---

до 50 г (см³) включно — 6 %;

від 50 г (см³) до 100 г (см³) включно — 4,5 г (см³);

від 100 г (см³) — 4,5 %;

6. МАРКУВАННЯ

   1. Маркування спожиткової тари із косметичним засобом має відповідати вимогам ГОСТ 27429 із доповненням.

      1. Мінімальний термін придатності зазначають, використовуючи слова: «Придатний (Ви­користати) до (місяць, рік)» або «Термін придатності... (місяців, років)» із зазначенням дати ви­готовлення або місця на пакованні, де цю дату розміщено.

      2. Список інгредієнтів має починатися заголовком «Інгредієнти» або «Склад».

Інгредієнти, масова частка яких становить менше ніж 1 %, можна перераховувати у будь-яко­му порядку після тих інгредієнтів, масова частка яких більше ніж 1 %.

6. 2. Маркування транспортної тари — згідно з ГОСТ 27429.

7. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Косметичні засоби приймає підприємство-виробник згідно з ГОСТ 29188.0 та вимога­ми цього стандарту.

   2. Для перевірення відповідності косметичних засобів вимогам цього стандарту проводять приймально-здавальне та періодичне випробовування.

   3. Приймально-здавальне випробовування виконують за зовнішнім виглядом паковання і марковання, за органолептичними показниками (зовнішній вигляд, колір і запах), фізико-хімічними показниками (водневий показник рН, колоїдна стабільність).

   4. Періодичне випробовування виконують за такими показниками, як масова частка гліце­рину, масова частка води та летких речовин, масова частка загального лугу в перерахунку на КОН, термостабільність, та за мікробіологічними показниками не рідше ніж раз на квартал.

8. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Відбирання проб — згідно з ГОСТ 29188.0, розділ 2. Маса усередненої сукупної проби косметичного засобу для визначення органолептичних і фізико-хімічних показників має бути не менше ніж 150 г.

Відбирання проб для визначення мікробіологічних показників — відповідно до 11.11.2. Для визначення мікробіологічних показників маса усередненої сукупної проби має бути не менше ніж 15 г.

Зовнішній вигляд визначають згідно з ГОСТ 29188.0, розділ 3.

Колір визначають згідно з ГОСТ 29188.0, розділ 3.

Запах визначають згідно з ГОСТ 29188.0, розділ 3.

Метод ґрунтується на окиснюванні гліцерину йоднокислим калієм у кислому середовищі.

Надлишок йоднокислого калію відновлюють йодистим калієм у кислому середовищі і титру­ють йод, що виділився, розчином тіосульфату натрію.

Ваги лабораторні загальної п ризначеності 2 класу точності — згідно з ГОСТ 24104 з най­більшою межею зважування 200 г.

Колба П-1-100(250)-29/32 ТХС — згідно з ГОСТ 25336.

Бюретка 1(3)-2-50-0,1 — згідно з ГОСТ 29251.

Піпетка 2-1-20 — згідно з ГОСТ 29227.

Піпетка 6(7)-1-1 — згідно з ГОСТ 29227.

Циліндр 1-5(10) — згідно з ГОСТ 1770.

Колба 1(2)-250(1000) — згідно з ГОСТ 1770.

Вода здистильована — згідно з ГОСТ 6709.

Кислота сірчана — згідно з ГОСТ 4204, розчин з масовою часткою кислоти 4 % і розчин кон­центрацією с (1/2 H2SO4) = 2 моль/дм³ (2 н.).

Калій йоднокислий, згідно з чинною нормативною документацією (7.6 г йоднокислого ка­лію розчиняють у розчині сірчаної кислоти концентрацією 2 моль/дм³ і розбавляють здистильо- ваною водою до 1 дм³).

Калію йодид — згідно з ГОСТ 4232, розчин з масовою часткою йодиду калію 10 %, свіжо- приготовлений.

Натрій сірчанистокислий (натрій тіосульфат) 5-водний — згідно з ГОСТ 27068, розчин кон­центрацією с (Na₂S₂O₃ • 5 Н2О) = 0,1 моль/дм³ (1 н.).

Крохмаль розчинний — згідно з ГОСТ 10163, розчин з масовою часткою крохмалю 0,5 %.

Можна застосувати інші прилади, реактиви тощо з характеристиками не гіршими від зазначених.

Готування титрованих розчинів і перевіряння їх концентрації — згідно з ГОСТ 25794.2.

Від 0,2 г до 0,5 г косметич ного засобу зважують, результат зваження, у грамах, записують до четвертого десяткового знака, поміщають у мірну колбу місткістю 250 см³, доводять здисти- льо-ваною водою до позначки і ретельно перемішують. 10 см³ цього розчину піпеткою перено­сять у колбу із пробкою, доливають із бюретки або піпеткою 15 см³ розчину йоднокислого калію і 2 см³ 4-відсоткової сірчаної кислоти.

Реакційну масу залишають відстоятися від 10 хв до 15 хв. Потім додають 10 см³ розчину йо­диду калію. Йод, що виділився, титрують розчином тіосульфату натрію. Як індикатор використо­вують розчин крохмалю.

Паралельно п роводять контрольне досліджування.

