• міграція з відкритих джерел, наприклад розбризкування і випаровування, і (або) конденсація, що призводить до повторних виділень;

  • відкривання устатковання, наприклад під час технічного обслуговування;

  • проникнення всередину устатковання, наприклад під час перевіряння;

  • маніпулювання з матеріалами, наприклад завантажування, відбирання проб, утилізація;

  • маніпулювання з елементами устатковання, наприклад під час розкладання;

  • неправильна експлуатація, наприклад переповнення;

  • витікання, наприклад з ущільнень насосів, фланців;

  • руйнування.

  1. Дія виділень, не передаваних через повітря, може призвести до захворювань, спричи­нених різними шкідливими властивостями різноманітних речовин, наприклад:

  • їдкими (сірчана кислота);

  • подразнювальними (мокрий цемент);

  • сенсибілізівними (сполучення хрому, епоксидні смоли);

  • канцерогенними (вживане гартувальна олива, оксид берилію, поліциклічні ароматичні вуглеводні);

  • біологічно активними (інфіковані ННР, інфікована кров).

Захворювання можуть бути локальні в місці контакту або виникати внаслідок проникнення в організм (системний або функціональний орган). У деяких випадках можливі обидві ситуації (наприклад фенол).

  1. Виділення, не передавані через повітря, не можна оцінювати вимірюваннями концентра­цій речовин в повітрі. Критерії, базовані на таких концентраціях, також не можна використовувати. У цьому випадку можна встановлювати інші критерії, наприклад, концентрацію мікробів у мас­тильно-охолоджувальних рідинах для обробляння різанням.

  2. У деяких випадках доречне кількісне оцінювання забрудненості поверхні. Критерії, що їх треба застосовувати, можуть бути базовані як на токсикологічних, так і на практичних мірку­ваннях. Методи вимірювання такої забрудненості містять:

  • хімічне аналізування віддалених забруднень;

  • використовування флуоресцентних індикаторів;

  • колориметричні покази;

  • підраховування мікроорганізмів.

  1. ВИМОГИ І (АБО) ЗАХОДИ ДЛЯ УСУНЕННЯ І (АБО) ЗНИЖЕННЯ РИЗИКУ

Ризик від дії небезпечних речовин на практиці повинен, по можливості, зводитися до мінімуму через наукові і технічні методи та граничні норми щодо їхньої дії, зокрема на навколишнє сере­довище. У виборі найприйнятніших методів виробнику треба забезпечити зниження ризику від дії небезпечних речовин якнайближче до джерела виділення. Виробник повинен дотримуватися таких принципів за вказаним порядком, беручи до уваги сучасний стан техніки:

  • проектування машин, що забезпечує вимкнення, або запобігає небезпеці шкідливої дії;

  • проектування машин, що забезпечує зменшення ризику, якщо його не можна усунути, з дотриманням такої пріоритетності:

  • зменшення виділень;

  • зменшення виділень з використовуванням вентиляції або інших інженерно-технічних засобів;

  • зменшення дії виділень через роботу на машині або її ізоляції;

— інформування користувача про залишковий ризик і рекомендації, до яких доречно засто­совувати додаткові заходи для зменшення шкідливої дії.

Примітка. Докладний перелік заходів наведено в додатку А.

  1. ІНФОРМАЦИЯ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

    1. Інформація з експлуатації

      1. Виробник повинен наводити в інструкціях правила застосовування машин за призначе- ністю, дані про небезпечні речовини, що їх виділяють машини (див. 4.4), та технологічні операції. У разі необхідності виробник повинен вказати рівень компетентності, який досягається навчанням. Виробник повинен навести в інструкціях докладні вказівки про те, за яких умов налагодження та роботи машини знижується ризик.

      2. Якщо механізм постачають із засобами зниження ризику для здоров’я, виробник машин повинен навести інформацію про їхнє правильне використовування та про чинники, які несприятливо діють на їхню роботу.

      3. Якщо такі засоби не передбачені, виробник повинен вказати прийнятні та перевірені методи зниження і (або) перевіряння ризику.

      4. Якщо можливо передбачити витікання, розливання або викиди небезпечних речовин, що їх не контролюють, виробник повинен навести інформацію про заходи щодо обмеження над­мірного ризику для здоров’я та якнайшвидшого встановлення необхідного контролювання. У разі необхідності в інформації треба навести дані про аварійні заходи, безпечну утилізацію речовин і про необхідне захисне устатковання для ідентифікації джерела викидання та виконання ремонтних робіт.

      5. Виробник повинен навести інформацію про необхідні засоби захисту персоналу та гігієнічні заходи.

    2. Інформація з технічного обслуговування

Виробник машин повинен надати в достатньому обсязі інструкції з технічного обслуговування машин без ризику для здоров’я.

Примітка. В інструкції треба навести дані про технічне обслуговування, що забезпечує безперервне ефективне зменшення виділень небезпечних речовин. Користувач досягає цього за допомогою структурованої програми обслуго­вування з використовуванням різного функціонального та технологічного перевіряння через певні проміжки часу.

Приклад

Комплекс організаційно-технічних заходів обслуговування машин з вібраційним гуркотом містить регулярне перевіряння:

  • фізичного стану устатковання, а також кожухів, відкидних кришок, люків тощо, необхідних для підтримування цілісності захисної оболонки;

  • прокладок і ущільнень кожухів, відкидних кришок і люків, зважаючи на їхню цілісність і функ­ціональність;

  • гнучких з’єднань з подавальних та виробничих ліній, зважаючи на їхній стан і якість з’єднання;

  • витяжної вентиляції, з використовуванням візуального контролювання, регулярного ме­ханічного перевіряння і перевіряння роботи та технічних характеристик вентиляції;

  • накопичення матеріалу.

