не повинно бути можливим введення штепсельних вилок у контактні гнізда інших систем напруги;
контактні гнізда не повинні бути розраховані на штепсельні вилки інших систем напруги;
контактні гнізда не повинні мати уземлення.
Ці вимоги не виключають можливості застосування контактних гнізд із функціональним з’єднувальним контактом.
Штепсельні вилки та контактні гнізда для систем ФННН повинні відповідати таким вимогам:
не повинно бути можливим введення штепсельних вилок у контактні гнізда інших систем напруги;
контактні гнізда не повинні бути розраховані на штепсельні вилки інших систем напруги.
Відповідність перевіряють оглядом випробування ручним способом.
Термрвимикачі, плавки вставки, розмикальні пристрої від перевантаження,запобіжники та інші захисні пристрої від перевантаження повинні мати відповідну вимикальну здатність.
Відповідність вимикальній здатності термовимикачів перевіряють випробуваннями за 20.7 і 20.8
Відповідність вимикальній здатності плавких вставок перевіряють відповідним випробуванням за 20.8.
Вимикальна здатність запобіжника має відповідати вимогам відповідного стандарта на запобіжники.
Згідно з вимогами ІЕС 60127 і ІЕС 60269 допускається тривале навантаження запобіжників струмом не більше 1,1 номінального значення.
Термовимикачі повинні відповідати одній з вимог за 20.7.1.1 і 20.7.2 або 20.7.1.2 і 20.7.2
Вимоги згідно з ІЕС 60730-1
Якщо термовимикачі випробовують як окремий виріб, вони повинні відповідати, наскільки це прийнятно, вимогам і випробуванням за 60730-1.
Цей стандарт передбачає таке:
термовимикачі повинні бути типу 1 або 2 (6.4 ІЕС 60370-1);
термовимикачі повинні мати, щонайменше, мікророз’зднання (тип 1С або 2С); (6.4.3.3 і 6.9.3. ІЕС 60730-1) або мікророз’єднання (тип 1В або 2В); (6.4.3.2 і ІЕС 60730-1);
термовимикачі з вимиканням ручним способом повинні мати механізм з вільним розчепленням, у якому контакти без перешкоди розмикаються за короткого замикання (тип 1Е або 2Е); (6.4.3.5 ІЕС 60730-1);
сі)кількість циклів автоматичного спрацьовання повинна бути:
3000 для термовимикачів з автоматичним повторним вмиканням;
300 для термовимикачів без автоматичного повторного вмикання, які вертаються у вихідне положення ручним способом без використання інструменту (6.11.10 ІЕС 60730-1);
300 для термовимикачів без автоматичного повернення у вихідне положення, які вертаються у вихідне положення у разі вимкнення трансформатора (6.11.10 ІЕС 60730-1);
ЗО для термовимикачів без автоматичного повернення у вихідне положення, які не може бути повернено у вихідне положення ручним способом без інструмента (6.11.11 ІЕС 60730-1)
термовимикачі треба випробовувати як пристрої, розраховані на тривалий вплив електричної напруги на ізоляційні деталі (6.14.2 ІЕС 60730-1);
характеристики повинні відповідати застосуванню термовимикачів у пристроях з урахуванням:
-номінального режиму роботи (розділ 5 ІЕС 60730-1)
- класифікації за:
джерелом живлення (6.1 ІЕС 60730-1);
типом регульованого навантаження (6.2 ІЕС 60730-1);
ступенем захисту оболонками від проникання твердих часток і пилу (6.5.1 ІЕС 60730-1);
ступенем захисту оболонками від проникання води (6.5.2 ІЕС 60730-1);
ступенем забруднення (6.5.3 ІЕС 60730-1);
порівняльним індексом трекінгостійкості (6.13 ІЕС 60730-1);
межею максимальної температури навколишнього середовища (6.7 ІЕС 60730-1).
Ці вимоги стосуються трансформаторів за нормальних умов експлуатації, а також під час аварійних режимів (наприклад, коротке замикання виводів).
Термовимикачі, призначені для випробування як частина трансформатора:
повинні мати, щонайменше, мікророз’єднання (тип 1С або 2С) або мікророз’єднання (тип 1В або 2В) за ІЕС 60730-1, яке витримує випробну напругу згаданого стандарту;
повинні піддаватися старінню протягом 300 год за температури, яка відповідає температурі середовища навколо термовимикача, коли трансформатор в умовах нормальної експлуатації працює за температури навколишнього середовища 35 °С або за ta+10°С, якщо це доцільно;
повинні піддаватися певній кількості циклів автоматичного спрацьовування за 20.7.1.1 у разі створення відповідних умов пошкодження трансформатора для термовимикачів, випробовуваних як окремий виріб.
