Принципи класифікації
Класи точності
Класи точності приладів і їхні позначення2' наведено в таблиці 1.
21 Дозволено також овали будь-якої форми або дві горизонтальні лінії, з'єднані двома півколами. Знак «кола» не можна використовувати, оскільки його вже використовують, щоб позначати класи точності вимірювальних приладів, у яких границю допустимої похибки виражено постійною відносною похибкою у відсотках.
Таблиця 1 — Класи точності приладів і їхні позначення
Клас точності |
Позначення |
Спеціальний |
|
Високий |
(СС) |
Середній |
(СІС) |
Звичайний |
(СІІГ) |
3.1.2 Ціна повірочної поділки
Ціну повірочної поділки для різних типів приладів наведено в таблиці 2.
Таблиця 2 — Ціна повірочної поділки приладу
Тип приладу |
Ціна повірочної поділки |
Прилад з іменованою шкалою без допоміжного показува- льного пристрою |
е = d ! |
Прилад з іменованою шкалою з допоміжним показуІаль- ним пристроєм |
е обирає виробник відповідно до вимог, установлених у 3.2 і 3.4.2 |
Прилад з неіменованою шкалою |
е обирає виробник відповідно до вимог, установлених у 3.2 |
3.2 Класифікація приладів
Ціну повірочної поділки, кількість повірочних поділок і найменшу границю зважування відповідно до класу точності приладів наведено в таблиці 3. Найменша границя зважування може зменшуватися до 5 е для приладів класів точності CO' СО» що використовуються для визначення транспортного тарифу.
Для багатодіапазонного приладу ціна повірочної поділки дорівнює е1( е2,...ег, де е1 < е2... < ег.
Min, п і Мах відповідно індексують.
Як правило, для багатодіапазонного приладу кожний діапазон розглядають як прилад з одним діапазоном.
Прилад для спеціального застосування, яке чітко вказане на приладі, може мати діапазони зважування класів точності CQ і CO аб° CO 'СЮ у ЧЬ0МУ випадку прилад у цілому повинен відповідати жорсткішим вимогам відповідно до 3.9, застосованим до будь-якого з двох класів точності.
Таблиця 3 — Класифікація приладів
Клас точності |
Ціна повірочної поділки, е |
Кількість повірочних поділок п = Мах/е |
Найменша границя зважування, Міл |
|
мінімальна |
максимальна |
|||
Спеціальний СС^ |
0,001 г < е3) |
50 0004> |
— |
100 е |
Високий С*О |
0,001 г£Є< 0,05 г |
100 |
100 000 |
20 е |
|
0,1 г^ е |
5 000 |
100 000 |
50 е |
Середній CO |
0,1 г<е^2 г |
100 |
10 000 |
20 е |
Звичайний С^С |
5 г<е |
500 |
10 000 |
20 е |
5 г < е |
100 |
1 000 |
10 е |
3> Зазвичай неможливо виконати випробовування або повірку приладу з е < 1 мг через невизначеність випробо-
вувального навантаження.
Див. виняток, який установлено у 5.4.4.
Додаткові вимоги до багатоінтервального приладу5’
Окремий інтервал зважування
Кожний окремий інтервал (індекс і = 1, 2...) характеризується його:
ЦІНОЮ ПОВІрОЧНОЇ ПОДІЛКИ Є|, еі+1> Є|!
найбільшою границею зважування Мах,;
найменшою границею зважування МіП; = Махм (для і = 1 найменша границя зважування дорівнює Min1 = Міп)
Кількість повірочних поділок Л) для кожного окремого інтервалу дорівнює:
л, = Мах, / Є],
Класи точності
Значення є, та п{ для кожного окремого інтервалу зважування' а також Міл1 повинні відповідати вимогам, установленим у таблиці 3, відповідно до класу точності приладу.
Найбільша границя зважування окремих інтервалів зважування
За винятком останнього окремого інтервалу зважування, повинні виконуватися вимоги, установлені у таблиці 4, відповідно до класу точності приладу.
