6 ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ В НОТНОМУ ВИДАННІ3

  1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості нотного видання містять:

  • надзаголовкові дані;

  • відомості про автора(-ів);

  • назву видання;

  • підзаголовкові дані

  • вихідні дані;

  • шифр зберігання видання;

  • Міжнародний стандартний номер нотного видання (ISMN);

  • макет анотованої каталожної картки або анотацію;

  • знак охорони авторського права;

  • надвипускні дані;

  • випускні дані.

  1. Надзаголовкові дані — відповідно до 5.1.1.

  2. Відомості про автора (автора-композитора) — відповідно до 5.1.2.

  3. Назва видання — відповідно до 5.1.3.

Назву літературного твору (зокрема лібрето), якщо вона відрізняється від назви музичного твору, вміщеного у видання, подають разом із відомостями про його авторів і (або) зазначенням літературного жанру в підзаголовкових даних.

  1. Підзаголовкові дані — відповідно до 5.1.4.

Підзаголовкові дані містять також такі відомості:

  • музичний жанр, музичну форму, вид музики, тональність;

  • спосіб виконання (голос, інструмент, ансамбль, оркестр тощо);

  • opus (твір) і його порядковий номер;

  • кількість актів, дій, картин, частин твору, вміщеного у видання;

  • характер авторської роботи (авторської редакції) чи новий варіант, версію;

  • ім’я автора оброблення, перекладення (аранжування), інструментування (оркестрування), гармонізування нотного запису (нотації), транскрибування;

  • ім’я автора літературного тексту (сюжету, лібрето);

  • ім’я укладача;

  • клас чи курс спеціальних музичних установ, яким призначено видання;

  • форма викладення нотного тексту (партитура, дирекціон, партія, клавір тощо).

  1. Ім’я автора оброблення, перекладення (аранжування), інструментування (оркестрування), гармонізування, нотного запису (нотації) окремо виданого музичного твору чи всіх музичних творів, які містить збірник, наводять зі словами, що визначають характер виконаної роботи («Перекла­дення...», «Оброблення...», «Нотний запис ...» тощо).

  2. Ім’я автора оброблення, перекладення (аранжування), інструментування (оркестрування), якщо ним є сам композитор, не повторюють, а замінюють відомостями про характер авторської роботи, виконаної композитором («В обробленні автора», «Авторське перекладення для...», «Аранжування автора» тощо).

  3. Ім’я укладача (відповідно до 5.1.4.1), що одночасно є автором оброблення, перекла­дення (аранжування), інструментування (оркестрування), гармонізування, нотного запису всіх творів, внесених у збірник, наводять у підзаголовкових даних зі словами, що визначають характер виконаної роботи (наприклад, «Уклав і згармонізував...», «Укладач збірника та автор перекладення п’єс...», «Аранжування і добір п’єс для ...»).

  4. Підзаголовкові дані окремо виданих уривків також містять: назву сценічного твору, кіно- чи відеофільму, радіо- чи телепостановки, багаточастинного музичного твору чи вокального (вокаль­но-інструментального) циклу; назву частини багаточастинного музичного твору чи вокального (во­кально-інструментального) циклу, що має власну назву.

  1. Вихідні дані — відповідно до 5.1.5.

  2. Шифр зберігання видання — відповідно до 5.1.6.

  3. Міжнародний стандартний номер нотного видання

Міжнародний стандартний номер нотного видання (ISMN) розміщують у лівому нижньому куті звороту титульного аркуша, за відсутності титульного аркуша — у нижній частині першої сторінки нотного видання.

  1. Макет анотованої каталожної картки — відповідно до 5.1.7.

  2. Анотація — відповідно до 5.1.8.

  3. Знак охорони авторського права — відповідно до 5.1.10.

  4. Надвипускні дані — відповідно до 5.1.11.

  5. Випускні дані — відповідно до 5.1.12.

  1. Іншомовне видання — відповідно до 5.2.

  2. Серійне видання — відповідно до 5.11.

  3. Багатотомне видання — відповідно до 5.12.

