Примітка 1. Для спеціальних пристроїв можна застосовувати криву, кривизна якої трохи відрізняється від зазначених вище. Виробник повинен надати пояснення щодо використання спеціальної кривизни.

Примітка 2. Цю криву можна також застосовувати для визначання співвідношення між витратою потоку та викиданням інших пристроїв, що складаються з подібних модулів і належать до того самого діапазону розмірів.

Примітка 3. Якщо нанесені на криву точки виходять за межі смуги допусків, визначеної в 6.6.4.3, дозволено спробувати покращити кореляцію розмірів пристроїв, застосовуючи альтернативні параметри площі для виведення R і S.

  1. Якщо нанесені на криву точки виходять за межі смуги допусків, визначеної в 6.6.4.3, виводять робочі характеристики для зображення окремо для кожного розміру випробовуваних пристроїв, користуючись кривою середніх значень за окремими наборами точок графіка. У таких випадках не можна робити інтерполяцію або екстраполяцію для інших розмірів пристроїв.

  2. Викидання X для заданої витрати потоку повітря може базуватися на будь-якій відпо­відній швидкості vx. У звітних даних потрібно вказувати вибране значення vx.

  1. Визначання розширення

Для вимірювань, здійснюваних у горизонтальній площині, можна визначити максимальну відстань між дотичними до обвідної поверхні 0,5 м/с із обох боків головного напрямку струменя повітря. Ця відстань і буде розширенням. Відношенням викидання за швидкості 0,5 м/с до цього розширення треба користуватися для визначання розширення для інших пристроїв з аналогічною геометрією або інших значень витрати повітря екстраполяцією.

  1. Визначання підйому або спаду

Підйом і спад можна визначити аналогічно тому, як описано в 6.6.5

.





> 3 De з вирівнювачем потоку

> 20 De без вирівнювача потоку

1,5 Ре


З’єднання

з вентилятором,засобом регулювання витрати потоку та витратоміром


Перехід до розміру вимірювального потоку


Рисунок 1 — Перший випробовувальний стенд А для пристрою входу-виходу припливного повітря


Сигнал до дисплея


або комп’ютера


Рисунок 2 — Розміщення трубки Піто для безпосереднього вимірювання повного тиску на першому випробовувальному стенді А для пристрою входу-виходу припливного повітря або С для пристрою входу-виходу випускного повітря




































> 0,6 м

1 De або > 0,15 м

Qv

0,05 м

Випробо- вувальний повітровід

Вирівнювач потоку

Повітряний потік


П’єзометричне кільце або одиничний відбірник


Встановлювана пластина пристрою входу-виходу повітря Д = W- н

Ширина (W) та висота (Н) повинні задовольняти


7 De Площина вимірювання температури

6 De Площина вимірювання тиску

Витратомір

Qv

, Пристрій

• входу-виходу повітря

Повітряний потік

Рисунок 4 — Перший випробовувальний стенд С для пристрою входу-виходу випускного повітря

Випробовувальний Спрямовувач

повітровід потоку


З’єднання з вентилятором, засобом регулювання витрати потоку та витратоміром

Рисунок 3 — Перший випробовувальний стенд В для пристрою входу-виходу припливного повітря

7,5 De

З’єднання з вентилятором, засобом регулювання витрати потоку або витратоміром

> 0,9 м


> 0,6 м


1 D= або > 0,15 м


0,05 м


І Випробовуваль- / ний повітровід


З'єднання з вентилятором, засобом регулювання витрати потоку та витратоміром


Повітряний потік


<7v


Установлювана пластина пристроїв входу-виходу повітря


П'єзометричне кільце або одиничний відбірник


Вирівнювач витрати потоку
















Ш

A = W- Н

ирина (W) та висота (Н) мають відповідати формулі:

Рисунок 5 — Перший випробовувальний стенд D пристрою входу-виходу випускного повітр

я





Клас II


Клас І.В


Клас І.А


Центральна лінія


Центральна лінія


Клас III


Рисунок 6 — Розміщення пристрою входу-виходу повітря для другого випробовувального стенда


