Суть методу полягає у визначенні густини суміші без урахування пор, які вона має.

Дійсну густину при підборі складів визначають розрахунковим або пікнометричним методом.

Дійсну густину сумішей з покриттів і сумішей, які відібрано із змішувача, визначають тільки пікнометричним методом.



  1. Визначення дійсної густини розрахунковим методом

Д

(В.З)

ійсну густину суміші р у кубічних сантиметрах обчислюють на основі попередньо встановле­ної дійсної густини мінеральної частини суміші згідно з В.2, дійсної густини в'яжучого та їх масових співвідношень за формулою:

+ Qe

М в
р р

де qM - масова частина мінеральних матеріалів у суміші, % (приймають за 100 %);

qe - масова частина в'яжучого в суміші, % (понад 100 % мінеральної частини);

рм - дійсна густина мінеральної частини суміші, розрахована за формулою (В.2), г/см3;

рв - дійсна густина в'яжучого, г/см3.

  1. Визначення дійсної густини пікнометричним методом

    1. Засоби контролю і допоміжне обладнання

Колба конічна, колба мірна або пікнометр, що являє собою колбу з пришліфованою пробкою, яка має капілярний отвір. Місткість колб повинна бути не менше 500 см3, діаметр горловини - від 10 мм до 50 мм у залежності від найбільшого розміру зерен мінеральних матеріалів суміші.

Ваги лабораторні згідно з ДСТУ EN 45501 4-го класу точності.

Установка вакуумна з діапазоном вимірювання остаточного тиску від 2 кПа до 104 кПа.

Термометр хімічний ртутний скляний з ціною поділки шкали 1 °С згідно з ГОСТ 400.

Розчин змочувана. Як змочувач застосовують порошкоподібні, пастоподібні і рідкі миючі засоби. Змочувач вводять у дистильовану воду в такій кількості на 1 л води: рідкий -15 г, пастоподібний (у вигляді розчину в дистильованій воді 1:1) - 10 г, порошкоподібний - 3 г.

  1. Порядок проведення випробувань

Зважують чисту і суху колбу. Із суміші, підготовленої за 6.1.1, відбирають середню пробу методом квартування. Для цього суміш розподіляють на металевому листі і ділять шпателем на чотири рівні частини. З двох протилежних частин відбирають у колбу не менше 200 г суміші. Колбу із сумішшю охолоджують до кімнатної температури і зважують. Потім у колбу з сумішшю наливають дистильовану воду з температурою (20±2)°С у такій кількості, щоб рівень води був вище рівня суміші не менше ніж на 3 см. Колбу розміщують на 1 год у вакуумній установці, де підтримують тиск не більше 2000 Па (15 мм рт. ст.).

Після закінчення вказаного часу тиск доводять до атмосферного і в колбу додають 10 мл розчину змочувана для видалення бульбашок повітря з поверхні суміші. Воду у колбі обережно збовтують круговими рухами до видалення бульбашок повітря. Коли всі бульбашки повітря спли­вуть, додають дистильовану воду і доводять воду в колбі до температури (20 ± 2) °С. Рівень води фіксують залежно від виду колби.

У мірну колбу воду доливають до мітки. У конічну колбу воду доливають до самого краю горловини, на яку кладуть покривне годинникове скельце так, щоб надлишки води витекли, а під скельцем не залишалось бульбашок повітря. Колбу пікнометра, заповнену водою, закривають пробкою, при цьому надлишок води витісняється через капілярний отвір. Після заповнення водою колбу ретельно обтирають фільтрувальним папером і зважують.

Потім колбу звільняють від води і суміші, ретельно промивають, заповнюють дистильованою водою з температурою (20 ± 2) °С так, як вказано вище, і зважують.

  1. Обробка результатів випробування

Дійсну густину суміші р у грамах на кубічний сантиметр обчислюють за формулою:

(

(В.4)

g-gjpe
д-д^+д-дз ’

де д - маса колби з сумішшю, г;

д-і - маса порожньої колби, г;

рв - густина дистильованої води (приймається 1 г/см3);

д2 - маса колби з водою, г;

д3 - маса колби з сумішшю і водою, г.

За результат визначення дійсної густини суміші приймають округлене до другого десяткового знака середньоарифметичне значення результатів двох визначень. Розбіжність між результатами двох паралельних визначень не повинна бути більше 0,02 г/см3. У випадку більших розбіжностей дійсну густину визначають повторно і приймають для розрахунку середньоарифметичне значення результатів чотирьох визначень.ДОДАТОК Г
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. СОУ 45.2-00018112-068:2011 Бітуми дорожні в'язкі, модифіковані добавками на основі синте­тичних восків. Технічні умови

  2. СОУ 45.2-00018112-036:2009 Бітуми та бітумополімери рідкі. Технічні умови

  3. МУ 4436-87 Измерение концентрации аэрозолей преимущественно фиброгенного действия (Вимірювання концентрації аерозолів переважно фіброгенної дії)

СОУ 45.02-00018112-020:2009 Будівельні матеріали. Асфальтобетон дорожній. Метод випро­бування на стійкість до накопичення залишкових деформаційКод УКНД 93.080.20

Ключові слова: випробувальне обладнання; водонасичення; водостійкість; границя міцності; зразок; набрякання; суміш бітумомінеральна дорожня.