Таблиця 4 — Найбільша границя зважування окремих інтервалів зважування
Клас точності |
|
Cjl) |
(V) |
|
Мах/ві+1 |
> 50000 |
>5000 |
£500 |
>50 |
Прилад із пристроєм тарування
Вимоги, які застосовують до інтервалів багатоінтервального приладу, застосовують до маси нетто для будь-якого можливого значення маси тари.
Допоміжні показувальні пристрої
можуть бути оснащені допоміжним показу-
3.4.1 Тип та застосовування
Лише прилади класів точності (jP) ' С вальним пристроєм, який повинен бути:
— пристроєм із рейтером; чи
— пристроєм для інтерполяції показів; чи
Приклад для багатоінтервального приладу.
Н
Ціна повірочної поділки:
айбільша границя зважування Мах = 15 кг, клас точності ґ|||Єі = 1 г для інтервалу від 0 кг до 2 кг е2 = 2 г для інтервалу від 2 кг до 5 кг е3 = 10 г для інтервалу від 5 кг до 15 кг
Цей прилад має одну Мах і один діапазон зважування від Міп = 20 г до Мах = 15 кг. Окремі інтервали зважування:
Міп = 20 г, МаХі = 2 кг, бт = 1 г, п, = 2000
Міп2 = 2 кг, Мах2 = 5 кг, е2 = 2 г, л2 = 2500
Міп3 = 5 кг, Мах3 = Мах = 15 кг, е3 = 10 г, л3 = 1500.
Границя |
допустимої похибки |
за первинної повірки (ГДК) (див. 3.5.1): |
||
длят = |
400 г |
= 400 е1 |
ГДК= 0,5 г |
|
длят = |
1600 г |
= 1600 е1 |
ГДК= 1,0 г |
|
длят = |
2100 г |
= 1050 е2 |
ГДК= 2,0 г |
|
длят = |
4250 г |
= 2125е2 |
ГДК= 3,0 г |
|
длят = |
5100 г |
= 510е3 |
ГДК= 10,0 г |
|
для т = |
15000 г |
= 1500 е3 |
ГДК= 10,0г |
Завжди, коли варіація показів внаслідок дії певного впливного чинника обмежена частиною або складовою е, то це означає, що в багатоінтервальному приладі під час визначання е треба враховувати прикладене навантаження. Зокрема, за навантаження, що дорівнює приблизно нулю, е = е
г
— додатковим показувальним пристроєм 6); чи — показувальним пристроєм з поділкою шкали, що відрізняється 7). Ці пристрої мають бути лише праворуч від десяткового знака.
Багатоінтервальний прилад не може бути оснащено допоміжним показувальним пристроєм.
Ціна повірочної поділки
Ціну повірочної поділки е визначають так: d<e £l0d8) е = 10ккг, де k — ціле додатне, від’ємне число чи нуль.
Ці вимоги не застосовують до приладу класу точності (ПГ) з d < 1 мг, де е = 1 мг.
Найменша границя зважування
Найменшу границю зважування приладу визначають відповідно до вимог, установлених у таблиці 3. При цьому в останній колонці цієї таблиці ціну повірочної поділки шкали е замінюють на ціну поділки дійсну d.
Мінімальна кількість повірочних поділок шкали
Для приладу класу точності з d < 0,1 мг п може бути менше ніж 50 000.
Границі допустимої похибки 9>
Границі допустимої похибки під час первинної повірки
Г раниці допустимої похибки для навантажень, які збільшуються чи зменшуються, установлено у таблиці 6.
