Страница 5: ДСТУ 4353-5:2004. Інформаційні технології. Восьмибітні однобайтні набори кодованих графічних символів. Частина 5. Абетка латинки/кирилиці (62131)

7. ІДЕНТИФІКАЦІЯ НАБОРУ СИМВОЛІВ ЛАТИНИЦІ/КИРИЛИЦІ

   1. Ідентифікація згідно з ISO/IEC 2022 та ISO/IEC 4873

Графічні символи у цій частині стандарту утворюють єдиний набір графічних символів. Проте згідно з ISO/IEC 2022 та ISO/IEC 4873 кодову таблицю складено з таких компонентів:

— символ пробілу задано бітовою комбінацією 02/00;

— 94-символьний набір G0 графічних символів задано бітовими комбінаціями від 02/01 до 07/14;

— 96-символьний набір G1 графічних символів задано бітовими комбінаціями від 10/00 до 15/15.

Методи ідентифікації ISO/IEC 2022 або ISO/IEC 4873, використані у цій частині стандарту, зазна­чають такі пари виділених функцій:

— GZD4 04/02 (ESC 02/08 04/02)

— G1D6 04/12 (ESC 02/13 04/12)

Примітка. Відповідні ESC-лослідовності зазначено у круглих дужках.

За термінологією ISO/IEC 8824-1 набір символів цієї частини стандарту і його відповідне кодоване подання унікальні І відомі як «абстрактний синтаксис символів» і «синтаксис передачі символів» відпо­відно.

Якщо застосувати методи ідентифікації ISO/iEC 8824-1, то у цій частині стандарту треба визна­чити наступні ідентифікатори об’єктів:

— набір символів {/SO standard 8859 5 abstract-syntax (1)};

— кодовані подання {/SO standard 8859 5 transfer-syntax (0)}.

Відповідними дескрипторами об'єктів є:

— набір символів «/SO 8859 part 5 repertoire»;

— кодовані подання «/SO 8859 part 5 code».

Згідно з 7.1, набір символів цієї частини стандарту складено із символу пробілу, 94-символьно­го набору GO графічних символів і 96-символьного набору G1 графічних символів. Використання наборів графічних символів GO та G1 ототожнюють з реєстраційними номерами з міжнародного ІSO-реєстрУ наборів кодованих символів із ESC-послідовностямй-

Ці набори у цій частині стандарту ідентифікують такою парою реєстраційних номерів:

• набір GO графічних символів ISO-IR 6;

• набір G1 графічних символів ISO-IR 144.

ДОДАТОК А

(обов’язковий)

ОХОПЛЕННЯ МОВ ЧАСТИНАМИ 1-Ю ТА 11—16 ISO/IEC 8859

А.1 Європейські мови з латинським письмо^

У частинах ISO/IEC 8859 описано набори кодованих символів, що містять різні вибірки базових символів латиниці. Ці набори ідентифікують номери 1—Ю, як показано нижче:

ISO/IEC 8859-1 Латиниця № 1

ISO/IEC 8859-2 Латиниця № 2

ISO/IEC 8859-3 Латиниця № З

ISO/IEC 8859-4 Латиниця № 4

ISO/IEC 8859-9 Латиниця № 5

ISO/IEC 8859-10 Латиниця № 6

ISO/IEC 8859-13 Латиниця № 7

ISO/IEC 8859-14 Латиниця № 8

ISO/IEC 8859-15 Латиниця № 9

ISO/IEC 8859-16 Латиниця № 10

Наступні офіційні і регіональні мови Європи охоплено абетками латиниці № 1—10, як показане у таблиці А.1.

Примітка 1. Список мов у таблиці А.1 не повний. У нь™У наведено мови, включені у сферу призначення кожне частини ISO/IEC 8859.

Примітка 2. Опис трьох французьких символів (СЕ, ов, Y). не охоплених частинами 1, 3, 9, 14, включено у частини V j -(б Опис чотирьох фінських символів (SS та 22), відсутніх у частинах 1, 9, 14, включено у частини 4, 10, 13, 15 і 16.

Примітка 3. Різні саамські мови застосовують частково відмінну орфографію Набори символів, наведені у частинах ‘ НО, відповідають вимогам саамських мов, використовуваних здебільшого у Фінляндії, їїів ефі іУюрветІі Для Дссїі-сааійОн кої мови, використовуваної у Фінляндії та Норвегії, необхідні додаткові символи, включені до ISO-IR 158, ISO-IR 19 IISO-IR209.

Примітка 4. Є кілька мов за межами Європи, охоплених абеткою латиниці № 1, наприклад, індонезійська/малайсь ка, тагальська (філіпінська), суахілі, африканс.

Примітка 5. Не рекомендовано використання абетки латиниці № 3 для турецької мови.

Таблиця АЛ — Охоплення мов Європи абетками латиниці

Національне доповнення

Таблицю А.1 узято з додатка А найсучаснішої частини ISO/JEC 8859-16:1999.

Далі наведено кодові таблиці і переліки символів (табл. А.2—А.29) для всіх частин ISO/IEC 8859, окрім п'ятої. У переліках випущено символи базової латиниці, наведені у 6.1,Таблиця А.2 — Кодова таблиця латиниці № 1