Світильник треба розміщувати на тій самій опорній поверхні (і в тому самому робочому положенні), як і під час теплових випробовувань в робочому режимі (див. 12.4.1).
Температуру всередині камери під час випробовування треба підтримувати з допуском ±2 °С від (ta+10) “С Якщо в маркованні світильника не зазначене інше, mota- 25 °С.
Температуру всередині камери треба вимірювати відповідно до додатка К. Незалежні баласти треба встановлювати на повітрі, необов ’язково в камері тепла, вони повинні працювати за температури навколишнього середовища (25 ± 5) °С.
Загальна тривалість випробовування світильника в камері повинна бути 168 год і складатися із семи послідовних циклів по 24 год кожний. У перші 21 год кожного циклу світильник під’єдну- ють до мережі з напругою, що зазначена у переліку d), а останні 3 год кожного циклу світильник вимкнутий. Період початкового нагріву світильника — частина першого циклу випробовування. Умови випробовування повинні відповідати в перших шести циклах робочому режиму роботи, а в сьомому циклі — аномальному режиму роботи (див. додаток С).
Для світильників з електродвигуном (наприклад, вентилятор) вибирають аномальний режим, який найбільш несприятливо впливає на результат випробовування.
Загальна тривалість випробовування світильників, які не мають аномального режиму роботи, наприклад, стаціонарні нерегульовані світильники з лампами розжарювання, повинна бути 240 год (тобто 10 циклів по 24 год в робочому режимі).
Коли світильник увімкнений, напруга живлення світильника з лампами розжарювання повинна бути такою, щоб потужність лампи була 1,05 ±0,015 її номінального значення, а світильників з трубчастими люмінесцентними і іншими розрядними лампами; 1,10 ± 0,015 від номінальної напруги.
Якщо світильник перестає функціювати необхідно таке:
—за випадкової відмови деталі світильника (лампи включно) треба керуватися інструкцією, відповідно до 12.4.1 д);
— якщо пристрій теплового захисту функщює протягом перших шести циклів, процедуру випробовування потрібно видозмінити:
для світильників з пристроями теплового захисту циклічної дїї, час охолодження повинен бути не меншим часу відновлення роботоздатності пристрою. Для світильників з теплозахисними пристроями одноразової дїї (плавкого запобіжника) пристрій належить замінити;
для решти світильників випробовування належить продовжувати до загальної тривалості 240 год, випробовувальна температура повинна бути нижчою ніж значення температури спрацювання захисного теплового пристрою. Світильник може не пройти випробовування, якщо встановлення характеристик світильника, нижчих за номінальні, необхідне для запобігання спрацювання захисного теплового пристрою.
—якщо пристрій теплового захисту спрацював протягом сьомого (аномальний режим) циклу, йому потрібно дати охолонути, або (у випадку пристрою одноразової дїї) замінити, та продовжувати випробовування, регулюванням напруги мережі живлення та температури таким чином, щоб захисний пристрій просто не зміг спрацьовувати.
Примітка. Захист вважають достатнім якщо запобіжний тепловий пристрій спрацьовує протягом сьомого (аномальний режим) циклу.
Необхідно використовувати пристрій, що сигналізує про перерви в роботі.
Час перерви в загальну тривалість випробовування не зараховують.
12.3.2 Критерії відповідності
Після випробовування, відповідно до 12.3.1 здійснюють зовнішнє оглядання світильника, а також шинопроводу та компонентів шинопроводу, якщо світильник монтують на шинопроводі. Деталі світильника не повинні мати пошкоджень (крім випадкових, які описані в переліку 12.3.1 е) і пластмасовий нарізний патрон не повинен деформуватися. Надійність світильника не повинн
азнижуватись і він не повинен бути причиною пошкодження шинопроводу. Марковання світильника повинно бути таким, щоб можна було його прочитати.
Примітка. Ознаками відсутності надійності та ймовірності зношення є тріщини, підгорання і деформування.
Теплове випробовування (в нормальному робочому режимі)
Під час експлуатації світильника ні одна його деталь (лампи включно), проводи мережі, які входять в світильник і поверхня монтажу, не повинні нагріватися до температури, яка знижує надійність роботи світильника. Під час проведення випробовування на відповідність наскрізна проводка не повинна бути під напругою.
