9.Э.4.2 Мінімальне руйнівне навантаження такого каната має бути з коефіцієнтом запасу міцності не менше ніж 8:

  1. від сили натягу, що виникає в канаті обмежувача швидкості у разі спрацьовування, врахо­вуючи коефіцієнт гальмування рМах=0.2 для тягового типу обмежувача швидкості;

  2. від сили, потрібної для урухомлення уловлювача запобіжного каната.

9.9.4.3 Номінальний діаметр каната має бути не менше ніж 6 мм.

9.Э.4.4 Відношення між діаметром блоків обмежувача швидкості каната і номінальним діаметром каната має бути не менше ніж ЗО.

9.9.5 Спрацьовування від обривання підвіски

  1. Якщо для спрацьовування уловлювачів використано пружини, вони мають бути направ­леного типу стискання.

  2. Має бути передбачено можливість проведення випробування, яким керують ззовні шахти з можливістю показати, що обрив підвіски спричинює спрацьовування уловлювача.

  1. НАПРЯМНИКИ, БУФЕРИ І КІНЦЕВІ ВИМИКАЧІ

    1. Загальні вимоги до напрямних

      1. Стійкість напрямних, їхні стики і кріплення мають бути достатніми для того, щоб витри­мувати навантаження і зусилля, прикладені до них для забезпечення безпечної роботи службового ліфта.

Умови безпечної роботи службового ліфта щодо напрямних є:

  1. кабіна, противага або балансувальний вантаж мають бути забезпечені напрямними;

  2. відхили мають бути в межах величин, завдяки яким не відбувається:

  1. самовільне розблокування дверей;

  2. спрацьовування пристроїв безпеки, і

  3. зіткнення рухомих частин із іншими частинами.

Напругу має бути обмежено від розподілу номінального навантаження в кабіні, відповідно до зазначеного призначення службового ліфта (0.2.5).

Матеріали з відносним подовженням на розрив менше ніж 8 % розглядають як занадто крихкі і не використовують.

Якщо ліфт забезпечено уловлювачем (9.7), з’єднання (виділення, комбінація) напрямної й уловлювача має бути враховано відповідно до 9.8.1.1. Має бути гарантовано, що після дії уловлю­вача їх функції надійні.

  1. Кріплення напрямних до їхніх кронштейнів і до конструкції будинка має забезпечувати компенсацію автоматично або за допомогою простого регулювання наслідків впливу нормальної осадки будинка або усадки бетону.

Повинна бути засторога до кріплення, внаслідок його розкручування напрямна може відкрі­питися.

  1. Напрямні кабіни, противаги або балансувального вантажу

    1. У кабіни, противаги або балансувального вантажу має бути не менше двох жорстких сталевих напрямних.

    2. Напрямні виготовляють з жорсткого металевого матеріалу, або поверхні тертя мають бути механічно оброблені, якщо номінальна швидкість більше ніж 0,4 м/с.

    3. Напрямні кабіни, противаги або балансувального вантажу ззовні можуть бути з гнутого металевого листа. Вони мають бути захищені від корозії.

  2. Буфери і фіксовані стопори для кабіни і противаги

    1. Нижній кінець руху кабіни і противаги має бути обмежено буфером(-ми) або фіксованим стопором(-ми).

    2. Згідно з 5.4, службові ліфти має бути забезпечено буфером(-ми) біля нижньої межі руху кабіни і противаги.

    3. У разі гідравлічних службових ліфтів, якщо буфер(-и) повністю стиснутий(-і), або коли кабіна перебуває на своїх фіксованих стопорах, шток не повинен ударяти основу циліндра.

    4. Буфер(-и) або фіксований стопор(-и) мають бути розраховані з урахуванням того, що повністю завантажена кабіна або противага досягає буфера(-ів) або фіксованого стопора(-ів) зі швидкістю, що дорівнює 115 % від номінальної швидкості.

Не має бути ніякої деформації буфера(-ів) або фіксованого стопора(-ів) після будь-якого уру- хомлення.

  1. Буфери кабіни і противаги

    1. Експлуатація службових ліфтів із буферами енергорозсіювального типу має залежати від повернення буферів до їх нормального розтягнутого положення. Пристрій, що це перевіряє, має бути електричним пристроєм безпеки відповідно до 14.1.2.

    2. Гідравлічні буфери проектують так, щоб була можливість легко перевіряти рівень рідини.