7 ВИХІДНІ ВІДОМОСТІ В ПЕРІОДИЧНОМУ

І ПРОДОВЖУВАНОМУ ВИДАННЯХ

  1. Періодичне видання (крім газетного видання)4

    1. Елементи вихідних відомостей

Вихідні відомості періодичного видання містять:

  • Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN);

  • надзаголовкові дані;

  • назву видання; власну назву випуску;

  • підзаголовкові дані;

  • вихідні дані;

  • відомості про редакторів, редакційну колегію;

  • знак охорони авторського права;

  • надвипускні дані;

  • випускні дані.

  1. Міжнародний стандартний номер серіального видання

Міжнародний стандартний номер серіального видання (ISSN) наводять згідно з ДСТУ 4515 і розміщують у правому верхньому куті першої сторінки обкладинки чи переднього боку палітурки, за їх відсутності — у правому верхньому куті титульної чи суміщеної титульної сторінки.

  1. Надзаголовкові дані

Надзаголовкові дані містять найменування організації, від імені чи за участю якої випускають видання.

Надзаголовкові дані розміщують над назвою видання на титульній чи на суміщеній титульній сторінці, за їх відсутності — на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки.

  1. Назва видання

    1. Назва видання має бути простою і стислою. Дозволено наводити складну назву, що складається із загальної назви видання і назви його розділу (серії, підсерії).

Приклад

Вісник Черкаського університету

Серія: Біологічні науки

Назва має відображати основну тематику видання, спеціальну галузь знань чи сферу діяль­ності, якій воно присвячено.

  1. Назва видання має бути однаковою впродовж усього часу випуску цього видання. Змінювати назву дозволено тільки в офіційно встановленому порядку.

Назва, загальна для всіх номерів, випусків видання, має бути оформлена однотипно і виок­ремлена серед інших вихідних відомостей за допомогою засобів вирізнення.

  1. Назву видання треба наводити у повній формі та виокремлювати її серед інших ви­хідних відомостей за допомогою засобів вирізнення (шрифтом, фарбою тощо).

  2. Якщо назву видан ня подано у вигляді абревіатури, її розкри вають у п ідзаголовко- вих дан их.

Приклад

МРЖ

Медичний рефератичний журнал

Абревіатуру найменування організації, від імені якої випускають видання, внесену до назви цього видання, розкривають у надзаголовкових чи підзаголовкових даних. Наприклад: «Наукові праці МАУП» (у надзаголовкових даних — «Міжрегіональна академія управління персоналом»), «Вісник ВДУ» (у підзаголовкових даних — «Науковий журнал Волинського державного універси­тету ім. Лесі Українки»).

  1. Назву в перекладному виданні наводять також і мовою, з якої зроблено переклад.

  2. Рекламний матеріал та ілюстрації не повинні заважати сприйняттю назви та інших вихідних відомостей видання, розміщених на титульному аркуші й на обкладинці.

  3. Назву видання розміщують на титульній чи на суміщеній титульній сторінці, а також на першій сторінці обкладинки чи на передньому боці палітурки.

Назву видання повторюють (відповідно до 4.3) і на корінці обкладинки (палітурки).

За потреби дозволено наводити назву видання на корінці обкладинки (палітурки) у скороче­ному вигляді, уникаючи перекручування її смислу.

Назва, наведена в різних місцях видання, має бути однаковою.

    1. Власну назву, якщо вона є в окремих ви пусках, розміщують під загальною назвою видання після номера випуску.

  1. Підзаголовкові дані

Підзаголовкові дані містять:

  • вид видання;

  • цільове призначення, тематику, читацьку адресу;

  • відомості про засновника;

  • періодичність;

  • рік і місяць заснування;

  • нумерацію;

  • особливості випуску (наприклад, «Спеціальний випуск»);

  • відомості про основне видання в окремо виданому додатку.

  1. Вид періодичного видання визначають згідно з ДСТУ 3017.

  2. Відомості про засновника (співзасновників) подають на титульній сторінці або на звороті титульного аркуша.

Якщо засновник видання одночасно є його видавцем, про це треба зазначити (наприклад, «Засновник і видавець...»).

  1. Роком і місяцем заснування видання вважається рік і місяць виходу першого номера (випуску) нумерованого видання. Не дозволено замість року і місяця заснування видання зазна­чати порядковий рік видання.

