---

Пристрій можна забезпечувати засобами регулювання повітряного потоку протягом експлу­атування в межах класифікації.

Випробовують відповідно до 7.2 І 7.4.

Засоби повинні забезпечувати пряме або непряме перевіряння перевищення визначених виробником мінімальних умов роботи до початку кожного використовування. Засоби випробову­ють для перевіряння їх працездатності за визначених виробником мінімальних або вищих за мінімальні умов роботи.

Якщо пристрій споряджений протиаерозольними або скомбінованими фільтрами (разом із спеціальними фільтрами), випробовують пристрій відповідно до 7.9.

По закінченні цього випробовування пристрій повинен задовольняти вимоги до опору дихан­ню, визначені у 6.5; робочі характеристики повинні дорівнювати або перевищувати визначені ви­робником мінімальні робочі параметри; фільтри повинні задовольняти вимоги до коефіцієнта про­никання відповідно до стовпчиків 6 і 7 таблиці 1 під час випробовування відповідно до 7.14 за швидкості потоку, що відповідає максимальному значенню інтерактивної швидкості потоку, ви­значеному в 7.12.

Конструкція електричних компонентів повинна забезпечувати неможливість ненавмисного зниження або зміни напрямку повітряного потоку.

Випробовують відповідно до 7.4.

Якщо пристрій вважають безпечним для використовування в потенційно вибухонебезпечному середовищі, він повинен задовольняти відповідні вимоги EN 50014 і EN 50020.

Якщо джерелом енергії є елемент живлення, він повинен бути невитікального типу.

Елемент живлення забезпечують захистом від короткого замикання.

Випробовують відповідно до 7.2.

Примітка. Від довгої електропроводки необхідно ухилятися. Рекомендують використовувати дуже низькі напруги, які в цьому випадку становлять менше ніж 60 В постійного струму або менше ніж 25 В змінного струму (50 Гц).

Випробовують відповідно до 7.10.

Випробовують відповідно до 7.11.

Таблиця 2 — Міцність шлангів і муфт

Моторові протиаерозольні фільтрувальні пристрої класифікують відповідно до максималь­ного коефіцієнта проникання через фільтр, як зазначено в стовпчиках 6 і 7 таблиці 1, під час ви­пробовування відповідно до 7.14 за швидкості потоку, що відповідає максимальній величині інте­рактивної швидкості потоку, визначеній у 7.12. Визначають і описують три рівні у вигляді:

ТМуР, де у— клас 1, 2 або 3 за коефіцієнтом підсмоктування.

Ступінь захисту, який забезпечується фільтром 2-го класу або 3-го класу, охоплює ступінь захисту відповідного фільтра нижчого класу або класів.

Моторові протигазові фільтрувальні пристрої класифікують відповідно до сфери їх застосу­вання і поглинальної здатності під час випробовування відповідно до 7.14 і швидкості потоку, що відповідає максимальній величині інтерактивної швидкості потоку, визначеній в 7.12.

Фільтри описують у вигляді:

TMyTasz,

де у — клас 1, 2 або 3 за коефіцієнтом підсмоктування;

z — клас 1, 2 або 3 за поглинальною здатністю протигазового фільтра і «Газ» — позначення одного або декількох типів, перелічених в і), іі) або ііі).

1. типи фільтрів.

Протигазові фільтри складаються з одного з наведених нижче типів або їх комбінацій. Якщо фільтр є скомбінованим, від повинен задовольняти вимоги до кожного типу окремо.

1. типи А, В, Е і К

Тип А: Для захисту від певних органічних газів і парів з точкою кипіння вище 65 °С, визначе­них виробником.

Тип В: Для захисту від певних неорганічних газів І парів, визначених виробником (за винят­ком монооксиду вуглецю).

Тип Е: Для захисту від діоксиду сірки та інших оксидів у вигляді газів та парів, визначених ви­робником.

Тип К: Для захисту від аміаку та похідних аміаку, визначених виробником.

2. Спеціальні фільтри

Тип NO: Для захисту від оксидів азоту, наприклад NO, NO₂, NO_X.

Тип Hg: Для захисту від ртуті.

Спеціальні фільтри можна використовувати тільки в поєднанні з пристроями класу ТМЗ, і вони повинні містити протиаерозольний фільтр зі сторони припливу повітря.

3. Фільтри АХ і SX

Тип АХ: Для захисту від певних органічних сполук з низькою температурою кипіння (точка кипіння <, 65 °С), визначених виробником.

Тип SX: Для захисту від спеціально визначених сполук.

2. Класи фільтрів

1. Протигазові фільтри типів А, В, Е і К класифікують за одним із таких класів:

Клас 1: Низька поглинальна здатність

Клас 2: Середня поглинальна здатність

Клас 3: Висока поглинальна здатність.

Ступінь захисту, який забезпечує фільтр 2-го класу або 3-го класу, охоплює ступінь захисту відповідного фільтра нижчого класу або класів.

Для спеціальних фільтрів Існує лише один клас.

