НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕНЕРГООЩАДНІСТЬ

М

БЗ № 3-2002/148

етодика аналізу та розрахування
питомих витрат енергоресурсів
(ANSI/IEEE 739:95, NEQ)

ДСТУ 4110-2002

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2003

ПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО підприємством «Електромеханіка» (м. Київ)

  2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 1 липня 2002 р. № 387 з 2003-07-01

З Цей стандарт відповідає ANSI/IEEE 739-95 ІЕЕ Recommended Practice for Energy Conservation and Cost-Effective Planning in Industrial Facilities (Рекомендована практика енергоощадження та економічно обґрунтованого планування в промислових установках) в частині основних вимог до складання енергобалансу; необхідності аналізу споживання енергоресурсів залежно від обся­гів виробництва, доцільності складання типових форм для впорядкування первинної інформації щодо енергоспоживання

Ступінь відповідності — нееквівалентний (NEQ)

Переклад з англійської (еп)

  1. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

  2. РОЗРОБНИКИ: В. Дерзський, д-р техн, наук; С. Дубовський, канд. техн, наук; Ю. Ковриго, канд. техн, наук; С. Кукарцева; В. Мамалига, канд. техн, наук (керівник розробки); В. Сало, канд. техн, наук; Г. Семчук, канд. техн, наук; В. Сліпченко, д-р техн, наук; Валерій Соріш; Володи­мир Соріш; І. Стоянова, канд. техн, наук; О. Стремоухова; Д. Федосенко; К. Халявко, канд. техн, наук; М. Халявко, канд. техн, наук; А. Шульга; О. Ямко

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати цей документ повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу Держспоживстандарту України заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності звертатись до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

3ЗМІСТ

с.

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 2

  3. Визначення понять 2

  4. Розрахунок питомих витрат енергоресурсів 4

  5. Алгоритм аналізу ефективності використання енергоресурсів залежно від обсягів виробництва 6

  6. Нормування витрат паливно-енергетичних ресурсів 8

  7. Рекомендації щодо встановлення та перевірки нормативів питомого енергоспоживання 10

  8. Рекомендації щодо встановлення та перевірки енергетичного складника тарифів на паливно-енергетичні ресурси 11

Додаток А Рекомендації щодо розрахування питомих витрат енергоресурсів

залежно від обсягів виробництва 12

Додаток Б Рекомендована форма подання первинної інформації для експертизи з енергоощадження, інспектування та енергетичного обстеження споживачів енергоресурсів 16

Додаток В Чинники зменшення витрат енергоресурсів через запровадження систем автоматизованого керування споживанням ПЕР 31ДСТУ 4110-2002

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ЕНЕРГООЩАДНІСТЬ

Методика аналізу та розрахування
питомих витрат енергоресурсів

ЭНЕРГОСБЕРЕЖЕНИЕ

Методика анализа и расчета
удельных затрат энергоресурсов

ENERGY SAVING

Analysis and calculation technique
of specific energy consumption

Чинний від 2003-07-01

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на порядок ведення аналізу та розрахунку питомих витрат енерго­ресурсів робочих машин і механізмів, технологічних процесів й виробництв підприємств усіх форм власності та відомчого підпорядкування, а також державних (зокрема — бюджетних) установ та організацій.

Стандарт установлює:

  • вимоги щодо порядку ведення аналізу та розрахунку питомих витрат паливно-енергетич­них ресурсів (далі — ПЕР) під час ведення енергетичних обстежень (енергетичних аудитів), про­ведення державної експертизи з енергоощадження (далі — експертиза з енергоощадження) та інспектування споживачів енергоресурсів;

  • методологію оцінювання ефективності використання енергоресурсів залежно від обсягів виробництва; '

  • алгоритм оцінювання ефективності використання енергоресурсів (рекомендації для енерго- аудиторів та працівників державної інспекції з енергозбереження);

  • рекомендації щодо встановлення та перевірки нормативів питомого енергоспоживання;

  • рекомендації щодо порядку обчислення питомих витрат енергоресурсів залежно від обся­гів виробництва.

Цей стандарт мають використовувати організації, юридичні та фізичні особи, що провадять аналіз питомого споживання енергоресурсів, для виконання енергетичного аудиту (далі — ЕА), та/чи для складання бізнес-планів, упровадження енергоощадних заходів тощо, згідно з ДСТУ 4065.

