1. Контролювання вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони необхідно проводити відпо­відно до вимог ГОСТ 12.1.005 і ГОСТ 12.1.007.

Аналіз проб повітря необхідно проводити за методиками, розробленими відповідно до ГОСТ 12.1.016, ГОСТ 8.010 та затвердженими Міністерством охорони здоров’я України.

  1. Аналіз питної води на вміст алюмінію, міді, молібдену необхідно проводити згідно з ГОСТ 18165, ГОСТ 4388, ГОСТ 18308 відповідно, на вміст свинцю і цинку — згідно з ГОСТ 18293.

  2. Роботи з відходами, що містять ртуть, необхідно проводити відповідно до СП 4607 [7].

  3. Відходи, що містять ртуть, повинні бути без сполук, що мають бризантні й радіоактивні вла­стивості. Відходи ртуті, що містять отруйні речовини (фтористі, хлористі, миш’яковисті тощо), повинен нейтралізувати завод-постачальник.

Заборонено збирати і заготовлювати шлами сірчанокислотних виробництв, що містять ртуть.

  1. Під час роботи з брухтом і відходами кольорових металів та сплавів, що чинять токсичну дію на організм людини, необхідно застосовувати респіратор типу «Лепесток» згідно з ГОСТ 12.4.028 чи аналогічні засоби захисту органів дихання.

Під час роботи з відходами, що містять ртуть і утворюють пил, необхідно користуватися фільтру­вальним протигазовим респіратором марки РПГ-67 із патроном марки Г згідно з ГОСТ 12.4.004 і респі­ратором «Лепесток» згідно з ГОСТ 12.4.028. При цьому респіратори потрібно періодично демеркуризу- вати і промивати.

  1. Щоб запобігти попаданню пилу, твердих часток на слизову оболонку очей, необхідно корис­туватися захисними окулярами типу ПО-2, ПО-3 згідно з ГОСТ 12.4.013.

  2. Під час роботи з відходами вольфраму, кобальту, магнію, нікелю, що мають алергійний вплив, необхідно користуватися рукавицями згідно з ГОСТ 12.4.010, дерматологічними захисними засобами (профілактичні мазі, пасти тощо) згідно з ГОСТ 12.4.068. Допустимо застосовувати інші профілактичні пасти і мазі за рекомендацією органів державного санітарного нагляду.

Під час роботи з відходами кадмію необхідно користуватися рукавицями згідно з нормативною документацією і фартухами згідно з ГОСТ 12.4.029.

    1. Засоби індивідуального захисту тих, хто працює з брухтом і відходами кольорових металів і сплавів, повинні відповідати НПАОП 29.03.02 [8].

    2. Приміщення в місцях розвантаження і завантаження брухту і відходів, що чинять шкідливий вплив на організм людини, повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами відповідно до ГОСТ 12.4.021.

    3. Виробничі приміщення повинні відповідати вимогам СН 245 [9].

    4. Вимоги безпеки під час вантажно-розвантажувальних робіт і транспортування брухту та відходів кольорових металів і сплавів повинні відповідати ГОСТ 12.3.009.

    5. Під час зберігання і транспортування брухту та відходів кольорових металів і сплавів по­трібно вжити заходів щодо попередження розсипання, утворення і розливання токсичних і вибухонебез­печних речовин.

    6. Утилізацію, знешкодження і знищення шкідливих речовин потрібно проводити відповідно до правил, затверджених у встановленому порядку.

  1. Вимоги щодо забезпечення вибухобезпечності

    1. Під час проведення робіт з брухтом та відходами кольорових металів та сплавів необхідно враховувати вибухонебезпечні властивості деяких видів відходів кольорових металів і сплавів, а також вибухонебезпечність сторонніх речовин (вибухонебезпечних предметів), що випадково можуть потрапити в металобрухт під час його збирання і заготівлі.

    2. Пожежовибухонебезпечні відходи кольорових металів і сплавів, а також засоби їх гасіння за­значено в таблиці 20.