Випробування провадять на трьох зразках.
Примітка. Зразком для цих випробувань є трансформатор з вмонтованим термовимикачем.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом і випробуваннями, які виконують установленим порядком.
Протягом випробування не повинно бути усталеної дуги, а також пошкоджень, зумовлених іншими причинами.
Після випробування термовимикачів трансформатори не повинні мати пошкоджень, зокрема, не повинно бути пошкоджень оболонки, зменшення повітряних проміжків і шляхів струму спливу, послаблення електричних сполучень або механічних кріплень.
20.7.2 Термовимикачі повинні мати достатню вимикальну здатність.
До трансформатора без автоматичного повторного вмикання прикладають напругу, яка дорівнює 1,1 номінальної первинної напруги, вторинні затискачі закорочують до спрацьовування термовимикача. Потому припиняють подачу основної напруги доти, поки трансформатор не буде охолоджено приблизно до температури всередині приміщення. Після охолодження трансформатора подача напруги поновнюється (при цьому вторинні затискачі залишаються замкнутими накоротко).
Цей цикл операцій виконується:
-З рази для трансформаторів без позначення ta min за температури всередині приміщення 25°С±10°С;
-З рази для трансформаторів з позначенням ta min за мінімальної температури навколишнього середовища.
Після цього циклічного випробування трансформатор вмикають на 48 год на напругу, яка дорівнює 1,1 номінальної первинної напруги, вторинні затискачі замикають накоротко.
До трансформаторів з автоматичним повторним вмиканням прикладають напругу, яка дорівнює 1,1 номінальної первинної напруги; при цьому вторинні затискачі замикають накоротко.
Цей процес виконується:
-48 год для трансформаторів без позначення ta min за температури навколишнього середовища 25°С±10°С;
-24 год за температури навколишнього середовища 25 °С±10°С і 24 год за мінімальної температури навколишнього середовища для трансформаторів з позначенням ta min.
Відповідність перевіряють оглядом або проведенням випробувань, зазначених у замовленні.
Під час випробування не повинно виникати усталеної дуги.
Після випробування трансформатор:
повинен витримати випробування, зазначене у розділі 18:
не повинен мати пошкоджень згідно з цим стандартом;
повинен бути працездатном.
20.7.3 Резистори температури посереднього нагрівання з позитивним температурним коефіцієнтом розглядають у цьому стандарті як термовимикачі без автоматичного повторного вмикання.
Відповідність перевіряють таким випробуванням.
Траснформатор вмикають на 48 год (дві доби) на напругу, яка дорівнює 1,1 номінальної первинної напруги, вторинні затискачі замикають накоротко.
Через 48 год трансформатор охолоджують приблизно до температури навколишнього середовища; це випробування повторюють 5 разів за максимальної температури навколишнього середовища; установленої виробником трансформатора.
Випробні цикли повторюють за напруги, яка дорівнює 0,9 номінальної первинної напруги, та мінімальної температури навколишнього середовища, установленої виробником трансформатора.
У тій частині циклу, протягом якого трансформатор перебуває під навантаженням, повинен спрацьовувати резистор з позитивним температурним коефіцієнтом і залишатися у стані більшого опору до вимкнення живлення. Потім трансформатор повинен витримати випробування за розділом 18 і бути працездатним згідно з вимогами цього стандарту .
20.8 Плавкі вставки запобіжника повинні бути випробувані одним з наступних методів
Плавкі вставки запобіжника, які випробовують як окремий виріб, повинні відповідати вимогам і витримувати випробування за ІЕС 60691.
Плавкі вставки запобіжника випробовують згідно з ІЕС 60691 і передбачають таке.
Характеристики повинні відповідати застосуванню плавких вставок у пристроях за умов нормальної експлуатації, режиму короткого замикання та навантаження з урахуванням:
умов навколишнього середовища (6.1 ІЕС 60691);
стану кола (6.2 ІЕС 60691);
номінального режиму роботи плавкої вставки (розділ 8Ь) ІЕС 60691).
Відповідність вимогам перевіряють за ІЕС 60691, оглядом і проведенням вимірювань.
