---

Випробовування випробовувальним тиском проводять на трьох зразках довжиною не менше ніж 1 м, згідно з EN ISO 1402. Під час випробовування випробовувальний тиск повинен відпові­дати значенням, наведеним у таблиці 4, а зразки не повинні мати слідів витоку, розривів, над­мірних напруг або інших проявів недоліків.

Таблиця 4 —Максимальний робочий тиск, випробовувальний тиск та мінімальний тиск розриву

Випробовування на тиск розриву згідно з EN ISO 1402 проводять на трьох випробних зраз­ках, які використовували для випробовування на деформацію під впливом випробовувального тиску. Випробовування на тиск розриву продовжують до моменту розірвання випробного зразка.

Кожний випробний зразок повинен розриватися за тиску розриву не менше ніж за значен­ня, наведеного в таблиці 4.

Під час випробовування, відповідно до додатка А, випробний зразок до та після впливу тиску 1,2 МПа (для рукавів внутрішнім діаметром 19 мм і 25 мм) і 0,7 МПа (для рукавів внутрішнім діаметром 33 мм) не повинен мати розривів, а та кож інших видимих пошкоджень.

Під час випробовування згідно з EN 28033, зчеплення між всіма шарами для рукавів типу А має становити мінімум 1,5 кН/м, а для рукавів типу В — мінімум 1,0 кН/м. Оскільки форма випроб­ного зразка залежить від конструкції рукава, то її визначає випробовувальна лабораторія згідно з EN 28033.

Після випробування відповідно до додатка В, всі три випробних зразки повинні бути піддані випробовуванню на тиск розривання, до того ж треба дотримуватися вимог 6.1.3. Середнє значення тиску розривання має бути не менше ніж 25 % від середнього числового значення розривального ти ску відповідно до 6.1.3.

Зчеплення на четвертому випробному зразку повинне відповідати вимогам 6.2.

Примітка. Немає жодних обмежень щодо підвищення значень за дан их властивостей.

Випробовування треба проводити згідно з методом В, розділу 4 EN 24672, при цьому треба застосовувати циліндричний предмет, зовнішній діаметр якого у 12 разів більший за внутрішній діаметр рукава. Після того, як рукав протягом (10 ± 2) с за температури мінус 20 ^оС або нижчій, (якщо необхідно), буде з і гнуто на 180^о навколо циліндричного предмета, рукав не повинен виявляти розломи або розриви, а та кож повинен відповідати вимогам, наведеним у таблиці 4 щодо випробовувального ти ску.

Під час випробовування відповідно до додатка С за випробовувальної температури (200 ± 2) ^оС на жодному з чотирьох випробних зразках рукавів усіх типів та класів протягом 60 с не повинні відбуватися витікання.

Під час випробовування за методом 1 відповідно до 7.1 EN 27326, як на внутрішньому, так і на зовнішньому шарах рукавів усіх типів не повинно бути розривів. Внутрішній шар рукава перевіряють після його розрізання.

Під час випробовування відповідно до додатка D за температури (23 ± 2) ^оС коефіцієнт T/D не повинен перевищувати значення 1,2; а також не повинні виявлятися видимі ознаки перегинання.

Примітка. Метод ви п робовуван ня для оцінювання стійкості до ультрафіолетового випромінювання згідно з ISO 11758 буде додано під час першого перегляду ць ого стандарту, п ісля того, як буде набуто достатнього досвіду.

Під час випробовування за м етодом В відповідно до 6.2 ISO 176 втрата маси матеріалів внутрішнього та зовнішнього шарів не повинна перевищувати 4 %.

5. МАРКОВАННЯ

На кожному рукаві типу В щонайменше 2 рази на обох кі нцях, а на рукавах типу А вздовж усієї довжини на мінімальній відстані 2 м повинні бути зазначені виразно та стійко такі дані:

1. назва або товарний знак виробника;

2. номер та дата видання цього стандарту;

3. тип і клас рукава та внутрішній діаметр, у мм;

4. максимальний робочий тиск, у мегапаскалях;

5. квартал та рік виготовлення,

6. випробовувальна температура, якщо вона нижча за мінус 20 ^оС;

7. номер сертифіката та зазначення органу з сертифікації, а також його юридична адреса.

