Прилади неавтоматичні зважувальні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань

Класи точності приладів і їхні позначення²' наведено в таблиці 1.

²¹ Дозволено також овали будь-якої форми або дві горизонтальні лінії, з'єднані двома півколами. Знак «кола» не можна використовувати, оскільки його вже використовують, щоб позначати класи точності вимірювальних приладів, у яких гра­ницю допустимої похибки виражено постійною відносною похибкою у відсотках.

Таблиця 1 — Класи точності приладів і їхні позначення

3.1.2 Ціна повірочної поділки

Ціну повірочної поділки для різних типів приладів наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 — Ціна повірочної поділки приладу

3.2 Класифікація приладів

Ціну повірочної поділки, кількість повірочних поділок і найменшу границю зважування відпо­відно до класу точності приладів наведено в таблиці 3. Найменша границя зважування може змен­шуватися до 5 е для приладів класів точності CO' СО» ^що використовуються для визначення транспортного тарифу.

Для багатодіапазонного приладу ціна повірочної поділки дорівнює е₁₍ е₂,...е_г, де е₁ < е₂... < е_г.

Min, п і Мах відповідно індексують.

Як правило, для багатодіапазонного приладу кожний діапазон розглядають як прилад з од­ним діапазоном.

Прилад для спеціального застосування, яке чітко вказане на приладі, може мати діапазони зважування класів точності CQ і CO ^аб° CO 'СЮ ^у Ч^Ь0МУ випадку прилад у цілому пови­нен відповідати жорсткішим вимогам відповідно до 3.9, застосованим до будь-якого з двох класів точності.

Таблиця 3 — Класифікація приладів

^3> Зазвичай неможливо виконати випробовування або повірку приладу з е < 1 мг через невизначеність випробо-

вувального навантаження.

4. Див. виняток, який установлено у 5.4.4.

5. 3. Додаткові вимоги до багатоінтервального приладу⁵’

      1. Окремий інтервал зважування

Кожний окремий інтервал (індекс і = 1, 2...) характеризується його:

• ЦІНОЮ ПОВІрОЧНОЇ ПОДІЛКИ Є|, е_і+1> Є|!

• найбільшою границею зважування Мах,;

• найменшою границею зважування МіП; = Мах_м (для і = 1 найменша границя зважування дорівнює Min₁ = Міп)

Кількість повірочних поділок Л) для кожного окремого інтервалу дорівнює:

л, = Мах, / Є],

Значення є, та п_{ для кожного окремого інтервалу зважування' а також Міл₁ повинні відпові­дати вимогам, установленим у таблиці 3, відповідно до класу точності приладу.

За винятком останнього окремого інтервалу зважування, повинні виконуватися вимоги, ус­тановлені у таблиці 4, відповідно до класу точності приладу.

Таблиця 4 — Найбільша границя зважування окремих інтервалів зважування

Вимоги, які застосовують до інтервалів багатоінтервального приладу, застосовують до маси нетто для будь-якого можливого значення маси тари.

можуть бути оснащені допоміжним показу-

3.4.1 Тип та застосовування

Лише прилади класів точності (jP) ' С вальним пристроєм, який повинен бути:

— пристроєм із рейтером; чи

— пристроєм для інтерполяції показів; чи

4. Приклад для багатоінтервального приладу.

Н

Ціна повірочної поділки:

Єі = 1 г для інтервалу від 0 кг до 2 кг е₂ = 2 г для інтервалу від 2 кг до 5 кг е₃ = 10 г для інтервалу від 5 кг до 15 кг

Цей прилад має одну Мах і один діапазон зважування від Міп = 20 г до Мах = 15 кг. Окремі інтервали зважування:

Міп = 20 г, МаХі = 2 кг, бт = 1 г, п, = 2000

Міп₂ = 2 кг, Мах₂ = 5 кг, е₂ = 2 г, л₂ = 2500

Міп₃ = 5 кг, Мах₃ = Мах = 15 кг, е₃ = 10 г, л₃ = 1500.

Завжди, коли варіація показів внаслідок дії певного впливного чинника обмежена частиною або складовою е, то це означає, що в багатоінтервальному приладі під час визначання е треба враховувати прикладене наванта­ження. Зокрема, за навантаження, що дорівнює приблизно нулю, е = е

_г

— додатковим показувальним пристроєм ⁶⁾; чи — показувальним пристроєм з поділкою шкали, що відрізняється ⁷⁾. Ці пристрої мають бути лише праворуч від десяткового знака.

Багатоінтервальний прилад не може бути оснащено допоміжним показувальним пристроєм.

Ціну повірочної поділки е визначають так: d<e £l0d⁸⁾ е = 10^ккг, де k — ціле додатне, від’ємне число чи нуль.

Ці вимоги не застосовують до приладу класу точності (ПГ) з d < 1 мг, де е = 1 мг.

Найменшу границю зважування приладу визначають відповідно до вимог, установлених у таблиці 3. При цьому в останній колонці цієї таблиці ціну повірочної поділки шкали е заміню­ють на ціну поділки дійсну d.

Для приладу класу точності з d < 0,1 мг п може бути менше ніж 50 000.

Г раниці допустимої похибки для навантажень, які збільшуються чи зменшуються, установ­лено у таблиці 6.

Таблиця 6 — Границі допустимої похибки під час первинної повірки

П

23,4 8 г

Рисунок 3 — Приклад додаткового показувального пристрою

Остання дискретна цифра: 8 d = 0,01 г або 0,02 г е = 0,1 г

Рисунок 4 — Приклади показувальних пристроїв із поділкою шкали, що відрізняється

⁸⁾Приклад обчислених значень е:

Таблиця 5

⁹⁾Приклад застосування багатоінтервального пристрою наведено у виносці ⁵⁾.

Границі допустимої похибки під час експлуатування повинні бути в два рази більші, ніж гра­ниці допустимої похибки під час первинної повірки.

Похибку треба визначати за нормальних умов. Під час оцінювання впливу одного чинника всі інші чинники повинні бути відносно постійними і мати значення, близькі до нормальних.

Похибка округлення, яка наявна в будь-яких цифрових показах, повинна бути виключена, якщо дійсна ціна поділки шкали більша ніж 0,2 е.

Границі допустимої похибки застосовують до значення маси нетто за будь-якого значення маси тари, за винятком значення попередньо заданої маси тари.

Границі допустимої похибки для пристрою зважування тари для будь-якого значення маси тари такі самі, що і для приладу, за однакових значень навантаження.

Під час випробовування на затвердження типу модулі випробовують окремо, застосовуючи нижченаведені вимоги.

Частки Рі повинні задовольняти таку умову:

Рі² + р₂² + Рз² + ... 1.

Прийнятне рішення

Для механічних конструкцій, таких як платформи вагів, вагопередавальні пристрої, механічні або електричні з’єднувальні елементи, розроблені та виготовлені згідно із загальноприйнятою інженерно-технічною практикою, у загальному випадку застосовують частку рі = 0,5 без будь-яко­го випробовування. Наприклад, у разі, якщо важелі виготовлено з одного матеріалу і якщо сис­тема важелів має дві площини симетрії (подовжню і поперечну) або якщо стабільність характе­ристик електричних з’єднувальних елементів відповідає передаваним сигналам, таким як вихід­ний сигнал датчика навантаження, повний опір тощо.

Для приладів, що містять типові модулі (див. прийнятне рішення в 8.1), частки р, можуть мати значення, наведені в таблиці 7.

Таблиця 7 — Частки р, для типових модулів