1. Централізована система змащування, що має автономний привод, повинна бути ввімкнена в систему керування устаткування так, щоб виключалась можливість ввімкнення головного приводу без ввімкнення приводу системи вмащування.

Випробування

Перевірку здійснюють шляхом трикратного ввімкнення устат­кування при вимкненому приводі централізованої системи змащу­вання.

  1. Крайнє положення елементів устаткування, які переміщу­ються вручну (наприклад, столи), повинні мати упори, що обмежують їх переміщення за допустимі межі. Хід переміщення елементів устат­кування, переміщуваних електро-, гідро- або пневмодвигунами, по­винен бути обмежений кінцевими вимикачами або електродатчиками і, при необхідності, упорами. Якщо для устаткування з числовим програмним керуванням (ЧПК) та автоматів переміщення за кінцеві впммкачі, що обмежують хід елементів устаткування, є аварійною ситуацією, то порериешія їх повинне здійоповатися тільки в ручному режимі.

Випробування

Перевірку здійснюють переміщенням елементів устаткування в крайні точки або завданням переміщення елементів устаткування в крайні положення відповідно вручну або двигунами, при цьому кон­тролюють спрацювання блокувань або кінцевих вимикачів.

  1. Якщо шляхові вимикачі встановлюються на рухомих еле­ментах устаткування і їх регулювання може здійснюватися під час роботи устаткування, то повинні бути вжиті заходи для запобігання травмуванню робітника під час їх переналагодження.

  2. Для органів керування, що допускають перемикання ре­жимів роботи тільки на малих швидкостях або вимагають збереження певної послідовності вмикання кількох органів керування, слід пе­редбачати блокування, які виключають можливість їх перемикання на великих швидкостях або в недопустимій послідовності.

  3. Гідросистеми устаткування повинні мати запобіжні клапани або інші запобіжні пристрої, що запобігають перевищенню тиску в гідросистемі устаткування вище за допустимий рівень. Для контролю тиску в гідросистемі повинен бути встановлений манометр. Розмі­щення манометра повинне забезпечувати зручність огляду, перегляд показів і знімання манометра для метрологічного обслуговування.

  4. Конструкція гідросистеми повинна виключати тертя, скру­чування, недопустимі перегини і напругу рукавів під час переміщення рухомих частин устаткування. Кріплення рукавів слід здійснювати з урахуванням природного прогину. З’єднання трубопроводів повинні бути доступні для зовнішнього огляду.

  5. Трубопроводи гідро- і пневмоприводів не повинні мати тріщин, розривів на розвальцьованих поверхнях, а також дефектів різьб з’єднань, що викликають витікання робочої рідини або стисну­того повітря.

  6. Елементи регульованих пневмопристроїз, {юзрегулюваияя яких може призвести до аварійного стану, повинні бути після регу­лювання зафіксовані з допомогою відповідних засобів.

  7. Вентилі і крани в магістралі стиснутого повітря повинні забезпечувати можливість швидкого і надійного припинення подачі повітря до пневмоприводу.

  8. Світлові, ультразвукові і локаційні блокування, встанов­лені для захисту небезпечних зон, повинні бути здубльоваиі.

  9. Гальмування елементів устаткування, що виконується за рахунок сили тертя, повинне забезпечуватися кількома пристроями незалежно від підключення устаткування до енергомережі, причому вихід з ладу одного або кількох пристроїв, які забезпечують гальмування, не повинен призводити до виникнення небезпечних ситуацій.

Конструкція устаткування повинна забезпечувати надійне утримування заготовок і інструменту як у нормальному режимі ро- бота, так і при вимиканні енергоносіїв. Якщо ця умова не може бути виконана (наприклад, у шліфувальних верстатах з магнітним столом), слід передбачати автоматичне відведення інструменту від деталі при вимиканні енергоносіїв.

  1. В обладнанні з пристроєм автоматичного затискування деталі або інструменту повинне бути передбачене блокування, що не допускає вмикання устаткування при незакріпленій заготовці або інструменті.

  2. Конструкція устаткування повинна надійно утримувати иеурівноважені частини (наприклад, шпинделі, головки, кронштейни) при вимиканні енергоносіїв, вібраціях, що виникають у процесі ро­боти, при порушенні функціонування устаткування в цілому або окремих його частин.

