Якщо перший МО - кульовий кран (див. рисунок 7,а)), то:
довжина прямолінійної ділянки ВТ між кульовим краном і соплом повинна бути не меншою, ніж 16D (див. таблицю 5);
довжина прямолінійної ділянки ВТ між МО виду «Два або більше колін в різних площинах» і краном повинна бути, згідно з 6.2.8 б), щонайменше 31D;
відстань між МО виду «Два або більше колін в різних площинах» і ЗП повинна бути, згідно з 6.2.8 в), не менше ніж 540.
Якщо кран має довжину 1D, потрібна додаткова ділянка 6D=54D-1O-16O-31D, яка може бути або до крана або після нього чи частково до крана і після нього.
Можна також скористатися рекомендаціями, наданими в 6.2.8 в), тобто кран може бути переміщено безпосередньо до групи колін за умови, що відстань від групи колін до сопла є не меншою, ніж 54D (див. рисунок 7, б)).
Якщо перший МО є перехідником (конфузором) від діаметра 2D рр діаметра D на довжині 2D (див. рисунок 7, в)), то:
довжина прямолінійної ділянки ВТ між конфузором і ЗП повинна бути не меншою, ніж 11D (див. таблицю 5);
довжина прямолінійної ділянки ВТ між МО виду «Два або більше колін в різних площинах» і перехідником повинна бути не меншою, ніж 31 2D (див. 6.2.8 б));
відстань між МО виду «Два або більше колін в різних площинах» і ЗП повинна бути не меншою, ніж 54D (див. 6.2.8 в)).
(31 *х)Р О (16 * ў)Р
хі 0,у£ 0,x + ys 11,5
Г)
Рисунок 7 - Приклади визначення необхідних довжин прямолінійних ділянок ВТ (див. 6.2.9
)Так фактична відстань між МО виду «Два або більше колін в різних площинах» і соплом дорівнює 75D= 31-2D+2D+11D. відповідно до 6.2.8 в) додаткової довжини не потрібно.
Якщо перший МО є перехідником (дифузором) від 0,50 до D на довжині 2D (рисунок 7, г)), то:
довжина прямолінійної ділянки ВТ між дифузором і ЗП повинна бути, згідно з даними таблиці 5, не меншою, ніж 250;
довжина прямолінійної ділянки ВТ між МО виду «Два або більше колін в різних площинах» (дифузором повинна бути, щонайменше, 31-0,50 (див. 6 2.8 б));
відстань між МО виду «Два або більше колін в різних площинах» і ЗП повинна бути не менше 540 (див. 6.2.8 в)).
Отже, потрібна додаткова ділянка ВТ завдовжки 11,50=540-20-250-31-0,50, яка може бути або до дифузора або після нього, чи частково до дифузора і після нього.
Струминовипрямлячі та пристрої підготовлення потоку
Для зменшення довжини прямолінійних ділянок ВТ до ЗП можуть бути застосовано струминовипрямлячі або ППП. Допускається для вимірювань застосовувати лише ті види струминовипрямлячів або ППП, які пройшли випробування на відповідність вимогам, наведеним в ГОСТ 8.586.1 (додаток Ж). У будь-якому випадку випробування треба проводити, застосовуючи ті види сопел, які буде застосовано для вимірювань.
Округлість і циліндричність вимірювального трубопроводу
На ділянці ВТ завдовжки 2D, розташованою безпосередньо перед ЗП (або кільцевою камерою усереднення, якщо вона є), жодне значення діаметра в будь-якій площині на цій ділянці не повинно відрізнятися більше ніж на 0,3 % від D, визначеного відповідно до 6.4.2.
Якщо на цій ділянці є зварний шов, то внутрішній вал шва повинен бути сточений механічним обробленням до стану, за якого внутрішній діаметр ділянки ВТ, виміряний в площині зварного шва, буде задовольняти встановлену в цьому пункті вимогу.
Діаметр D визначають як середнє арифметичне значення результатів вимірювання не менше ніж в трьох поперечних перерізах ВТ, рівномірно розподілених на відрізку 0,5D, з яких два крайні перерізи відповідають відстаням 0D і 0,5D від місця отворів, розташованих до ЗП. Якщо конструкція ділянки є зварною, то третій переріз повинен бути в площині зварного шва.
У кожному з перерізів проводять вимірювання не менше ніж в чотирьох діаметральних напрямках, розташованих приблизно під однаковим кутом один до одного. Якщо застосовано кільцеву камеру усереднення (див. рисунок 1), то вимірювання D виконують на відрізку ВТ завдовжки 0.5D до вхідного торця корпусу камери. При цьому відносна невизначеність результату вимірювань, яку вносить вимірювальний інструмент, не повинна перевищувати 0,1 %.
За межами ділянки ВТ завдовжки 2D, розташованою безпосередньо перед ЗП (або корпусом камери усереднення, якщо вона є), ВТ між ЗП і першим МО може бути виготовлено з однієї або декількох секцій труб.
