проектної документації (енергетичний паспорт підприємства та ін.);

чинних форм статистичної звітності.

  1. Техніко-економічні та енергетичні характеристики технологічних процесій, установок та устаткування повинні містити такі відомості:

матеріальний баланс процесу установки;

режим роботи устаткування;

конструктивні особливості установок;

параметри сировини, палива й енергії та їх питомі витрати.

  1. Техніко-економічні характеристики енергоресурсів та енергоносіїв містять:

дані про їхню вартість;

відомості про технічні параметри енергоресурсів та енергоносіїв;

графіки їх річного та добового споживання.

    1. Докладний перелік первинної інформації для розроблення та ана­лізу енергобалансів промислових об’єктів та їхній зміст, типові форми подання проектної документації та статистичних відомостей, форм скла­дення характеристик технологічних процесів (установок) розробляються відповідними державними та галузевими установами.

  1. СПОСОБИ РОЗРОБЛЕННЯ, ФОРМИ ПОБУДОВИ
    ТА ПОДАННЯ ЕНЕРГОБАЛАНСІВ

    1. Енергетичні баланси промислових об’єктів можуть бути одержані експериментальним дослідним, розрахунковим чи комбінованим розра­хунково-дослідним способом.

    2. Найточнішими с снергобаланси, складені дослідним шляхом, тобто на підставі випробувань устаткування. Під час цих випробувань за допо­могою відповідних приладів здійснюється вимірювання підведеної до агре­гату потужності та енергії, а також параметрів основного та всіх відгалуже­них енергопотоків.

Випробування повинні бути повними, тобто охоплювати не тільки основне, але й допоміжне устаткування. При цьому продуктивність устат­кування підтримується постійною на встановленому рівні.

Для розроблення раціональних, нормалізованих та оптимальних снергобалансів важливо забезпечити під час випробувань підтримання прогресивних технологічних параметрів виробничих процесів, нормаль­них параметрів підведеної енергії, а також нормального технологічного стану агрегатів та їх якісного експлуатаційного обслуговування.

  1. У разі використання розрахункового способу побудови енергоба­лансу корисна складова витрати енергії та більшість видів її втрат встанов­люються шляхом розрахунку за відповідними фізико-хімічними та емпі­ричними формулами.

З метою контролю та забезпечення більшої точності розрахунків до­цільно і в даному випадку визначати окремі види втрат енергії шляхом проведення вимірювань.

Розрахунковий спосіб дає змогу отримувати енергетичні баланси про­мислових об’єктів для будь-яких технологічних параметрів виробничих процесів.

  1. Комбінований спосіб складення снергобалансів є найдоступнішим та найбільш універсальним. У разі його використання корисна складова витрат енергії визначається розрахунковим шляхом, а величина втрат встановлюється експериментальним та розрахунковим способами з по­дальшим їх аналізом.

  2. Залежно від конкретної мсти розроблення снергобалансів будь- який з їхніх видів може бути складений у робочій чи аналітичній формі.

  3. Робоча форма передбачає побудову балансів за виробничо-тери­торіальною та цільовою ознаками. У разі використання цієї форми скла- дення балансу його статті групуються за основними ланками виробництва (цехів, дільниць, окремих енергоустановок тощо), а також за напрямками використання енергії (з виділенням її витрат на енергетичні, силові, тех­нологічні потреби, на освітлення, опалення та вентиляцію, на господарсь­ко-побутові потреби та ін.).

Розподіл загальної витрати енергії на корисну складову і втрати у цій формі складення енергобалансу не передбачаються. У ній виділяютьтільки загальні втрати енергії в енергетичних мережах підприємства.

Крім того, в робочій формі енергобалансу відображається також внут­рішнє обернення енергії для відповідних промислових об’єктів, включаючи вихід і використання вторинних енергоресурсів та витрати енергії на власні потреби генерувальних та перетворювальних установок.

Баланси, складені у робочій формі, являють собою розгорнуті плани та звіти з енергоспоживання промислових підприємств. Вони відобража­ють цільове використання енергії та енергоносіїв на підприємстві, дають змогу здійснювати контроль за енергоспоживанням окремих промислових об’єктів, а також є основою під час планування їхніх потреб у паливі та енергії на відповідну перспективу.

