---

карта контрольная 5.28

карі а контрольная дисперсий 5.35

карта контрольная кумулятивных сумм 5.37

карта контрольная медиан 5.33

карта контрольных размахов (средних размахов) 5.30

карта контрольная с предупреждающими границами 5.39

карта контрольная средних арифметических 5.32

карта контрольная средних квадратических отклонений 5.34

карта контрольная числа дефектных единиц продукции

или числа дефектов 5.38

контроль выборочный 4.22

контроль нормальный 6.29

контроль усеченный 6.28

контроль ослабленный 6.30

контроль по альтернативному признаку 4.25

контроль по качественному признаку 4.24

контроль по количественному признаку 4.23

контроль качества продукции статистический приемочный 0.1

контроль с корректируемым планом 6.27

контроль усиленный 6.31

контроль с разбраковыванием 6.32

контроль статистический непрерывный 6.33

корреляция А.8Ірпт«іЧ-®7

коэффициент вариации А.7

коэффициент корреляции А 9

критерий значимости А. 10

медиана выборочная А 14

метод группировки 5.18

метод крайних значений 5 25

метод кумулятивных сумм 5 28

метод медиан 5.21

метод размахов 5.23

метод средних арифметических 5.20

метод средних квадратических отклонений 5 22

метод средних размахов 5 24

метод учета дефектов 5 19

мощность критерия А. 11

норматив контрольный 6.17

объем выборки 4.7

объем выборки средний 4 8

объем партии 4.4

объем пробы 4 17

объем пробы средний 4 18

ожидание математическое А. 2

отбор выборок (проб) расслоенный 4 15

отклонение среднее квадратическое А. 4

оценка последующая 6.26

партия продукции контролируемая 4.3

период отбора 4.21

периодичность наладки технологического процесса сродню 5.17 план контроля 8.11

план контроля выборочного 8.12

план контроля выборочного двухступенчатый 6.14

план контроля выборочного многоступенчатый 6 15

план контроля выборочного одноступенчатый 6.13

план контроля выборочного последовательный 6 16

погрешность производства продукции 5.10

погрешность'производства продукции перемеодод систематическая 5.14

погрешность производства продукции постоянная система гическая 5.13

погрешность производства продукции систематическая 5 12

погрешность производства продукции случайная 5.11

показатель стабильности технологического процесса 5 4

показатель точности технологического процесса 5 3

поток продукции 4 5

правило решающее 6 20

предел среднего выходного уровня дефектности 6 8

проба 4.16

проба объединенная 4.20

проба точечная 4.19

процесс технологический А. 15

процесс управляемый статистически 5.6

резцах выборки А. 5

размах выборки средний А. 6

регулирование технологического процесс⁸статистическое 5 5

риск излишней наладки 5 8

риск незамеченной разладки 5 9

риск поставщика 6 24

риск потребителя 6 25

сигнал предупреждающий 5 30

стабильность технологического процесса 5.2

схема контроля приемочного статистичес^кого 6.21

уровень дефектности 6.3

уровень дефектности браковочный 6.10

уровень дефектности входной 6.4

уровень дефектности входной средн» .1 6 5

уровень дефектности выходной 6.6

уровень дефектности выходной средний 6.7

уровень дефектности приемочный 6 9

уровень контроля 6.34

характеристика оперативная плана конгр^оля выборочного 6.22

характеристика правил изменения плана контроля выборочного динамическая 6.23

часть дефектных единиц продукции 6.2

число браковочное 6.19

число приемочное 6.18ДОЙАТ°^КA
(доМвк^овий>

ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ
ЗАГАЛЬН0Т«Х*Н^ЧНИХпонятьА. 1 випадкова величина Величина, яка може прий­мати будь-яке значення з встановленої множини і з якою пов'язаний імовірнісний розподіл

А>2 математичне сподіван­ня

Сереідге зважене за. ймовір­ністю значення випадкової величини

А.З дисперсія випадкової ве­личини

Центральний момент порядку два

А.4 середнє квадратичне відхилення

Невід’ємний квадратний ко­рінь з дисперсії

А.5 розмах вибірки

Різниця між найбільшим та найменшим значенням конт­рольованого параметра у ви­бірці

А. 6 середній розмах ви­бірки

Середнє арифметичне розма­хів, одержаних у певній кіль- косіі вибірок однакового обсягу

случайная величина

Величина, которая может при­нимать какое-либо значение из установленного множества и с которой связано вероят­ностное распределение

_rri математическое ожидание Среднее взвешенное по веро­ятности значение случайной величины

