БЗ № 4—98/42


ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТАЛИ.

ВИДИ ПОВЕРХОНЬ
РУЙНУВАННЯ
(ЗЛОМІВ)

Терміни та визначення

ДСТУ 3715—4)8

Видання офіційнеДСТУ 3715—98

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТАЛИ.

ВИДИ ПОВЕРХОНЬ
РУЙНУВАННЯ
(ЗЛОМІВ)

Терміни та визначення

Видання офіційнеПЕРЕДМОВА

  1. РОЗРОБЛЕНО І ВНЕСЕНО Інститутом проблем лиття НАН України (ТК 39)

  2. ЗАТВЕРДЖЕНО І ВВЕДЕНО В ДІЮ наказом Держстандарту України від 23 березня 1998 р. № 202

  3. ВВЕДЕНО ВПЕРШЕ

  4. РОЗРОБНИКИ: С. Є. Кондратюк, д-р техн, наук; О- М. Романів, чл.-кор. НАН України;

В. О. Степаненко, д-р техн, наук; Л. П. Калініченко

© Держстандарт України, 1998

Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований
і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держстандарту України

ЗМІСТ

с.

  1. Галузь використання 1

  2. Основні положення 1

  3. Загальні поняття 2

  4. Класифікаційні ознаки руйнування та основні види зломів 4

  5. Аналіз та описування зломів 10

Абетковий покажчик українських термінів 14

Абетковий покажчик російських термінів 16ДСТУ 3715—08

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МЕТАЛИ.
ВИДИ ПОВЕРХОНЬ РУЙНУВАННЯ (ЗЛОМІВ)

Терміни та визначення

МЕТАЛЛЫ.

ВИДЫ ПОВЕРХНОСТЕЙ РАЗРУШЕНИЯ (ИЗЛОМОВ)

Термины и определения

METALS.

TYPES OF RUPTURE SURFACES (FRACTURES)

Terms and definitions

Чинний від 1999—01—01

  1. ГАЛУЗЬ ВИКОРИСТАННЯ

    1. Цей стандарт встановлює терміни та визначення в галузі фрактографії та руйну­вання металів для застосування в машинобудуванні, металургії, ливарному виробництві для оцінки якості та надійності металів та металевих виробів.

    2. Терміни, встановлені цим стандартом, обов’язкові для використання в усіх видах документації, науково-технічній, навчальній і довідковій літературі та в комп’ютерних ін­формаційних системах.

    3. Вимоги цього стандарту є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, що діють на території України, технічних комітетів з стандартизації, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств (відомств).

  2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

    1. Для кожного поняття встановлено один стандартизований термін.

Узята в круглі дужки частина терміна може бути випущена в разі використання тер­міна в документах з стандартизації.

  1. Подані визначення можна в разі необхідності змінювати, вводячи до них похідні ознаки, розкриваючи значення використовуваних термінів, зазначаючи об’єкти, що входять в обсяг визначуваного поняття- Зміни не можуть порушувати обсяг і зміст понять, визна­чених у стандарті.

У випадках, коли в терміні містяться всі необхідні і достатні ознаки поняття, замість його визначення ставиться прочерк.

  1. У стандарті як довідкові подані російські (ги) відповідники стандартизованих тер­мінів, а також визначення російською мовою.

Видання офіційне

  1. У стандарті наведено абетковий покажчик термінів українською мовою та абет­ковий покажчик відповідників стандартизованих термінів російською мовою.

  2. Стандартизовані терміни набрані напівжирним шрифтом.

  1. З ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯруйнування [зруйнування]

Процес утворення та поширення трі­щин, що призводить до часткового або повного розділення твердого металево­го тіла (матеріалу, деталі, елемента конструкції, зразка) на частини різних розмірів

Примітка. Руйнування класифікують за шляхом проходження тріщини, механізмом її розповсюд­ження, роботою руйнування, особливостями ре­льєфу поверхні руйнування (злому), 3 урахуван­ням структурної неоднорідності матеріалу руйну­вання може розглядатись як порушення суціль­ності, сумірне з прийнятим масштабом струк­турної неоднорідності