Таблиця 20

Назва металу

Вид пожежовибухо- небезпечних речовин

Температура самозаймання, оС

Нижня концентраційна межа поширення полум’я, г/м3

Засоби гасіння

Алюміній

пил

470

10

сухий пісок, глинозем, магнезитовий порошок

Вольфрам

аерогель аерозавись

430

717


порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Кадмій

пил аерогель аерозавись

250

250

570

1000

порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Кобальт

аерогель аерозавись

370

760


порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Магній

пил, порошок, стружка, тонкі листи, компактний матеріал

420—440

510

650

10—20

сухий пісок, графіт, фторид кальцію, суміш хлоридів та фторидів лужноземельних металів, універсальний флюс марки ВІ-2

Мідь

аерогель аерозавись

270

700

7— 400

порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Бронза

пудра

190

750

порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Молібден

пил, порошок

395

45

порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Сплав нікель- алюміній (вміст нікелю 40 %)

порошок

570

35

порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Сплав нікель- титан (вміст нікелю 20 %)

порошок

150

10

порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Олово

пил аерогель аерозавись

430

520

660

190

220

220

сухий пісок, порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном

Титан

пил, стружка дрібна

320—590

13—50

графіт, тальк, порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном, сухий пісок, порошковий склад ПХ

Цинк

пил аерогель аерозавись

460

310

600

480

вода, вапно, порошок ПГС-М, об’ємне гасіння аргоном



  1. Виробничі приміщення і місця зберігання вибухонебезпечних і пожежонебезпечних речовин повинні відповідати вимогам пожежної безпеки згідно з ГОСТ 12.1.004, вибухобезпечності згідно з ГОСТ 12.1.010 і повинні бути обладнані знаками пожежонебезпеки згідно з ГОСТ 12.4.026, засобами пожежогасіння згідно з ГОСТ 12.4.009 і пожежною сигналізацією.

  2. Виробничі приміщення в місцях утворення шкідливих речовин, вибухонебезпечного пилу і пожежонебезпечних речовин повинні бути обладнані вентиляцією відповідно до ГОСТ 12.4.021, відо­кремлені від джерел загоряння, вибуху і відкритого вогню таким чином, щоб забезпечити:

  1. виконання санітарно-гігієнічних вимог щодо повітря робочої зони відповідно до ГОСТ 12.1.005;

  2. герметизацію апаратури і комунікацій.

  1. Повітропроводи для видалення пилу титану і магнію повинні мати гладкі внутрішні поверхні без карманів і поглиблень.

  2. Для зняття статичної електрики пилоприймальники і повітропроводи вентиляційних устано­вок повинні мати заземлення, виконане і позначене відповідно до ГОСТ 12.2.007.0 — ГОСТ 12.2.007.14 і ГОСТ 21130.

  3. Заборонено виконувати зварювальні і вогневі роботи поблизу місць зберігання стружки магнію і магнієвих сплавів, стружки титану і титанових сплавів.

  4. Не допускають наявності сторонніх вибухонебезпечних предметів (сторонніх вибухонебезпеч­них речовин) у металобрухті. Підприємства й організації, що заготовляють, переробляють і переплав­ляють брухт та відходи кольорових металів і сплавів, а також які відвантажують або перевантажують металобрухт у портах та інших пунктах, повинні:

  1. перевіряти весь брухт і відходи кольорових металів і сплавів на вибухобезпечність;

ЗАСТОРОГА! Вибіркової перевірки брухту і відходів кольорових металів і сплавів на вибухо- безпечність не допускають.

  1. видаляти з брухту і відходів усі предмети, що містять вибухонебезпечні, пальні і легкозаймисті речовини.

Усі роботи з виявлення і знищення вибухонебезпечних предметів (речовин) необхідно проводити відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.17 [10] і ДНАОП 1.2.00-5.01 [11].

  1. Контроль за вибухобезпечністю брухту і відходів кольорових металів та сплавів здійснюють під час:

  • відвантаження;

  • розкриття вагонів, контейнерів, оглядання брухту і відходів, що постачають будь-яким видом транспорту;

  • сортування на лініях, столах, майданчиках;

  • пакетування;

  • завантаження устатковання, що перероблює брухт;

  • вогневого і механічного розбирання.

  1. Вивантаження і перевірку на вибухобезпечність брухту і відходів кольорових металів та сплавів, що надійшли на підприємство, а також видалення з них вибухонебезпечних предметів (крім незнешкоджених боєприпасів) потрібно проводити під керівництвом піротехніка або контролера брухту і відходів кольорових металів, які пройшли спеціальне навчання і мають відповідне посвідчення.