Таблиця 6 — Границі допустимої похибки під час первинної повірки
Г раниці допустимої похибки під час первинної повірки |
Для вантажу масою т, яку наведено у значення# ціни повірочної поділки шкали е |
|||
Клас |
Клас |
Клас |
Клас <JhT> |
|
± 0,5 е |
0 £ т < 50000 |
0 <, т і 5000 |
0 і т і 500 |
0£гп£50 |
± 1 Є |
50000 < т і 200000 |
5000 < т < 20000 |
500 < т £ 2000 |
50<т£200 |
±1,5е |
200000 < m |
20000 < гл <, 100000 |
2000 < т £10000 |
200 <m $1000 |
П
23,4 8 г
окази: 174,273 г Остання цифра: З d = 1 мг е = 10 мг
23,4 |
5 |
г |
Остання дискретна цифра: 5 d = 0,01 г або 0,05 г е = 0,1 г |
Рисунок 3 — Приклад додаткового показувального пристрою
Остання дискретна цифра: 8 d = 0,01 г або 0,02 г е = 0,1 г
Рисунок 4 — Приклади показувальних пристроїв із поділкою шкали, що відрізняється
8)Приклад обчислених значень е:
Таблиця 5
Дискретність відліку d, г |
0,1 |
0,2 |
0,5 |
Ціна повірочної поділки е, г |
1 |
1 |
1 |
Дискретність відліку d, г |
0,1 |
0,2 |
0,5 |
Ціна повірочної поділки е, г |
1 |
1 |
1 |
9)Приклад застосування багатоінтервального пристрою наведено у виносці 5).
Границі допустимої похибки під час експлуатування
Границі допустимої похибки під час експлуатування повинні бути в два рази більші, ніж границі допустимої похибки під час первинної повірки.
Основні правила, що стосуються визначення похибок
Впливні чинники
Похибку треба визначати за нормальних умов. Під час оцінювання впливу одного чинника всі інші чинники повинні бути відносно постійними і мати значення, близькі до нормальних.
Виключення похибки округлення
Похибка округлення, яка наявна в будь-яких цифрових показах, повинна бути виключена, якщо дійсна ціна поділки шкали більша ніж 0,2 е.
' Гоаниці допустимої похибки для значення маси нетто
Границі допустимої похибки застосовують до значення маси нетто за будь-якого значення маси тари, за винятком значення попередньо заданої маси тари.
Пристрій зважування тари
Границі допустимої похибки для пристрою зважування тари для будь-якого значення маси тари такі самі, що і для приладу, за однакових значень навантаження.
Розподіляння похибок
Під час випробовування на затвердження типу модулі випробовують окремо, застосовуючи нижченаведені вимоги.
Границі допустимої похибки модуля М(, який випробовують окремо, дорівнюють частці Pj границь допустимої похибки або дозволеної варіації показів комплектного приладу. Частки для будь-якого модуля треба вибирати згідно з тим самим класом точності і тією самою кількістю повірочних поділок, які має комплектний прилад, до складу якого входить цей модуль.
Частки Рі повинні задовольняти таку умову:
Рі2 + р22 + Рз2 + ... 1.
Частку рі повинен обирати виробник модуля, та його значення повинно бути підтверджено відповідними випробовуваннями. Проте частка не повинна перевищувати 0,8 і не бути менше ніж 0,3, якщо є вплив більше ніж одного модуля.
Прийнятне рішення
Для механічних конструкцій, таких як платформи вагів, вагопередавальні пристрої, механічні або електричні з’єднувальні елементи, розроблені та виготовлені згідно із загальноприйнятою інженерно-технічною практикою, у загальному випадку застосовують частку рі = 0,5 без будь-якого випробовування. Наприклад, у разі, якщо важелі виготовлено з одного матеріалу і якщо система важелів має дві площини симетрії (подовжню і поперечну) або якщо стабільність характеристик електричних з’єднувальних елементів відповідає передаваним сигналам, таким як вихідний сигнал датчика навантаження, повний опір тощо.
Для приладів, що містять типові модулі (див. прийнятне рішення в 8.1), частки р, можуть мати значення, наведені в таблиці 7.
Таблиця 7 — Частки р, для типових модулів
Експлуатаційні критерії |
Датчик |
Електронний індикатор |
З'єднувальні елементи тощо |
Комбінований вплив* |
0,7 |
0,5 |
0,5 |
Вплив температури на покази без навантаження |
0,7 |
0,5 |
0,5 |
Змінення напруги живлення |
— |
1 |
— |
Вплив дрейфу |
1 |
— |
- |
Вологе тепло |
0,7 |
0,5 |
0,5 |
’Комбінований вплив: нелінійність, гістерезис, короткочасний вплив температури. Після прогрівання, тривалість якого встановлена виробником, складники похибки комбінованого впливу застосовують до модулів. Знак«-» означає «не застосовують». |