Матеріали рулонні покрівельні та гідроізоляційні. Методи випробувань

ДСТУ Б EN ISO 12572:2011 Гігротермічні характеристики будівельних матеріалів та виробів. Визначення паропроникності (EN ISO 12572:2001, IDT)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП, Пожежна безпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.010-76 ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования (ССПБ. Вибухобезпека. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.018-93 ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие тре­бования (ССБП. Пожежовибухобезпека статичної електрики. Загальні вимоги)

ГОСТ 12.1.030-81 ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление (ССБП. Електробезпека. Захисне заземлення, зануления)

ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения (ССБП. Пожежовибухонебезпечність речо­вин та матеріалів. Номенклатура показників та методи їх визначення)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССПБ. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.3.009-76 ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности (ССБП. Роботи навантажувально-розвантажувальні. Загальні вимоги безпеки)

ГОСТ 12.4.013-85 ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия (ССБП. Окуляри захисні. Загальні технічні умови)

ГОСТ 12.4.124-83 ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования (ССБП. Засоби захисту від статичної електрики. Загальні технічні вимоги)

ГОСТ 17.2.3.01-86 Охрана природы. Атмосфера. Правила контроля качества воздуха населен­ных пунктов (Охорона природи. Атмосфера. Правила контролю якості повітря населених пунктів)

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила вста­новлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 263-75 Резина. Метод определения твердости по Шору (Гума. Метод визначення твер­дості за Шором)

ГОСТ 3749-77 Угольники поверочные 90°. Технические условия (Косинці перевірочні 90°. Технічні умови)

ГОСТ 6613-86 Сетки проволочные тканые с квадратными ячейками Технические условия (Сітки дротяні ткані з квадратними вічками. Технічні умови)

ГОСТ 6824-96 Глицерин дистиллированный. Технические условия (Гліцерин дистильований. Технічні умови)

ГОСТ 9147-80 Посуда и оборудование лабораторные фарфоровые. Технические условия (Посуд і обладнання лабораторні фарфорові. Технічні умови)

ГОСТ 11358-89 Толщиномеры и стенкомеры индикаторные с ценой деления 0,01 и 0,1 мм. Технические условия (Товщиноміри та стінкоміри індикаторні з ціною поділки 0,01 і 0,1 мм. Технічні умови)

ГОСТ 11506-73 Битумы нефтяные. Метод определения температуры размягчения по кольцу и шару (Бітуми нафтові. Метод визначення температури розм’якшення за кільцем і кулею)

ГОСТ 11507-78 Битумы нефтяные. Метод определения температуры хрупкости по Фраасу (Бітуми нафтові. Метод визначення температури крихкості за Фраасом)

ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)

ГОСТ 19908-90 Тигли, чаши, стаканы, колбы, воронки, пробирки и наконечники из прозрачного кварцевого стекла. Общие технические условия (Тиглі, чаші, склянки, колби, лійки, пробірки і наконечники із прозорого кварцового скла. Загальні технічні умови)

ГОСТ 20739-75 Битумы нефтяные. Метод определения растворимости (Бітуми нафтові. Метод визначення розчинності)

ГОСТ 21235-75 Тальк и талькомагнезит молотые. Технические условия (Тальк та талькомагне- зит мелені. Технічні умови)

ГОСТ 25336-82 Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. Типы, основные пара­метры и размеры (Посуд та обладнання лабораторні скляні. Типи, основні параметри та розміри)

СНиП 2.09.02-85 Производственные здания (Виробничі будинки)

СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнений (Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднень)

СП 4607-89 Санитарные правила при работе со ртутью, ее соединениями и приборами со ртутными заполнителями (Санітарні правила при роботі зі ртуттю, її сполуками та приладами з ртутними заповнювачами)

ПУЕ Правила улаштування електроустановок.

