загальний опис процедури виготовлення бетонної конструкції, будь-якої поверхневої підготовки або обробки, включаючи змащувальні олії тощо, що використовувались протягом її виготовлення. Загальний опис деталей кріплення системи вогнезахисту. Загальний опис кондиціонування зразка та установки випробувальної конструкції в піч;
загальний опис зразка випробування з кресленнями, включаючи розміри зразка для випробування, а також фотографії і письмові інструкції, що надавались замовником;
f) склад і виміряні властивості, особливо густина, товщина і вміст вологи компонентів зразка для випробування, які необхідно визначити, і метод їх визначення;
g) графіки середньої, максимальної і характеристичної температури відповідно до 13.1. Результати впливу на несучу здатність відповідно до 13.2. і 13.3:
і) профілі виміряної температури відносно глибини у бетонній плиті або балці, побудовані з 30-хвилинним інтервалом для кожної групи термопар;
іі) глибина dθ, на якій спостерігались граничні температури θcrit 300°С, 350°С, 400°С, 450°С, 500°С, 550°С, 600°С і 650°С , зареєстровані з 30-хвилинними інтервалами;
ііі) значення dθ, відображені графічно відносно товщини системи вогнезахисту за кожен 30-хвилинний період часу;
iv) глибина у бетоні, на якій необхідний вогнезахист, і товщина системи вогнезахисту, необхідна для забезпечення класу вогнестійкості, що вимагається замовником, інтерпольована відповідно до ііі);
h) дані, які отримані під час оцінювання граничного стану за ознакою втрати теплоізолювальної здатності відповідно до критеріїв 13.4;
і) дані, які отримані під час оцінювання здатності до зчеплення, і час, коли було зареєстровано значне відшарування (пошкодження) системи вогнезахисту згідно з критеріями 13.5;
j) результати вимірювання і визначення приведеної товщини бетону залежно від товщини вогнезахисту і виміряні значення температури (протягом випробування) для плит і балок згідно з додатком С.
15.1 Результати оцінювання системи вогнезахисту, що випробувалась у горизонтальній орієнтації на бетонних плитах, можуть бути застосовані для всіх бетонних плит і стін за умови вогневого впливу тільки з одного боку в горизонтальному та у вертикальному розташуванні.
Результати оцінювання системи вогнезахисту, що випробувалась у горизонтальній орієнтації на залізобетонних балках, є прийнятною, за умов випробування, для всіх залізобетонних балок і колон, які піддаються вогневому впливу більше ніж з однієї сторони, при використанні як у горизонтальній, так і в вертикальній орієнтації, за умови, що:
метод кріплення і застосування є таким же як і при випробуванні;
під час впливу пожежі на конструкцію більше ніж з однієї сторони розподілення температури було розраховано згідно з ENV 1992-1-2 та обґрунтовано у межах проведеного оцінювання.
Національний відхил
Замінити "ENV 1992-1-2" на "прДСТУ Н П Б В.2.6-ХХ:2011 (ENV 1992-1-2, MOD)"
Результати оцінювання є прийнятними для залізобетонних конструкцій з густиною бетону в діапазоні від 0,85 до 1,15 від густини бетону тієї конструкції, що випробовувалась.
Результати оцінювання є прийнятними для залізобетонних конструкцій, у яких міцність бетону є рівною або на один клас міцності вищою ніж у тих конструкцій, що випробовувались.
Результати оцінювання є прийнятними для бетонних конструкцій, виготовлених з бетону із кварцовими наповнювачами. Якщо використовуються некварцові заповнювачі, результати прийнятні тільки для конструкцій з таким же типом заповнювача/бетону, що випробовувались.
Результати оцінювання є прийнятними для всіх залізобетонних конструкцій, товщина яких не менше ніж товщина випробовуваної плити, або не менше ніж ширина балки, яка випробовується.
Результати оцінювання є прийнятними тільки для систем вогнезахисту, де системи кріплення і з'єднання є такими ж, як і в тих, що були випробувані.
Результати оцінювання за результатами випробування одношарових систем вогнезахисту є прийнятними тільки для одношарової системи вогнезахисту з рівною або більшою товщиною ніж та, що випробовувалась.
Результат оцінки з випробування подвійного або багатошарового вогнезахисного матеріалу є прийнятним для цього матеріалу в іншому подвійному або багатошаровому форматі, за умови, що кількість шарів є не більшою ніж та, що випробовувалась, склад шарів не змінився і загальна товщина подвійної або багатошарової системи є не меншою ніж випробовувана.