  1. тріщина

Двовимірна несуцільність у твердому тілі Примітка. У процесі деформування реального твер­дого тіла Ідеальна двовимірна тріщина стає три­вимірним дефектом з характерним рельєфом по­верхні руйнування

  1. первинна тріщина

Тріщина, яка поширюється з осередка руйнування і утворює поверхню злому

  1. вторинна тріщина

Тріщина, яка поширюється з окремих центрів руйнування, розташованих на поверхні злому

Примітка. Вторинні тріщини є поперечними щодо площини первинного руйнування

  1. магістральна тріщина

Тріщина, що призводить до повного роз­ділення на частини твердого тіла, зраз­ка, деталі

Примітка. Існують два шляхи розповсюдження магістральної тріщини: внутрішньозеренний (транс- кристалітний) та міжзеренний (і нтер кристал ітний) (див. 4.6.1 та 4.6.2)

ги разрушение

Процесе зарождения и распростране­ния трещин, приводящий к частичному или полному разделению твердого ме­таллического тела (материала, детали, элемента конструкции, образца) на час­ти различных размеров

Примечание. Разрушение классифицируют по пути проходження трещины, механизму ее рас­пространения, работой разрушения, особеннос­тям рельефа поверхности разрушения (излома). С учетом структурной неоднородности материала разрушение может рассматриваться как наруше­ние сплошности, соизмеримое с принятым масш­табом структурной неоднородности

ru трещина

Двумерная несплошность в твердом теле

Примечание. В процессе деформирования ре­ального твердого тела идеальная двумерная тре­щина становится трехмерным дефектом с ха­рактерным рельефом поверхности разрушения

ги первичная трещина

Трещина, распространяющаяся из оча­га разрушения и образующая поверх­ность излома

ru вторичная трещина

Трещина, распространяющаяся из от­дельных центров разрушения, располо­женных на поверхности излома

Примечание. Вторичные трещины являются по­перечными по отношению к поверхности первич­ного разрушения

ru магистральная трещина

Трещина, приводящая к полному раз­делению на части твердого тела, об­разца, детали

Примечание. Существует два пути прохождения магистральной трещины: внутризеренный (транс­кристалл итный) и межзеренный (интеркриста л- литный) (см. 4.6.1 и 4.6.2

)3.6 злом

Поверхня, що утворилася внаслідок зруй­нування твердого тіла

ги

ИЗЛОМ

Поверхность, образовавшаяся в резуль­тате разрушения твердого тела

3.7 осередок руйнування

Ділянка злому, що відповідає макро­скопічному місцю зародження руйну­вання

ги

очаг разрушения

Участок излома, соответствующий мак­роскопическому месту зарождения раз­рушения

3.8 зона зломування

Ділянка злому, що відповідає певній стадії процесу руйнування

ги

зона излома

Участок излома, соответствующий оп­ределенной стадии процесса разру­шения

3.9 зона утворення (зародження) трі­щини

Ділянка злому, що прилягає до осеред- ка руйнування

ги

зона образования (зарождения) тре­щины

Участок излома, прилегающий к очагу разрушения

3.10 зона поширення (розвитку) трі­щини

Ділянка злому, що прилягає до зони ут­ворення (зародження) тріщини і відпо­відає стадії поширення (розвитку) трі­щини

ги

зона распространения (развития) тре­щины

Участок излома, прилегающий к эоне зарождения трещины и соответствую­щий стадии распространения (разви­тия) трещины

3.11 зона доламуваний

Ділянка злому, що відповідає заключній стадії поширення тріщини і руйнування твердого тіла (зразка), розташована бі­ля тієї частини поверхні, яка протилеж­на до осередку руйнування

ги

зона дол ома

Участок излома, соответствующий за­ключительной стадии распространения трещины и разрушения твердого тела (образца), расположенный вблизи той части поверхности, которая противопо­ложна очагу разрушения

3.12 фрактографія

Галузь знань про будову І механізми (способи) утворення зломів, а також про зв'язок параметрів рельєфу зломів з характеристиками напружено-дефор- мованого стану та структурою об'єктів, що руйнуються

ги

фрактография

Область знаний о строении и механиз­мах (способах) образования изломов, а также о связи параметров рельефа изломов с характеристиками напряжен­но-деформированного состояния и струк­турой разрушающихся объектов

