимірюванням швидкості шпинделя після роботи інструмента протягом 5 хв у режимі холостого ходу.
МЕХАНІЧНА МІЦНІСТЬ
Інструменти повинні мати достатню механічну міцність і бути сконструйованими так, щоб витримувати недбале поводження з ними, можливе за нормальних умов експлуатації.
Відповідність вимозі перевіряють випробуванням відповідно до 20.2, 20.3 та 20.4.
У результаті випробування інструмент має витримувати випробування на електричну міцність, як зазначено в розділі 15, та не мати пошкоджень, здатних спричинити невідповідність вимогам цього стандарту, зокрема частини, що перебувають під напругою, не повинні стати доступними, як зазначено в розділі 9.
Пошкодження покриву, невеликі вм'ятини, що не призводять до зменшення повітряних проміжків або довжин шляхів спливу порівняно з величинами, зазначеними у 28.1, а також невеликі відколи, що не впливають на захист від доторкання до піднапругових частин або на вологостійкість, не беруть до уваги.