  3. Для забезпечення безпечного транспортування устатку­вання повинні бути передбачені спеціальні засоби кріплення його рухомих елементів так, щоб центр ваги устаткування і транспортної тари в цілому не зміщувався при поштовхах, нахилах і транспортній трясці.

  4. Конструкція устаткування повинна передбачати спеці­альні елементи кріплення і стропування для внутрішньоцехового транспортування, монтажу і демонтажу (римболти, приливки то­що).

  5. Випробування

Перевірку виконання вимог nn. 2.1.3.1, 2.1.3.4, 2.1.3.6, 2.1.3.16, 2.1.3.17 здійснюють зовнішнім оглядом. Перевірку виконання п. 2.1.3.5 здійснюють шляхом перемикання органів керування в недопустимій послідовності, при цьому повинні бути вжиті додаткові заходи безпеки на випадок можливої поломки устаткування. Якщо роботоздатність і надійність блокувань за n. 2.1.3.5 очевидна, допускається здійсню­вати перевірку виконання цієї вимоги зовнішнім оглядом.

Перевірку виконання вимог пп. 2.1.3.12; 2.1.3.13 і 2.1.3.15 здійс­нюють шляхом трикратного вимикання кожного з енергоносіїв і кон­тролем тривалості гальмування елементів устаткування. Допустимі максимальні величини тривалості гальмування повинні бути наведені у стандартах або технічних умовах на устаткування.

  1. Дворучне керування

    1. Захист оператора пря використанні дворучного керування забезпечується необхідністю обов’язкового знаходження оператора (його рук) під час керування устаткування у безпечній зоні. При роботі на устаткуванні двох і більше чоловік система керування вовняна мати дворучне керування для кожного оператора.

Випробування

Перевірку виконання цієї вимоги здійснюють зовнішнім оглядом при вимкненому устаткуванні.

  1. Запуск устаткування, оснащеного системою дворучного керування, повинен здійснюватися при одночасній дії на два органи керування. Одночасними вважаються дії, часове непогодження між якими не перевищує 0,5 с. Взаємне розташування органів дворучного керування повинне виключати можливість одночасної дії на два органи керування однією рукою.

Випробування

Перевірку здійснюють шляхом подачі двох керуючих сигналів з непогодженням 0,5 с і більше, при цьому устаткування не повинно вмикатися..

  1. При припиненні дії оператора на один або два органи дворучного керування автоматика устаткування повинна забезпечити гальмування елементів устаткування, які швидко обертаються чи швидко переміщуються, або реверсування для елементів, що здійс­нюють зворотно-поступальний рух. Тривалість зупинки рухомих еле­ментів або їх реверсування повинна бути меншою за час, необхідний для введення руки оператора у небезпечну зону. Швидкість перемі­щення руки людини приймають такою, що дорівнює 2 м/с.

Випробування

Перевірку здійснюють почергово для кожного органу дворучного керування і для обох одночасно, припиняючи дію на них. При цьому контролюється час до повної зупинки рухомих елементів устатку­вання. Час до повної зупинки не повинен перевищувати розрахун­ковий, необхідний для переміщення рук оператора від органів керу­вання в небезпечну зону.

  1. Сигналізація, пофарбування

    1. Висту пні частини устаткування, які переміщуються із швидкістю понад 150 мм/с, повинні бути пофарбовані поперемінно жовтими і чорними смугами під кутом 45е. Ширина жовтої смуги повинна становити 1—1,5 ширини чорної смуги. Ця вимога не сто­сується промислових роботів і маніпуляторів.

    2. Внутрішні поверхні знімних огорож та огорож, що відкри­ваються, які закривають доступ у небезпечну зону, де треба проводити налагоджувальні роботи, а також повернуті до них рухомі та суміжні з ними нерухомі елементи, повинні бути пофарбовані в жовтий сигнальний колір. На рухомих елементах допускається фарбування тільки неробочих поверхонь. Виконання вимог до фарбування знімних огорож і огорож, що відкриваються, не виключають необхідності їх блокування.

    3. Система сигналізації повинна бути зосереджена на голов­ному пульті керування устаткуванням або в іншому зручному для спостереження оператора місці. Якщо система сигналізації є колек­тивною, вона повинна сприйматися з усіх місць, де може виникнути небезпека.Сигнал небезпеки системи сигналізації може бути звуко­вим, світловим або комбінованим, причому рівень звукової сигналі­зації повинен перевищувати спільний рівень шуму устаткування не менше ніж на 10 дБ.