  2. Кінцеві вимикачі

    1. Кінцеві вимикачі для електричних службових ліфтів

      1. Для службових ліфтів із жорстким приводом має бути встановлено надійні кінцеві вимикачі.

Кінцеві вимикачі встановлюють якнайближче до кінцевих поверхів без ризику випадкового спрацьовування.

Вони мають спрацювати до того, як кабіна (або противага, якщо вона є) входить у контакт із бу­ферами або фіксованими стопорами. Кінцеві вимикачі мають бути дієві допоки буфери перебувають у стиснутому положенні або у контакті з фіксованим(-и) стопором(-ами).

  1. Активізація кінцевих вимикачів

    1. Окремі дієві пристрої й вимикачі має бути використано для належного кінцевого зупинення.

    2. Активізація кінцевих вимикачів має відбуватися:

  1. пристроєм, пов’язаним із рухом машини, або

  2. якщо немає балансувального вантажу, кабіною вверху і внизу шахти, або

  3. кабіною і балансувальним вантажем, якщо він є, вверху шахти.

  1. Метод роботи кінцевого вимикача

    1. Кінцеві вимикачі мають впливати на електроживлення двигуна і гальма:

  1. також безпосередньо, жорстким механічним роз’єднанням відповідно до 12.2.3.2.2.1 і 12.2.6, або

  2. за допомогою електричного пристрою безпеки відповідно до 14.1.2.

Має бути застосовано запобіжні заходи, щоб двигун не зміг живити соленоїд гальма.

    1. Після вимкнення кінцевих вимикачів повернення службового ліфта до експлуатації не відбувається автоматично.

  1. Кінцеві вимикачі для гідравлічних службових ліфтів

    1. Кінцевий вимикач має бути застосовано для положення плунжера, що відповідає верх­ній межі руху кабіни. Цей кінцевий вимикач має бути електричним пристроєм безпеки відповідно до 14.1.2.

Цей вимикач має:

  1. бути встановлено якнайближче до верхнього кінцевого поверху без ризику випадкового спрацьовування;

  2. спрацьовувати до того, як плунжер ввійде в контакт з амортизованим стопором (12.3.2.3.3).

Дія кінцевого вимикача повинна підтримуватися під час перебування плунжера в зоні амор­тизованого стопора.

  1. Активізація кінцевого вимикача

    1. Окремі дієві пристрої використовують для належного кінцевого зупинення і кінцевого вимикача.

    2. У випадку службових ліфтів прямої дії, урухомлення кінцевого вимикача відбувається:

  1. безпосередньо за допомогою кабіни або плунжера, або

  2. за допомогою пристрою пов’язаного з кабіною, наприклад каната, ременя або ланцюга.

У випадку Ь), розрив або послаблення цього з’єднання має спричинити зупинення привода засобами електропристрою безпеки відповідно до 14.1.2.

  1. У випадку службових ліфтів непрямої дії, урухомлення кінцевого вимикача відбу­вається:

  1. безпосередньо за допомогою плунжера, або

  2. за допомогою пристрою з’єднаного з плунжером, наприклад, каната, ременя або ланцюга.

У випадку Ь), розрив або послаблення цього з’єднання має спричинити зупинення приводу засобами електропристрою безпеки відповідно до 14.1.2.

  1. Метод роботи кінцевого вимикача

Кінцевий вимикач має автоматично замикати контакти, коли кабіна залишає зону урухомлення.

  1. ПРОМІЖКИ МІЖ КАБІНОЮ І СТІНОЮ ШАХТИ НАВПРОТИ ВХОДУ В КАБІНУ

    1. Загальні положення

Робочі проміжки, зазначені в стандарті, мають бути дотримані протягом перевіряння і випро­бування перед введенням службового ліфта в експлуатацію і після.

  1. Проміжки між кабіною і стіною навпроти входу в кабіну

Проміжок між кабіною і дверима шахти або рамою з повністю відчиненими дверима шахти не має бути більше ніж ЗО мм.

  1. ПРИВОД СЛУЖБОВОГО ЛІФТА

    1. Загальні положення

Для кожного службового ліфта має бути принаймні один власний привод.

  1. Приводи для електричних службових ліфтів

    1. Урухомлення кабіни і противаги або балансувального вантажу

      1. Має бути використано два способи урухомлення:

  1. тяговий будь-який з двох (використання шківів і канатів), або

  2. жорсткий спосіб, тобто:

  1. будь-який з двох із застосуванням барабана і канатів, або

  2. із застосуванням зірочок і ланцюгів.

