В усіх випадках потрібен атенюатор, підключений до заземлення антени, щоб уникнути будь- якої неузгодженості. Передавальну антену треба встановити перед стіною будівлі на місці передба­чуваного джерела максимального випромінення.

Щоб звести до мінімуму інші небажані віддзеркалення, генератор сигналу спочатку треба встановити на рівень PSG2i так щоб на вимірювальному приймачі можна було б отримати зручні для зчитування покази (наприклад, рівень a-і). Рівень PSG2 треба зафіксувати.

Потім положення (висоту і поляризацію) передавальної антени треба змінити для того, щоб отримати максимальний показ вимірювального приймача (рівень а2).

У цьому положенні передавальну антену треба зафіксувати. Потім рівень генератора радіо­частотного сигналу треба змінювати до одержання того самого рівня a-і на вимірювальному прий­мачі (PsGl)-

Потужність збурення можна обчислити за формулою:

Р - /"SG1 -Ac-At + Ga, (3)

де Р — випромінювана енергія мережі відносно напівхвильового вібратора, дБпВт;

PSG1 — наявна вихідна потужність генератора сигналу, дБпВт;

Ас затухання в кабелі, дБ;

Ат — затухання атенюатора, дБ;

GA — підсилення передавальної антени, відносно напівхвильового вібратора, дБ.

Максимальна потужність збурення повинна відповідати вимогам, наведеним у 5.1.

Такий метод вимірювання запобігає впливу на результати вимірювання віддзеркалення від землі з достатньою точністю.

4.2 Несприйнятливість кабельних мереж до завад

Завада може надходити в обладнання кабельної мережі через:

  • погане чи несправне екранування пасивного обладнання (з’єднувачів, розгалужувачів тощо);

  • погане чи несправне екранування активного обладнання (підсилювачі, перетворювачі тощо);

  • погане чи несправне екранування розподільних кабелів від наведених напруг;

  • погане чи несправне екранування розподільних кабелів від наведених струмів;

  • надлишковий опір у заземленнях вхідних терміналів активного та пасивного обладнання;

  • недостатнє подавления завади, що надходить через мережу живлення, для обладнання, що живиться від мережі;

  • неправильне монтування з’єднувачів та кабелів;

  • несправність екранування кабелів чи з’єднувачів.

Відношення (носійне коливання)/завада, коли заваду спричинено зовнішнім полем на будь- якому виході абонента треба вимірювати за допомогою відповідного вимірювального приймача чи аналізатора спектра. Результати мають відповідати нормам, наведеним у 5.2.

4.2.1 Процедура вимірювання за наявності місцевого передавача збурення високої потужності

У випадку наявності завади треба вимірювати відношення (носійне коливання)/завада на розетках, на яких наявна завада.

Спочатку в каналі з завадою треба виміряти рівень корисного сигналу. Потім кабельну мере­жу треба відключити від точки підключення у загальну мережу чи від антени. Відключені входи має бути навантажено кінцевими навантагами з опором 75 Ом.

Потім за допомогою вимірювального приймача в режимі вимірювання пікових значень, вимі­рюють рівень наявного небажаного сигналу з урахуванням ширини смуги сигналу. Треба упевни­тися, що вимірювальний приймач добре узгоджено з випробовуваною мережею і що враховано відповідне затухання неузгодженості.

Різниця між рівнем корисного сигналу і рівнем небажаного сигналу завади повинна відповіда­ти відношенню (носійне коливання)/завада, зазначеному в таблиці 3.

Якщо відношення (носійне коливання)/завада більше чи дорівнює номінальній величині, ме­режа задовольняє вимогам. Якщо відношення (носійне коливання)/завада менше ніж зазначене відношення, то необхідно подальше досліджування. Для цього все обладнання розподілу поза мережними виходами (абонентський шнур, приймач, інше абонентське обладнання) треба відклю­чити від випробовуваної мережі. У більшості випадків збурення спричиняють ці елементи. Вимі­рювання рівня збурення треба повторити. Після вимірювання робочий стан мережі треба послідовно відновити.

Якщо ці заходи не призводять до покращення відношення (носійне коливання)/завада, треба вважати, що сигнали завади попадають у кабельну мережу. У цьому випадку треба виміряти на­пруженість поля завади поза будівлею поблизу можливої точки проникнення.

Змінюючи положення антени треба визначити максимальну напруженість поля. Граничне зна­чення напруженості поля, за якої відношення (носійне коливання)/завада має відповідати таблиці З, представлено у таблиці 2.