Випробування

Перевірку виконання цієї вимоги здійснюють разом з контролем загального рівня шуму на робочому місці за методом, передбаченим для контролю постійного шуму.

  1. Колективна сигналізація повинна сигналізувати про пуск устаткування і (або) про його роботу.

Сигналізація, розташована на головному пульті керування, крім того, повинна вказувати:

на спрацювання блокувань огорож і, якщо це можливо, для кож­ного блокування окремо;

на порушення нормального функціонування устаткування з інших причин;

при необхідності містити інформацію про встановлені режими роботи устаткування.

  1. Колективна сигналізація, що застосовується на устатку­ванні, віддаль від головного пульта керування якого до небезпечної зони становить понад 10 м, або на устаткуванні, що має кілька пультів керування, повинна подавати сигнал небезпеки за 15 с до вмикання устаткування.

Випробування

Перевірку виконання цієї вимоги здійснюють разом з перевіркою вимог П.Х13.4. Вимірювання часу від подачі сигналу до вмикання устаткування проводять секундоміром, при цьому початком роботи устаткування вважається такий її режим, при якому рухомі елементи устаткування, кю можуть бути небезпечними, починають переміщу­ватися Ь яиндкістю помад 150 мм/с.

  1. Якщо система сигналізації не включає індикацію режиму роботи, то перемикачі режимів роботи устаткування повинні бути виконані так, щоб за їх положенням можна було однозначно визначати режим роботи, в якому знаходиться устаткування.

XI .54. Знак механічної небезпеки і попереджувальні написи по­винні наноситися на регульовані, знімні, такі, що відкриваються, і автоматичні захисні огорожі, а також (у випадках неможливості застосування блокувань, пю визначають послідовність вмикання ор­ганів керування, якщо порушення цієї послідовності може призвести до иебезоечжих ситуацій. Форма знака механічної небезпеки наведена у додатку 2. Під змахом установлюють табличку з написом: «При ввімкненому верстаті не відкривати!» (для устаткування, призначе­ного на експорт, установлення таблички не вимагається). Допуска­ється не встановлювати табличку, якщо блокувальний пристрій за­безпечує повну зупинку рухомих елементів за час відкривання ого­рожі.

  1. На огорожах, що закривають інструмент або деталь, які обертаються тільки в один бік, повинен зазначатися напрям їх обер­тання.

  2. . На гідравлічних пристроях, що допускають тільки одно- бічий напрям потоку робочої рідини, слід зображувати стрілку, що вказує цей напрям.

  3. Пульти управління гідросистемами повинні мати пристрої, що сигналізують про її ввімкнення і наявність тиску.

  4. Попереджувальні написи або знаки небезпеки, нанесені на захисні огорожі, є додатковими засобами попередження про мож­ливість виникнення небезпечної ситуації і не виключають необхідності застосування блокувань і сигнальних пофарбувань цих огорож.

  5. Випробування

Перевірку виконання вимог розд. 2.1.5. крім 2.1.5.4 і 2.1.5.6 здійс­нюють зовнішнім оглядом при непрацюючому устаткуванні.

  1. Вимоги безпеки, наведені в нормативно-технічній і експлу­атаційній документації

  1. Додаткові вимоги до захисних пристроїв, не передбачені цим стандартом і стандартами на конкретні типи устаткування І методи випробувань, повинні наводитися в технічних умовах. Методи випробувань можуть бути наведені в окремому документі —* програ- мі-методиці випробувань устаткування.

  2. Якщо захисна огорожа, застосування якої необхідне для забезпечення колективної безпеки, не входить у комплект поставки устаткування, то в експлуатаційній документації повинні бути наве­дені рекомендовані конструкції таких огорож, вимоги до них, реко­мендації щодо їх установлення.

  3. В експлуатаційній документації на устаткування повинні бути наведені:

  • способи безпечного транспортування, в тому числі під час внутрішньоцехового транспортування;

  • вантажопідйомність застосовуваних засобів транспортування;

  • розташування робочої зони, в тому числі зони обслуговування автоматів і напіватоматів;

  • відстань до стінок або сусіднього устаткування;

  • місце для обслуговуючого персоналу при відкритих дверях шаф.