Страница 4: ДСТУ EN 12259-2:2012. Стаціонарні системи пожежогасіння. Елементи спринклерних і водорозпилювальних систем. Частина 2. Водозаповнені вузли керування (62452)

С.З Диференційне відношення тисків

Установлюють водяний сигнальний клапан на випробовувальний стенд, як показано на рисунку С.1, використовуючи труби такого самого номінального діаметра, що відповідає номінальному розміру во­дяного сигнального клапана. Використовують пристрій вимірювання диференційного тиску з похибкою вимірювання не більше ніж ± 2 % на 1 бар. Через вихід водяного сигнального клапана випускають не­значну витрату води, збільшуючи витрати до досягнення точки спрацювання та фіксують досягнутий максимальний диференційний тиск із похибкою не більше ніж + 2 % у точці спрацювання. Його визна­чають максимальним значенням диференційного тиску, отриманого безпосередньо перед відкриттям клапана. Фіксують витрату води у точці спрацювання. Розраховують диференційне відношення тисків за формулою:

_ , .. . . Тиск у системі водопостачання

Диференційне відношення ТИСКІВ = .

Тиск у системі водопостачання - Максимальний диференційний тиск

Повторюють випробовування за значень тиску у системі водопостачання (7 ± 0,5) бар і (розрахун­кового робочого тиску + 0,5) бар і записують результати.

5

Познаки:

1. —сигнальний клапан;

2. — сигнальний отвір;

3. — камера сповільнення (якщо є);

4. — манометр для контролювання тиску у сигнальному трубопроводі;

5. — водосигнальний пристрій;

6. — пристрій для вимірювання диференційного тиску;

7. — витратомір (похибка вимірювання ± 5 %);

8. — типова обв’язка, укомплектована відповідно до інструкції постачальника;

9. — контрольний вентиль (що швидко відчиняється);

S — контрольний вентиль;

Т — контрольний вентиль.

Рисунок С.1 — Випробовувальний стенд для перевірення функціювання,
втрати тиску та міцностіВИПРОБОВУВАННЯ НА СТОМЛЕНІСТЬ ПРУЖИН ТА ДІАФРАГМ

Примітка. Див. 4.6.3 та 5.8.1.

Необхідно піддати пружини і діафрагми (50000 ± 100) циклам нормального функціювання. Пристрій повинен працювати за швидкості, що не перевищує 6 циклів за хвилину. Для випробовування пружин на запірних пристроях весь запірний пристрій відводиться від сідла на кут не менше ніж 45° і повільно повертається в положення запирання.

Для випробовування внутрішніх зворотних пружин пристрій переводять із повністю відкритого положення в звичайний закритий стан. Діафрагми камери сповільнення переводять із повністю відкри­того в закритий стан. Будь-які розриви або тріщини необхідно фіксувати.

ДОДАТОК Е
(обов’язковий)
ВИПРОБОВУВАННЯ НА ЗНОСОСТІЙКІСТЬ

Примітка. Див. 4.13.

Примітка. Випробовування відповідно до додатка H можна проводити одночасно.

Установлюють водяний сигнальний клапан на випробовувальний стенд, як показано на рисунку С.1, використовуючи труби такого самого номінального діаметра, що відповідає номінальному розміру водяного сигнального клапана. Через водяний сигнальний клапан створюється протікання зі встанов­леною у таблиці Е.1 витратою і підтримується впродовж (30 + 1) хв. Перевіряють водяний сигнальний клапан і особливо його запірні елементи на наявність деформувань, розривів, розшарувань, відокрем­лювань, зсувів тощо.

Таблиця Е.1 — Перевіряння витрати і визначання втрати тиску

Установлюють водяний сигнальний клапан на випробовувальний стенд, як показано на рисунку С.1, використовуючи труби такого самого номінального діаметра, що відповідає номінальному розміру водяного сигнального клапана. За кожного з трьох тисків у системі водопостачання, тобто за 1,4 бар, за (7 ± 0,5) бар і за номінального робочого тиску ± 0,5 бар і (1000 ± 5) циклах навантаження витрата збільшується з 0 л/хв до 200 л/хв. Перевіряють водяний сигнальний клапан на наявність здеформовань, розривів, розшарувань, відокремлень, зсувів тощо.