Крім цього робоча температура деталей світильника, до яких доторкаються рукою під час регулювання, не повинна бути надмірною.
Світильники не повинні створювати надмірне нагрівання освітлюваних об’єктів.
Світильники, які вмонтовані на шинопроводі, не повинні викликати його надмірного нагрівання.
Перевіряють випробовуванням відповідно до 12.4.1.
Методи випробовування для вимірювання температури шинопроводу повинні відповідати 11.1 ІЕС 60570.
Для світильників з електродвигуном, останній повинен працювати протягом випробовування у своєму звичному режимі.
Випробовування
Повинні бути здійснені вимірювання температури деталей відповідно до 12.4.2, з дотриманням таких умов'.
Світильник повинен бути поміщений є захищену від протягів камеру, щоб уникнути різких коливань температури навколишнього середовища. Світильник, який призначений для встановлення на поверхню повинен бути встановлений на ній, як зазначено у додатку D. Приклад, захищеної від протягів камери, наведено у додатку D, але дозволяють використовувати камери інших типів, якщо результати випробовування, що одержують в них можна порівняти з результатами вимірювання, що одержують у камері відповідно до додатка D (для незалежних баластів див. перелік h) цього переліку).
Світильник повинен бути приєднаний до мережі проводами з застосуванням деталей (наприклад, ізолювальної втулки), що постачають із світильником.
Зазвичай, приєднання належить провадити відповідно до інструкції, що надають разом із світильником, чи марковання на ньому.
У випадку, якщо проводи для приєднання світильника до мережі не входять в комплект постачання світильника, приєднання провадять загальноприйнятими проводами. Проводи, що не входять в комплект постачання світильника, називають «випробовувальними кінцями». Вимірювання температури належить провадити відповідно до додатків Є І К.
Робоче положення — найбільш важке для теплового режиму положення, яке можливе під час експлуатації. Для стаціонарних нерегульованих світильників вибір положення провадять пише тоді, коли це передбачено інструкцією, що додають до світильника чи його маркованням. У регульованих світильниках повинні витримувати певну відстань до освітлюваного об'єкта, обумовлену маркованням на світильнику, за винятком світильників, у яких відсутнє механічне закріплення в будь-якому положенні, площина краю відбивача (за його наявності) чи лампа повинні перебувати на відстані 100 мм від поверхні встановлення.
Температура в камері повинна підтримуватися від 10 °С до ЗО °С, переважно 25 °С.
Під час вимірювання, а також у попередньому достатньо тривалому періоді (для точніших результатів вимірювання) температура не повинна змінюватися більше ніж на±1 °С
Однак, якщо електричні характеристики лампи залежать від температури (наприклад, люмінесцентна лампа), чи якщо нормоване для світильника значення перевищує ЗО °С, то реальна температура в камері повинна дорівнювати нормованому значенню t„ але допускається на 5 °С нижче від цього значення.
Випробовувальна напруга світильника повинна становити:
для світильників з лампами розжарювання: напругу, що забезпечує 1,05 нормованої потужності вимірювальної лампи (див. додаток В), за винятком ламп ЛТВ, які завжди працюють за напруги, що зазначена у маркованні;
для світильників з трубчастими люмінесцентними та Іншими лампами; 1,06 — нормованої напруги (чи максимальної із ряду нормованих напруг);для двигунів, що містяться у світильниках: в 1,06 разів вищу від номінальної напруги (чи максимальної з діапазону номінальних напруг світильника).
ВИНЯТОК
Під час вимірювання середньої температури обмотки, компонента з маркованням Ц і температури корпуса компонента з маркованням taкрім конденсаторів, випробовувальна напруга повинна становити 1,00 нормованої. Це розповсюджується тільки на вимірювання температури обмотки чи корпуса компонента з маркованням І не розповсюджується на вимірювання температури Інших компонентів світильника, наприклад, клемових колодок.
Конденсатори для люмінесцентних та інших розрядних ламп, що мають чи не мають мар- ковання випробовують за напруги, яка дорівнює 1,06 нормованої напруги.
Примітка. Якщо світильник містить одночасно лампу розжарювання та люмінесцентну чи будь-яку іншу розрядну лампу чи двигун, то для випробовування, за необхідності, можна використовувати два окремих джерела живлення.