Якщо напруженість поля завади нижче чи дорівнює, цій величині, мережа не задовольняє вимогам, і результати вимірювання треба подати оператору мережі для вживання заходів щодо збільшення її несприйнятливості.

Якщо виміряна напруженість поля завади перевищує цю величину, вимоги кабельної мережі не відповідають вимогам до інших радіослужб (місцевий передавач високої потужності). Цю проб­лему треба вирішити з операторами радіослужб адміністративним врегулюванням. Див. також при­мітку 2 таблиці 2.

5 ВИМОГИ ДО ХАРАКТЕРИСТИК

Для того, щоб отримати значення, визначені у 5.1 та 5.2, треба виконувати такі вимоги щодо кабельних мереж:

  • професійне планування;

  • відповідність вимогам ІЕС 60728 та ІЕС 60096;

  • використовування придатного обладнання, компонентів (вилки, з’єднувачі, тощо) та коаксі­альних кабелів, що відповідають цим стандартам, чи використовування такого обладнання, яке можна вважати придатним згідно з його технічними даними;

  • правильне встановлення всіх частин мережного обладнання, а також забезпечення відпо­відних з’єднань кабелів, вилок та обладнання. Тобто, треба застосовувати тільки вилки та гнізда, що відповідають одне одному. Треба також враховувати інструкції виробника щодо монтування обладнання та компонентів.

  • .1 Випромінення від кабельних мереж

Максимально дозволені рівні випромінення, подані в таблиці 1, застосовують відповідно до методу вимірювання, зазначеному у 4.1, якщо інші значення не встановлено в національних пра­вилах для захисту кожної служби.

Таблиця 1 — Норми на випромінення

Частотний діапазон, МГц

Максимальний рівень

Потужність випромінення, дБпВт

Напруженість поля випромінення, дБмкВ/м

5 — 30

на розгляді

на розгляді

30 — 1000

20

27

1000 — 2500

43

50

2500 — 3000

57

64

Примітка 1. Якщо, джерело випромінення можна вважати точковим, то на відстані 3 м обидва методи (див. 4.1.1 та 4.1.2) еквівалентні.

Примітка 2. Може знадобитися додатковий захист (зменшення випромінення кабельної мережі) на частотах, на яких функціюють служби безпеки життя. Типові діапазони частот служби безпеки життя, подано в додатку А.

  • .2 Несприйнятливість кабельних мереж

Норма зовнішньої несприйнятливості (таблиця 2) встановлює опорний рівень напруженості поля безпосередньо поза будівлею, за якого визначене відношення (носійне коливання)/завада (критерій функціювання згідно з таблицею 3) має бути в корисному каналі в будь-якій точці в кабель­ній мережі.

Таблиця 2 — Норми на несприйнятливість

Частотний діапазон, МГц

Напруженість поля, дБмкВ/м

0,15 — 900

106

950 — 3000

106



Примітка 1. Взаємозв'язок між максимальною дозволеною напруженістю поля й мінімальним відношенням (носійне коливання)/завада згідно з ІЕС 60728-1, наведено в додатку В.

Примітка 2. Якщо напруженість зовнішнього поля вище, за встановлену в таблиці 2, і ця напруженість поля спричи­няє заваду у відповідному каналі кабельної мережі, треба вжити спеціальні заходи (тобто збільшити рівень сигналу на си­стемній розетці, поліпшити ефективність екранування мережі чи змінити/не використовувати кабельний канал, на який впливає зовнішнє поле, тощо).

Критерії якості функціювання для кабельних мереж відповідають критеріям для телевізійних сигналів із частково подавленою бічною смугою у частотному діапазоні від ЗО МГц до 950 МГц і критеріям телевізійних сигналів з частотною модуляцією у частотному діапазоні (950 — 3000) МГц.

Під час розподіляння інших сигналів (наприклад, сигналів з цифровими методами модуляції) нижче відношення (носійне коливання)/завада, що дозволено для цих сигналів, можна не застосо­вувати, щоб не зменшити завадостійкість кабельної мережі.

Метод вимірювання відповідає методу, встановленому в 4.2.1.

