Вимоги щодо функціювання системи передавання повинні відповідати додатку А

Перевіряння цих характеристик наведено в додатку В

  1. ВИМОГИ ЩОДО КОНСТРУКЦІЇ

    1. Загальні вимоги та декларації виробника

Пристрій передавання повинен відповідати вимогам 7.3 щодо конструкції Відповідність деяким вимогам можна перевірити випробовуваннями Інші вимоги (наприклад, надійність пристрою передавання) можуть бути перевірені перевірянням конструкції та супровідної документації (конструкторська документація на виріб або систему, протоколи тощо)

Для сприяння процесу перевіряння конструкції виробник повинен у письмовій формі декларувати

  1. що конструкція виконана відповідно до системи виробничого контролю якості продукції, що містить встановлені процедури, які поширюються на процес виготовляння всіх елементів пристрою передавання,

  2. що компоненти пристрою передавання обрано за цільовим призначенням та умови їхнього експлуатування відповідають очікуваним умовам довкілля поза корпусом пристрою передавання згідно з класом ЗК5 EN 60721-3-3

  1. Документація

    1. Виробник повинен розробити документацію з інсталювання та експлуатування, яку потрібно подавати в випробовувальну організацію разом із пристроєм передавання Вона повинна містити, принаймні, таке

  1. загальний опис устатковання включно з

  • функціями, що мають відношення до інших частин EN 54,

  • допоміжними функціями, не встановленими цим стандартом,

  1. технічні описи входів та виходів пристрою передавання, що достатні для оцінювання механічної, електричної та програмної сумісності з іншими компонентами системи (наприклад, як зазначено EN 54-1) найголовніші з яких

  • вимоги щодо номінальних значень параметрів електроживлення,

  • максимальні та мінімальні значення електричних параметрів для кожного входу та виходу,

  • інформація про параметри зв’язку кожного каналу передавання,

  • рекомендовані характеристики кабелю для під’єднання до кожного каналу передавання,

  • технічні дані запобіжників;

  1. інформацію з інсталювання, а також

  • придатність для використовування в різних типах систем передавання, як це зазначено в додатку А (наприклад, постачальник у технічній документації вказує характеристики пристрою передавання разом з іншими характеристиками системи передавання попереджень, які повинні відповідати вимогам додатка А),

  • інструкцію з монтування,

  • інструкцію з під’єднання входів та виходів,

  1. інструкцію з конфігурування та введення в експлуатування,

  2. інструкцію з експлуатування,

  3. інструкцію з технічного обслуговування

    1. Виробник повинен розробити конструкторську документацію, яку потрібно подавати в випробовувальну організацію разом із пристроєм передавання Ця документація повинна містити кресленики, специфікації, блок-схеми, схеми з’єднань і функційний опис у такому обсязі, що дозволяє оцінити загальне механічне та електричне виконання та його відповідність вимогам цього стандарту

  1. Вимоги щодо механічної конструкції

    1. Конструкція корпуса пристрою передавання повинна бути міцна та відповідати методу монтування, рекомендованому в документації Корпус повинен мати ступінь захисту, принаймні, ІР-30 згідно з EN 60529, за 2-го рівня доступу

    2. Усі світловипромінювальні індикатори повинні мати чітке марковання, що відображає їхнє призначення. Інформація повинна бути розбірлива на відстані 0,8 м за зовнішньої освітленості від 100 лк до 500 лк

    3. Клеми для підімкнення ліній зв’язку та запобіжників повинні мати чітке марковання

  2. Вимоги щодо електричного та інших виконань

    1. Під час обробляння сигналів найбільший пріоритет повинен надаватися сигналам пожежної тривоги (позиція Е на рисунку 1 згідно з EN 54-1) чи сигналам про несправність (позиція J на рисунку 1 згідно з EN 54-1) Якщо пристрої Е та J об’єднанні в одному пристрої передавання, тоді більший пріоритет надається сигналу пожежної тривоги

    2. Доступ до устатковання електроживлення пристрою передавання повинен відповідати принаймні рівню доступу до устатковання електроживлення ППКП, згідно з EN 54-4

    3. Перехід між живленням від основного до резервного джерела електроживлення не повинен змінювати індикацію та (або) стан будь-яких виходів, крім тих, що стосуються електроживлення

    4. Якщо в пристрої передавання забезпечується від’єднання чи регулювання основного або резервного джерела електроживлення, це повинно бути можливим лише за 3-го чи 4-го рівнів доступу

  3. Сумісність ліній зв’язку

    1. Несправність будь-якої лінії зв’язку між пристроєм передавання та мережею передавання (як зазначено в EN 50136-1-1) не повинна впливати на правильне функціювання пристрою передавання або будь-якої іншої лінії зв’язку

    2. Якщо пристрій передавання сконструйований для використовування з джерелом електроживлення (позиція L згідно з EN 54-1), який розміщено в окремому корпусі, то з’єднання необхідно забезпечити, принаймні, двома лініями зв’язку з джерелом живлення так, щоб коротке замикання чи обрив в одній лінії зв’язку не переривав постачання електроенергії до пристрою передавання

  4. Доступність індикації та елементів керування

П римітка Див EN 54-2, додаток А

У пристрої передавання повинно бути забезпечено чотири рівня доступу, від 1-го рівня доступу (найдоступнішого) до 4-го рівня доступу (найменш доступного) Елементи ручного керування та інші функції повинні бути згруповані на відповідному рівні доступу згідно з 12.6 EN 54-2

  1. Індикація за допомогою світловипромінювальних індикаторів

    1. Обов’язкова індикація від світловипромінювальних індикаторів повинна бути видима за навколишньої освітленості до 500 лк у межах кута 22,5° від лінії, що проходить через центр індикатора перпендикулярно до поверхні його монтування

  • 3м для індикації електроживлення,

  • 0,8 м для іншої індикації

    1. Якщо застосовують блимку індикацію, проміжки часу увімкненого і (або) вимкненого стану повинні бути не менші ніж 0,25 с, а частота спалахів повинна бути не менше ніж 0,2 Г ц для індикації несправності

  1. Кольори індикації

Кольори загальної та конкретної індикації від світловипромінювальних індикаторів повинні бути жовті для індикацій попередження про несправність та червоними для індикації підтвердження прийняття сигналу

  1. Тестування індикаторів

Тестування усіх обов’язкових візуальних індикаторів пристрою передавання обов’язково повинно бути передбачено ручною дією за 1-го чи 2-го рівнів доступу

  1. Додаткові конструктивні вимоги до програмнокерованих пристроїв передавання

    1. Загальні вимоги та декларації виробника

Для виконання вимог цього стандарту пристрій передавання може містити програмнокеровані елементи У цьому випадку пристрій передавання повинен задовольняти вимоги 7.10, а також вимоги тих пунктів розділу 7, які відповідають використаній технології. Див також додаток С

  1. Документація на програмне забезпечення

    1. Виробник повинен розробити документацію, яка надає загальне уявлення про структуру програмного забезпечення, та яку потрібно надати у випробовувальну організацію разом із пристроєм передавання Ця документація повинна бути досить детальною, щоб можна було перевірити відповідність структури програмного забезпечення цьому стандарту, і містити, принаймні, таке

  1. фУнкційний опис основного процесу виконання програми, що охоплює

  • короткий опис кожного модуля та задач, що він виконує,

  • спосіб взаємодії модулів,

  • спосіб викликів модулів, зокрема будь-яке обробляння переривань,

  • повну ієрархію програми

У функційному описі основного процесу виконання програми необхідно використовувати чітку методологію для пояснення сутності програмного забезпечення, наприклад графічних схем проектування систем, опису потоків даних та алгоритмів управління,

  1. опис областей пам’яті, які використовують для зберігання програм, специфічних даних об’єкта та поточних даних

У тих випадках, коли використовують динамічне управління пам’яттю, то повинен бути реалізований розподіл між програмою, специфічними даними об’єкта та поточними даними, окрім того це повинно бути описано разом із порядком розподіляння пам’яті,

  1. опис того, як програмне забезпечення взаємодіє з апаратними засобами пристрою передавання

  1. Виробник повинен розробити та постійно підтримувати детальну конструкторську документацію її не треба надавати у випробовувальну організацію, але вона повинна бути доступна для перевіряння в рамках, що дозволяють забезпечити права виробника на конфіденційність Ця документація повинна містити принаймні таке

  1. опис кожного модуля програми, як він реалізований в вихідному коді програми, що містить таке

  • назву модуля;

  • посилання на дату і (або) версію;

  • опис задач які він виконує;

  • опис інтерфейсів, у тому числі тип передавання даних, допустимий діапазон вірогідних даних та перевіряння на достовірність дан их;

  1. текст програми, у тому числі всі загальні та локальні змінні, використані константи та позначки та коментарі, достатні для розпізнавання основного процесу виконання програми,

  2. подробиці про будь-які програмні засоби, використані під час розробляння програми (наприклад, засоби проектування високого рівня, компілятори, асемблери тощо)

  1. Побудова програмного забезпечення

Для того, щоб впевнитися в надійності пристрою передавання, повинні виконуватися такі вимоги щодо структури програмного забезпечення

  1. програмне забезпечення повинно мати модульну структуру,

  2. реалізація інтерфейсів для даних, сформованих автоматично та вручну, не повинна дозволяти недостовірним даним спричинити помилку під час виконання програм;

  3. програмне забезпечення повинно бути розроблено так, щоб уникати можливості зависання основного програмного потоку

  1. Контролювання програми

    1. Виконання програми потрібно контролювати на відповідність 7.10.4.2 або 7.10.4.3 Якщо процедури, пов’язані з головними функціями програми, тривалий час не виконуються, то це повинно бути відображено принаймні як загальна несправність, як зазначено в розділі 5

    2. Якщо програма виконується одним процесором, то виконання процедур, як вказано в 7.10.4.1, повинно контролюватися елементом контролю, як вказано 7.10.4.4

    3. Якщо програма виконується більше ніж одним процесором, то виконання процедур, як вказано в 7.10.4.1, повинно контролюватися в кожному процесорі Елемент контролю відповідно до 7.10.4.4 повинен бути об’єднаний з одним чи декількома процесорами та принаймні один такий процесор повинен контролювати функціювання будь-якого процесора, який не об’єднаний з тим, що об’єднаний з елементом контролю

    4. Контролювальний пристрій, відповідно до 7.10.4.2 та 7.10.4.3, не повинен мати часову залежність від системи, що контролюється Функціювання елементу контролю та видача попередження про несправність не повинні порушуватися через збій у процесі виконання програми системою контролювання

    5. У разі виникнення системної помилки, як вказано 7.10.4.1 чи 7.10.6, пошкоджені частини програми пристрою передавання повинні перейти в безпечний режим не пізніше; ніж з’явиться індикація системної помилки Цей безпечний режим не повинен бути причиною хибної активації обов’язкових сигналів

  2. Збереження програм і даних

    1. Усі робочі програми і дані, необхідні для виконання вимог цього стандарту, повинні зберігатися в пам’яті, що здатна безперервно та без обслуговувань надійно функціювати протягом строку не менше ніж 10 років

    2. До програми висувають такі вимоги

  1. програма повинна бути збережена в енергонезалежній пам’ яті, запис до якої дозволено лише за 4-го рі вня доступу,

  2. за 3-го рівня повинні бути доступні посилання для можливості ідентифікації версії або програми Посилання на версію чи програму повинні бути виконані згідно з документацією відповідно до 7.10.2.1

  1. Для специфічних даних об’ єкта висувають такі вимоги

  1. зміни специфічних даних об’єкта повинні бути можливі за 3-го або 4-го рівня доступу,

  2. зміни специфічних даних об’єкта не повинні впливати на структуру програми;

  3. якщо специфічні дані об’єкта зберігаються в енергозалежній пам’яті, то вони повинні бути захищені від втрати електроживлення резервним джерелом електроживлення, яке може бути відключеним від пам'яті лише за 4-го рі вня, та яке спроможне підтримувати вміст пам’яті щонайменше протягом двох тижнів,

  4. якщо специфічні дані зберігаються в пам’яті, що дозволяє зчитування-записування, то повинен бути механізм, який не дозволяє записувати до пам’яті під час нормальної роботи за 1-го чи 2-го рівнів доступу, для того щоб її вміст міг бути захищений у випадку збою у виконанні програми;

  5. повинно бути можливим зчитування або перегляд стану специфічних даних об’єкта за 2-го або 3-го рівнів доступу Якщо специфічні дані містять посилання на версію, то ці дані повинні оновлюватися після кожної зміни;

  6. якщо специфічні дані об’єкта містять посилання на версію, то повинно бути можливим ідентифікувати це за 2-го рі вня доступу