Механохімічне зношування тіл, що перебувають у контакті, в умо­вах малих коливальних відносних їх переміщень


3.1 1 фретинг-корозійне зношу­вання

3.12 електроерозійне зношування Зношування матеріалу внаслідок дії на поверхню тертя електрич­них розрядів

de Reibkorrosion

en fretting corrosion wear

fr corrosion de contact

ru изнашивание при фреттиш-йор-

.. розии

Коррозионно-механическое из­нашивание соприкасающихся тел при малых колебател иных от- носитсльных перемещениях

г

de elektroerosiver Verschlciss

. cn electrocrosive wear fr usure par electroerosion ru электроэрозионное изнашивание

Эрозионное изнашивание по­верхности в результате чоздей- ствия разрядов при прохожде­нии электрического тока

4 ПРОЦЕСИ ТА ЯВИЩА. ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬ
ТЕРТЯ ТА ЗНОШУВАНН

Я












  1. приприцтапкім-л

Процес переходу чрШсшстш до сгаціоягфіют зумешіегшй ш метри

складу та

сталостей шарів тер-

тммтя тіл, й такпд: фжиш-гЛміч- них зластииплсй ма­

теріалів •

de Еініаіисп en running-in fr rodagc гн приработка

Процесс изменения геометрии 11 о в е рх f ■ О с г е Й Т Р е ш і Я її. (р S-1 з н - ко-кнмических свойств позер- хіюстныл слоев материи ид г, на­чальныйпериод тренпя, обыч­но проявляющийся при посто ­янных внешних условиях в ■ уменьшении силы трения, тем- пературы и интенсивности из­нашивани

я

: вития повреждений поверхно­стей трения вследствие схваты­вания и переноса материала. Примечание. Заедание может за вер- ■'* шаться прекращением олюемтелышго ' '

движении

•*•••• • • . * • * •• • •• . < ’

de Adhasion . J';

en adhesion in friction; adhesion

' fr adherence au froHcment

ru схватывание при трении; схва- тывание

Явление местного соединения двух твердых тел, происходя­щего вследствие действия мо­лекулярных сил при трении • * •*. • ’ . . ; • • Я . . ’ . * . ч • ’ • •

de Materialubcrlragung en transfer of material fr transfer! de maticre ru перенос материала

Явление при трении твердых тел» состоящее в том, что мате­риал одного тела соединяется с другим и, отрываясь от первого,

I

  1. стале тертя і (чи) зношування ги (установившеєся трение и (или)

Стаціонарний стан трібосистсми, изнашивание

який характеризується динаміч- Стационарное состояние три-

ною рівновагою та саморсгулю-.. босистемы, характеризующее-

ванням процесів у трібосистемі і в ся динамическим равновесием .

якому характеристики тертя і зно- и саморегулированием процсс-

шування залишаються сталими V . сов в трибосистеме и проявляю-

? щееся в постоянстве характе­ристик трения и изнашивания)

:. - ■■■■• . • ■■■■ • . •• : ■ . • • •

  1. заїдання de Fressen

Нестаціонарний стан трібосисте- en seizure

ми, який характеризується само- “ grippage

розвитком процесу зростання си- ги заедание

ли тертя і пошкодження повер- Процесе возникновения и раз-

хоньтертя внаслідок адгезії і пере­носу матеріалу. ?

Примітка. Заїдання може викликати при- . пинепня відносного руху • ,

  1. адгезія в умовах тертя; адгезія Явище локального з’єднання двох твердих тіл, яке відбувається внас­лідок дії молекулярних сил під час тертя ?.•

  2. перенос матеріалу

Явище, що має місце під час тертя твердих тіл і полягає в тому, що матеріал першого тіла з’єднується з другим і, відокремлюючись від першого, залишається на поверхні другого

остается на поверхности вто­рого

нием скорости СКОЛ!.женин

5 МАЩЕННЯ


  1. прострибувачня

Явище, що полягає в самочинному чергуванні ковзання і спокою, або в чергуванні збільшення і змен­шення відносної швидкості ков­зання під час тертя руху.