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті вживаються терміни, що означають поняття, визначені в:

ДСТУ Б А.1.1-5: атмосферостійкість, відхилення від номінальних розмірів граничні, водоне­проникність, водопоглинання, вологість, границя міцності при розтягуванні, маса, міцність, морозо­стійкість, різнотовщинність, розміри лінійні, твердість;

ДСТУ Б А.1.1-6: вимірювання, випробування теплофізичні, засіб вимірювання, зразок, метод випробувань, похибка вимірювального приладу, режим, термометр;

ДСТУ Б А.1.1-15: вміст наповнювача, втрата посилки, кольоростійкість посилки, маса покрив­ного складу, матеріал безосновний, матеріал біостійкий, матеріал в’яжучий, матеріал гідроізо­ляційний, матеріал покрівельний, матеріал покрівельний і гідроізоляційний, матеріал рулонний, матеріал, що наплавляється, наповнювач, основа, повнота просочування, посилка, склад покрив­ний, склад просочувальний, температура крихкості в’яжучого або покривного складу, температура розм’якшення в’яжучого просочувального і покривного складів, шар покривний;

ДСТУ Б А.1.1-29: розчинник, наповнювач, опір паропроникненню;

Нижче подано інші терміни, використані в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:

Матеріали, основним (єдиним) в’яжучим яких є бітум

Матеріали, що містять в якості в’яжучого суміш розплаву або розчину бітуму з полімером

Матеріали, що містять в якості в’яжучого полімери

Відношення абсолютного подовження довжини робочої ділянки зразка під впливом наван­таження до довжини робочої ділянки до випробування матеріалу

Відношення абсолютного подовження довжини робочої ділянки складеного зразка через (120 ± 2) с після розриву під впливом навантаження до довжини робочої ділянки до випробування матеріалу

Кількість води, що поглинає матеріал при заданому режимі насичення

Властивість матеріалу згинатись до нормованого радіусу згинання за нормованої температури без виникнення видимих дефектів, тріщин чи порушень цілісності

Зміна лінійних розмірів зразків матеріалу під час нормованої витримки за нормованої тем­ператури

Різниця між масами зразка матеріалу з просоченою основою та абсолютно сухою основою зразка

Смуга нормованої ширини вздовж бокової крайки полотна покрівельного матеріалу для поздовжньої стиковки з сусіднім полотном, на якій відсутнє захисне покриття лицьової поверхні матеріалу (посилка, фольга тощо), і яка найчастіше має захисну плівку

Здатність матеріалу не втрачати водонепроникність після впливу нормованої статичної сили впродовж нормованого часу

Здатність матеріалу не втрачати водонепроникність після удару з нормованою кінетичною енергією

Частина зразка, на якій визначають зміни під час випробувань

Зусилля, під дією якого під час випробувань настає розрив зразка матеріалу

Відсутність на лицьовій поверхні бітумного або бітумно-полімерного матеріалу ділянок, не покритих посилкою

Час, впродовж якого липкий шар не втрачає адгезію до основи (бетон, сталь тощо)

Найбільша відстань від бокової крайки полотна матеріалу до прямої, що дотична до бокової крайки

Здатність наплавленого або наклеєного з’єднання полотен матеріалу опиратись їх розриву одне від одного

Здатність чинити опір повному роздиранню зразка матеріалу при збільшенні надрізу, вже існуючого у зразку, по всій товщині

Здатність матеріалу, пробитого цвяхом, протистояти роздиранню зразка

Здатність наплавленого або наклеєного матеріалу протистояти відриванню від основи

Різниця товщин зразка матеріалу до та після видалення покривного шару

Здатність полотна полімерного матеріалу бути складеним удвічі за низької нормованої тем­ператури без утворення тріщин та втрати водонепроникності

Найвища температура, під дією якої кулька з в’яжучого (покривного складу) нормованої маси розтікається по горизонтальній площині з антиадгезійним покриттям до нормованого розміру.

4. КОНТРОЛЮВАННЯ ПАКУВАЛЬНИХ ОДИНИЦЬ

   1. Контролювання пакування та маркування матеріалу

      1. Якість маркування, спожиткового та транспортного пакування на відповідність вимогам нормативних документів на конкретний вид матеріалу контролюють при зовнішньому огляді.

      2. Перед пакуванням контролюють рівність торців рулонів за допомогою металевого кутника згідно з ГОСТ 3749 та металевої лінійки згідно з ДСТУ ГОСТ 427.

Маркування та пакування матеріалу на відповідність вимогам ДСТУ Б В.2.7-101 контролюють візуально при зовнішньому огляді запакованої та підготовленої до відвантаження продукції.