Масову частку гліцерину (Х), у відсотках, визначають за формулою:

X = (V-Vi) M • 25
(n-1)m • 200^,

о

де V

V1

М n m

25

200

б’єм (точно 0,1 моль/дм³) розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування йоду в контрольному досліджуванні, см³;

об’єм (точно 0,1 моль/дм³) розчину тіосульфату натрію, витраченого на титрування йоду у робочому досліджуванні, см³;

молекулярна маса гліцерину;

число суміжних гідроксильних груп;

маса наважки засобу, г;

поправковий коефіцієнт, визначений експериментально.

За остаточний результат беруть середнє арифметичне двох паралельних вимірень, різни­ця між якими за довірчої ймовірності Р = 0,95 не повинна перевищувати:

1,5 % — для косметичних засобів із масовою часткою гліцерину від 10 % до 50 %;

0,5 % — для косметичних засобів із масовою часткою гліцерину менше ніж 10 %.

Масову частку води та летких речовин визначають згідно з ГОСТ 29188.4.

Масову частку загального (вільного та зв’язаного) лугу в перерахунку на КОН визначають згідно з ГОСТ 29188.5.

Водневий показник (рН) визначають згідно з ГОСТ 29188.2 у розчині із масовою часткою кос­метичного засобу 10 %.

Колоїдну стабільність визначають згідно з ГОСТ 29188.3.

Термостабільність визначають згідно з ГОСТ 29188.3.

Методи ґрунтуються на висіванні розведення наважок відібраної проби косметичного засо­бу в живильні середовища з подальшим культивуванням посівів в умовах, сприятливих для рос­ту мікроорганізмів.

Ваги лабораторні — згідно з ГОСТ 24104 4 класу точності з найбільшою межею зважуван­ня 200 г і границею допустимої похибки не більше ніж 15 мг.

Машина для виготовлення ватяних пробок.

Вата медична гігроскопічна — згідно з ГОСТ 5556.

Марля медична — згідно з ГОСТ 9412.

Пінцети медичні — згідно з ГОСТ 21241.

Спиртівка СЛ-1 або СЛ-2 — згідно з ГОСТ 25336.

Колби П-50-29/32 ТХС, П-100-29/32 ТХС, П-250-29/32 ТХС — згідно з ГОСТ 25336.

Спирт етиловий ректифікований — згідно з ДСТУ 4221.

Відбирання проб — згідно з ГОСТ 29188.0 із таким доповненням.

Проби для визначення мікробіологічних показників відбирають до відбирання проб для ви­значення органолептичних і фізико-хімічних показників із дотриманням правил асептики для того, щоб уникнути вторинного мікробного забруднення косметичного засобу.

Проба, відібрана від окремої одиниці паковання, є точковою. Точкові проби з’єднують, пере­мішують і складають усереднену сукуп ну пробу, яка складається із рівних точкових проб. Таку саму кіл ькість паковання використовують і для повторного випробовування. Якщо маса (об’єм) косметичного засобу в пакованні менше ніж 5 г (см³), вміст ви пробовують повністю або викори­стовують більшу кількість паковання.

Усереднену сукупну пробу відбирають із спожиткової тари з непошкодженим пакованням, яке не піддавалося зовнішньому впливу. У разі пошкодженого паковання ви пробовують з обов’язко­вим зазначенням у протоколі.

Перед розкриванням спожиткової тари місце з’єднання кришки (ковпачка) із тарою протира­ють тампоном, змоченим етиловим ректифікованим спиртом.

Проби відбирають у боксі біля полум’я пальника стерильним пінцетом у ши рокогорлу сте­рильну колбу місткістю від 100 см³ до 200 см³ і закри вають ватяно-марлевою пробкою. Першу порцію в кількості 10 % вмісту тари відбирають в окремий посуд і викидають.

12. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування та зберігання косметичних засобів має відповідати вимогам ГОСТ 27429.

13. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Виробник гарантує відповідність якості косм етичних засобів ви могам цього стандарту в разі дотримання споживачем, наведених у розділі 12 умов транспортування та зберігання.

    2. Термін придатності косметичних засобів визначає виробник за погодженням із централь­ним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

ДОДАТОК А

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1. ДСанПіН 2.2.9.027-99 Санітарні правила і норми безпеки продукції парфумерно-косметич­ної промисловості. Державні санітарні правила і норми

2. СНиП 41-01-2003 Санитарные нормы и правила. Отопление, вентиля ция и кондициони­рование (Санітарні норми і правила. Опалення, вентиляція та кондиціювання), затверджені Дер- жбудом СРСР 28.11.91

3. «Правила пожежної безпеки в Україні», затверджені Головним управлінням Державної по­жежної охорони МВС України 14.06.95

4. ДСП 201-97 «Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)», затверджені МОЗ України 09.07.97, № 201

5. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримування територій населених місць), затверджені МОЗ СРСР 05.08.88, № 4690

6. ДСанПіН 2.2.7.029-99 Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення

7. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення).

Код УКНД 71.100.70

Ключові слова: косметичні вершки, косметичне молочко, органолептичні показники, фізи- ко-хімічні показники, мікробіологічні-показники, маркування, пакування, термін придатності.

Редактори Ж. Волкова, Г. Халімон
Технічний редактор О. Касіч
Коректор В. Варчук
Верстальник Ю. Боровик

Підписано до друку 13.01.2009. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 1,39. Зам. Ціна договірна.

Виконавець

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр
проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»)

вул. Святошинська, 2, м. Київ, 03115

Свідоцтво про внесення видавця видавничої продукції до Державного реєстру

видавців, виготовників і розповсюджувачів видавничої продукції від 14.01.2006 р., серія ДК, № 1647