20.8.2 Якщо плавкі вставки запобіжників випробовують як частину трансформатора, вони:
повинні бути піддані старінню протягом 300 год за температури, яка відповідає температурі навколишнього середовища, коли трансформатор працює в умовах нормальної експлуатації за температури навколишнього середовища 35°С або ta+10°C, якщо це доцільно;
повинні працювати в режимі коротких замикань трансформатора, які зумовлять їх спрацьовування. За цих випробувань не повинно бути усталеної дуги та пошкодження згідно з вимогами цього стандарту;
повинні витримувати напругу, яка дорівнює двократній номінальній напрузі на роз’єднанні;
опір ізоляції повинен бути не менше ніж 0,2 МОм у випадку вимірювання за величини, яка дорівнює двократній номінальній напрузі на роз’єднанні.
Випробування повторюють три рази. Пошкодження не допускаються. Це випробування не використовують для трансформаторів, безпечних у разі пошкодження.
Після кожного випробування плавку вставку запобіжника замінюють частково або повністю.
Якщо плавка вставка запобіжника заміні не підлягає, випробування провадять на трьох нових зразках.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом і випробуваннями, які виконують установленим порядком.
9 Пристрої з повторним автоматичним вмиканням не слід використовувати, якщо немає впевненості в тому, що спрацьовування таких пристроїв не буде причиною механічного, електричного або іншого пошкодження, які виникають під час їхньої експлуатації і після випробувань.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом.
0 Термовимикачі, які може бути поновлено паянням, не слід застосовувати для захисту від перевантаження.
Відповідність вимогам перевіряють оглядом.
1 Пристрої захисту від перевантаження не повинні спрацьовувати у разі вмикання у мережу.
Відповідність вимогам перевіряють таким випробуванням .
До трансформатора без навантаження прикладають напругу, що дорівнює 1,1 номінальної первинної напруги. Потім первинну напругу прикладають 20 разів з проміжком приблизно 10 с або в точці на хвилі напруги, при цьому струм вмикання максимально підвищується.
Примітка. Вмикання і вимикання може виконуватись тільки двічі, якщо пристрій використовують для вмикання за найбільш несприятливих умов.
Джерело живлення повинно бути таким, щоб за струму вмикання падіння напруги не перевищувало 2%.
ВНУТРІШНІ ПРОВОДИ
Внутрішні проводи та електричні сполучення між різними частинами трансформатора потрібно відповідним чином захистити або закрити.
Струмопроводи повинні бути гладенькими і не повинні мати гострих країв, задирок тощо, які можуть спричинити пошкодження ізоляції проводів.
Отвори в металевих перегородках, через які проходять ізольовані проводи, повинні мати заокруглення країв радіусом не менше 1,5 мм або втулки з ізоляційного матеріалу.
Неізольовані провідники слід закріпити таким чином, щоб зберігалась відповідна відстань між ними і між провідниками і оболонкою.
Відповідність вимогам 21.1-21-3 перевіряють оглядом.
Внутрішні проводи не повинні послаблюватись під час під’єднання зовнішніх проводів до первинних або вторинних затискачів.
Відповідність перевіряють оглядом і випробувнням за 23.3
Ізольовані проводи, які за нормальних умов експлуатації зазнають впливу температури, яка перевищує максимальні значення, наведені в 14.2, повинні мати ізоляцію з теплостійкого і негігроскопічного ізоляційного матеріалу.
Відповідність перевіряють оглядом і, за необхідності, додатковими випробуваннями; температуру визначають під час випробування за 14.2.
ПІД’ЄДНАННЯ ДО ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ, ЗОВНІШНІ ГНУЧКІ КАБЕЛІ АБО ШНУРИ
Усі кабелі, гнучкі шнури і пристрої під’єднання за розділом 22 повинні мати характеристику струму і напруги, які відповідають номінальним характеристикам трансформаторів, до яких їх під’єднано.
Відповідність перевіряють оглядом.
Для проводів первинного та вторинного кола слід передбачити окремі вхідні отвори.
Вхідні та вихідні отвори для зовнішніх проводів повинні бути такими, щоб ізоляцію шнура під час уведення не було пошкоджено.
Вхідні та вихідні отвори для гнучких кабелів або шнурів повинні мати ізоляцію або втулки з ізоляціного матеріалу, який не зазнає старіння за умов експлуатації. Форма отворів втулок має унеможливити пошкодження шнура.
Втулки для зовнішніх проводів треба надійно закріпити, щоб під час установлення їх не могли пошкодити.
Втулки, якщо вони є складовою частиною захисного пристрою, не повинні бути виготовлені з натуральної гуми (22.9).
Примітка. Ці вимоги уможливлюють використання знімних втулок.