-2- МІН. 2


















Рисунок 7 А — Використання диму для визначання головного напрямку струменя повітря



1,0 м/с < V < 1,5 м/с Припущений головний напрямок струменя повітря



Рисунок 7 В — Використання вимірів швидкості для визначання головного напрямку струменя повітря

або L > 0,5 м
(див. 6.5.3)


Виміряний головний напрямок струменя повітря


Рисунок 7 С — Вимірювання швидкостей струменя повітря для визначання викидання, спаду та розширення





• q;


х • S


Рисунок 8 — Типовий графік для визначання викидання


















ДОДАТОК A
(обов’язковий)

АЛЬТЕРНАТИВНИЙ МЕТОД ДОСЛІДЖЕННЯ
ДЛЯ ВИЗНАЧАННЯ ВИКИДАННЯ, РОЗШИРЕННЯ ТА СПАДУ

А.1 Сфера застосування

Цей додаток задає процедуру траверсування, яку застосовують, щоб визначити траєкторію чи траєкторії максимальної швидкості в струмені повітря, що виходить із пристрою входу-виходу при­пливного повітря, а також обвідної швидкості струменя повітря у вертикальній та горизонтальній площинах крізь траєкторію чи траєкторії максимальної швидкості.

Ця процедура стосується встановлених на стіні пристроїв входу-виходу повітря, що викида­ють повітря в горизонтальному та близьких до горизонтального напрямках. Методи, передбачені цією процедурою, можна адаптувати для інших класів пристроїв. Наприклад, для приладів класів II та III може виявитися більш відповідним початкове траверсування у вертикальному напрямку, ніж траверсування в горизонтальному напрямку.

А.2 Визначання точки максимальної швидкості

А.2.1 Розміщують вимірювальний пробник швидкості на відстані 300 мм від центра передньої поверхні пристрою в напрямку повітряного струменя (див. рисунок А.1 а).

А.2.2 Щоб визначити точки максимальної швидкості, роблять горизонтальне траверсування, паралельне передній поверхні пристрою входу-виходу повітря, із проміжком між перетинаннями не більше ніж 50 мм. Вертикальну вісь крізь цю точку потрібно позначити як Zc (див. рисунок А.1.Ь).

А.2.3 Роблять вертикальне траверсування із проміжком, як визначено в таблиці А.1, уздовж осі Zc і встановлюють точку максимальної швидкості, ух. Горизонтальну вісь крізь цю точку потрібно позначити як Ус (див. рисунок А.1 .с).

А.2.4 Після цього розміщують вимірювальний пробник швидкості відносно координат Уста Zc, як визначено в А.2.2 та А.2.3, та пересувають його горизонтально (паралельно Хс) у напрямку повітряного потоку від пристрою із кроком не більше ніж 1 м (див. рисунок А.1.d).

А.2.5 Повторюють процедуру, наведену в А.2.2 та А.2.4, доки максимальна швидкість, ух, не стане менше ніж 0,5 м/с (див. рисунок А.1 .е). Установлюють не менше ніж 5 координат (по осях Ус, Zc), у разі потреби застосовуючи проміжні точки розміщення.

А.2.6 Будують логарифмічний графік значень і/х залежно від відстані по горизонталі від пе­редньої поверхні пристрою входу-виходу повітря, і на цьому графіку визначають відстань, що відповідає швидкості 0,5 м/с (див. рисунок А.2). Для того щоб отримати значення викидання, що відповідає іншій швидкості для розглядуваного пристрою входу-виходу повітря, необхідно екстра­полювати криву. Екстраполяцію потрібно робити так, як описано в 6.6.4.3.

А.2.7 Якщо на етапах А.2.2 або А.2.3 виявиться, що максимальна швидкість і/х трапляється більше ніж в одній точці (що типово, наприклад, для ґратки з розсіювальними пластинами), тоді повторюють усю процедуру траверсування з А.2.2 до А.2.5 для кожної траєкторії максимальної швидкості.