Приклад

Виробник — EN 694:2001-A-2-19-1,2-2Q/2000

Національний відхил

Розділ 7. Застосовувати з моменту вступу України до Європейського економічного простору. До цього моменту маркувати напівжорсткі рукави для ПКК треба згідно з чинними нормативними документами України.ДОДАТОК А
(обов’язковий)

СТІЙКІСТЬ ДО ПЕРЕГИНАННЯ

А.1 Основні положення

За допомогою цього методу випробовування рукав у зігненому стані під тиском перевіря­ють на наявність витікань та руйнувань.

А.2 Випробний зразок

Довжина випробного зразка повинна становити не менше ніж 2,0 м.

А.3 Випробовувальний пристрій

Генератор тиску з водою, як випробовувальний засіб, який може підтримувати тиск від 1,2 МПа для рукавів внутрішнім діаметром 19 мм та 25 мм і тиск 0,7 МПа для рукавів внутрішнім діаметром 33 мм.

А.4 Методика

Випробний зразок приєднують до пристрою, здатного створювати надлишковий гідравліч­ний тиск, та заповнюють водою, перед цим здійснивши герметизацію. Установлюють і підтри­мують тиск 0,07 МПа. Випробний зразок посередині своєї довжини згинається на 180^о. Вільний кінець рукава якомога тісніше фіксується до приєднаного кінця так, щоб виник гострий перегин, при цьому має бути встановлено, чи така фіксація не перешкоджатиме поперечному розширенню випробного зразка.

Тиск у випробному зразку протягом 60 с підвищують до значення, наведеного в 6.1.4. Тиск повинен підтримуватися п ротя гом 1 хв. Випробний зразок оглядають на предмет наявності витікань та руй нувань, після чого у ньому знижують тиск до 0 МПа.

А.5 Протокол випробовування

Протокол випробовування повинен м істити такі дані:

1. повний опис випробних рукавів;

2. посилання на цей стандарт;

3. ознаки витікань і руйнувань, що спостерігалися;

4. дату випробовування.

Національний відхил

Результати випробувань згідно з ДСТУ 3810 оформлюють протоколом, що містить такі дані:

• назву й адресу випробовувальної лабораторії;

• місце проведення випробовувань;

• назву й адресу замовника;

• мету проведення випробовувань;

• характеристику і позначення випробного зразка;

• дату одержання зразків і дату проведення випробовування;

• опис процедури відбирання зразків або копію акта відбирання зразків, якщо його проводила стороння організація;

• умови готування зразків до випробовування;

• опис випробних зразків;

• умови випробовування;

• вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;

• короткий опис процедури випробовування;

• засоби випробовування (обладнання та засоби вимірювальної техніки);

• фактичні значення показників (дані вимірювань, спостережень, результати обчислювань) та будь-які виявлені пошкодження;

• довірчі межі похибки вимірювання;

• критерії відповідності та правила ухвалення рішення;

• висновки;

• підпис і посаду керівника випробовування та осіб, що проводили випробовування.

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ШТУЧНЕ СТАРІННЯ

Треба перевіряти чоти ри випробні зразки довжи ною не менше ніж 1 м кожен.

Примітка. Рекомендовано, щоб для проведення випробовування на старіння випробні зразки було взято (відібрано) з рукава, з якого було відібрано випробні зразки для проведення випробовування на розрив та зчеплен ня.

Випробні зразки треба піддавати старінню протягом 7 днів за температури (70 ± 1) ^оС згідно з ISO 188 в термо-сушильній шафі.

Після випробування на старіння три випробні зразки піддають вип робовуванню на розри- ван ня відповідно до 6.1.3.

А на четвертому зразку, що лишився, проводять випробовування на зчеплення відповідно до 6.2.

ДОДАТОК С
(обов’язковий)

СТІЙКІСТЬ ДО ВПЛИВУ ТЕПЛА

С.1 Випробний зразок

Від рукава відрізають частину, довжиною не менше ніж 0,5 м. Випробний зразок у чотирьох місцях свого периметра кожні 90^о забезпечують маркованням.

С.2 Випробовувальний пристрій

С.2.1 Нагрівальний прилад для випробовування, що складається з електрично нагріваль­ного дроту у вигляді спіралі з опором приблизно 80 Ом, який намотано на керамічну трубу діа­метром 21 мм або більше, має бути встановлено в трубу з кварцевого скла з вмістом SiO₂ (діоксиду кремнію) не менше ніж 95 % (від маси). Приклад такого розміщення наведено на рисунку С.1.

