---

ДОДАТОК В

(довідковий)

НЕОБОВ’ЯЗКОВІ ФУНКЦІЇ З ВИМОГАМИ ТА АЛЬТЕРНАТИВИ

У цьому стандарті зазначено обов’язкові функції та необов’язкові функції з вимогами (див. 4.1.1). Для відповідності УКІМО цьому стандарту необхідно виконання вимог усіх обов’язкових функцій разом із виконанням вимог тих необов’язкових функцій, що присутні. Необов’язкові функції, зазначені в цьо­му стандарті, в цей час використовують у країнах, що є членами CEN, та були введені в цей стандарт із метою забезпечення відповідності настановам щодо експлуатування. Вони також можуть бути подані на розгляд щодо долучення до національних нормативних документів. Необов’язкові функції та номе­ри розділів, у яких їх згадують, зазначено у таблиці В.1.

Таблиця В.1 — Необов’язкові функції УКІМО

Додатково в цьому стандарті запропоновано альтернативи. їх прикладами є:

• автоматичне чи ручне скидання режиму попередження про несправність;

• індикація окремими світловипромінювальними індикаторами чи на алфавітно-цифровому дисплеї;

• 1-й чи 2-й рівні доступу для визначених функцій.

Альтернативу повністю обирає виробник. Вони є рівноцінними рішеннями в цьому стандарті.

ДОДАТОК С
(довідковий)

КОНСТРУКТИВНІ вимоги
ЩОДО ПРОГРАМНОКЕРОВАНИХ УКІМО

С.1 УКІМО може містити програмнокеровані елементи, які необхідні для виконання обов’язкових вимог цього стандарту (див. розділ 14), але є покупними комплектувальними виробами для виробни­ка УКІМО. Прикладом є модуль алфавітно-цифрового дисплею, але існує й багато інших можливостей, які стосуються як фізичних модулів, так і вмонтованого програмного забезпечення (наприклад, опера­ційних систем). Такі елементи можуть бути у продажу у всьому світі як товари, а детальна докумен­тація на програмне забезпечення (а отже й дані про апаратне виконання) можуть бути недоступні ви­робнику УКІМО. Цей стандарт не має на меті заборонити використання необхідної технології, і, у таких випадках, детальні вимоги до документації та побудови, відповідно до 14.2 та 14.3, можуть пом’якшу­ватися, за умови, що надаватиметься вичерпна інформація для оцінювання робочих характеристик. Ра­зом із тим, передбачено, що вироби, що надаються третіми сторонами і які проектують та виготовля­ють винятково для УКІМО, супроводжуватимуться повним комплектом документів і відповідатимуть установленим вимогам. Виробник повинен пересвідчитися в тому, що той чи інший елемент має підтверджену надійність і придатний для використовування. Надійність компонентів може бути підтвер­джено широким представленям їх на ринку і достатнім досвідом їхнього використовування (наприклад, не менше 1 року). Має чітко і повно вказуватися зв’язок із основним застосуванням і випробовуваль- на лабораторія повинна мати доступ до цієї документації.

С.2 У 14.4 розглядається поточний контроль програми. Програма — це програмне забезпечення, потрібне УКІМО для виконання обов’язкових функцій (а також усіх задекларованих необов’язкових функцій з вимогами).

Виконання всієї програми повинно контролюватися. Оперативне контролювання може здійснюва­тися або системою запобігання збоїв, або іншим процесором. До складу програми можуть входити як програмні засоби, що виконуються одразу в більше ніж одному процесорі, так і програмні засоби, що постачаються виробнику у складі окремих елементів. Ступінь контролювання повинен бути достатній для підтвердження того, що УКІМО відповідає вимогам принаймні цього стандарту. Для алфавітно-циф­рового дисплею вважають достатнім регулярно перевіряти можливість зворотного зчитування записа­них у нього даних.

С.З У 14.4.5 зазначено, що у разі виявлення помилки у виконанні програми, УКІМО буде входити в безпечний режим роботи. Безпечний режим визначає виробник, але очікується, що це не призведе до активізування обов’язкових виходів або не створить у користувача помилкового враження, що УКІМО лишається працездатним, якщо це не відповідає істині. На практиці може бути прийнятим або зупинен­ня виконання програми, або спроба її автоматичного повторного запуску. Якщо існує ризик ушкоджен­ня пам’яті, то процедура повторного запуску повинна перевіряти вміст запам’ятовувальних пристроїв, та, за потреби, виконувати повторну ініціалізацію поточних даних для забезпечення переходу УКІМО у безпечний режим роботи. Навіть, якщо повторний запуск програми пройшов успішно, важливо, щоб користувача було поінформовано про цю подію. У зв’язку з цим бажано, щоб в УКІМО було передба­чено можливість автоматичного записування подробиць повторного запуску. У будь-якому випадку інди­кація системної помилки повинна бути зафіксована до ручного втручання.

С4 14.5.1 потребує, щоб усі робочі програми і дані, необхідні для виконання вимог цього стандарту, зберігалися в пам’яті, що має можливість безперервної, без обслуговування, та надійної роботи про- тягом не менше ніж 10 років. Відповідно до сучасного технічного рівня, запам’ятовувальні пристрої з рухливими механічними частинами вважають недосить надійними. Тому використовування магнітних стрічок або оптичних чи магнітних дисків для збереження програм і даних є неприйнятним на момент розробляння цього стандарту.

ДОДАТОК D

(довідковий)

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО СИСТЕМИ
МОВЛЕННЄВОГО ОПОВІЩУВАННЯ

D.1 Загальні положення

Система мовленнєвого оповіщування (див. 3.1.22), яка зв’язана з системою пожежної сигналізації, забезпечує функцію евакуювання для системи, яка інакше забезпечувалася б пожежними звуковими оповіщувачами (поз. С на рисунку 1 у EN 54-1).

Конфігурація системи мовленнєвого оповіщування може широко змінюватися для забезпечення вимог різних варіантів застосування.

Найважливішими критеріями для визначення конфігурації системи є застосовані керівні принци­пи проекту, звід правил та аварійні процедури будівлі, а також вимоги до чутності та розбірливості.

D.2 Приклад простої системи мовленнєвого оповіщування

На рисунку D.1 представлено схематичну діаграму простої системи мовленнєвого оповіщування. У цій системі попередньо записане аварійне повідомлення активізується командою від ППКП, у ній можуть бути відсутні аварійні мікрофони та елементи ручного керування.

У наведеному прикладі системі потрібен лише один аудіоканал, оскільки вона відтворює лише одне аварійне повідомлення.

D.3 Приклад більш складної системи мовленнєвого оповіщування

На рисунку D.2 представлено схематичну діаграму більш складної системи мовленнєвого опові­щування. Вона має:

• кілька попередньо записаних аварійних повідомлень;

• аварійні мікрофони;

• елементи ручного керування для вибору зон мовленнєвого оповіщування про пожежну тривогу;

• індикатори стану зони мовленнєвого оповіщування про пожежну тривогу (активізація, не­справність, вимкнення);

• кілька зон мовленнєвого оповіщування про пожежну тривогу.

Складна система повинна мати кілька аудіоканалів, оскільки вона відтворює різні повідомлення в різні зони мовленнєвого оповіщування та має аварійний мікрофон, який має доступ до визначених зон.

Складна система може мати елементи ручного керування для активізації повідомлень у різні зони мовленнєвого оповіщування.

D.4 Використовування мовленнєвого оповіщування в інших екстрених випадках, не пов’я­заних із пожежею

Систему мовленнєвого оповіщування про пожежну тривогу можна також використовувати в інших екстрених випадках, не пов’язаних із пожежею, а саме:

• для надзвичайних повідомлень, наприклад, про закладену бомбу, коли процедура вживання надзвичайних заходів відрізняється від заходів пожежної тривоги;

• для звернень до широкого загалу з оголошеннями і для відтворення фонової музики.

Однак, у ситуації пожежної тривоги, зрозуміло, неприпустимо використання системи з іншою ме­тою, крім пожежного мовленнєвого оповіщування.

Вимоги щодо використовування в цілях, не пов’язаних з екстреними ситуаціями, можуть значно вплинути на конструкцію системи. Наприклад, додаткове розбивання зони мовленнєвого оповіщуван­ня на низку зон пейджингового зв’язку може значно підвищити складність оперативного контролюван­ня системи.

8. 2

9. —

   Познаки:

   1. — ППКП ( згідно з

   EN 54-2);

10. — УКІМО;

11. аварійний (аварійні) мікрофон(и);

12. інтерфейс пожежної тривоги;

13. індикатори;

14. розподілювач сигналів керування та команд процесора;

генератор аварійних сигналів;

— підсилювач(і);

— вихід мовленнєвого оповіщування;

— зона мовленнєвого оповіщування;

— прикінцевий пристрій лінії мовленнєвого оповіщування;

— УЕЖ.

Примітка 1. УКІМО та ППКП можуть розміщуватися в одному корпусі і виконувати спільні функції (див. додаток F).

Примітка 2. УКІМО та ППКП можуть живитися від того самого УЕЖ (поз. 12).

Примітка 3. Кінцевий пристрій — це приклад виконання вимоги цього стандарту щодо контролювання стану лінії зв'язку мовленнєвого оповіщування до гучномовців. Дозволено й інші варіанти без використання кінцевого пристрою.

Рисунок D.1 — Схематична діаграма простої системи мовленнєвого
оповіщування про пожежну тривогу

Познаки:

1. — ППКП (згідно з

EN 54-2);

— УКІМО;

— інтерфейс пожежної тривоги;

— аварійний (аварійні) мікрофон(и) з елементами керування;

— неаварійний (неаварійні) мікрофон(и) з елементами керування;

— індикатори;

— елементи ручного керування;

— розподілювач сигналів керування, приорітетів та команд процесора;

9. — генератор аварійних сигналів;

— підсилювач(і);

— виходи зон мовленнєвого оповіщування;

— виходи пристрою передавання пожежної тривоги;

— зони мовленнєвого оповіщування;

— кінцевий пристрій лінії мовленнєвого оповіщування;

75. — пристрої передавання пожежної тривоги;

76. — УЕЖ.

2

13

Примітка 1. УКІМО та ППКП можуть розміщуватися в одному корпусі і виконувати спільні функції (див. додаток F).

Примітка 2. УКІМО та ППКП можуть живитися від того самого УЕЖ (поз. 16).

Примітка 3. Кінцевий пристрій — це приклад виконання вимоги цього стандарту щодо контролювання стану лінії зв'язку мовленнєвого оповіщування до гучномовців. Дозволено й інші варіанти без використання кінцевого пристрою.

Рисунок D.2 — Схематична діаграма більш складної системи мовленнєвого оповіщування про пожежну тривогу

ДОДАТОК Е
(довідковий)

ІНТЕРФЕЙС МІЖ УКІМО ТА ППКП

Вхідний/вихідний інтерфейс між УКІМО та ППКП є невід’ємною складовою УКІМО, який передає інформацію про стан ППКП на УКІМО та інформацію про стан УКІМО на ППКП (див. 7.1.1).

Лінія зв’язку між ППКП та УКІМО може контролюватися ППКП і (або) УКІМО.

ППКП передає до УКІМО принаймні таку інформацію:

• виходи пожежної тривоги, які активізовані, або зона (зони) мовленнєвого оповіщування, яка (які) повинна (повинні) бути активізована (активізовані);

• режим скидання.

Примітка. ППКП може також передавати команди режиму призупинення та режиму відновлення повідомлень.

Е.З Мінімальна інформація, яка передається з УКІМО до ППКП

УКІМО передає до ППКП принаймні загальний сигнал несправності.

ДОДАТОК F
(довідковий)

СПІЛЬНІ ВИДИ ІНДИКАЦІЇ, ОРГАНИ КЕРУВАННЯ
ТА ВИХОДИ У РАЗІ ОБ’ЄДНАННЯ УКІМО ТА ППКП

F.1 Попередні відомості

У цьому додатку подано перелік спільних видів індикації, елементів ручного керування та виходів, які можуть спільно використовуватися УКІМО та ППКП у разі їхнього об’єднання (див. 4.2).

F.2 Спільні види індикації

F.2.1 Режим попередження про несправність

У разі об’єднання УКІМО та ППКП можливе спільне застосування таких видів індикації:

1. індикація про подавання електроживлення на устатковання (див. 5.4 та EN 54-2 зі змінами, вве­деними EN 54-2:1997/А1:2006 підрозділ 5.4);

2. режим попередження про загальну несправність (див. 8.2.1а) та EN 54-2 зі змінами, введени­ми EN 54-2:1997/А1:2006 підрозділ 8.2.1а));

3. несправність спільного джерела електроживлення (див. 8.2.3а) та EN 54-2 зі змінами, введе­ними EN 54-2:1997/А1:2006 підрозділ 8.2.4b));

4. індикація замикання на землю (див. 8.2.3b) та EN 54-2 зі змінами, введеними EN 54-2:1997/