Скомбіновані фільтри визначають і описують за окремими складниками відповідно до 6.11.1.1 і 6.11.1.2 так:

ТНуГазгР,

де у —1,2 або 3; z — 1,2 або 3; і «Газ» — один або декілька типів протигазового фільтра (див. також 6.11.1.2)

З’єднання між фільтром(-ами) та основною частиною пристрою повинно бути міцним І гер­метичним.

З’єднання між фільтром і основною частиною пристрою забезпечують незнімним або спе­ціальним типом з’єднання або нарізевим з’єднанням (охоплюючи нарізі, які відрізняються від стан­дартної нарізі).

Стандартна нарізь визначена в prEN 148-1.

Фільтри, за винятком фільтрів попереднього очищання, конструюють одноразовими і забез­печують можливість легкої заміни без використовування спеціальних інструментів.

Протиаерозольний фільтр скомбінованого фільтра повинен бути розміщений з боку припливу повітря до протигазового фільтра.

Випробовують відповідно до 7.2.

Зсередини корпус фільтра повинен бути стійкий до корозії від фільтрувального матеріалу.

Матеріал, який вивільняється повітряним потоком Із фільтра, не повинен створювати небез­пеку або незручність для користувача.

Після випробовувань відповідно до 7.13 фільтри не повинні мати помітних механічних по­шкоджень. Після візуального перевіряння вони повинні задовольняти вимоги, визначені в 6.11.2.4.

Під час випробовування відповідно до 7.14.1 і 7.14.2 протиаерозольні фільтр повинні задо­вольняти вимоги, подані в стовпчиках 6 або 6 і 7 таблиці 1.

Призначений для захисту від твердих і рідких аерозолів фільтр випробовують із використо­вуванням хлориду натрію і парафінового масла.

Призначений для захисту від твердих аерозолів і аерозолів на водній основі фільтр випробо­вують із використовуванням лише хлориду натрію.

Під час випробовування відповідно до 7.14.1, 7.14.3.1 і 7.14.3.2 фільтри повинні задоволь­няти вимоги, подані в таблиці 3.

Якщо такий протигазовий фільтр скомбінований з протиаерозольним фільтром, такий ском­бінований фільтр додатково до вимог, поданих у таблиці 3, повинен задовольняти вимоги до ко­ефіцієнта проникання протиаерозольного фільтра, визначені у таблиці 1.

Під час випробовування відповідно до 7.14.1, 7.14.3.1 і 7.14.3.3 спеціальні фільтри повинні задовольняти вимоги таблиці 4 і вимоги до коефіцієнта проникання протиаерозольного фільтра, подані в таблиці 1.

Під час випробовування відповідно до 7.14.1, 7.14.3.1 і 7.14.3.4 фільтри типу АХ повинні за­довольняти вимоги таблиці 5 і, у відповідному випадку, вимоги до коефіцієнта проникання про­тиаерозольного фільтра, подані в таблиці 1.

Під час випробовування відповідно до 7.14.1, 7.14.3.1 і 7.14.3.5 час захисної дії фільтрів типу SX повинен бути не менше ніж 20 хв.

Примітка. Мінімальний час захисної дії, поданий у таблицях 3, 4 і 5, справедливий лише для лабораторних випробо­вувань за стандартних умов. Він не відображає можливого часу експлуатування фільтра за реальних умов. Можливий час експлуатування може бути більшим або меншим від визначеного цим стандартом часу захисної дії, залежно від умов за­стосування.

Під час випробовування відповідно до 7.14.1, 7.14.3.1 і 7.14.3.5 концентрація випробовуваль- ного газу на виході з фільтрів типу SX не повинна перевищувати 5 мл/м³ у будь-який час протя­гом випробовування.

Якщо в пристрої застосовують комплект фільтрів, через які потік розподіляється, такий потік через фільтри повинен врівноважуватися. Потік через комплект фільтрів вважають врівноваженим, якщо опір фільтра потоку задовольняє такому виразу:

|Д опір потоку^ > _{о 2}
загальний опір потоку Г '

Для досягнення такої рівноваги опір фільтрів вимірюють за швидкості потоку, яку отримують діленням максимальної або середньої об’ємної швидкості потоку на кількість фільтрів, через які розподіляється повітряний потік.

Таблиця 3 — Поглинальна здатність протигазових фільтрів типу А, В, Е і К

Таблиця 4 — Поглинальна здатність спеціальних фільтрів

Таблиця 5 — Поглинальна здатність фільтрів типу АХ

Створюваний пристроєм шум не повинен перевищувати 75 дБ (А).

Випробовують відповідно до 7.16.

Під час випробовування відповідно до 7.5 вміст діоксиду вуглецю не повинен перевищувати:

1. усереднене значення 1 % (об’ємна частка) у ввімкненому стані;

2. усереднене значення 2 % (об’ємна частка) у вимкненому стані.

Будь-яка частина пристрою не повинна продовжувати горіти після випробування відповід­но до 7.15.