Номінальна швидкість не має бути більше ніж 0,63 м/с. Дозволено застосовувати балансу­вальний вантаж.

Розрахунок елементів привода повинен враховувати можливість того, що противага або кабіна можуть перебувати на буфері(-ах) або фіксованих стопах.

    1. Можна застосовувати ремені для з’єднання двигуна із компонентом, на якому працює електромеханічне гальмо (12.2.3.1.2). У цьому разі застосовують не менше ніж два ремені.

  1. Застосування підвісних блоків або зірочок

Має бути забезпечено пристрої відповідно до 9.6.

  1. Гальмівна система

    1. Загальні положення

      1. Службовий ліфт має бути забезпечено автоматичною системою гальмування:

  1. у випадку від’єднання подавання електроенергії;

  2. у випадку від’єднання подавання електроенергії на ланцюги керування.

    1. Гальмівна система має електромеханічне гальмо (за принципом тертя), але може додатково мати інші засоби гальмування (наприклад електричні).

  1. Електромеханічне гальмо

    1. Це гальмо самостійно має зупиняти привод, коли кабіна рухається вниз із номіналь­ною швидкістю плюс 25 %.

    2. Компонент, на якому працює гальмо, має бути з’єднано з канатотяговим шківом або барабаном за допомогою безпосередніх і механічно жорстких засобів.

    3. Для утримання гальма в піднятому положенні за нормальної роботи потрібно постійне електроживлення.

      1. Переривання електроживлення має бути здійснено не менше ніж двома незалеж­ними електричними пристроями, незалежно від того, об’єднані чи необ’єднані з тими компонентами, що переривають живлення привода.

Якщо під час перебування службового ліфта в нерухомому стані один із контакторів не розімкнув контакти ввідного пристрою, треба запобігти подальшому руху кабіни не раніше наступної зміни напрямку.

  1. Коли двигун службового ліфта може працювати як генератор, живлення електро- пристрою гальма від двигуна привода буде неможливим.

  2. Гальмування має стати ефективним без додаткової затримки після розмикання ланцюга гальма.

Примітка. Застосування діода або конденсатора, безпосередньо з’єднаного з клемою катушки гальма не вважають засобом створення затримки.

    1. Для будь-якого привода, обладнаного ручним аварійним пристроєм (12.2.4.1), має бути можливість відпускання гальма уручну і необхідність постійного докладання зусилля для утримання його відкритим.

    2. Притиснення накладки гальма здійснюють за допомогою спрямованого зусилля пружини стиску або вантажів.

    3. Застосування стрічкового гальма не дозволено.

    4. Накладки гальма мають бути з негорючого матеріалу.

  1. Робота е аварійному режимі

    1. Якщо ручне зусилля, необхідне для підняття кабіни з номінальним навантаженням, не вище ніж 400 Н, привод має бути обладнано ручними аварійними засобами для переміщення кабіни на поверхову площадку за допомогою гладкого штурвалу без спиць.

      1. Якщо штурвал знімний, його має бути розташовано у легкодоступному місці в ма­шинному приміщенні. Штурвал має бути належним чином помаркований, якщо є ризик переплутати, для якого привода його призначено.

Електропристрій безпеки відповідно до 14.1.2, урухомлюють як тільки штурвал буде встанов­лено на привод.

    1. Повинна бути можливість перевірити з доступного машинного приміщення або з місця поблизу від машинного приміщення чи перебуває кабіна в зоні розблокування. Це перевіряння може бути здійснене, наприклад із застосуванням маркування на канатах підвіски або обмежувачі швидкості.

  1. Швидкість

Швидкість наполовину завантаженої кабіни службового ліфта у разі руху вниз у середині прогону, за винятком періодів прискорення і уповільнення, не має перевищувати номінальну більше ніж на 10 %, коли живлення має номінальну частоту і напруга на двигуні дорівнює номінальній напрузі службового ліфта3.

  1. Зупинення привода і перевіряння положення зупиненення

Зупинення привода електропристроєм безпеки службового ліфта відповідно до 14.1.2 має бути перевірено, як описано нижче.

Переривання цього живлення має відбуватися двома незалежними контакторами, контакти яких послідовно ввімкнені у ланцюг живлення. Якщо під час перебування службового ліфта в нерухомому стані один із контакторів не розімкнув контакти ввідного пристрою, треба запобігти подальшому руху кабіни не пізніше наступної зміни напрямку.

  1. Пристрої безпеки проти ослаблення каната або ослаблення ланцюга