  2. Нумерацію періодичного видання щорічно починають з першого номера (поточна нумерація). Крім порядкового номера видання дозволено зазначати місяць (без скорочення).

Крім поточної нумерації зазначають порядковий номер випуску періодичного видання від дня його заснування — валову нумерацію. Валовий номер зазначають після поточного номера в круг­лих дужках. Валову нумерацію починають проставляти на початку наступного (після заснування видання) календарного року. Подвійну нумерацію зберігають в усіх випусках видання.

Нумерацію позначають арабськими цифрами.

На кожному випуску видання зазначають тільки один номер, за винятком тих випадків, коли треба об’єднати два випуски в одному.

Поряд із нумерацією зазначають рік, до якого відноситься випуск, незалежно від року його виходу в світ.

Нумерацію наводять на титульній сторінці в підзаголовкових даних і повторюють на першій сторінці обкладинки чи передньому боці палітурки.

  1. Підзаголовкові дані розміщують під назвою видання на титульній чи суміщеній ти­тульній сторінці, за їх відсутності — на першій чи другій сторінці обкладинки або на передньому боці палітурки.

  1. Вихідні дані

Вихідні дані наводять відповідно до 5.1.5.

Місцем випуску видання є місцезнаходження редакції.

Роком випуску видання є рік його виходу у світ, незалежно від року, до якого відноситься випуск.

Вихідні дані наводять у нижній частині титульної чи суміщеної титульної сторінки.

  1. Відомості про редакторів, редакційну колегію

Відомості про головного чи відповідального редактора, склад редакційної колегії зазначають на звороті титульного аркуша чи на суміщеному титульному аркуші або в надвипускних даних на останній сторінці; за відсутності титульного аркуша — на другій чи третій сторінці обкладинки.

  1. Знак охорони авторського права

Знак охорони авторського права (склад його — відповідно до 5.1.10) на все видання в цілому наводять у правому нижньому куті звороту титульного аркуша чи в нижній частині суміщеної ти­тульної сторінки.

Знак охорони авторського права на кожну окрему публікацію видання подають унизу першої сторінки публікації.

  1. Надвипускні дані

У надвипускних даних подають відомості про паралельне видання (відповідно до 7.1.2), окремо виданий додаток до видання (відповідно до 7.1.3), іншомовне видання (відповідно до 7.1.4).

  1. Випускні дані

Випускні дані мають містити:

  • серію, номер і дату видачі свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масо­вої інформації;

  • тираж;

  • номер замовлення виготовлювача видавничої продукції;

  • відомості про місцезнаходження, а також телефон, факс, електронну адресу редакції;

  • відомості про найменування та місцезнаходження видавця і виготовлювача видавничої продукції;

  • відомості про видачу виготовлювачу видавничої продукції свідоцтва про внесення до Дер­жавного реєстру (відповідно до 5.1.12).

Випускні дані подають у встановленій цим стандартом послідовності.

Дати у випускних даних позначають арабськими цифрами.

Якщо місцезнаходження редакції і видавця одне й те саме, про це треба зазначити (наприк­лад, «Адреса редакції та видавця: ...»).

Випускні дані подають на останній сторінці видання, чи на звороті титульного аркуша, чи на другій, чи на третій, чи на четвертій сторінці обкладинки.

  1. Паралельне видання

Відомості про те, що паралельно виходить видання іншою мовою, розміщують у надвипускних даних кожного з цих видань. Якщо видання виходить паралельно кількома мовами і під різними наз­вами, то разом із повідомленням про це треба подавати їхні назви, перекладені українською мовою.

  1. Окремо виданий додаток до видання

Окремо виданий періодичний додаток до періодичного видання, що має самостійне значення, повинен мати власну назву, нумерацію в межах року, рік випуску та відомості (у складі випускних даних) про його державну реєстрацію (відповідно до 7.1.1.9). Слово «Додаток» із зазначенням відо­мостей про основне видання треба наводити в підзаголовкових даних на титульній сторінці чи на суміщеній титульній сторінці.

В основному виданні відомості про наявність окремо виданого додатка з зазначенням його характерних властивостей, періодичності випуску розміщують у надвипускних даних.