дисперсия случайной величи­ны

Центральный момент порядка два

р среднее квадратическое от­клонение

Неотрицательный квадратный корень из дисперсии

размах выборки

Разность между л-й и первой порядковой статистикой в вы­борке объема л, т. е разность между наибольшим и наимень­шим значением в выборке

средний размах

Среднее арифметическое раз- махов, полученных в опреде­ленном количестве выборок оди­накового объем

аА.7 коефіцієнт варіації

Відношення середнього квад­ратичного відхилення до ма­тематичного сподівання

А. 8 кореляція

Залежність між випадковими величинами, за якої зміна од­нієї з випадкових величин призводить до зміни мате­матичного сподівання іншої

А. 9 коефіцієнт кореляції

Відношення коваріації випад­кових величин до добутку Тх­ни середніх квадратичних від­хилень

А. 10 критерій значущості

Статистичний критерій, за якого для певного рівня зна­чущості відкидається нульова гіпотеза чи констатується від­сутність основ для її відхи­лення

А. 11 потужність критерію імовірність того, що нульова гіпотеза буде відкинуга. коли справедлива альтернативна і іпотеза

А. 12 довірча ймовірність імовірність гої о, що довірчий інтервал накриє дійсне зна­чення параметра, оцінювано­го на підставі вибіркових да­них

М коэффициент вариации Отношение среднего квадра­тического отклонения к мате­матическому ожиданию

щ корреляция

Зависимость между случай­ными величинами, при кото­рой изменение одной из слу­чайных величин приводит к изменению математического ожидания другой

га коэффициент корреляции Отношение ковариации слу­чайных величин к произве­дению их средних квадрати­ческих отклонений

гы критерий значимости

Статистический критерий, при котором для данного уровня значимости отвергается нуле­вая гипотеза или констати­руется отсутствие оснований для ее отвержения

ru мощность критерия Вероятность того, что нулевая гипотеза, если альтернатив­ная гипотеза верна, будет от­вергнута

га доверительная вероятность Вероятность того, что довери­тельный интервал накроет дей­ствительное значение пара­метра, оцениваемого по выбо­рочным даннымA 13 довірчий інтервал

Інтервал, який із заданою ймо­вірністю не вийде за границі невідомого значення оціню­ваного параметра розподілу

А. 14 вибіркова медіана

Результат спостережень, який посідає середнє місце у ви­бірці з непарною кількістю результатів чи півсума двох результатів спостережень, які посідають середнє місце у' вибірці з парною кількістю результатів^ причому в обох випадках результати спосте­режень розташовані у поряд­ку зменшення значень

А 15 (технологічний) про­цес

Частина виробничого проце­су, яка складається з дій, спрямованих на зміну та (чи) визначення стану предмета праці

Примітка. До предметів праці належать заготовки та вироби (ДСТУ 2391)

ги доверительный интервал Интервал, который с заданной вероятностью накроет неиз­вестное значение оценивае­мого параметра распределения

ги выборочная медиана

Результат наблюдения, занив мающий среднее место в вы­борке с нечетным числом ре зультатов, или полусумма двух результатов наблюдений, за­нимающих среднее место в выборке с четным числом результатов, причем в обоих случаях резуль гаты наблю­дений расположены в порядке убывания зцачений

CU (технологический) процесс Часть производственного про­цесса, содержащая целена­правленные действия по из­менению и (или) определению состояния предмета труда Примечание. К предметам труда относятся заготовки и изделияДОДАТОК Б
(довідковий)

ПОЯСНЕННЯ ДО ТЕРМІНІВ

До терміна «одиниця продукції» (4 1)

Одиниця продукції може бути як поштучною, так і нештучною, пакованні чи без нього

Під поштучною продукцією розуміють продукцію, КІЛЬКІСТЬ якої обчислюється штуками (екземплярами)

Під нештучною продукцією розуміють продукцію, КІЛЬКІСТЬ якої обчислюється в одиницях вимірювання маси, довжини, площі, об’є­му, наприклад, тонна борошна, метр проводу, квадратний метр тка­нини, кубічний метр газу тощо

Одиниця продукції служить не лише для врахування її кількості Поділ продукції на певні одиниці має істотне значення для керування якістю продукції, зокрема, під час оцінки її якості, контролю кожної одиниці (суцільний контроль), чи деяких одиниць (вибірковий конт­роль)

Залежно від умов виробництва і постачання поштучної і не- штучної продукції використовують умовні одиниці її обчислення, такі як партія продукції (виробів) чи матеріалу, плавлення металу, міст­кість, пакувальна одиниця (наприклад, контейнер, цистерна, бочка, мішок, ящик, коробка, пакет тощо)