  1. У разі використання аналітичної форми складення енергобалансу передбачається розподіл сумарної витрати енергії на корисну складову і втрати з подальшою деталізацією корисної складової за напрямками вико­ристання, а втрат — за місцем їх виникнення.

Баланси, складені в аналітичній формі, сприяють цілям аналізу та оцінювання ефективності енерговикористання. Вони дають змогу робити висновки про ступінь термодинамічної досконалості технологічних про­цесів і використовуються для виявлення резервів економії енергії. Ана­літична форма використовується також з метою розроблення раціональ­них, нормалізованих та оптимальних енергобалансів промислових об’єк­тів. ' .

  1. Енергетичні баланси промислових об’єктів можуть бути подані у вигляді таблиць, діаграм чи графіків.

Подання енергобалансів у вигляді діаграм дає змогу наочніше відобра­зити структуру їхніх прибуткової та витратної частин.

  1. У вигляді графіків зображаються баланси потужних енергетичних ус­тановок. Така форма необхідна для встановлення відповідності між енер­гетичним навантаженням промислового об’єкта та його покриттям за ра­хунок потужності відповідних енергоустановок.АНАЛІЗ ЕНЕРГЕТИЧНИХ БАЛАНСІВ

    1. Головною мстою аналізу снергобалансів промислового об’єкта є вироблення оптимальних управлінських рішень та розроблення рекомен­дацій щодо ефективного використання енергетичних ресурсів, які є в його розпорядженні.

    2. Аналіз енергетичних балансів підприємства проводиться за таки­ми напрямками:

аналіз варіантів забезпечення підприємства енергетичними ресурсами;

аналіз динаміки та досягнутого рівня ефективності використання енергетичних ресурсів;

аналіз технічних та економічних результатів, досягнутих за рахунок підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів;

економічний аналіз екологічних наслідків використання енергетич­них ресурсів;

аналіз факторів, які впливають на підвищення ефективності викори­стання енергетичних ресурсів;

аналіз чинних норм та нормативів щодо використання енергетичних ресурсів.

  1. Основними групами показників ефективності використання енер­гетичних ресурсів є:

показники об’єму та структури використання енергоресурсів;

показники рівня енергозабезпечення;

показники рівня ефективності використання енергетичних ресурсів;

показники ефективності заходів щодо раціонального використання енергетичних ресурсів.

  1. Методика аналізу енергетичних балансів повинна мати такі ос­новні розділи: мста, завдання, характеристика об’єкта аналізу, аналітичні та синтетичні показники тасхемиїхнього зв’язку, фактори, що впливають на зміну показників, економіко-матсматичні методи аналізу, інформа­ційне, технічне та організаційне забезпечення.

Методика аналізу енергетичних балансів розробляється відповідними установами галузевих міністерств.

    1. На підставі результатів аналізу енергетичних балансів промисло­вих об’єктів складаються плани організаційно-технічних заходів щодо економії енергетичних ресурсів.

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ РОЗРОБЛЕННЯ ТА АНАЛІЗУ
    ЕНЕРГЕТИЧНИХ БАЛАНСІВ

    1. На підставі цього стандарту складаються та затверджуються галу­зеві стандарти та інші інструктивні матеріали, які встановлюють структу­ру та функції підрозділів, що організують роботу щодо розроблення та аналізу енергобалансі в у відповідних міністерствах та відомствах.

    2. На промислових підприємствах розроблення та аналіз енергетич­них балансів здійснюють підрозділи, зазначені у відповідних галузевих стандартах, стандартах підприємств та інших інструктивних матеріалах, разом з проектними, науково-дослідними інститутами та іншими спеціа­лізованими установами.

    3. На стадії розроблення проекту будівництва чи реконструкції під­приємства для всіх його об’єктів проектна організація складає проектні енергобалансі! (часткові та зведені) у робочій формі. Для основних енер- гомістких агрегатів та установок розробляються окремі проектні енерго- баланси в аналітичній формі.

    4. Під час планування роботи діючих промислових підприємств (на рік, п’ятиріччя тощо) у робочій формі складаються планові енергетичні баланси (поточні та перспективні). При цьому розробляються часткові та зведені енсргобаланси підприємства і окремих його об’єктів з розподілом загальної витрати палива та енергії за цільовим призначенням.

    5. Після закінчення певного планового періоду складаються відпо­відні звітні (фактичні) енсргобаланси підприємства та окремих його об’єк­тів у робочій та аналітичній формах. На підставі цих енергобалансів здій­снюється аналіз енергопостачання та енергоспоживання на підприємстві.

Заданими звітних енергобалансів один раз на п’ятиріччя на під­приємстві складаються відповідні форми статистичної звітності, які відо­бражають надходження та фактичний стан використання енергетичних ресурсів

  1. .ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ


  1. енергетичне господарство промислового підприємства

Комплекс взаємопов’язаних енер­гетичних установок для вироблен­ім. чи одержання від інших джерел, перетворення, зберігання, розпо­ділу та використання на підприєм­стві енергоресурсів усіх видів

ги (энергетическое хозяйство промышленного предприятия Комплекс взаимосвязанных энергетических установок для производства или получения из других источников, преобразо­вания, хранения, распределе­ния и использования на пред­приятии энергоресурсов всех видов

)

  1. енергетичний ресурс; енерго- рссурс

Паливо чи енергія різних видів та параметрів, що використовуються або можуть бути використані у про­мисловості

  1. підведений енергетичний ре­сурс; підведений енергоресурс Паливо чи енергія, підведені до енергетичної установки для на­ступного перероблення, перетво­рення, транспортування чи вико­ристання de Energicquelle en energy resource fr ressourse cnergetique ru энергетический ресурс; энер- nopecypc

Топливо или энергия различ­ных видов и параметров, кото­рые используются или могут использоваться в промышлен­ности

ru (подведенный энергетический ресурс; подведенный энерго­ресурс

Топливо или энергия, подве­денные к энергетической уста­новке для последующей пере­работки, преобразования, транс­портирования или использова­ния

)

  1. вторинний енергетичний ре­сурс; вторинний енергоресурс Паливо чи енергія різних видів та параметрів, що одержуються як по­бічний продукт чи відходи техно­логічних процесів de Abfallenergie

en waste-off energy

fr ressourcc energetique bas-produit

ru вторичный энергетический ре­

сурс; вторичный энергоресурс

Топливо или энергия различ-

  1. енергетичний носій; енерго­носій

Матеріальне тіло, що має енерге­тичний потенціал і використову­ється для транспортування енергії від джерела до кінцевого спожи­вання чи до наступного ступеня перетворення

  1. енергетичний потік; енерго- потік

Рух енергоресурсів в еиергеппшо- му господарстві у напрямку від джерела до споживача енергії, включаючи стадії, -що характери­зують зміну кількості та (чи) якіс­ного стану, переміщення та збе­рігання енергетичних ресурсів

  1. енергетична установа#; енер­гоустановка

Пристрій, безпосередньо призна­чений для одержання, перетво­рення, транспортування і кінце­вого використання первинних чи утилізації вторинних енергетич­них ресурсів

ных видов и параметров, по­лучаемые как побочный про­дукт или отходы технологичес­ких процессов

de Energietrager еп energy source fr source d’cnergic ru энергоноситель

Материальное тело, которое об­ладает энергетическим потен­циалом и используется для транспортирования энергии от источника до конечного по­требления или к следующей ступен и и реобразова и ня

de Energieflu^ еп energy flow fr flux energetique ru (энергетический поток; энер­гопоток

Движение энергоресурсов в энергетическом хозяйстве в на­правлении от источника к по­требителю энергии, включая стадии, которые характеризу­ют изменение количества и (или) качественного состоя­ния,-перемещение и хранение энергетических ресурсов)

de energetische Vorrichtung еп energy facility fr installation energetique ru (энергетическая установка;

энергоустановка

Устройство, непосредственно предназначенное для получе­ния, преобразования, транс­портирования и конечного ис­пользования первичных ил

и

  1. енерговикористовувальний ar- ru регат

Агрегат кінцевого використання енергетичного ресурсу, який скла­дається з снсргоприймача та тех­нологічного апарата

  1. енерголриймач ru

Частина снерговикористовуваль- ного агрегату, що сприймає, пере­творює підведену енергію та пере- дає її в технологічний апарат

  1. технологічний апарат ru