Щільність пакування рулонів та якість транспортного пакування при транспортуванні рулонів матеріалу у піддонах, де рулони встановлені вертикально, перевіряють у такій послідовності:

• за допомогою підйомника піддон нахиляють одним боком (нахил 1:10);

• опускають піддон в горизонтальне положення,

• фіксують наявність (вимірюванням лінійкою до ± 0,5 мм величини щілини між верхом косинця та рулоном) або відсутність зсуву чи перекосу рулонів у піддоні;

• повторюють те саме, змінивши напрям нахилу на 90°;

• повторюють те саме, змінивши напрям нахилу ще на 90° (разом на 180° від напрямку першого нахилу).

Щільність пакування визнають задовільною, якщо не зафіксовано переміщень рулонів більше 20 мм в жодному напрямі.

Транспортне пакування та маркування на відповідність вимогам ДСТУ Б В.2.7-101 та ГОСТ 14192 контролюють візуально.

При транспортуванні матеріалу у стоякових піддонах, в яких рулони встановлені вертикально, перевіряють щільність пакування рулонів.

4. ВІДБІР РУЛОНІВ МАТЕРІАЛУ

   1. Формування вибірки рулонів матеріалу, з яких вирізують зразки для випробувань, а також умови кондиціонування рулонів та зразків здійснюють згідно з ДСТУ Б EN 13416 та ДСТУ Б В 2.7-101.

5. КОНТРОЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ РУЛОНІВ

   1. Контролювання щільності намотування матеріалу в рулоні

Щільність намотування матеріалу в рулоні контролюють перед його пакуванням візуально. Для цього з транспортного місця послідовно відбирають три рулони, які обережно укладають на висоті (1,0 ±0,1) м над рівною горизонтальною площадкою на піддон підйомника. На обох торцях рулону під кутом 90° відмічають та заміряють діаметри з точністю ± 1 мм металевою лінійкою згідно з ДСТУ ГОСТ 427. Потім обережно зсувають по одному рулону із піддону підйомника, щоб рулон впав з піддону на площадку горизонтально. Після падіння замірюють відмічені діаметри на торцях кожного рулону та вираховують різницю розмірів діаметрів у відмічених місцях до і після падіння.

• косинець перевірочний 90° згідно з ГОСТ 3749;

• лінійка металева вимірювальна згідно з ДСТУ ГОСТ 427.

• рулон укладають на горизонтальну площадку та прикладають перевірний косинець до одного з торців рулону;

• металевою лінійкою вимірюють з точністю ±1 мм найбільшу відстань від планки косинця до бокових кромок полотна у торці;

• перекочують рулон на 90° навколо своєї осі повторюють вимірювання;

• повторюють те саме для іншого торця рулону.

Найбільшу виміряну відстань приймають за нерівність торців.

4. КОНТРОЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОГО ВИГЛЯДУ ПОЛОТНА

   1. Наявність (відсутність) здуття, тріщин, розривів, оголених місць на поверхні полотна бітумного матеріалу перевіряють відповідно до ДСТУ Б EN 1850-1.

   2. Наявність (відсутність) здуття, тріщин, розривів, сторонніх включень на полотні полімер­ного матеріалу перевіряють відповідно до ДСТУ Б EN 1850-2.

   3. Відсутність дефектів на полотні матеріалу та відсутність злипання полотна матеріалу в рулоні перевіряють на трьох рулонах. Відібрані для випробування рулони укладають почергово на рівну поверхню, обережно розгортають лицьовою поверхнею догори і візуально встановлюють відсутність розривів (окрім регламентованих отворів), тріщин, складок, злипання полотна.

   4. Суцільність шару покривного складу полотна матеріалу, суцільність захисних шарів визна­чають зовнішнім оглядом трьох рулонів. Відібрані для контролювання рулони укладають на рівну поверхню, обережно розгортають і перевіряють суцільність шару покривного складу та суцільність захисних шарів з однієї сторони полотна, а потім перевіряють суцільність шару покривного складу та суцільність захисних шарів з іншої сторони полотна. Огляд полотна проводять з відстані від 1,0 м до 1,5 м за освітленості не менше 1500 лк.