Перед початком роботи з видалення вибухонебезпечних предметів робітники повинні бути про­інструктовані у встановленому порядку про запобіжні заходи під час проведення цих робіт. Роботу ви­конують після оформлення наряду-допуску на проведення робіт. Наряд-допуск повинен бути оформ­лений згідно з додатком Б.

  1. Під час передачі шихти (з брухту і відходів кольорових металів та сплавів) на металургій­ну переробку контролер повинен робити познаку щодо вибухобезпечності шихти у документах на цю партію.

  2. Брухт і відходи кольорових металів і сплавів та знешкоджені предмети повинні відповіда­ти таким вимогам:

  1. вибухові пристрої та засоби підривання повинні бути в розібраному виді і не повинні мати за­рядів, запальників, детонаторів, порохової набивки й інших вибухонебезпечних предметів (речовин);

  2. артилерійські гільзи і гільзи стрілецького озброєння повинні бути без капсульних і гальваноудар- них втулок і не повинні мати непрострілених капсулів і залишків пороху;

  3. літаковий брухт і брухт військової техніки повинні бути звільнені від пально-мастильних мате­ріалів, рідин, боєприпасів, порожніх предметів, вибухонебезпечних агрегатів, вузлів і деталей, аморти­заторів тощо;

  4. ракетні двигуни, порохові газогенератори і порохові акумулятори тиску повинні бути звільнені від піропатронів, порохових зарядів, пальників та інших вибухонебезпечних елементів;

  5. металеві масиви і козли, що піддавалися дробленню вибухом, не повинні мати шпурів. Усі шпури повинні бути розірвані і пропалені або пробиті наскрізь;

  6. місткості всіх типів і розмірів (балони, бочки тощо) повинні бути очищені від вмісту (у тому числі від атмосферних осадів) і доступні для огляду внутрішньої поверхні.

Горловини балонів повинні бути відкриті, а на їхньому корпусі має бути прорізано другий отвір.

Кришки і днища бочок та інших місткостей повинні бути розкриті;

  1. банки, цистерни і резервуари з-під кислот і пальних речовин повинні бути промиті водою або спеціальними лужними розчинами.

  1. Якщо під час огляду брухту військової техніки, що його постачають автомобілем, виявля­ють незнешкоджені вибухонебезпечні предмети, то металобрухт споживач не приймає, про що повідом­ляють представникові підприємства-брухтоздавача, який супроводжує цей транспортний засіб. Пред­ставник підприємства-брухтоздавача зобов’язаний викликати фахівців військової частини для видален­ня незнешкоджених вибухонебезпечних предметів із цієї партії металобрухту.

Під час виявлення незнешкоджених боєприпасів у брухті військової техніки, що його постачають залізничним транспортом, представник підприємства-споживача зобов’язаний викликати представни­ка військової частини для видалення і знешкодження цих боєприпасів.

  1. У разі виявлення незнешкоджених боєприпасів у процесі розвантаження і підготування до переробки брухту та відходів кольорових металів і сплавів подальшу роботу з цією партією припиня­ють, місце виявлення боєприпасів обгороджують, установлюють попереджувальний знак, беруть під посилену охорону підприємства. Потім підприємство-споживач викликає представника військової ча­стини для видалення або знищення незнешкоджених боєприпасів.

  2. Знешкодження балонів з-під газів і рідини невідомого походження проводять представни­ки військової частини у встановленому порядку.

  3. Розбирання літакового брухту і брухту військової техніки, а також знешкодження вибухоне­безпечних предметів проводять окремо від іншого брухту кольорових металів і сплавів.

  4. На ділянці підготування і переробки брухту та відходів кольорових металів і сплавів потрібно організувати й обладнати спеціальні стенди зі зразками знешкоджених вибухонебезпечних предметів, схемами, пакетами й описом безпечних прийомів роботи.

  5. Усі роботи з перевірки брухту і відходів кольорових металів і сплавів та їхнього знешкод­ження проводять при освітленні не менше ніж 30 лк.

  6. Під час виявлення в партії брухту і відходів кольорових металів і сплавів вибухонебезпеч­них предметів споживач складає акт згідно з додатком В.