Страница 3: ДСТУ EN 54-5:2003. Системи пожежної сигналізації (62690)

Якщо не зазначено інше, допустимі відхили параметрів випробовувань на впливання довкіл­ля повинні відповідати наданим у базових стандартах для випробовування, на які є посилання (на­приклад, відповідна частина стандарту ІЕС 60068).

Якщо вимога чи методика випробовування не визначає допустимі відхили чи межі відхилу, тоді межі відхилу повинні дорівнювати ± 5 %.

Зразок, для якого треба вимірювати час спрацьовування, повинен бути встановлений у теп­ловому каналі, як зазначено у 5.1.3 і додатку А. Його треба підмикати до відповідного устатковання електроживлення і контролювання відповідно до 5.1.2. Орієнтація зразка відносно напрямку по­вітряного потоку повинна бути такою, щоб було отримано максимальний час спрацьовування під час випробовування залежності від напрямку відповідно до 5.2, якщо не зазначено інше.

Перед вимірюванням температура повітряного потоку і зразка повинні бути стабілізовані до температури, зазначеної у відповідній методиці випробовування. Вимірювання здійснюють, за збільшення температури повітря у тепловому тунелі лінійно відносно часу, зі швидкістю підвищення температури, зазначеної у відповідній методиці випробовування, доки устатковання електрожив­лення і контролювання не відобразить тривогу або доки не буде перевищено верхню межу часу спрацьовування для випробовування. Під час вимірювання повітряний потік повинен підтримува­тися на постійному рівні витрати повітря, еквівалентному (0,8 ± 0,1) м/с за 25 ^оС, та температура повітря повинна коливатися у межах ±2 К від номінальної температури, необхідної в будь-який час протягом випробовування (див. додаток А). Час спрацьовування — це інтервал часу між початком підвищення температури і індикацією тривоги устатковання електроживлення та контролювання.

Примітка 1. Лінійну екстраполяцію залежності стабілізованої та зростальної температури від часу можна використову­вати для встановлювання ефективного часу початку підвищення температури.

Примітка 2. Необхідно проявити обережність, щоб не завдати сповіщувачам ушкоджувального теплового удару під час їхнього переміщування від температури стабілізування до температури спрацьовування чи навпаки.

Примітка 3. Подробиці та інформацію щодо конструкції теплового каналу наведено в додатках А та В.

Під час проведення випробовувань на відповідність цьому стандарту повинно бути забезпечено:

1. Для відновлюваних сповіщувачів — 15 сповіщувачів.

Для невідновлюваних сповіщувачів — 62 сповіщувача.

Для невідновлюваних сповіщувачів з індексом S — 63 сповіщувача.

Для невідновлюваних сповіщувачів з індексом R — 68 сповіщувачів.

2. Дані, зазначені у 4.10.

Надані зразки вважають типовими зразками серійного виробництва виробника у відношенні їх конструкції та настройки.

Випробовувальна організація повинна довільним чином пронумерувати відновлювані зразки від 1 до 15 і випробовувати їх відповідно до плану випробовування, зазначеного у таблиці 2.

Для сповіщувачів із можливістю настроювання їхнього класу на місці експлуатування:

1. випробовування відповідно до 5.3, 5.4, 5.5, 5.6, 5.8, 6.1 і 6.2 треба проводити для кожного відповідного класу;

2. випробовування відповідно до 5.10 треба проводити для класу з найвищою швидкістю тем­ператури;

3. усі інші випробовування треба проводити, принаймні, для одного класу.

Випробовувальна організація повинна довільним чином пронумерувати невідновлювані зразки від 1 до 62, від 1 до 63 або від 1 до 68 відповідно до класу, і випробовувати їх відповідно до пла­

ну випробовування, зазначеного у таблиці 3.

Таблиця 2 — План випробовування відновлюваних сповіщувачів.

Кінець таблиці 2

* 3 метою спрощення процедури випробовування дозволено використовувати той самий зразок для декількох випро­бовувань за EMC. У такому випадку проміжне(-і) функційне(-і) випробовування на зразках, використовуваних для більше ніж одного випробовування, можна вилучити, та функційне випробовування треба проводити наприкінці такої серії випро­бовувань. Однак, варто відмітити, що у випадку відмови може не бути можливості визначити, яке саме випробовування викликало цю невідповідність (див. розділ 4 EN 50130-4:1995+A1:1998).

Таблиця 3 — План випробовування невідновлюваних сповіщувачів

Кінець таблиці 3