ВИПРОБОВУВАННЯ З ВИЗНАЧАННЯ ОПОРУ СТАРІННЮ НЕМЕТАЛЕВИХ
ЕЛЕМЕНТІВ (ЗА ВИНЯТКОМ ПРОКЛАДОК ТА УЩІЛЬНЮВАЧІВ)

Примітка. Див. 4.7 та 5.8.2.

F.1 Старіння під дією гарячого повітря

Витримують зразок кожного неметалевого елемента в сушильній шафі за температури (120 ± 2) °С упродовж (180 ± 1) діб. Встановлюють елементи так, щоб вони не торкалися один одного або стінок шафи. Забирають зразки із шафи і дають їм охолонути на повітрі за температури (23 + 2) °С і віднос­ної вологості (70 + 20) % впродовж не менше ніж 24 год перед виконанням будь-яких випробовувань, вимірювань або досліджень.

Якщо матеріал не може витримувати вказану температуру без помітного розм’якшення, дефор­мації або погіршення властивостей, проводять випробовування на стійкість до старіння у сушильній шафі за більш низької температури, але не менше ніж 70 °С, упродовж тривалішого періоду часу. Три­валість впливу D (у добах) розраховують за таким рівнянням:

D = 737 ОООе^-0’⁰⁶⁹³’,

де t — температура проведення випробовування (°С).

Примітка. Це рівняння ґрунтується на 10 °С правилі, тобто за підвищення температури на кожні 10 °С швидкість хімічних реакцій приблизно подвоюється. Під час випробовування на стійкість до старіння пластмас виходять із того, що строк служби за температури t °С складає половину строку служби за (1- 10) °С.

F.2 Старіння під дією гарячої води

Занурюють один зразок кожного елемента у воду з температурою (87 ± 2) °С на термін (180 + 1) діб. Вилучають зразки з води і дають їм охолонути на повітрі за температури (23 ± 2) °С і відносної воло­гості (70 ± 20) % не менше ніж 24 год перед проведенням будь-яких випробовувань, вимірювань або досліджень.

Якщо матеріал не може витримувати зазначену температуру без надмірного розм’якшення, дефор­мації або погіршення властивостей, то випробовування проводять упродовж тривалішого часу за більш низької температури, але не меншої ніж 70 °С. Тривалість впливу D (у добах) розраховують за таким рівнянням:

D = 74 857е"°'⁰⁶⁹³‘,

де t — температура проведення випробовування (°С).

Примітка. Це рівняння ґрунтується на 10 °С правилі, тобто за підвищення температури на кожні 10 °С швидкість хімічних реакцій приблизно подвоюється. Під час випробовування на старіння пластмас виходять із того, що строк служби за температури t °С складає половину строку служби за (1-10) °С.

ДОДАТОК G
(обов’язковий)
ВИПРОБОВУВАННЯ НА ОПІР АДГЕЗІЇ ЕЛЕМЕНТІВ
ЗАПІРНОГО ПРИСТРОЮ

Примітка. Див. 4.8.2.

До виходу водяного сигнального клапана запірний пристрій якого знаходиться у закритому поло­женні подають гідростатичний тиск (3,5 ± 0,5) бар протягом 90 діб. Упродовж цього часу за допомогою занурювального нагрівача або іншого нагрівального пристрою температура води підтримується у ме­жах (87 ± 2) °С. Тиск води на вході клапана повинен дорівнювати атмосферному тиску.

По закінченню цього строку впливу воду зливають і водяний сигнальний клапан охолоджують до температури (21 ± 4) °С. Тиск на вихідному отворі клапана, що вертикально розташований, встановлю­ють рівним атмосферному, на вхідному отворі поступово підвищують тиск до 0,35 бар. Необхідно пе­ревірити, чи зсунувся запірний пристрій з сідла, та чи прилипло ущільнення до контактної поверхні.

ВИЗНАЧАННЯ ВТРАТИ ТИСКУ ВНАСЛІДОК
ГІДРАВЛІЧНОГО ТЕРТЯ

Примітка 1. Див. 4.11 та 6.2І).