Цей стандарт рекомендовано використовувати спеціалізованим організаціям, атестованим Державним комітетом України з енергозбереження (далі — Держкоменергозбереження) на право проведення енергетичного обстеження (далі — ЕО), під час виконання ними ЕА підприємств усіх форм власності та відомчого підпорядкування, а також державних (зокрема — бюджетних) установ та організацій.

Цей стандарт є рекомендованим для всіх інших фірм, установ та організацій для виконання ними ЕО підприємств усіх форм власності та відомчого підпорядкування (далі — підприємств).

Видання офіційне

Вимоги цього стандарту рекомендовано для співробітників Державної інспекції з енергозбере­ження під час проведення ними державної експертизи з енергоощадження, для працівників дер­жавних підприємств, організацій, установ та їхніх підрозділів, що діють в Україні, а також інших юридичних і фізичних осіб, що адміністративно, організаційно й технічно підпорядковані міністерст­вам, відомствам, державним адміністраціям, іншим органам державного управління.

Вимоги цього стандарту рекомендовано співробітникам спеціалізованих організацій і Держав­ної інспекції з енергозбереження, працівникам державних підприємств, організацій, установ та їх підрозділів, що діють в Україні, а також іншим юридичним і фізичним особам для оцінювання ними ефективності основних галузей економіки.

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі стандарти:

ДСТУ 2804-94 Енергобаланс промислового підприємства. Загальні положення. Терміни та визначення

ДСТУ 3886-99 Енергозбереження. Системи електроприводу. Метод аналізу та вибору

ДСТУ 4005-2001 Енергозбереження. Енергетичний аудит. Загальні технічні вимоги

З ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Основні терміни та визначення понять, використані в цьому стандарті:

  1. енергетичний аудит; енергоаудит; ЕА; енергетичне обстеження; ЕО

Вид діяльності, спрямований на зменшення споживання паливно-енергетичних ресурсів (далі — ПЕР) суб’єктами господарювання, який полягає в проведенні енерготехнологічної і техніко-еконо- мічної експертизи, веденні обліку ПЕР, а також у розробленні та обґрунтуванні енергоощадних захо­дів (ДСТУ 3886)

  1. енерготехнічна і техніко-економічна експертиза

Вид діяльності, який полягає в перевірці та аналізі науково-технічної та проектної докумен­тації, а також звітів суб’єктів господарювання (зокрема бухгалтерських) щодо споживання всіх видів ПЕР та їх відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам (ДСТУ 3886)

  1. паливно-енергетичні ресурси; ПЕР

Сукупність усіх природних і перетворених видів палива та енергії, які використовують у на­ціональному господарстві (Закон України «Про енергозбереження»)

  1. норматив витрат палива та енергії

Регламентоване значення витрат палива та енергії для даного виробництва, продукції, роботи, послуги (Закон України «Про енергозбереження»)

  1. споживачі енергоресурсів

Усі юридичні та фізичні особи, функціонування яких пов’язано з видобуванням, виробленням і споживанням ПЕР, а також із перетворенням одного виду палива та енергії в інший

  1. довірчий інтервал (припустимих значень питомих витрат ПЕР)

Область припустимих значень питомих витрат ПЕР за конкретних обсягів виробництва, що обмежується верхньою та нижньою межею, які визначають, відповідно, максимальне та мінімальне значення питомих витрат ПЕР

  1. обсяги виробництва

Кількість виробленої продукції, надання послуг упродовж звітного періоду (найчастіше — за рік), що вимірюють у натуральних показниках або в грошовому еквіваленті в зіставних цінах

  1. зіставні ціни

  2. Ціни, чинні в Україні на момент ведення розрахунків питомих витрат енергоресурсів, або ціни, прогнозовані на наступний періодпитомі витрати енергоресурсів; питоме енергоспоживання

Витрати енергоресурсів на вироблення одиниці продукції чи виконання роботи (на одну гро­шову одиницю, в яких вимірюють надані послуги, роботу чи вироблену продукцію)

  1. енергетичний баланс; енергобаланс

Система показників, що відображають кількісну відповідність між надходженням та витратою всіх видів енергетичних ресурсів на промислових (згідно з ДСТУ 2804) та інших об’єктах

  1. фактичний [енергетичний баланс] [енергобаланс]