Результати оцінювання за даними випробування систем вогнезахисту, що розпилюються з використанням обрешітки або дротяної сітки, що закріплюються на бетонній поверхні, є прийнятними тільки для конструкцій, що містять такий же тип обрешітки або дротяної сітки.
Результати оцінювання за даними випробування систем вогнезахисту, що розпилюються, з (або без) обрешіток або інших механічних засобів кріплення і (з або без) використання клейких засобів, є прийнятними тільки для конструкцій, у яких вогнезахисний матеріал, засоби механічного кріплення (якщо використовуються) і клейкі засоби (якщо використовуються) є такими ж, як і під час випробування.
15.10 Результати оцінювання за даними випробування вогнезахисних матеріалів, що розпилюються, або приклеюються на поверхню бетону, де вивільнення конструкції з форми проводилось з використанням розчинної олії або розчинних емульсій, є дійсними для всіх типів агентів вивільнення з розчинних олій або розчинних емульсій.
Якщо результати випробування використовуються з використанням агентів з воску/парафіну, нерозчинної олії або нерозчинної емульсії або інших матеріалів для вивільнення бетону з форми, результат має обмежуватись тим варіантом, що використовувався під час випробування.
Якщо вогнезахисний матеріал має наноситись тільки на поверхні, які очищувались піщано-струменевим способом, то такий результат є дійсним для всіх типів агентів вивільнення з розчинної або нерозчинної олії або емульсії, за умови, що використовується піщано-струменева очистка.
(обов'язковий)
А.1 Вступ
Для вогнезахисних матеріалів, які починають здійснювати свої вогнезахисні функції під дією нагрівання тепловими потоками пожежі, може виникнути необхідність проводити випробування у температурному режимі пожежі, яка повільно розвивається (згідно з EN 1363-2), зі швидкістю зростання температури меншою ніж у стандартному температурному режимі.
Примітка. Див. Директиву Ради 89/106/ЕЕС, ID № 2: Пожежна безпека, 3.2.4 і 4.3.1.3.4(b).
Цей температурний режим, що прийнятний для реактивних вогнезахисних матеріалів, використовується тільки в спеціальних випадках, коли може очікуватись, що характеристика виробу у температурному режимі пожежі, яка повільно розвивається, буде значно гіршою ніж у стандартному температурному режимі, при цьому необхідність випробувань у цьому температурному режимі має бути визначено у національних державних будівельних нормах.
Такий режим не є обов'язковим для всіх вогнезахисних матеріалів, що застосовуються до залізобетонних конструкції.
Це випробування проводять відповідно до вимог цього стандарту і стандарту EN 1363-2, у разі, якщо це вказано у нормативних документах. Випробування завершується після 40 хв або раніше з причин, указаних в EN 1363-1.
Національний відхил
Замінити "EN 1363-1" та "EN 1363-2" на "ДСТУ Б В.1.1-4"
Замінити у примітці "Директиву Ради 89/106/ЕЕС, ID № 2: Пожежна безпека 3.2.4 і 4.3.1.3.4 (b)" на "Технічний регламент будівельних виробів, будівель і споруд і ДБН В.1.2-7, 5.2.6.2 та 6.3.1.3.4 б)"
А.2 Оцінка результатів
Необхідно порівняти характеристичні температури, отримані за даними випробувань кожної малої плити у стандартному температурному режимі та у температурному режимі пожежі, яка повільно розвивається, для кожної товщини (вогнезахисного покриття), які було випробувано.
Необхідно розглянути і порівняти результати вимірювань усіма термопарами. Результати мають бути наведені у графічному вигляді так, як показано на рисунку А.1, характеристики вогнезахисного матеріалу, випробуваного у двох температурних режимах, необхідно порівняти та зареєструвати.
Значення ΔT1 і ΔТ2 мають бути виміряні і зареєстровані для всіх розташувань термопар.
Результати випробувань конкретного реактивного вогнезахисного матеріалу, проведених у стандартному температурному режимі та у температурному режимі пожежі, яка повільно розвивається, мають бути оцінені і застосовані, якщо ΔT1 > ΔT2 для кожного розташування, що порівнюється.
(обов'язковий)
B.1 Загальні положення
Визначення товщини, густини і вмісту вологи вогнезахисних матеріалів і інших матеріалів, що використовувались у цьому випробуванні, є важливим для точного прогнозу характеристик вогнезахисту за результатами випробувань. Методи, що використовувались для визначення цих властивостей, повинні бути сумісними, і цей додаток надає настанову щодо відповідних процедур, які мають бути використані.