Примітка. Прикладем може бути рух, що виникає внаслідок автоколивань під час зниження коефіцієнта тертя з підвищен­ням швидкості ковзання

  1. газове [рідинне, тверде] ма- . щення «

Мащення, в умовах якого розді­лення поверхонь тертя тіл, іцо ру­хаються одне відносно одного, від­бувається за рахунок газоподібно­го [рідкого, твердого J мастильного матеріалу

ДСТУ 2S23--94 Ці - • » 4

de Stick-slip-Bcwegung

en stick-slip motion fr bro ut age

ru скачкообразное движение при трении

Явление чередования относи­тельного скольжения и .отно­сительного покоя или чередо­вания увеличения и уменьше­ния ОТ! юситсл ьной скорости сколь жен и возникающее самопро­

извольно при трении движения. Примечание. Примером скачкооб­разного движения может служить • движение, возникающее при пониже­нии коэффициента трения С увеличе­

de Gasschmierung

I Fl uss і gkc і tssc h пі і er u ng I,

I Fes Is toffsch mien: ng I

en gas-film [liquid-film I, [solid- film ] lubrication

fr lubrification par gas I par film iiquide ], I par film soiide і

ru газовая [жидкостная, тверд' смазка

Смазка, при которой разделе­ние поверхностей ТрСНИЯ 'ГСЛ; Н а X ст ’ Я Щ И л С 5! В Д В И Ж С НИИ О ’■! > о - сительно друг друга, осушго го - ляется газообразным і жидкого т в е рды м ] см а зо ч н ы ь і м а те j * '• s а ■лом






  1. гід і > од і«і: а м йп і е [ га з од и t ? а м і ч - неї мащення

Рідикяз [газове 1 мащення. д умо­ва?; якого повне розділення повер­хонь те рт.я відбувається за рахунок тиску» що самочинно виникає в ma­

de h у d ro d v uami sc h e

J *** t» *

[ да s c v п a m і sc h e і S с г i • u і с r u н k' en hvdrodvnatmc [acrody шише • *

lubrication

і r 1 u brii i ca lion h v J rod у іа ш iq; є

r

(aerodynamique

І

■ ?

• 4 •:

'4 і

*


*•


С. і 2 ДСТУ 2323—94
























рі рідини [газу] під час руху по­верхонь одна відносно одної


гидродинамическая [газодина­мическая ] смазка

Жидкостная [газовая} смазка, при которой полное разделе­ние поверхностей трения осу­ществляется в результате дав­ления, самозозникающего в слое жидкости [газе} при относитель­ном движении поверхносте

й





I

<- і

f:


de


5.3 гідростатичне [газостатичне] мащення

Рідинне [газове] мащення, в умо- еп вах якого повне розділення повер­хонь тертя, тіл, що перебувають у стані відносного руху чи спокою, • [aerostatique} ru гидростатическая [газостатиче


hydrostatische [gasstatische J Schmierung

hydrostatic [aerostatic}


lubrication

fr lubrification hydrostatique


відбувається за допомогою рідини [газу J, що подається під зовнішнім тиском у проміжок між поверхня­ми тертя : : . f .


ская [смазка

Жидкостная [газовая} смазка, при которой полное разделе­ние поверхностей трения дета- ■ лей/находящихся в • отиоси-


тельном ДВИЖСМИМ


или покое,

































осуществляется з результате поступления жидкости [газа 1 в зазор между поверхностями тре-

ний под внешним давление

м





de

ru


5.4 еласто-гідродинамічне мащен­ня

* • ■ ъ •

Мащення, в умовах якого характе­ристики тертя і товщина плівки рід­кого мастильного матеріалу між двома поверхнями, що рухаються одна відносно одної, визначаються

• пружними властивостями матеріа­лів поверхонь тертя, а також рео­логічними властивостями мас­тильного матеріалу

elaslohydrodynamische

Schmierung clasto-hydrcdynamic lubrication lubrification elasto- —?—

hydrodynamique эласто-гидродинамическая смазка . ■

Смазка, при которой характе­ристики трения и толщина пленки жидкого смазочного материала между двумя пояср

-хностями, находящимися в от­носительном движении, опре- : дел я юте я упругими свойства­ми материалов тел, а также ре-

* • _ • • -

*

  1. граничне мащення

Мащення, в умовах якого тертя та зношування поверхонь, що руха­ються одна відносно одної, визна­чаються їх властивостями, а також тими властивостями мастильного матеріалу, які відрізняються від об’ємної в’язкості


  1. змішане мащення л

Мащення, під час застосування яко­го відбувається частково гідроди­намічне, а частково граничне ма­щення


•ологическими

свойствами пос­леднего

і ’

• ■ de Grenzschmierung en bounary lubrication fr lubrification limitc ru граничная смазка

Смазка, при которой трение и износ между поверхностям;’, находящимися в относитель­ном движении, определяются свойствами поверхностей и свой­ствами смазочного материала, отл и ч н ы м и от объем ной В Я 3 к о • ст и • < в •

• • *

de Schmierung im Mischrcibungsgebiet ел mixed-film lubrication fr lubrification mixte ru смешанная смазка

Смазка, при которой осущест­вляется частично гидродина­мическая, частично граничная смазки


б ТР1БОТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ



  1. пристостуваність

Властивість трібосистеми в умовах зовнішнього впливу змінювати і стійко відтворювати свою структу­ру в енергетично вигідному нап­рямку

• .1 . . • .

ru (приспосабливаемость

Свойство трибосистсмы при внешнем воздействии изме- ■ ■ • нять и устойчиво самовиспро- , изводить свою структуру в энер­гетически выгодном направле­ни

и




de Vertraglichkeit


  1. сумісність в умовах тертя

ластивість матеріалів тертьових en frictional compatibility • ч *

тіл і мастильного матеріалу разом забезпечувати задані характерис­тики тертя і зношування та запо­бігати адгезії в умовах тертя

  1. гірипрацьовуваність

Властивість матеріалів тертьових тіл в процесі припрацювання змі­нювати геометрію поверхонь тертя та фізико-механічні властивості поверхневих шарів, внаслідок чого відбувається зменшення сили тер­тя і зносу

  1. мастильна здатність

Властивість мастильного матеріа­лу знижувати знос і силу тертя

  1. стійкість до заїдання

Властивість трібосистеми працю­вати без заїдання під навантажен­ням.

Примітка. Характеризується значенням навантаження, перевищення якого призво­дить до заїдання

  1. теплостійкість в умовах тертя Властивість трібосистеми працю­вати без заїдання під час розігрі­вання.

Примітка. Характеризується значенням тем­ператури, яка виникає у трібослементі внаслідок зовнішнього підведення тепла і (чи) тепла, що утворюється в процесі тертя, перевищення якої призводить до заїдання

fr compatibili te

ru совместимость при трении;

совместимость

Свойство материалов сопряжен­ных поверхностей предотвра­щать схватывание при трении

4 . • * • •

de Einlaufeigenschauften en running-in ability fr aptitude au rodage ru прирабатыпаемость

Свойство подшипникового ма­териала уменьшать силу тре­ния, температуру и интенсив­ность изнашивания в процессе приработки * ' • de Schmierfahigkcit en lubricity fr pouvoir lubrifiant ru смазочная способность

Свойство смазочного материа­ла снижать износ и силу тре­ния, не зависящее от его вяз­кости ♦

ги (стойкость к заеданию

Свойство трибосистемы функ­ционировать без заедания при нагрузке).

Примечание. Характеризуется зна­чением нагрузки, превышение кото­рой приводит к заеданию , * •

ru (теплостойкость при трении

Свойство трибосистемы функ­ционировать без заедания при разогреве.

  1. Примечание. Характеризуется значе­нием температуры, которая возникает н трибоэлементе при подводе тепла из­вне и (или) тепла, генерируемого в процессе трения. превышение которой пртюдит к заеданиюсила тертя •*

Сила, що чинить опір відносному переміщенню одного тіла по по­верхні іншого під дією зовнішньої сили, і яка спрямована та н ген цій но до спільної границі між цими тіла­ми

de Reinbungskraft ел friction force fr force de frottement ru сила трения

. С ил а со п роти вл сн и я при от н о - сительном перемещении одно­го те л а п о л о в е р X Н Ol т и д р у го го под действием внешней силы, та н ге н ци ал ь н о н а п ра в л е н на я к общей границе между этими телами



  1. найбільша сила тертя спокою Сила тертя спокою, перевищення якої призводить до виникнення пе­реміщення одного тіла по поверхні іншого

  2. попереднє зміщення

Відносне мікршміщення двох твер­дих тіл в момент переходу зід стану СПОКОЮ ДО ВІДНОСНОГО руху

de maximale stalischc Rcibungskraft on maximum static friction force

f г force maxima 1 e de frot * c rn e n t stalique

ru на и боя ь ша я с ил а т д.' н и я Ъ о к с я ♦

Сила трения покоя, любое пре­вышение которой ведет к нача­лу макрос.мещения

en preliminary displacement

ru предварительное смещение Относительное микросмеще- нис двух твердых тел при тре­нии в пределах перехода от со­стояния покоя к отмосительно- мудзижени

ю




б. 10 коефіцієнт ^ортя

Відношення сили тертя до нор­мальної сили, що притискує тіла одне до одного б. і 1 коефіцієнт зчеплення Відношення найбільшої сили тертя спокою до нормальної сили, що притискує тіла одне до одного

de Reibungszahl en coefficient of friction fr coefficient de frottement ru коэффициент трения

Отношение силы трения двух тел к нормальной силе, прижи­мающей эти тела друг к другу ч

en coefficient of engagement nt коэффициент сцепления

Отношение наибольшей силы трения покоя двух тел к нор­мальной относительно поверх

-ностей трения силе, прижима­ющей тела друг к другу • .♦ Г

  1. • • • . I