В межах ділянки ВТ, розташованої між перерізами ВТ на відстанях 2D і 10D від ЗП, різниця значень діаметра суміжних секцій ВТ і висота уступу не повинні перевищувати 0.003D.
Якщо діаметр секції ВТ, розташованої вище за течією, є більшим за діаметр секції ВТ, розташованої нижче за неї, то за межами ділянки ВТ завдовжки_'ТОО різниця значень діаметра суміжних секцій ВТ і висота уступу не повинні перевищувати 0.06D.
Якщо діаметр секції ВТ, розташованої вище за течією, не перевищує діаметр секції ВТ, розташованої нижче за неї, то складена конструкція ВТ не призводить до додаткової невизначеності коефіцієнта витікання під час виконання таких умов:
за межами ділянки ВТ завдовжки 10D за ₽<0,3215 різниця значень діаметра суміжних секцій ВТ і висота уступу не перевищують 0,06 D;
в межах ділянки ВТ від 10D до !=(2,39+54,8₽V4)D за р>0,3215 різниця значень діаметра суміжних секцій ВТ І висота уступу не перевищують 0.02D;
за межами ділянки ВТ завдовжки Z=(2,39+54,8₽V4)D за р>0,3215 різниця значень діаметра суміжних секцій ВТ і висота уступу не перевищують 0,000.
За межами ділянки ВТ завдовжки 10D, розташованої безпосередньо перед 3D (або корпусом камери усереднення, якщо вона є), застосування прокладок між секціями допускається за умови, що їх товщина не більша, ніж 3,2 мм, і вони не виступають у внутрішню порожнину ВТ.
Додаткова невизначеність 0,2 % повинна бути додана арифметично до значення невизначеності коефіцієнта витікання, якщо різниця значень діаметра ДО між суміжними секціями ВТ перевищує значення, наведені в 6.4.3, але задовольняє дві умови:
|
( S > — <0,002 т D 0,1+2,ЗР4 — <0,05, D |
(6.2) (6.3) |
де s - відстань від отворів для відбирання тиску або від переднього торця корпусу камери усереднення (за її наявності) до уступу.
Якщо &DID не задовольняє вимоги 6.4.4 або існує більше ніж один уступ (див. 6.4.3), то встановлення вважають таким, що не відповідає вимогам цього стандарту.
Діаметр прямолінійної ділянки ВТ після сопла ИСА 1932 або еліпсного сопла, одержаний в результаті одноразового вимірювання в будь-якому перерізі ВТ на відстані, не більшій, ніж 2D від вхідного торця ЗП, не повинен відрізнятися від D більше ніж на 3 %. Таке оцікення можна виконувати перевірянням одного діаметра прямолінійної ділянки ВТ.
Діаметр ВТ безпосередньо після сопла Вентурі повинен бути не меншим, ніж 90 % від діаметра дифузора сопла Вентурі в його вихідному перерізі.
Розташування звужувального пристрою й камери усереднення
ЗП повинен бути розташовано у ВТ так, щоб було забезпечено протікання середовища від його вхідної торцевої частини до горловини.
Вісь ЗП повинна бути паралельною до осі ВТ в межах ±1 °.
Відстань ех між осями ЗП і ВТ до ЗП і після нього повинна задовольняти умову
0,0052)
Єх< 2 г .
к 0,1+ 2,Зр4
Корпус кільцевих камер усереднення встановлюють співвісно до ВТ так, щоб ні один елемент камер не виступав у внутрішню порожнину ВТ.
Спосіб кріплення й прокладки
Спосіб кріплення ЗП повинен забезпечувати збереження його правильного положення після його фіксації у вузлі кріплення.
Спосіб кріплення, щоб уникнути деформації ЗП, повинен передбачати можливість його вільного теплового розширення.
Прокладки ущільнювачів і/або кільця ущільнювачів не повинні виступати у внутрішню порожнину ВТ і перегороджувати отвір для відбирання тиску або щілини камер усереднення. Вони повинні бути якомога тоншими з врахуванням необхідності збереження співвідношень, визначених в 5.1.5.2 або 5.2.5.1.
Прокладки ущільнювачів між ЗП і корпусом камери усереднення не повинні виступати у внутрішню порожнину камери.
ДОДАТОК А
(обов’язковий)
КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ МІСЦЕВИХ ОПОРІВ
АЛ Коліно І група колін
АЛЛ «Коліно» - згин трубопроводу однакового перерізу в одній площині під кутом у,
Рисунок АЛ - Коліна й групи колін
АЛ.2 «Два або більше колін в одній площині» - два або більше колін, осі яких розташовано в одній площині (рисунок А.1, б), в), г), розташовані одне за одним на відстані I <14D.
«Два або більше колін в різних площинах» - два або більше колін, осі яких розташовані в різних площинах (рисунок АЛ, д), е)), розташовані одне за одним на відстані I <14D.
АЛ.З Межею між коліном (групою колін) і прямолінійною ділянкою ВТ вважають переріз, в якому згин трубопроводу переходить у прямолінійну ділянку.
АЛ .4 Внутрішній радіус згину колін повинен бути не меншим, ніж радіус трубопроводу.
А.2 Трійники
А.2Л Трійник - фітинг, що складається з трьох з'єднаних ланок трубопроводу, осі яких лежать в одній площині.
«Трійник Із заглушкою» - трійник, який складається з однієї заглушеної ланки і двох відкритих ланок (рисунок А.2, а), б)).
Якщо діаметр заглушеної труби трійника, який не змінює напрямку потоку (рисунок А.2, б)), є меншим, ніж 0,13D, то цей трійник не є МО.
«Трійник, який розгалужує потік» - трійник, в який потік входить через одну ланку (рисунок А.2, в), г)), а виходить через дві ланки.
«Трійник, який змішує потоки» - трійник, з якого потік виходить з однієї ланки (рисунок А.2, д), е)), а входить у дві ланки.
А.2.2 При визначенні довжини прямолінійної ділянки перед трійником або за ним відстань вимірюють від точки перетину осей трубопроводів.
А.2.3 Якщо відстань між трійниками, які розгалужують потік, не перевищує 5D, то всі трійники об'єднують в один МО - «трійник, який розгалужує потік» (рисунок А.2, ж)).
А.2.4 Якщо відстань між трійниками, які змішують потоки, не перевищує 5D, то всі трійники об'єднують в один МО - «трійник, який змішує потоки» (рисунок А.2, и)).
До сопла
$50 £50 I
«1 к I
До сопла /
ж) и)
Рисунок А.2 - Трійники
А.З Перехідні ділянки труб
А.3.1 Дифузор - конусне розширення трубопроводу з прямолінійною або криволінійною твірною (рисунок А.З, а)).
Дифузор характеризують конусністю Кг, яку визначають як відношення різниці діаметрів двох прямолінійних ділянок трубопроводів, з’єднаних конусом, до довжини І цього конуса за формулою:
Kr=D,(D2/D,-1)/l, (А.1)
де Д I D2 - діаметри двох прямолінійних ділянок трубопроводу, причому D2> Di.
Геометричні характеристики дифузора повинні задовольняти умови:
0,2 < <0,5; (А.2)
<2 . (А.З)
Дифузор вважають прямолінійною ділянкою у разі виконання умов:
0<АГг<0,2; (А.4)
1< D2/Dl <1,1. (А.5)
В цьому разі довжину прямолінійної ділянки ВТ обчислюють без врахування дифузора як МО.
А.3.2 Симетричне різке розширення (рисунок А.З, б)) - уступ або дифузор, який задовольняє умови:
Kr>0,5; (А.6)
П2/Д>1,1. (А.7)
Рисунок А.З - Перехідні ділянки й запірна арматура
А.3.3 Конфузор - конусне звуження трубопроводу з прямолінійною або криволінійною твірною (рисунок А.З, в)).
Конфузор характеризують конусністю Кг, яку обчислюють за формулою (А.1).
Геометричні характеристики конфузора повинні задовольняти умови:
0,2 <^<0,7; (А.8)
1<П2/Ц^2. (А.9)
Конфузор вважають прямолінійною ділянкою у разі виконання умов:
0<7С.<0,2; (А.1О)
1,0<і?2/Д <1,1, (А.11)
А.3.4 Симетричне раптове звуження - конфузор або уступ (рисунок А.З, г)), якщо він відповідає умовам:
£r>0,7; (А.12)
А.3.5 Межею між дифузором або конфузором і прямолінійною ділянкою ВТ вважають переріз, в якому конус з'єднується з прямолінійною ділянкою ВТ.
АЗ.6 Перехідні ділянки ВТ рекомендовано виготовляти з криволінійною твірною відповідно до ГОСТ 17378, враховуючи вимоги цього додатка.
А.4 Запірна арматура
А4.1 Запірну арматуру класифікують відповідно до ГОСТ 24856.
На рисунку А.З зображено як приклади схеми запірної арматури: засувки (рисунок А.З, д)); кульового крана (рисунок А.З, е)); конусного крана (рисунок А.З, ж)); заслінки (рисунки А.З, є), з)); клапана (рисунок А.З, и)).
Примітка. В технічній літературі часто замість терміна «клапан» користуються терміном «вентиль», замість «заслінка» - «затвор».
А.4.2 Межею запірної арматури будь-якого типу вважають місце їх з'єднання з ВТ.
А5 Колектор
А.5.1 Колектор - пристрій для розподілення потоку на декілька напрямків або збору потоків з декількох напрямків у загальний потік.
В більшості випадків розподільчі і збірні колектори працюють спільно, утворюючи колекторну систему.
Колекторну систему застосовують з метою забезпечення необхідної пропускної здатності вимірювального пункту і зменшення невизначеності вимірювань витрати та кількості середовища. В цьому разі розподіл потоку на декілька напрямків здійснюють по ВТ, розташованих між колекторами однакової конструкції.
А.5.2 Колекторні схеми поділяють на П- і Z-подібні. В П-подібній системі (рисунок А.4, а)), в)) потоки в колекторах мають протилежні напрямки, а в Z-подібній системі (рисунок А.4, б), г))-однакові напрямки.