Баланс, що відображає наявний стан використання енергетичних ресурсів (досягнутий рівень корисного споживання палива й енергії), а також усі виправдані та невиправдані їх втрати (ДСТУ 2804)

  1. зведений [енергетичний баланс] [енергобаланс]

Баланс, який складають на підставі часткових енергобалансів усіх видів ПЕР у грошовій формі та у відсотках. Припустимим, крім того, є складання зведеного енергобалансу додатково ще й у кВт-год, кДж чи інших одиницях

  1. частковий [енергетичний баланс] [енергобаланс]

Баланс, який складають для окремих видів палива, енергії чи енергоносіїв (згідно з ДСТУ 2804) у грошовій та натуральній формах (у кВт-год, кДж чи інших одиницях), а також у відсотках

  1. баланс витрат на енергоресурси

Енергетичний баланс у грошовій формі

  1. експериментальний спосіб складання [енергетичного балансу] [енергобалансу]

Спосіб, який ґрунтується на проведенні випробувань енергоустатковання, вимірах та обліку фактичних витрат енергетичних ресурсів (ДСТУ 2804)

  1. розрахунковий спосіб складання [енергетичного балансу] [енергобалансу]

Спосіб, у разі використання якого корисне споживання та втрати енергетичних ресурсів визна­чають на підставі відповідних фізико-хімічних та емпіричних формул (ДСТУ 2804)

  1. розрахунково-експериментальний спосіб складання [енергетичного балансу] [енергобалансу]

Спосіб, що передбачає комбіноване використання як розрахункового, так і експерименталь­ного способів складання енергобалансу

  1. ведення аналізу [енергетичного балансу] [енергобалансу]

Визначення основних споживачів енергоресурсів, а також (за наявності фактичного та опти­мального енергетичних балансів) визначення місць (підрозділів, технологічних процесів), де енерго­ресурси витрачаються найменш ефективно, щоб розробити пріоритетні напрями роботи з енерго- ощадження

  1. державна експертиза з енергоощадження

  2. Система заходів щодо встановлення відповідності законодавству з питань енергоощадження, стандартам, нормам і нормативам енергоощадження виробничої діяльності підприємств, установ і організацій, проектам схем розвитку та розміщення продуктивних сил, проектам розвитку галузей суспільного виробництва, територіальних схем енергозабезпечення, інструктивно-методичним і нормативно-технічним актам, будівельним нормам і правилам, документації на створення та придбання нової енергомісткої техніки, технології та матеріалів, енерготехнологічній частині тех- ніко-економічних обґрунтувань і проектам будівництва нових та розширення дійових об’єктів і під­приємств, іншій передплановій та передпроектній документації, документам і матеріалам, що регламентують усі види діяльності у сфері енергоощадження для досягнення якнайбільшої ефек­тивності використання ПЕР, упровадження сучасних досягнень техніки та технологій у галузях суспільного виробництваінспектування споживачів енергоресурсів

Діяльність Державної інспекції з енергозбереження, пов’язана з перевіркою галузей націо­нального господарства, а також підприємств, установ та організацій усіх форм власності й відом­чого підпорядкування стану використання ПЕР, відповідності дійового обладнання стандартам з енергоощадження, установленим нормам і нормативам витрат паливно-енергетичних ресурсів, правилам і вимогам щодо їх раціонального використання та економії

  1. нормування питомих витрат ПЕР

Процедура встановлення об’єктивно необхідного значення витрат ПЕР на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг за конкретних умов ведення господарської діяль­ності

4 РОЗРАХУНОК ПИТОМИХ ВИТРАТ ЕНЕРГОРЕСУРСІВ

  1. Інформація, необхідна для обчислення питомих витрат ПЕР

Для обчислення питомих витрат ПЕР слід враховувати:

  • технології, що реально існують на підприємстві, які використовують чи можуть використо­вувати;

  • паспортну продуктивність робочих машин і механізмів;

  • фактичну продуктивність робочих машин і механізмів;

  • кількість однотипних робочих машин і механізмів, що працюють одночасно;

  • коефіцієнт використання технологічного устатковання, робочих машин і механізмів протягом години, робочої зміни, доби, тижня, місяця, кварталу, року;

  • максимальне, мінімальне та середнє (середньоквадратичне) значення коефіцієнта заван­таження електричних двигунів, котлів, печей, електротехнологічного та іншого обладнання тощо.