Таблиця 3 — Відношення (носійне коливання)/завада за опорної напруженості поля (рівень несприйнятливості)

Частотний діапазон, МГц

Відношення (носійне коливання)/завада, ДБ

5 — 30

на розгляді

ЗО — 950

>57 (AM)

950 — 3000

> 33 (ЧМ)



Примітка. Ці вимоги може бути пом’якшено тільки для тих каналів, у яких розподілювачі телевізійні чи ЧМ радіосиг­нали перебувають на своїх початкових радіомовних частотах, тобто носійні коливання корисного сигналу та небажаного сигналу синхронні. У цьому випадку необхідна несприйнятливість керується суб’єктивною сприйнятністю луна-сигналів на сигнали, розподілювані в цих каналах.ДОДАТОК А
(довідковий)

ДІАПАЗОНИ ЧАСТОТ ТИПОВИХ СЛУЖБ
БЕЗПЕКИ ЖИТТЯ

Діапазон частот, МГц

Служба

74,800 — 75,200

Авіаційна радіонавігація; маяки системи посадки по приладах (ILS)

108,000 — 117,975

Локалізатори авіаційної радіонавігації - маяки системи посадки по приладах (ILS) та всеспрямовані радіомаяки діапазону дуже високих частот (VOR)

121,450 — 121,550

Радіомаяки, що позначають місце аварії (EPIRB)

156,525

Сигнали біди, безпеки і виклику

156,7625 — 156,8375

Міжнародні морські сигнали біди, безпеки і виклику

242,950 — 243,050

Радіомаяки, що позначають місце аварії (EPIRB)

328,600 — 335,400

Система посадки по приладам (ILS)

406,000 — 406,100

Радіомаяки, що позначають місце аварії (EPIRB)



В деяких місцях треба забезпечити додатковий захист на смугах, що їх використовують в радіоастрономії та смугах інших радіослужб.

додаток в

(довідковий)

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МІЖ МАКСИМАЛЬНОЮ допустимою
НАПРУЖЕНІСТЮ ПОЛЯ ТА МІНІМАЛЬНИМ ВІДНОШЕННЯМ
(НОСІЙНЕ КОЛИВАННЯ)/ЗАВАДА

Межу зовнішньої несприйнятливості 106 дБмкВ/м для будь-якої напруженості поля може бути обчислено з урахуванням мінімального рівня сигналу на абонентській розетці і мінімального відно­шення (носійне коливання)/завада, обидва фактори — згідно з ІЕС 60728-1 і приймаючи, що втрати у разі проникнення в будівлю і коефіцієнт включення напруженості поля по відношенню до напівхви- льового диполя, відповідають частоті 166 МГц, так:

Максимальна напруженість поля поза будівлею


106 дБмкВ/м

Мінус втрати проникнення в будівлю

-8дБ


Максимальна напруженість поля всередині будівлі


98 дБмкВ/м

Мінус коефіцієнт зв’язку

-11 дБ(1/м)


Мінус ефективність екранування для пасивного обладнання (ІЕС 60728-2, Клас А)

-85 дБ


Максимальний рівень спотворень на кабельній мережі


2 дБмкВ

Плюс мінімальне відношення (носійне коливання)/завада (ІЕС 60728-1)

+ 57 дБ


Плюс межа стійкості

+ 1 ДБ


Мінімальний рівень сигналу на кабельній мережі/на абонентській розетці (ІЕС 60728-1)


60 дБ(мкВ)



Це підраховування показує, що мінімальний рівень сигналу на виході системи 60 дБмкВ згідно з ІЕС 60728-1, відповідає максимальній допустимій напруженості поля зовні будівлі порядку 106 дБмкВ/м.

10БІБЛІОГРАФІЯ

MPT 1510 Radiation Limits and Measurement Standard; Electromagnetic radiation from cabled distribution systems operating in the frequency range 30 — 1000 MHz; May 1984 (Revised 1989 and 1997)

MPT 1520 Radiation Limits and Measurement Standard; Electromagnetic radiation from cabled distribution systems operating in the frequency range 300 kHz — 30 MHz; July 1984 (Revised 1989 and 1997)

BS 727 (1983) Specification for interference measuring apparatus (Great Britain)

Radio Act (517/88), section 12 (Finland)

Telecommunications Market Act (396/1997), section 38 (Finland).

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

MPT 1510 Стандарт на норми випромінення й методи вимірювання. Електромагнітне ви- промінення від кабельних розподільчих систем, що працюють в частотному діапазоні від ЗО МГц до 1000 МГц; травень 1984 (Перегляд у 1989 та 1997 рр.)

МРТ 1520 Стандарт на норми випромінення й методи вимірювання. Електромагнітне ви­промінення від кабельних розподільчих систем, що працюють в частотному діапазоні від 300 кГц до ЗО МГц; липень 1984 р. (Перегляд у 1989 та 1997 рр.)

BS 727 (1983) Специфікація апаратури вимірювання завад (Велика Британія)

Акт про радіо (517/88), розділ 12 (Фінляндія)

Акт щодо ринку телекомунікацій (396/1997), розділ 38 (Фінляндія).