А.З Визначання точок на обвідній швидкості

А.3.1 Знаходять точки, у яких швидкості повітряного струменя розташовані на обвідній швид­кості (близько 0,5 м/с ) на кожній з осей Ус, Zc, наступним чином, або під час або після процедури траверсування, поданої вище.

А.3.2 Переміщують пробник вертикально донизу, вздовж однієї з осей Zc, доки вимірювана швидкість не знизиться приблизно до 0,45 м/с. Позначають положення пробника та виміряну швид­кість (див. рисунок А.За).

А.3.3 Виконують пробником траверсування з інтервалами, що не перевищують 100 мм, за віссю Zc в напрямку до координати Ус, Zc У кожному положенні реєструють швидкість і продовжують траверсування доти, доки не буде зроблено принаймні чотири вимірювання, а виміряна швидкість не перевищить 0,55 м/с (див. рисунок А.ЗЬ).



A.3.4 Повторюють процедуру траверсування, спочатку переміщуючи пробник вертикаль­но вздовж тієї самої осі Zc, а далі в двох горизонтальних напрямках уздовж відповідної осі Yc (див. рисунок А.Зс).

А.3.5 Повторюють процедуру, наведену в А.3.2, А.3.3 та А.3.4 для кожної з осей Yc та Zc.

А.3.6 Для кожного із траверсів будують графік залежності виміряної швидкості від місце­положення. Користуючись цим графіком, визначають точку, що відповідає швидкості 0,5 м/с (див. рисунок А.4).

А.4 Визначання розширення

Будують графіку площині осі Yc із релевантних точок, визначених в А.3.5, і значення викидан­ня й проводять криву, що поєднує ці точки. Визначають розширення як максимальну ширину площі, обмеженої обвідною кривою в напрямку, паралельному передній поверхні пристрою входу-виходу повітря (див. рисунок А.5).

А.5 Визначання підйому та спаду

Будують графік згідно з А.4 у площині осі Zc із релевантних точок, визначених в А.3.5, і про­водять криву, що поєднує ці точки. Визначають підйом та спад, відповідно, як максимальну додатну та від’ємну відстань від прямої, що проходить крізь центр перпендикулярно до передньої поверхні пристрою входу-виходу повітря, до обвідної (див. рисунок А.6).

А.6 Кількість визначань

А.6.1 Повторюють процедуру, як наведено в А.2—А.5 для кожної випробовуваної витрати потоку.

А.6.2 Для несиметричних струменів, щоб визначити обвідні швидкості, треба проводити додат­кові вимірювання в змінних площинах. '

Примітка. Процедура, описана в цьому додатку, прямо пов'язана з ізотермічними випробовуваннями. Її можна так само застосовувати й для неізотермічних випробовувань, якщо існують умови, що відповідають неізотермічним випробовуванням.

Таблиця А.1 — Інтервали вертикального траверсування

Відстань головки пробника від поверхні стелі1*, мм

Максимальний інтервал під час траверсування, мм

> 200

50

< 200 >120

40

< 120 > 60

20

< 60

10

1) Аналогічні критерії треба застосовувати, якщо вихід струменів повітря відбувається поблизу інших поверхонь у приміщенні або вздовж цих поверхонь.



а) (див. А.2.1)


Ь) (див. А.2.2) с) (див. А.2.3)


















Рисунок А.1 — Визначання траєкторії максимальної швидкості


, м/с


Відстань х, м


Рисунок А.2 — Типовий графік для визначання викидання (див. А.2.6)






































а) (див. A.3.1)


b) (див. A.3.2)


с) (див. A.3.3)


Рисунок A.3 — Визначання обвідної


s


Відстань від осей Yc та Zc, м


Рисунок А.4 — Типовий графік для визначання розташований обвідної (див. А.3.5)









































Відстань у площині осі Zc, м Відстань у площині осі Y,


Відстань від пристрою входу-виходу повітря, м


Розширення


Рисунок А.5 — Типовий графік для визначання розширення (див. А.4)