  1. ПЕРЕВІРЯННЯ ВИМОГ І (АБО) ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ

Методологію, що належить до процедур перевіряння щодо зниження ризику для здоров’я від дії небезпечних речовин, що їх виділяють машини, наведено в EN 626-2.

ДОДАТОКА
(довідковий)

ПРИКЛАДИ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ДІЇ
НЕБЕЗПЕЧНИХ РЕЧОВИН

Ці заходи можна брати до уваги в конструкціях машин або наводити як інформацію для користувача.

А.1 Усунення та запобігання ризику

  • вилучення операції, яка сприяє виділенням;

  • вибирання альтернативного виробничого процесу;

  • вибирання альтернативних операцій;

  • відмова від використовування речовини;

  • замінювання небезпечних матеріалів менш небезпечними альтернативними, наприклад, срібний припій, вільний від кадмію;

  • цілком закриті процеси і системи транспортування, наприклад закриті насоси;

— дистанційно керовані і автоматизовані процеси.

А.2 Зменшення ризику

А.2.1 Зменшення виділеннь

  • застосовування парових оборотних систем, наприклад трубопровода, який переміщує повітря у живильний резервуар;

  • застосовування матеріалів із зниженим пилоутворенням, наприклад кульок, гранул, пластівців або таблеток замість порошків;

  • ізольовані системи транспортування матеріалу;

  • знепилювання змочуванням;

  • технічне обслуговування клапанів, насосів і фланців;

  • запобігання розливанню і витіканню;

  • застосовування рідин, які не створюють пил під час висихання, наприклад протилипнучого мильного розчину, що його використовують для незвулканізованої гуми;

  • занурення валів і ущільнень в реактивну рідину з метою поглинання витікання небезпечних речовин, наприклад в насосах для перебросу ізоціанату;

  • установлення кришок, гнучких або жорстких перегородок або поплавців для запобігання викидам, наприклад з конвеєрів, резервуарів;

  • конденсація пари, наприклад у знежирювальних ваннах для миття;

  • застосовування систем низького тиску;

  • керування процесом (наприклад застосовування термостатів, давачів тиску).

  • .2.2 Зменшення ризику з використовуванням вентиляції

Нижче наведено перелік заходів за порядком спадання з точки зору їхньої ефективності (для більшості випадків):

  • місцева витяжна вентиляція з повною або частковою ізоляцією;

  • місцева витяжна вентиляція без ізоляції;

  • повітряні завіси;

  • загальна вентиляція, що зменшує забрудненість (наприклад, відводи з припливом свіжого повітря);

  • вентиляція, передбачена будівельною конструкцією (наприклад, гарячі процеси у висотних будівлях).

  • .2.3 Інформація про зменшення шкідливої дії внаслідок організаційно-технічних заходів:

  • заборона доступу в небезпечні зони або до виконання небезпечних операцій або ділянок високого ризику;

  • розділення небезпечних і безпечних операцій частковим огородженням, перегородками або розміщенням в окремих будівлях;

  • зниження кількості працівників, які піддаються небезпекам, наприклад навчанням декіль­ком операціям або застосовуванням ефективніших методів роботи;

  • керування процесами з диспетчерських пунктів із відвідуванням забруднених ділянок тільки у разі необхідності;

  • застосовування насипної межі для запобігання розливу;

  • зниження часу дії.

А.З Інформація про залишковий ризик та інші заходи:

  • регулярне очищення або дезинфекція забруднених стін, поверхонь тощо;

  • забезпечення безпечного збереження та утилізації речовин, небезпечних для здоров’я;

  • захисні засоби для персоналу;

  • заборона вживання їжі, напоїв та куріння на забруднених ділянках;

  • забезпечення засобами для прання, заміни і зберігання одягу, які містять відповідні за­соби для прання забрудненого одягу, а також обслуговування цих засобів;

  • відповідна інформація, інструктаж та навчання персоналу.

додаток в
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

61/548/EEC Council Directive of 27 June 1967 on the approximation of laws, regulations and administrative provisions relating to the classification, packaging and labelling of dangerous substances.

67/548/EEC announcement of the Commission according to article 2 of the decision 85/71/EEC of the Commission of 21 December 1984 on the list of substances registered according the Council Directive 67/548/EEC of 27 June 1967 on the approximation of laws, regulations an administrative provisions relating to the classification, packaging and labelling of dangerous substances.

національні пояснення

Директива Ради 61/548/ЄЕС від 27 червня 1967 р. про наближення законів, правил та ад­міністративних положень, щодо класифікації, пакування та маркування небезпечних речовин.

Повідомлення 67/548/ЄЕС Комітету згідно зі статтею 2 рішення 85/71/ЄЕС Комітету від 21 грудня 1984 р. про перелік речовин, зареєстрований відповідно до Директиви Ради 67/548/ЄЕС від 27 червня 1967 р., про наближення законів, правил та адміністративних положень щодо класифікації, пакування та маркування небезпечних речовин.13.110

Ключові слова: вимоги до безпеки, машина, ризик, небезпечна речовина, виробник машини.

Редактор Ж. Салганік

Технічний редактор О. Касіч

Коректор О. Ніколаєнко

Комп’ютерна верстка Т. Шишкіна

Підписано до друку 11.02.2005. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 1,39. Зам. Ціна договірна.

Редакційно-видавничий відділ ДП «УкрНДНЦ»
03115, Київ, вул. Святошинська, 2

1 Для країн ЄЕС див. також 67/548/ ЄЕС та його поправки.