Вироби можуть обчислюватися штуками чи екземплярами, а ко­жен є окремою одиницею промислової продукції У деяких випадках кількість певних виробів (наприклад, кріпильних деталей, цукерок та ін ) характеризують безперервною величиною, що застосовується для нештучної продукції і обчислюється, зокрема, за допомогою "Іиниці маси

До виробів не належить вся непромислова продукція включа­ючи поштучну (плоди, овочі, туші тварин, невичинені шкірки звірів тощо), а тако* промислова нештучна продукція

Якщо продукція знаходиться у пакувальних одиницях, що мають однакову кількість одиниць продукції кожна, то у НД на приймання крім обсягу вибірки зазначають і кількість пакувальних одиниць (пер­винних, вторинних тощо). Потім з цих пакувальних одиниць відби­рають однакову кількість одиниць продукції у вибірку

Якщо первинні пакувальні одиниці вміщують вторинні та ін па­кувальні одиниці, то спочатку відбирають первинну, потім вторинну ’ Т д

До терміна «контрольована партія продукції» (4 3)

Основною ознакою контрольованої партії продукції є однорід­ність умов її виробництва, що уможливлює однак і розсіювання зна­чень параметрів одиниць продукції у цій партії.

Контрольовану партію продукції можуть контролювати суцільно чи вибірково. Під час суцільного контролю контролюється кожна оди­ниця продукції у контрольованій партії. Під час вибіркового контролю з контрольованої партії продукції вибирають випадкові вибірки проби, за результатами контролю яких говорять про якість партії продукції в цілому.

Партії, які постачають та купують, можна складати з декількох контрольованих партій, які визнані придатними, (прийнятих) партій, чи, навпаки, одну прийняту партію складати з декількох партій про­дукції, які купують чи постачають, формування яких визначається умбвами постачання, вимогами споживачів, транспортними можли­востями і т. [Н.

До терміна «середній обсяг вибірки» (4.®)

Плани двоступінчастого, багатоступінчастого та послідовного контролю передбачають перевірку у ряда випадків більше ніж однієї вибірки. У зв'язку з цим імовірність контролю першої вибірки до­рівнює одиниці, ймовірність контролю (К-Н)-ої вибірки за К-ступін- частого контролю (К - 2, 3...) дорівнює нулю, значення імовірностей контролю інших вибірок знаходяться між нулем та одиницею і визна­чаються однозначно.

Середній обсяг вибірки для К-ступінчастого контролю обчислю­ють за формулою

л= щ + Р2П2 + /ьлз +,..+ руъ+... + рик > (Б.1)

де рі —■ імовірність контролю /-©і вибірки;

П, — обсяг /-тем вибірки.

Для одноступіичастого контролю л = лі, тобто середній обсяг вибірки дорівнює встановленому обсягу вибірки. Для двоступінчас­того контролю К = 2 п « лі -і двле За послідовного контролю значення К може не обмежуватись.

До терміна «статистично регульований процес» (5.Є)

Статистичне регулювання технологічного процесу полягає в то­му, що на підставі даних про стан цього процесу а попередні мо­менти часу прогнозують його стан на наступний момент часу і в разі необхідності здійснюють коригування (регулятивний вплив).

Прогнозування стану процесу можливе тільки у тому разі, коли кореляція між значеннями параметра процесу в заданих проміжках часу досить сильна. Якщо вказана кореляція слабка чи відсутня зов­сім, то прогнозувати стан процесу неможливо.

Існують критерії, за допомогою яких визначають доцільність ко­ригування процесу залежно від ступеня кореляції між значеннями параметра процесу в заданих проміжках часу та від ступеня потріб­них коректур.

На цій засаді виробляють правила статистичного регулювання у разі ручного керування технологічним процесом та встановлюють доцільність застосування автоматичних засобів налагодження тех­нологічного процесу в разі автоматичного керування.

До терміна «ризик надмірного налагодження» (5.8)

Можливість помилкового рішення щодо необхідності налагод­ження процесу пояснюють тим, що відхилення вибіркового значення регульованої статистичної характеристики від значення її матема­тичного сподівання, яке відповідає налагодженому процесу, є, в за­гальному випадку, сумою двох складових: невипадкового відхилення і, математичного сподівання ц зазначеної характеристики від його значення цо, яке, властиве налагодженому процесу, та випадкового відхилення X вибіркового значення регульованої статистичної харак­теристики від її математичного сподівання ц у момент вибіркового контролю.