3.12.1 макрофрактографія

Вивчення будови злому в натуральному масштабі або при невеликому збіль­шенні (до 50 крат) з метою одержання уявлення про інтегральну картину руй­нування

ги

макрофрактография

Изучение строения излома в натураль­ном масштабе или при небольшом уве­личении (до 50 крат) с целью получе­ния представления об интегральной картине разрушения

  1. мікрофрактографія

Вивчення мікроособливостей будови злому з використанням збільшення (до 50 крат і більше) з метою аналізу за­кономірностей руйнування на мікро- структурному рівні в межах відповідних зон злому

  1. метод фрактографії

Метод дослідження, що дозволяє одер­жувати кількісну та якісну Інформацію про будову злому за допомогою світ­лових, трансмісійних та растрових мі­кроскопів, інших приладів, а також при візуальному обстеженні поверхонь руй­нування

ги микрофрактография

Изучение микроособенностей строения излома с использованием увеличения (до 50 крат и больше) с целью анализа закономерностей разрушения на ми­кроструктурном уровне в пределах со­ответствующих зон излома

ги метод фрактографии

Метод исследования, позволяющий по­лучать количественную и качественную информацию о строении излома с по­мощью световых, трансмиссионных и растровых микроскопов, других прибо­ров, а также при визуальном обследо­вании поверхностей разрушения

  1. класифікаційні ознаки руйнування
    ТА ОСНОВНІ ВИДИ ЗЛОМІВ

Види зломів за характером навантаженн

я

  1. злом короткочасного одноразо­вого статичного та динамічного на­вантаження

Злом, що утворюється за умов моно­тонного змінювання навантаження

  1. злом тривалого статичного на­вантаження

Злом, що утворюється за умов, коли період незмінного навантаження сумір­ний з періодом процесу розвитку руй­нування

  1. злом сповільненого руйнування Злом, що утворюється під тривалою ді­єю статичного навантаження за нор­мальних температур без впливу коро­зійного середовища

  2. злом повзучості

Злом, що утворюється під тривалою ді­єю статичного навантаження за умов повзучості та високих температур

ги излом кратковременного однократного статического и динамического нагру­жения

Излом, формирующийся в процессе монотонного изменения нагрузки

ги излом длительного статического нагру­жения

Излом, формирующийся в условиях, ког­да период неизменяющейся нагрузки соизмерим с периодом процесса раз­вития разрушения

ги излом замедленного разрушения Излом, образующийся под воздействи­ем длительного статического нагруже­ния при нормальных температурах без влияния коррозионной среды

ги излом ползучести

Излом, образующийся в результате дли­тельного статического нагружения в ус­ловиях ползучести при высоких темпе­ратурах

  1. злом корозії під напруженням (корозійного розтріскування)

Злом, який утворюється під час руйну­вання твердого тіла (зразка) внаслідок довготривалої витримки за умов одно­часного впливу статичного навантажен­ня та корозійного середовища

  1. злом втоми

Злом, що утворюється внаслідок виник­нення та розвитку втомної тріщини за умов періодичного та багаторазового змінювання навантаження в широкому інтервалі температур без впливу коро­зійного середовища

Примітка. У мікрорельєфі злому поряд з озна­ками крихкого та в'язкого руйнування наявні обо­в’язкові структурні складові втомного руйнування — втомні борозенки та тракові сліди

  1. корозійно-втомний злом

Злом, що утворюється в широкому інтер­валі температур за умов періодичного багаторазового змінювання навантажен­ня та впливу корозійного середовища

  1. термовтомний ЗЛОМ

Злом, що утворився за умов багатора­зового змінювання навантаження вна­слідок періодичної зміни температури ги излом коррозии под напряжением (кор­розионного растрескивания)

Излом, образующийся при разрушении твердого тела (образца) вследствие длительной выдержки в условиях одно­временного воздействия статического нагружения и коррозионной среды

ru излом усталости

Излом, образующийся в результате воз­никновения и развития усталостной тре­щины в условиях периодически и мно­гократно изменяющейся нагрузки в широком интервале температур без воз­действия коррозионной среды