Примітка. Такий пристрій можна замовити на фірмі Thermal Quarz-Schmelze GmbH, Postfach 13 03 09, D-65201 Wiesbaden-Schierstein, Німеччина (арт. № 7801). Цю і нформ ацію надають як вказівку для користувачів і не надають ніякої переваги названому виробу. Також можна застосовувати рівнозначні вироби, які дають ідентичні резул ьтати.

С.2.2 Регулятор температури та прилад для записування мають забезпечувати досягнен­ня встановленої температури протягом 15 с після п очатку випробовування, а також підтриму­вати встановлену температуру в межах визначеного діапазону.

С.2.3 Термоелемент типу J або К, виготовлений з дроту діаметром (0,25 ± 0,025) мм, кінці якого міцно з’єднані між собою (наприклад, не скручені разом) та обмотані навколо нагріваль­ного елемента .

С.2.4 Дія нагрівального елемента (С.2.1), притиснутого до вертикально закріпленого зразка рукава з зусиллям 4 Н (див. рисунок С.2).

С.2.5 Шафа або аналогічна конструкція, призначена для того, щоб унеможливити місцеві впливи повітря навколо випробного зразка та нагрівального елемента.

Рисунок С.1 — Приклад нагрівал ьного елемента

Розм іри у міліметрах

1. — регулятор тем ператури;

2. — прилад для зап исуван ня;

3. — нагрівальний елемент;

4. — термоелемент типу J або K;

5. — рукав;

6. — точ ка вимірювання температури.

Рисунок С.2 — Конструкція випробовувального пристрою

7

3. — нагрівальний елемент;

4. — термоелемент типу J або K;

5. — рукав;

7 — поверхні, які піддають ви п робовуван ням

Рисунок С.3 — Точка контактування між нагрівальним елементом та рукаво

мС.3 М етод вип робовування

Випробний зразок кріплять вертикально, заповнюють водою за температури (15 ± 5) ^оС, при цьому витискають повітря і встановлюють тиск 0,7 МПа.

За температури навколишнього середови ща випробний зразок та нагрівальний елемент розташовують так, щоб нагрівальний елемент перебував у контакті з нанесеним на випробно­му зразку маркованням. Термоелемент розташовують у встановленому стандартом місці кон­такту із випробним зразком рукава.

Нагрівальний елемент віддаляють від випробного зразка. Вмикають регулятор температури та встановлюють випробовувальну температуру (див. 6.5). Під час вип робовування температуру нагрівального елемента треба постійно підтримувати і записувати.

Нагрівальний елемент п ритискають із зусиллям 4 Н до марковання, нанесеного на випроб­ному зр азку.

Через 60 с нагрівальний елемент забирають, а випробний зразок об стежують на предмет наявності витікань.

Якщо протягом менше ніж 60 с з’являються витікання, тоді випробовування завершують і фіксують час виникнення неполадки.

Якщо витікання не виникають, випробовування продовжують на трьох маркованих випробних позиціях, що залишились, при цьому необхідно впевнитися, що контактна поверхня між нагріваль­ним елементом та випробним зразком не має забруднень.

С.4 Протокол випробовування

Протокол випробовування повинен місити такі дані:

1. повний опис вип робуваних рукавів;

2. посилання на цей стандарт;

3. ознаки виті кань і руйнувань, що їх спостер ігали;

4. дату випробовування.

Національний відхил

Результати випробувань згідно з ДСТУ 3810 оформлюють протоколом, що містить такі дані:

• назву й адресу випробовувальної лабораторії;

• місце проведення випробовувань;

• назву й адресу замовника;

• мету проведення випробовувань;

• характеристику і позначення випробного зразка;

• дату одержання зразків і дату проведення випробовувань;

• опис процедури відбирання зразків або копію акта відбирання зразків, якщо його проводила стороння організація;

• умови підготовки зразків до випробовування;

• опис випробних зразків;

• умови випробовувань;

• вимоги нормативних документів до показників (характеристик) продукції;

• короткий опис процедури випробовування;

• засоби випробовувань (обладнання та засоби вимірювальної техніки);

• фактичні значення показників (дані вимірювань, спостережень, результати обчислювань) та будь-які виявлені пошкодження;

• довірчі межі похибки вимірювання;

• критерії відповідності та правила ухвалення рішення;

• висновки;