Примітка 2. Одночасно можна проводити випробовування відповідно до Е.1.

Встановлюють водяний сигнальний клапан на випробовувальний стенд, як показано на рисунку С.1, використовуючи труби такого самого номінального діаметра, що відповідає номінальному розміру водя­ного сигнального клапана. Необхідно використовувати пристрій для вимірювання диференційного тиску з похибкою вимірювання не більше ніж ± 2 % і витратомір із похибкою вимірювання не більше ніж + 5 %.

Вимірюють і фіксують втрати тиску на водяному сигнальному клапані за витрат у діапазоні вище і нижче значень витрат, вказаних у таблиці Е.1 Після цього встановлений на випробовувальному стенді водяний сигнальний клапан замінюють трубною секцією з таким самим номінальним розміром і вимі­рюють втрати тиску у тих самих діапазонах витрат. Втрати тиску для вказаних у таблиці Е.1 витрат виз­начають графічно. Визначають втрату тиску на гідравлічне тертя як різницю між втратами тиску че­рез водяний сигнальний клапан і втратами тиску через трубну секцію.

ДОДАТОК І

(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА ГЕРМЕТИЧНІСТЬ

Примітка. Див. 4.7 та 4.12.

Збирають водяний сигнальний клапан із патрубком на вході запірного пристрою і вентилем для випуску повітря на вихідній стороні. Усі інші отвори закриваються. Створюється внутрішній гідравлі­чний тиск у межах від 2 до 2,1 значення розрахункового робочого тиску. Після відкриття сигнального приєднання водяний сигнальний клапан упродовж (5 ± 1) хв перевіряють на герметичність. Потім із водяного сигнального клапана знімають тиск, і внутрішні деталі досліджують на залишкову здефор- мованість або пошкодження.

Випробовування повторюють за закритого положення запірного пристрою і всіх інших відкритих отворів.

ДОДАТОК J
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА МІЦНІСТЬ КАМЕРИ СПОВІЛЬНЕННЯ

Примітка. Див. 5.2.

До вихідного патрубка сигнального трубопроводу камери сповільнення приєднують манометр, а всі інші приєднання закривають. Вхідне приєднання впродовж (5 + 1) хв навантажують внутрішнім тиском води, що відповідає (2⁺q¹) — кратному розрахунковому робочому тиску та вимірюють за допомогою манометра. Камеру сповільнення досліджують на наявність несправностей і негерметичність

.ДОДАТОК К
(довідковий)
ТИПОВИЙ ПЕРЕЛІК ВИПРОБОВУВАНЬ ТА ПОРЯДОК
ВИПРОБОВУВАННЯ ЗРАЗКІВ ВОДОЗАПОВНЕНИХ
ВУЗЛІВ КЕРУВАННЯ ТА КАМЕР СПОВІЛЬНЕННЯ
(ЛИШЕ ДЛЯ СТАНДАРТНОЇ КОНСТРУКЦІЇ)

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ
ПРИЙМАЛЬНИХ ВИПРОБОВУВАНЬ

Для водяних сигнальних клапанів стандартного типу зазвичай є необхідним перевіряти кожну ви­могу для клапанів усіх розмірів. Однак, можна не перевіряти вимоги до запірного пристрою (див. 4.8.2 і додаток G) для всіх діапазонів розмірів клапанів однієї конструкції, якщо випробовують і витримує випробовування найнавантаженіший запірний пристрій.

Таблиця L.1 — Рекомендований порядок проведення приймальних випробовувань

ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Користувачам цього стандарту рекомендовано розглянути можливість незалежної сертифікації продукту вимогам цього стандарту, базованого на випробовуваннях і постійному спостереженні, що може бути пов’язано з оціненням системи якості постачальника відносно відповідного розділу EN ISO 9000.

ДОДАТОК N
(обов’язковий)

ВИПРОБОВУВАННЯ НА СТІЙКІСТЬ
ДО КОРОЗІЇ ПІД ВПЛИВОМ СОЛЬОВИХ ПАРІВ