Під час і безпосередньо перед початком вимірювання напругу живлення належить підтримувати з точністю ±1 %, переважно 0,5% від випробовувальної напруги. Якщо коливання напруги може вплинути на результат вимірювання, то до початку вимірювання напругу живлення належить підтримувати з точністю ± 1 % від випробовувальної напруги протягом не менше ніж 10 хв.
Вимірювання треба починати після досягнення встановленого теплового режиму, за якого швидкість зміни температури становить не більше ніж 1 °С за год.
Якщо відбулася нетипова відмова деталі світильника (лампи включно), то що деталь належить замінити, а випробовування продовжити. Вимірювання, що виконані до відмови, не повторюють, але перед продовженням вимірювання світильник доводять до сталого теплового режиму. Якщо і на далі виникатимуть аварійні умови чи інша деталь буде мати типову відмову, то такий світильник треба рахувати як такий, що не витримав випробовування. Якщо спрацьовує пристрій теплового захисту одно- чи багаторазової дії, то світильник також рахують як такий, що не витримав випробовування.
Якщо елементи баласту чи весь незалежний баласт належать до комплекту постачання світильника, їх монтаж та використання провадять відповідно до інструкції виробника. Температури усіх деталей не повинні перевищувати температурних обмежень, зазначених у розділі 12.
Якщо незалежний баласт не постачають разом з світильником, то виробник повинен надати типовий баласт як для нормальної експлуатації. Баласт повинен працювати поза межами камери за температури (25 ± 5) °С, Температуру баласту не вимірюють.
Якщо є сумніви в результатах випробовування світильників з використанням серійних ламп розжарювання, то випробовування необхідно повторити з спеціальними лампами для теплових випробовувань (ЛТВ), за їх наявності. Для теплових режимів, які визначають головним чином за температурою цоколя лампи, вирішальними є значення, отримані з лампами (ЛТВ). Для режимів, які визначають головним чином за дією випромінення, вирішальними є значення, отримані з серійними лампами в прозорій колбі.
Світловий потік від прожекторів з вузьким пучком і аналогічних світильників під час випробовування, направляють безпосередньо на вертикальну дерев'яну площину, пофарбовану матово- чорною фарбою згідно з рекомендаціями додатка D. Світильники встановлюють на відстані від цієї поверхні, вказаній в маркованні світильника.
Вимірювання температури деяких ізоляційних деталей під час випробовування повинні провадитись відповідно до розділу 13.
Під час вимірювання температур на патроні двоцокольних люмінесцентних ламп гарячий спай термопари повинен знаходитись на одному рівні з поверхнею патрона, яка прилягає до цоколя пампи. Якщо це неможливо, його належить розмістити якомога ближче до цієї точки, не торкаючись цоколя лампи.
Примітка. Виробнику світильників рекомендують у вибірці для типових випробовувань одразу приєднати термопару до патрона. Зазвичай, таким чином готують лише один патрон.
Критерії відповідності
Температури, які вимірюють під час випробовування відповідно до 12.4.1 не повинні перевищувати відповідних значень, зазначених в таблицях 12,1 і 12.2 (із врахуванням відступу в переліку а) цього переліку), коли світильники працюють за нормованої навколишньої температури ta.
Якщо температура у випробній камері відрізняється від L то ця відмінність повинна бути врахована поправкою до значення, що зазначене в таблицях (див. також 12.4.1 с)).
Температура не повинна перевищувати значень, зазначених в таблицях 12.1 і 12.2 більше ніж на 5 °С
Примітка. Перевищення на 5 °С враховує неминучість розсіювання значень вимірювання температури в світильниках.
Температура будь-якої деталі світильника, яка піддається тепловому руйнуванню під час експлуатації, не повинна бути перевищувати значення, за якого забезпечують регламентований строк служби світильника конкретного типу. Загальноприйняті значення температур для основних деталей світильника наведені у таблиці 12.1, а значення температур для традиційних матеріалів, що застосовують в світильниках перераховані у таблиці 12.2. Ці значення наведені для одержання ідентичності результатів. Під час використання інших методів випробовування можуть бути одержані результати, відмінні від наведених.