Будь-які зразки, призначені для визначення товщини, густини і вмісту вологи, повинні конди-ціонуватись із зразком для випробування на вогнестійкість, за даних умов, наведених у розділі 8.
Для визначення цих властивостей необхідно використовувати стандартизовані методи та керуватись процедурами, наданими в EN 1363-1, разом з вимогами В.2 - В.4.
B.2 Товщина вогнезахисних матеріалів
B.2.1 Для плитних або панельних вогнезахисних матеріалів номінальну товщину кожного матеріалу треба вимірювати з використанням відповідних приладів або кронциркулів. Вимірювання повинне здійснюватися або на фактичних матеріалах під час виготовлення зразка для випробування, або на представницькому спеціальному зразку, мінімальні лінійні розміри якого мають бути 300 мм х 300 мм. Має бути проведено як мінімум дев'ять вимірювань, включаючи вимірювання по периметру і на поверхні матеріалу. Проектна товщина, що використовується при оцінці, повинна бути такою, як наведено в 6.5.3.
B.2.2 Товщину пасивних вогнезахисних матеріалів, що розпилюються, вимірюють з використанням щупа діаметром 1 мм або свердла, яке має вставлятись у матеріал при кожному положенні вимірювання, поки наконечник щупа або свердла не торкнеться поверхні будівельної конструкції. Щуп або свердло повинні мати на собі круглу сталеву пластину діаметром 50 мм, для точного визначення поверхневого рівня. Товщину пасивного або реактивного вогнезахисного матеріалу, який розпилюється або намазується, вимірюють на відстані від 50 мм до 100 мм від кожної з термопар, закріплених до поверхні бетону, під нанесеною системою вогнезахисту (див. 9.3). Результати мають розглядатись як результати вимірювань товщини по мінімальній кількості точок. Для вогнезахисних матеріалів, що розпилюються або намазуються, проектна товщина, що використовується при оцінюванні, повинна бути такою як визначено в 6.5.3. И С С «З о д ч и й»
B.2.3 Для реактивних покривних вогнезахисних матеріалів, що застосовуються до зразків залізобетонних конструкцій розпиленням або намазуванням, товщина має визначатись одним з нижченаведених способів:
закріпленням не менше дев'яти сталевих пластин розміром 100 мм х 100 мм і товщиною 1 мм до бетонної плити або балки, перед тим, як нанести вогнезахисний реактивний матеріал. Товщину матеріалу, нанесеного на кожний з них, треба виміряти. Пластини не можна розміщувати в місцях, призначених для вимірювання температури.
інтерполяцією від тієї, що виміряна на стандартній сталевій пластині, розміром 300 мм х 300 мм, на яку нанесений реактивний вогнезахисний матеріал у той же час і тим самим методом, як він наносився на випробувальну конструкцію. Вимірювання мають виконуватися як мінімум у дев'яти точках на сталевій пластині, включаючи вимірювання по периметру і на поверхні матеріалу.
Товщина сухої плівки реактивного вогнезахисного покриття на сталевих пластинах (методи а) або b)) має вимірюватись з використанням приладів, що діють по принципу електромагнітної індукції або вихрового потоку. Товщина вогнезахисних реактивних матеріалів звичайно знаходиться у діапазоні від 0,25 мм до 4 мм, тому вибір приладу має бути орієнтовним на значення товщині того покриття, що використовується.
c) вимірюванням товщини сухої плівки вогнезахисних реактивних матеріалів інтерполяцією з вимірюванням мокрої плівки, нанесеної в той же час і таким самим методом на стандартну сталеву пластину, розміром 300 мм х 300 мм, як наносилась на бетонну конструкцію. Товщина сухої плівки може вимірюватись:
і) визначенням маси матеріалу, нанесеного на одиницю площі і таким чином, товщини вологої плівки. Інтерполяцію до товщини сухої плівки проводять за очікуваної втрати маси /зменшення товщини, вказаних замовником;
іі) використанням гребінок товщини вологої плівки для отримання товщини мокрої плівки, Інтерполяція цих значень товщини з використанням очікуваної втрати товщини до товщини сухої плівки.
d) інші методи, запропоновані замовником.
Рекомендується використовувати принаймні два з указаних вище методів. Для реактивних вогнезахисних покриттів, проектна товщина, що використовується при оцінці, має бути такою, як визначено в 6.5.3.
B.3 Густина вогнезахисних матеріалів
B.3.1 Загальні положення
Густина вогнезахисного матеріалу має визначатись за результатами вимірювань маси і розмірів, використовуючи наступне:
